Транслітерація, транскрипція та відмінювання українських імен та прізвищ у фонді 26. (опис 5), а також у фонді P-119 (опис 1), застосовані у монографії Alma Mater Leopoliensis. Dzieje humanistyki lwowskiej 1661─1946 та двох інвентарях, які є її інтегральною частиною
Принципи транслітерації, які застосовані у двох архівних фондах (ф. 26, опис 5; ф. P-119, опис 1), оперті на Польську норму PN-ISO 9, чинній з 1 лютого 2000 року: Transliteracja znaków cyrylickich na znaki łacińskie. Języki słowiańskie i niesłowiańskie. Натомість транскрипція відповідає постановам комітету мовознавства Польської академії наук від 20 січня 1956 року, які опубліковані у виданні Pisownia polskia (Wrocław 1957) і наведені у словнику Wielki słownik ortograficznym PWN під ред. Едварда Полянського. Було прийнято принцип полонізації закінчень українських і російських імен та прізвищ (решта їхніх частин зберігає фонетичні властивості оригіналу). У випадку відомих прізвищ та/або вже уживаних (в архівних документах) у польській версії, застосовано також польську версію у транскрипції.
У випадку українських історичних або відомих імен і прізвищ, у польській версії інвентаря опису 5 фонду 26 (Державний архів Львівської області – DALO), було використано польську версію їхнього написання. У випадку українських та/або російських імен і прізвищ, що фігурують в інвентарі, складеному вже українською мовою в Архіві Львівського національного університету ім. Івана Франка (ALUNIF), в інвентарі опису 1 фонду Р-119 полонізовані лише закінчення, а імена залишені в оригінальній версії. Крім того, в обох інвентарях подано транслітерацію імен та прізвищ, що містяться на обкладинці кожної особової справи.
У монографії у випадку існування кількох варіантів ім’я та/чи прізвища, нпр. Piotr Stebelski/ Petro Stebelski; Hilarion Święcicki/Iłarion Swencicki (після першої згадки у тексті) разом з крайніми датами і посиланням на особову справу (якщо зберіглася в описі) записано: Petro Stebelski (ukr. Петро Стебельський, в DALO як Piotr Stebelski); Hilariona Święcickiego Iłarion Swiencicki (ukr. Іларіон Свєнціцький, в DALO як Hilarion Święcicki).
Відмінювання власних назв
Прізвища чоловіків
1. Прізвища, які закінчуються на -ський, на зразок Бачинський, Пачовський, отримують польські закінчення і відмінюються як польське прізвище на -ski, напр.
Бачинський ─ Baczynski, Baczynskiego, Baczynskiemu, o Baczynskim
Пачовський ─ Paczowski, Paczowskiego, Paczowskiemu, o Paczowskim
2. Прізвища, які закінчуються на –цький, отримують польські закінчення та відмінюються як польське прізвище на –cki, напр.
Слонецький ─ Słonecki, Słoneckiego, Słoneckiemu, o Słoneckim
Свєнціцький ─ Swencicki, Swencickiego, Swencickiemu, o Swencickim
3. Прізвища, які закінчуються на –ий (-ій) (але не на -ський, -цький), отримують польські закінчення та відмінюються так як польське прикметникове прізвище на –y, на зразок Cichy, Zimny, напр.
Бережний ─ Bereżny, Bereżnego, Bereżnemu, o Bereżnym
Храпливий ─ Chrapływy, Chrapływego, Chrapływemu, o Chrapływym
Чорний ─ Czorny, Czornego, Czornemu, o Czornym
але
в основах слів, які закінчуються на –k, –g, напр.
Легкий (Петро) ─ Łehki, Łehkiego, Łehkiemu, o Łehkim
але
Козій (Григорій) ─ Kozij, Kozija, Kozijowi, z Kozijem, o Koziju.
Шемлей (Йосиф) ─ Szemłej, Szemłeja, Szemłejowi, Szemłejem, o Szemłej
4. Прізвища зі суфіксом -ич, отримують польські закінчення –ycz, напр.
Демкевич (Ілля) ─ Demkewycz, Demkewycza, Demkewyczowi, Demkewyczem, o Demkewyczu
5. Прізвище, яке закінчується на –ць, -зь, -cь, -нь, –ль, отримує польське закінчення -ć, -ź, –ś, -ń, -l.
a) яке закінчується на –ць,на зразок:
Брагінець (Андрій) ─ Brahineć, Brahincia, Brahinciowi, Brahinciem, o Brahinciu
Горобець (Петро) ─ Horobeć, Horobcia, Horobciowi, Horobciem, o Horobciu
Слід їх відрізняти від прізвищ, які закінчуються на –c, напр. Дец ─ Dec, Deca, Decowi, Decem, o Decu
Крім того, в непрямих відмінках може відбутися чергування [e] з [ø], напр. Horobeć, Horobcia, або її відсутності в односкладових прізвищах у називному відмінку, напр. Dec.
