BIBLIOGRAPHY

DOWNLOAD PDF

PRINTED SOURCES: LAWS AND REGULATIONS

Austrian law sources

– Zbiór ustaw uniwersyteckich, Lwów 1881.

Zbiór ustaw uniwersyteckich, Lwów 1903.

– Zbiór ustaw uniwersyteckich, które uczniowie c. k. uniwersytetów […] otrzymują przy imatrykulacyi z dodaniem niektórych innych ustaw i przepisów młodzieży uniwersyteckiej potrzebnych, Kraków 1900.
[https://polona.pl/item/zbior-ustaw-uniwersyteckich-ktore-uczniowie-c-k-uniwersytetow-otrzymuja-przy,ODk3NDM0NjQ] [dostęp 17.10.2019].

– Verordnung des Ministers für К. u. U. vorn 15. IV. 1872, bezüglich der Erlangung des Doktorates an den weltlichen Fakultäten Leo Beck von Mannagetta, Karl von Kelle, Die österreichischen Universitätsgesetze, Wien 1906.

– Gesetz vom 27 April 1873 – betreffend die Organisation der akademischen Behörden.

– Gesetz vom 20 April 1893 betreffend die rechts- und staatswissenschaftliche Studien und Staatsprüfungen.

Polish law sources

Ustawy i akty normatywne równorzędne ustawom (patrz: wybrane Dzienniki Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej (Dz. U.) zamieszczone w Internetowym Systemie Aktów Prawnych ‒ ISAP ‒ http://isap.sejm.gov.pl)

– Ustawa z dnia 30 stycznia 1920 r. o zniesieniu Sejmu i Wydziału Krajowego b. Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkiem Księstwem Krakowskiem, Dz. U. 1920, Nr 11, poz. 61
[http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19200110061/O/D19200061.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z 4 czerwca 1920 r. o tymczasowym ustroju władz szkolnych, Dz. U. 1920, Nr 50, poz. 304
[http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19200500304/O/D19200304.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z 13 lipca 1920 r. o szkołach akademickich, Dz. U. 1920, Nr 72, poz. 494 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19200720494/O/D19200494.pdf] [dostęp 30.05.2019] [zmieniona: Ustawą z dnia 29 lipca 1921 r. w przedmiocie zmiany art. 9 ustawy z dnia 13 lipca 1920 roku o szkołach akademickich Dz. U. 1921, Nr 69, poz. 447 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19210690447/O/D19210447.pdf] [dostęp 30.05.2019], Ustawą z dnia 26 września 1922 r. w sprawie częściowego zawieszenia art. 47 ustawy z dnia 13 lipca 1920 r. o szkołach akademickich, Dz. U. 1922, Nr 90, poz. 830 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19220900830/O/D19220830.pdf] [dostęp 30.05.2019], Ustawą z dnia 16 lipca 1924 r. o zmianie niektórych przepisów ustawy z dnia 13 lipca 1920 r. o szkołach akademickich, Dz. U. 1925, Nr 2, poz. 10 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19250020010/O/D19250010.pdf] [dostęp 30.05.2019], Ustawą z dnia 23 lipca 1926 r. zmieniające art. 112 ustawy z dnia 13 lipca 1920 r. o szkołach akademickich, Dz. U. 1926, Nr 93, poz. 536 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19260930536/O/D19260536.pdf] [dostęp 30.05.2019], Ustawą z dnia 2 marca 1927 r. zmieniająca art. 1 ustawy z dnia 23 lipca 1926 r., zmieniającej art. 112 ustawy z dnia 13 lipca 1920 r. o szkołach akademickich, Dz. U. 1927, Nr 32, poz. 287 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19270320287/O/D19270287.pdf] [dostęp 30.05.2019], Ustawą z dnia 22 stycznia 1929 r. zmieniająca art. 1 ustawy z dnia 23 lipca 1926 r. oraz art. I ustawy z dnia 2 marca 1927 r. o zmianie art. 112 ustawy o szkołach akademickich z dnia 13 lipca 1920 r., Dz. U. 1929, Nr 11, poz. 87 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19290110087/O/D19290087.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z dnia 13 lipca 1920 r. Uposażenie profesorów, innych wykładających i pomocników naukowych w państwowych szkołach akademickich, Dz. U. 1920, Nr 65, poz. 432 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19200650432] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z dnia 31 marca 1922 r., o uposażeniu profesorów i pomocniczych sił naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1922, Nr 28, poz. 226 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19220280226] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z dnia 23 kwietnia 1923 r. o przekazaniu uniwersytetowi Jana Kazimierza we Lwowie budynków posejmowych, Dz. U. 1923, Nr 61, poz. 444 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19230610444/O/D19230444.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z 30 października 1923 r., o państwowych stypendjach oraz innych formach pomocy dla młodzieży akademickiej, Dz. U. 1923, Nr 118, poz. 942 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19231180942/O/D19230942.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z 18 lipca 1924 r., o przedłużeniu dawnego trybu egzaminów w szkołach akademickich, Dz. U. 1924 r. Nr 70, poz. 678 [http://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19240700678/O/D19240678.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 27 grudnia 1924 r. o zapewnieniu władzom państwowym kontroli nad gospodarką w majątkach państwowych szkół akademickich, instytutów naukowych i innych wyższych zakładów naukowych, Dz. U. 1924, Nr 114, poz. 1016 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19241141016/O/D19241016.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 24 lutego 1928 r. o stosunku służbowym profesorów państwowych szkół akademickich i pomocniczych sił naukowych tych szkół, Dz. U. 1928, Nr 24, poz. 204 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19280240204/O/D19280204.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z 30 października 1930 r. o państwowych stypendiach oraz innych formach pomocy dla młodzieży akademickiej, Dz. U. 1923, Nr 118, poz. 942 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19231180942/O/D19230942.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 27 października 1932 r. w sprawie zmiany rozporządzenia Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 24 lutego 1928 r. o stosunku służbowym profesorów państwowych szkół akademickich i pomocniczych sił naukowych tych szkół, Dz. U. 1932, Nr 94, poz. 819 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19320940819/O/D19320819.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z 18 marca 1933 r. o państwowych stypendjach oraz innych formach pomocy dla młodzieży szkół wyższych, Dz. U. 1933, Nr 25, poz. 207 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19330250207/O/D19330207.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 28 października 1933 r. o sprawie zmiany rozporządzenia z dnia 24 lutego 1928 r. o stosunku służbowym profesorów państwowych szkół akademickich i pomocniczych sił naukowych tych szkół, Dz. U. 1933, Nr 85, poz. 659 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19330850659/O/D19330659.pdf] [dostęp 30.05.2019] oraz tekst: Obwieszczenia Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 21 lipca 1933 r. w sprawie ogłoszenia jednolitego tekstu rozporządzenia Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 24 lutego 1928 r. o stosunku służbowym profesorów państwowych szkół akademickich i pomocniczych sił naukowych tych szkół. Dz. U. 1933, Nr 76, poz. 551 ­[http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19330760551.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z dnia 15 marca 1933 r. o szkołach akademickich, Dz. U. 1933, Nr 29, poz. 247 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19330290247/O/D19330247.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z 29 marca 1937 r. o zmianie ustawy z dnia 15 marca 1933 r. o szkołach akademickich, Dz. U. 1937, Nr 27, poz. 192 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19370270192/O/D19370192.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z 2 lipca 1937 r., o zmianie ustawy z dnia 15 marca 1933 r. o szkołach akademickich, Dz. U. z 1937 r. Nr 52, poz. 406 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19370520406/O/D19370406.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Ustawa z dnia 22 lutego 1937 r. o prywatnych szkoły wyższych. Dz. U. 1937, Nr 13, poz. 89 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19370130089/O/D19370089.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Dekret Prezydenta Rzeczypospolitej z 30 listopada 1939 r. o nieważności aktów prawnych władz okupacyjnych, Dz. U. z 1939 r. Nr 102, poz. 1006 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/LDU19391021006/O/LDU19391021006.pdf] [dostęp 30.05.2019].

Soviet law sources

Постановление ЦИК СССР от 19.09.1932 г. – Руководство и организация высшей школы. Об учебных программах и режиме в высшей школе и техникумах, СЗ СССР 1932, № 68.

– Постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) от 23 июня 1936 г. – О роботе высших учебных заеданий и о руководстве высшей школой, СЗ СССР 1936, № 34.

– Постановление СНК СССР от 20 марта 1937 г., № 464 – Об ученых степенях и званиях, СЗ СССР 1937, № 21.