Для прізвищ, що складаються з двох або більше складів і мають форму загальних іменників, пропонується застосовувати таке ж чергування голосних.
b) прізвища, які закінчуються на -cь, на зразок:
Мapкуcь ─ Markuś, Markusia, Markusiowi, Markusiem, o Markusiu
Слід відрізняти їх від прізвищ на -s, напр. Вус (Михайло) ─ Wus, Wusa, Wusowi, Wusem, o Wusie
c) прізвища, які закінчуються на -зь, на зразок:
Кармазь ─ Karmaź, Karmazia, Karmaziowi, Karmaziem, o Karmaziu
Слід відрізняти їх від прізвищ на –z, напр. Павуз ─ Pawuz, Pawuza, Pawuzowi, Pawuzem, o Pawuzie
d) прізвища, які закінчуються на -нь, на зразок:
Лень ─ Łeń, Łenia, Łeniowi, Łeniem, o Łeniu
Слід їх відрізняти від прізвищ на –n, напр. Білкун ─ Biłkun, Biłkuna, Biłkunowi, Biłkunem, o Biłkunie
e) прізвища, які закінчуються на -ль, на зразок:
Кіналь ─ Kinal, Kinala, Kinalowi, Kinalem, o Kinalu
Слід їх відрізняти від прізвищ на -ł, напр. Чекал ─ Czekał, Czekała, Czekałowi, Czekałem, o Czekale
6. Прізвище, яке закінчуються на -дь, -ть, отримує закінчення -d’, -t’ (’ знак пом’якшення)
Пишемо і відмінюємо як:
Кудь ─ Kud’, Kudia, Kudiem, o Kudiu;
Лікоть ─ Likot’, Likotia, Likotiem, o Likotiu
але
Кость ─ Kost’, Kostia, Kostiowi, Kostiem, o Kostiu (відіменне прізвище)
Следзь ─ Sledź, Sledzia, Sledziowi, Sledziem, o Sledziu
7. Прізвище зі суфіксом -ів, на зразок Яців (Петро), Леськів (Михайло), Паньків (Василь) у називному відмінку однини мають форму –iw, а у непрямих відмінках –ow–, напр. Яців ─ Jackiw, Jackowa, Jackowowi, z Jackowem, o Jackowie (від імені Яцкo – Jacko) Леськів ─ Łeśkiw, Łeśkowa, Łeśkowowi, z Łeśkowem, o Łeśkowie (від імені Лесь – Łeś) Паньків ─ Pańkiw, Pańkowa, Pańkowowi, z Pańkowem, o Pańkowie (від імені Панькo – Pańko)
8. Прізвища на -ов, -ев, на зразок Ковальов (Семен), Малаканов (Павло), Зайцев, відмінюються як іменники, напр.
Ковальов ─ Kowalow, Kowalowa, Kowalowowi, Kowalowem, o Kowalowie
Малаканов ─ Małakanow, Małakanowa, Małakanowowi, Małakanowem, o Małakanowie
Зайцев ─ Zajcew, Zajcewa, Zajcewowi, Zajcewem, o Zajcewie
9. Прізвище, яке закінчується на -енко, на зразок Іванченко, Куценко, отримують закінчення –enko
Відмінюємо:
Іванченко ─ Iwanczenko, Iwanczenki, Iwanczence, Iwanczenkę, Iwanczenką
Куценко ─ Kucenko, Kucenki, Kucence, Kucenkę, Kucenką
але
якщо основа слова закінчується на літеру л, напр. Коваленко записуємо як Kowałenko і відмінюємо, зберігаючи основу: Kowałenki, Kowałence, Kowałenkę, o Kowałence.
10. Прізвища, які закінчуються на -о після м’якого приголосного, на зразок Куцьо (Іван) або твердого, на зразок Туркало
Відмінюємо: Kucio, Kucia, Kuciowi, Kuciem, Kuciu; Turkało, Turkały, Turkale, Turkałę, Turkałą
11. Прізвища одно- і двоскладові, які мають ідентичну форму зі загальними іменниками, на зразок Дуб, Кіт, Когут, відмінюємо таким чином:
Дуб ─ Dub, Duba, Dubowi, Dubem, o Dubie
Кіт ─ Kit, Kita, Kitowi, Kitem, o Kicie
Когут ─ Kohut, Kohuta, Kohutem, Kohucie
Не пропонується застосовувати чергування [e] : [ø] в односкладових прізвищах, зокрема з огляду на складнощі вимови.
Відмінювання Лев (Василь) ─ Łew, Łewa, Łewowi, Łewem, o Łewie
Прізвища жінок
1. Прізвища, які закінчуються на -ськa,на зразок Саганська, отримують польські закінчення і відмінюються як польське прізвище на –ska, напр.
Саганська ─ Sahanska, Sahanskiej, Sahanską
2. Прізвища, які закінчуються на -цька, на зразок Рудницька, отримують польські закінчення і відмінюються як польське прізвище на –cka, напр.