– Постановление СНК СССР от 11 ноября 1938 г., № 2000 – О введении штатных должностей и должностных окладов профессорско – прнподавателского состава в Вузах, СЗ СССР 1937 г., № 73; СП СССР 1940, № 22.

– Инструкция Всесоюзного Комитета по делам высшей школы при СНК СССР от 11 ноября 1938 г. „О введении штатных должностей и должностных окладов профессорско – прнподавателского состава в Вузах”, утвержденый СНК СССР 19 июня 1939 г., с изменениями, основанными напостановлении СНК СССР от 22 августа 1940 г., № 1506, СП СССР 1940, № 22.

– Типовой устав высшего учебного заведения – утвержден постановлением СНК СССР от 5 сентября 1938 г., № 972, СП СССР 1938, № 41.

– Постановление ЦК ВКП(б) от 14 ноября 1938 г. – О постановке партийной пропаганды в связи с выпуском „Краткого курса истории ВКП(б)”, „Правда” 15 ноября 1938 г.

– Приказ ВКВШ от 11 января 1939 г., №9 – 0 постановке преподавания Марксизма – Ленинизма в Высшей Школе.

– Положение об аспирантуре, утверждено СНК СССР 31 марта 1939 г. (Пост. № 415), СП СССР 1939, № 23.

– Постановление СНК СССР от 16 сентября 1939 г., № 1469 – озаочной аспирантуре, С.П. СССР 1939, № 52.

– Указ Президиума Верховного Совета СССР от 10 апреля 1946 г., утвержденный 2– й ceeccueii Верховного Совета СССР 18 октября 1946 г. – О преобразовании Комитета по делам Высшей Школы в Союзно – Республиканское Министерство Высшего Образования СССР, „Ведомости Верховного Совета СССР” от 23.04.1946 г. № 12 и от 25.10.1946 г. № 38.

Regulations of the Council of Ministers, Regulations of the Minister of Religious Denominations and Public Enlightenment (WRiOP) and other ministerial letters

(patrz: wybrane Dzienniki Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej zamieszczone w Internetowym Systemie Aktów Prawnych ‒ ISAP ‒ http://isap.sejm.gov.pl)

– Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 marca 1919 r. w przedmiocie tymczasowej regulacja płac profesorów, docentów prywatnych i pomocniczych sił naukowych w szkołach wyższych na terytorium b. zaboru austrjackiego, Dz. U. 1919, Nr 42, poz. 302 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19190420302/O/D19190302.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dn. 16 października 1920 r. w sprawie organizacji studiów prawnych w uniwersytetach państwowych, Dz. Urz. Min. WRiOP 1920, Nr 22, poz. 140.

– Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 14 sierpnia 1922 r. o wykonaniu ustawy z dnia 31 marca 1922 r. o uposażeniu profesorów i pomocniczych sił naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1922, Nr 74, poz. 669 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19220740669/O/D19220669.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 stycznia 1923 r. w przedmiocie liczenia czasu służby urzędnikom i profesorom szkół akademickich w wypadkach przejścia ich do służby sędziowskiej lub prokuratorskiej. Dz. U. 1923, Nr 8, poz. 48 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19230080048/O/D19230048.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 8 maja 1923 r. w przedmiocie wykonania ustawy z dnia 31 marca 1922 r. o uposażeniu profesorów i pomocniczych sił naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1923, Nr 67, poz. 523 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19230670523/O/D19230523.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 3 marca 1924 r. do art. 28 ustawy z dnia 9 października 1923 r. o uposażeniu funkcjonarjuszów państwowych i wojska, dotyczącego wynagrodzenia zastępców profesorów szkół akademickich, Dz. U. 1924, Nr 31, poz. 311 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19240310311/O/D19240311.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 17 września 1924 r. w sprawie tytułu magistra praw, Dz. Urz. Min. WRiOP 1924, Nr 16, poz. 163 [http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/plain-content?id=16093] [dostęp 17.10.2019].

– Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 8 kwietnia 1925 r., zmieniające niektóre postanowienia rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 3 marca 1924 r. o wynagrodzeniu zastępców profesorów szkół akademickich, Dz. U. 1925, Nr 40, poz. 275 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19250400275/O/D19250275.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 27 maja 1925 r., Dz. Urz. Min. WRiOP 1925, Nr 14, poz. 140 [http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/docmetadata?id=16811] [dostęp 17.10.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 30 sierpnia 1928 r. o wykonaniu art. 7 i 98 rozporządzenia Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 24 lutego 1928. r. o stosunku służbowym profesorów szkół akademickich i pomocniczych sił naukowych tych szkół, Dz. U. 1928, Nr 86, poz. 758 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19280860758/O/D19280758.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 20 maja 1930 r. w sprawie zmiany rozporządzenia Rady Ministrów z dnia 3 marca 1924 r. do art. 28 ustawy z dnia 9 października 1923 r. o uposażeniu funkcjonarjuszów państwowych i wojska, dotyczącego wynagrodzenia zastępców profesorów szkół akademickich, Dz. U. 1930, Nr 44, poz. 374 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19300440374/O/D19300374.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 30 kwietnia 1933 r., Stowarzyszenia akademickie, Dz. U. z 1933 r. Nr 30, poz. 259 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19330300259/O/D19330259.pdf] [dostęp 30.05.2019] zmienione: Rozporządzeniem Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 16 stycznia 1934 r. w sprawie zmiany niektórych postanowień rozporządzenia Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 30 kwietnia 1933 r. o stowarzyszeniach akademickich, Dz. U. 1934, Nr 6, poz. 46

[http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19340060046/O/D19340046.pdf] [dostęp 30.05.2019], Rozporządzeniem Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 14 października 1937 r. o stowarzyszeniach akademickich, Dz. U. z 1937 r. Nr 78, poz. 572 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19370780572/O/D19370572.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 15 maja 1933 r. o organizacji władz dyscyplinarnych i postępowanie dyscyplinarne przeciwko słuchaczom szkół akademickich, Dz. U. 1933, Nr 61, poz. 458 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19330610458/O/D19330458.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 31 sierpnia 1933 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Skarbu, ustalające wysokość dodatkowych wynagrodzeń rektorów, prorektorów, dziekanów i kierowników oddziałów i studjów w państwowych szkołach akademickich, Dz. U. 1933, Nr 73, poz. 534 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19330730534/O/D19330534.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z 5 grudnia 1933 r. o zwinięciu i utworzeniu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1933, Nr 103, poz. 796 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19331030796] [dostęp 30.05.2019].

Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z 25 września 1933 r. o zwinięciu i utworzeniu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1933, Nr 71, poz. 527 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19330710527/O/D19330527.pdf] [dostęp 30.05.2019].

Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 21 listopada 1934 r. o podziale zakładów w państwowych szkołach akademickich na duże i małe oraz o przyznawaniu dodatków służbowych na ich kierownictwo, Dz. Urz. Min. WRiOP 1934, Nr 9, poz. 142 [http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/docmetadata?id=16331] [dostęp 17.10.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z 26 czerwca 1935 r. o zwinięciu i utworzeniu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1935, Nr 46, poz. 317 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19350460317/O/D19350317.pdf] [dostęp 30.05.2019].

Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z 2 grudnia 1936 r. o utworzeniu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1936, Nr 92, poz. 640 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19360920640/O/D19360640.pdf] [dostęp 30.05.2019].

Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z 9 listopada 1936 r. o zwinięciu i utworzeniu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1936, Nr 88, poz. 615 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19360880615/O/D19360615.pdf] [dostęp 30.05.2019].

Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z 25 czerwca 1936 r. o zwinięciu i utworzeniu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1936, Nr 52, poz. 380 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19360520380/O/D19360380.pdf] [dostęp 30.05.2019].

Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z 26 marca 1936 r. o zwinięciu i utworzeniu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1936, Nr 25, poz. 205 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19360250205/O/D19360205.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 21 kwietnia 1936 r. o sposobie postępowania habilitacyjnego w państwowych szkołach akademickich, Dz. U. 1936, Nr 38, poz. 290 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19360380290/O/D19360290.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 1 października 1936 r. w sprawie Studiów Specjalnych w ramach Wydziału Prawa Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, Dz. Urz. Min. WRiOP, 1936, nr 10, poz. 195 [http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/docmetadata?id=15641] [dostęp 17.10.2019].

– Obwieszczenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 16 grudnia 1936 r. o sprostowaniu błędu w rozporządzeniu Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego o zwinięciu i utworzeniu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1936, Nr 93, poz. 656 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19360930656/O/D19360656.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Zarządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 15 sierpnia 1936 r. o organizacji Ministerstwa Wyznań Religijnych і Oświecenia Publicznego, Dz. Urz. Min. WRiOP 1936, Nr 5, poz. 112 [http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/docmetadata?id=15300] [dostęp 17.10.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 13 sierpnia 1937 r. o ustaleniu terminu zastosowania niektórych postanowień ustawy z dnia 15 marca 1933 r. o szkołach akademickich do Wyższej Szkoły Handlu Zagranicznego we Lwowie, Dz. U. 1937, Nr 64, poz. 497 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19370640497/O/D19370497.pdf] [dostęp 30.05.2019].

Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z 12 sierpnia 1937 r. o utworzeniu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1937, Nr 64, poz. 496 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19370640496/O/D19370496.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z 29 września 1938 r, o utworzeniu i zwinięciu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1938, Nr 79, poz. 538 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19380790538/O/D19380538.pdf] [dostęp 30.05.2019].

–  Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 20 lipca 1938 r., o utworzeniu i zwinięciu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1938, Nr 54, poz. 429 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19380540429/O/D19380429.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Obwieszczenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 8 listopada 1937 r. w sprawie ogłoszenia jednolitego tekstu ustawy z dnia 15 marca 1933 r. o szkołach akademickich, Dz. U. 1938, Nr 1, poz. 6 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19380010006/O/D19380006.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 29 lipca 1939 r. o zwinięciu i utworzeniu niektórych katedr i zakładów naukowych w szkołach akademickich, Dz. U. 1939, Nr 74, poz. 500 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19390740500/O/D19390500.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 20 stycznia 1939 r. o udzieleniu Akademii Handlu Zagranicznego we Lwowie prawa nadawania stopnia magistra nauk ekonomiczno-handlowych, jako niższego stopnia naukowego, Dz. U. 1939, Nr 9, poz. 47 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19390090047/O/D19390047.pdf] [dostęp 30.05.2019].

– Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 26 lipca 1939 r. o sposobie postępowania habilitacyjnego w państwowych szkołach akademickich, Dz. U. 1939, Nr 69, poz. 468 [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19390690468/O/D19390468.pdf] [dostęp 30.05.2019].

OTHER PRINTED SOURCES

Statutes, chronicles, inventories of the University of Lviv

– Statut Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, który wszedł w życie 27 maja 1925 roku, Lwów b. r.

– Statut Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, który wszedł w życie 1 czerwca 1926 roku, Lwów b. r. [https://polona.pl/item/statut-uniwersytetu-jana-kazimierza-we-lwowie,NTc5MzM0MzM/30/] [dostęp 10.11.2019].

– Statut Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, który wszedł w życie 7 września 1929 roku, Lwów b. r. [https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/10213/edition/9511] [dostęp 30.05.2019].

– Studia uzupełniające na Wydziale Prawa Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, Lwów 1930; „Przegląd Prawa i Administracji” 1930, LV, 210-213 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/187989/edition/177211] [dostęp 17.10.2019].

– Projekt statutu Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, Lwów 1934 [https://obc.opole.pl/dlibra/publication/9873/edition/9020/content?ref=desc] [dostęp 30.05.2019].

 – Kronika Uniwersytetu Lwowskiego, I: (1894/95-1897/98), Lwów 1899 [oprac. Ludwik Finkel, Marceli Chlamtacz] [http://pbc.biaman.pl/dlibra/docmetadata?id=2469&from=publication] [dostęp 30.05.2019].

– Kronika Uniwersytetu Lwowskiego, II: (1898/991909/10), zestawił Wiktor Hahn, Lwów 1912 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=381533] [dostęp 30.05.2019].

– Inauguracja roku akademickiego 1919/20 w Uniwersytecie Lwowskim 25 października 1919 roku, Lwów 1919 [https://sbc.org.pl/dlibra/publication/13711/edition/12481/content] [dostęp 30.05.2019].

– Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1920-1921 za rektoratu prof. dra Emanuela Macheka, Lwów 1923 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/applet?mimetype=image%2Fx.djvu&sec=false&handler=djvu_html5&content_url=%2FContent%2F372225%2Findex.djvu] [dostęp 30.05.2019].

– Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok akademicki 1921/22 za rektoratu śp. Prof. dra Jana Kasprowicza, Lwów 1932 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/doccontent?id=2470] [dostęp 30.05.2019].

– Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1922-1923 za rektoratu prof. ks. Dr Stanisława Narajewskiego, Lwów 1926 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=372332] [dostęp 30.05.2019].

– Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1923-1924, za rektoratu prof. Dr Juliusza Makarewicza, Lwów 1924 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=372226] [dostęp 10.11.2019].

– Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924/25 stanowiąca sprawozdanie Rektora i Dziekanów, zestawił rektor w roku szkolnym 1924/25 prof. Dr Włodzimierz Sieradzki, Lwów 1925 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/publication?id=31392] [dostęp 30.05.2019].

– Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1926/27, stanowiąca sprawozdanie rektora i dziekanów, zestawił rektor w roku szkolnym 1926/27 prof. dr Józef Siemiradzki, Lwów 1928 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/publication?id=31392] [dostęp 30.05.2019].

– Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1928/1929, stanowiąca sprawozdanie Rektora i Dziekanów, zestawił Rektor w roku szkolnym 1928/29 prof. Dr Leon Piniński, Lwów 1930 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=372162] [dostęp 30.05.2019].

– Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1929/1930, stanowiąca sprawozdanie Rektora i Dziekanów, zestawił prof. dr Hilary Schramm, Rektor w roku szkolnym 1929/30, Lwów 1931 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/docmetadata?id=2473] [dostęp 30.05.2019].

– Hoszowski Stanisław (1931): Kronika seminarjum historji społecznej i gospodarczej U. J. K. we Lwowie za pierwszych dziesięć lat jego istnienia 1921-1931, Lwów.

– Finkel Ludwik (1917): Inwentarz Archiwum Uniwersytetu Lwowskiego, Lwów [http://www.pbc.biaman.pl/dlibra/docmetadata?id=5024] [dostęp 30.05.2019].

– Wołczański Józef (2010) (oprac.): Inwentarz akt wydziałów i studiów Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie do roku 1939, T. 1-3, Kraków.

Programs and lists of lectures, composition of the University and regulations of entries

(patrz: http://www.wbc.poznan.pl/publication/37047)

– Skład C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie w roku 1877, Lwów 1877.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1881/1882. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1881.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1881/1882. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1882.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1882/1883. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1882.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1882/1883. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1883.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1883/1884. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1883.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1883/1884. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1884.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1884/1885. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1884.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1884/1885. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1885.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1885/1886. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1885.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1885/1886. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1886.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1886/1887. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1886.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1886/1887. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1887.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1887/1888. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1887.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1887/1888. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1888.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1888/1889. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1888.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1888/1889. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1889.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1889/1890. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1889.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1889/1890. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1890.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1890/1891. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1890.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1890/1891. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1891.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1891/1892. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1891.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1891/1892. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1892.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1892/1893. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1892.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1892/1893. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1893.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1893/1894. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1893.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1893/1894. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1894.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1894/1895. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1894.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1894/1895. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1895.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1895/1896. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1895.

– Skład personelu i program wykładów w letni półroczu 1895/1896. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1896.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1896/1897. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1896.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1896/1897. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1897.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1897/1898. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1897.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1897/1898. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1898.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1898/1899. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1898.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1898/1899. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1899.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1899/1900. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1899.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1899/1900. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1900.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1901/1902. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1901.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1901/1902. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1902.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1902/1903. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1902.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1902/1903. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1903.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1903/1904. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1903.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1903/1904. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1904.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1904/1905. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1904.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1904/1905. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1904.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1905/1906. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1905.

– Skład personelu i program wykładów w letnim półroczu 1905/1906. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1906.

– Skład personelu i program wykładów w zimowym półroczu 1906/1907. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1906.

– Skład Uniwersytetu w półroczu letnim 1906/1907. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1907.

Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1907/1908. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1907.

Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1908/1909. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1908.

Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1909/1910. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1909.

Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1910/1911. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1910

 – Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1911/1912. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1911.

– Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1912/1913. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1912.

– Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1913/1914. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1913.

– Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1914/1915. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1914.

– Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1915/1916. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1916.

– Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1916/1917. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1917.

– Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1917/1918. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1917.

– Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1919/1920. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie., Lwów 1920.

– Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1920/1921. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie., Lwów 1921.

– Skład Uniwersytetu w latach akademickich 1921/1922 i 1922/1923. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie., Lwów 1923.

– Skład Uniwersytetu w latach akademickich 1923/1924 i 1924/1925. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1924.