Рудницька ─ Rudnycka, Rudnyckiej, Rudnycką
3. Прізвища, які закінчуються на -а:
a) (але не на -ська, -цька) на зразок Гладка (Ірина)
отримують польське закінчення і відмінюються так як польське прізвище, що походить від загальних прикметників на -а, напр. Cicha, Zimna.
Гладка ─ Hładka, Hładkiej, Hładką
b) з приростками -owa, на зразок Бакова (Марія), відмінюємо додаючи прикметникові закінчення, напр.
Бакова ─ Bakowa, Bakowej, Bakową.
4. Не відмінюються жіночі прізвища, які закінчуються на:
a) -ич, отримують закінчення –ycz, напр. Габрусевич (Надія) ─ Habrusewycz
b) -iв, напр. Гаврилів (Марія) ─ Hawryliw
c) –enko, напр. Костенко (Тамара) ─ Kostenko
d) -o після м’якого приголосного, напр. Іваньо (Стефанія) ─ Iwanio
e) –ій, напр.Скрипій (Ольгa) ─ Skrypij
f) одно- і двоскладові, які мають ідентичну форму зі загальними іменниками, напр. Дуб (Степанія) ─ Dub, Когут (Лідія) ─ Kohut.
g) з випадним [e], напр. Бодек (Ґабріеля) ─ Bodek.
h) –ць отримує польське закінчення -ć, напр. Біць (Степанія) ─ Bić.
Аналогічно до форм у чоловічому роді, слід їх відрізняти від прізвищ на -с, напр. Мриц ─ Mryc (Мирослава).
Імена
Було прийнято принцип не використовувати польські відповідники для українських і російських імен, навіть якщо такі відповідники існують. Як і у випадку з прізвищами, було застосовано правила транскрипції українських і російських імен відповідно до рекомендацій наведених у словнику Wielki słownik ortograficzny PWN під ред. Едварда Полянського.
Чоловічі імена
1. Імена, які закінчуються на твердий приголосний, напр.
Леонід ─ Łeonid, Łeonida, Łeonidowi, Łeonidem, o Łeonidzie;
Олександр ─ Ołeksnandr, Ołeksandra, Ołeksandrowi, Ołeksandrem, o Ołeksandrze
Степан ─ Stepan, Stepana, Stepanowi, Stepanem, o Stepanie
Гліб ─ Hlib, Hliba, Hlibowi, Hlibem, o Hlibie
але
імена, які мають у називному відмінку однини форму -і-. У непрямих відмінках відбувається чергування [і] : [о], напр.
Антін ─ Antin, Antona, Antonowi, Antonem, Antonie
Прокіп ─ Prokip, Prokopa, Prokopowi, Prokopem, o Prokopie
Федір ─ Fedir, Fedora, Fedorowi, Fedorem, o Fedorze
2. Імена, які закінчуються на м’який або пом’якшений приголосний, на зразок Андрій, Амврозій, Вінкентій, Васілій, Юрій, Василь, Гриць
Відмінюємо:
Андрій ─ Andrij, Andrija, Andrijowi, Andrijem, o Andriju
Василь ─ Wasyl, Wasyla, Wasylowi, Wasylem, o Wasylu
Гриць ─ Hryć, Hrycia, Hryciowi, Hryciem, o Hryciu
але
аналогічно до написання прізвищ:
Кость ─ Kost’, Kostia, Kostiowi, Kostiem, o Kostiu
3. ті, які закінчуються на -o:
a) твердий приголосний та голосний -o після твердого приголосного, напр. Михайло, Павло, Петро, Дмитро
Михайло ─ Mychajło, Mychajła, Mychajłowi, Mychajłem, o Mychajle
Петро ─ Petro, Petra, Petrowi, Petrem, o Petrze
b) твердий приголосний -k та голосний -o, напр.
Ілько ─ Ilko, Ilka, Ilkowi, Ilkiem, o Ilce
Василько ─ Wasylko, Wasylka, Wasylkowi, Wasylkiem, o Wasylce
4. ті, які закінчуються на -а:
a) після твердого приголосного, напр., Олекса, Микола – за зразком іменників жіночого роду з твердою основою на -a:
Олекса ─ Ołeksa, Ołeksy, Ołeksie, Ołeksę, Ołeksą
Микола ─ Mykoła, Mykoły, Mykole, Mykołę, Mykołą
b) після приголосного -l – за зразком іменників жіночого роду з м’якою основою, напр.
Ілля ─ Illia, Illii, Illię, Illią.
Жіночі імена
1. Ті, які закінчуються на:
a) -a напр. Мальвина, Катерина, Ірина, Таїса
Мальвина ─ Malwyna, Malwyny, Malwynie, Malwynę, Malwyną
b) -я, напр. Марія, Пелагія, Степанія, Надія, Наталія, Ґабріеля
Марія ─ Marija, Mariji, Mariję, Mariją
2. Імена, які закінчуються на приголосний напр. Любов не відмінюються.