– Skład Uniwersytetu Jana Kazimierza w latach akademickich 1925/1926 i 1926/1927. Lwów 1926.

– Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1927/28. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1927.

– Skład Uniwersytetu Jana Kazimierza w latach akademickich 1928/1929 i 1929/1930. Lwów 1930.

– Skład Uniwersytetu w latach akademickich 1933/1934 i 1934/1935. Lwów 1934.

Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1935/1936. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1935.

Skład Uniwersytetu w latach akademickich 1936/1937 i 1937/1938. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1937.

Skład Uniwersytetu w roku akademickim 1938/1939. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1938.

– Program wykładów w półroczu letnim 1906/1907. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1907.

– Program wykładów w półroczu letnim 1907/1908. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1908.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1907/1908. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1907.

– Program wykładów w półroczu letnim 1908/1909. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1909.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1908/1909. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1908.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1909/1910. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1909.

– Program wykładów w półroczu letnim 1909/1910. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1910.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1910/1911. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1910.

– Program wykładów w półroczu letnim 1910/1911. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1911.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1911/1912. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1911.

– Program wykładów w półroczu letnim 1911/1912. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1912.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1912/1913. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1912.

– Program wykładów w półroczu letnim 1912/1913. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1913.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1913/1914. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1913.

– Program wykładów w półroczu letnim 1913/1914. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1914.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1915/1916. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1915.

– Program wykładów w półroczu letnim 1915/1916. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1916.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1916/1917. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1916.

– Program wykładów w półroczu letnim 1916/1917. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1917.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1917/1918. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1917.

– Program wykładów w półroczu letnim 1917/1918. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1918.

– Program wykładów w półroczu zimowym 1918/1919. C. K. Uniwersytet imienia cesarza Franciszka I we Lwowie, Lwów 1918.

Program wykładów w półroczu zimowym 1919/1920. Uniwersytet we Lwowie. Lwów 1919.

Program wykładów w półroczu letnim (w 3-cim trimestrze) 1919/1920. Uniwersytet Jana Kazimierza. Lwów 1920.

Program wykładów w 3 trymestrze roku akademickiego 1920/1921. Uniwersytet Jana Kazimierza. Lwów 1921.

Program wykładów w 3 trymestrze roku akademickiego 1921/1922. Uniwersytet Jana Kazimierza. Lwów 1922.

Program wykładów w trymestrze I i II roku szkolnego 1921/1922. Uniwersytet Jana Kazimierza. Lwów 1921.

Program wykładów w trymestrze I i II roku akademickiego 1922/1923. Uniwersytet Jana Kazimierza. Lwów 1922.

Program wykładów w trymestrze III roku akademickiego 1922/1923. Uniwersytet Jana Kazimierza. Lwów 1923.

Program wykładów w roku akademickim 1923-1924. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1923.

Program wykładów na Wydziale Filozoficznym w trymestrze III roku akademickiego 1923-1924. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1924

Program wykładów na rok akademicki 1924-1925. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1924.

Program wykładów w roku akademickim 1925-1926. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1925.

Program wykładów na rok akademicki 1926-1927. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1926.

Program wykładów na rok akademicki 1927-1928. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1927.

Program wykładów na rok akademicki 1928-1929. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1928.

Program wykładów na rok akademicki 1929-1930. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1929.

Program wykładów na rok akademicki 1930-1931. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1930.

Program wykładów oraz skład Uniwersytetu na rok akad. 1932-1933. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1932.

Program wykładów na rok akademicki 1931/1932 i skład Uniwersytetu w latach akademickich 1930/1931 i 1931/1932. Lwów 1931.

– Taschenbuch der apostolischen Majestat Franz I. allerhöchsten Namen führenden niversität zu Lemberg für das Jahr… [1833-1843], Lemberg [1833-1843].

– Akademische Behördenan der k. k. Universität zu Lemberg sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Wintersemester des Studien… [1850-1871], Lemberg [1850-1871].

– Wykaz wykładów odbywać się mających w C. K. Uniwersytecie imienia cesarza Franciszka we Lwowie w letnim półroczu roku 1876, Lwów 1876.

– Spis wykładów w C. K. Uniwersytecie imienia Cesarza Franciszka I we Lwowie w zimowym półroczu roku 1876/77, Lwów 1876 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=347309] [dostęp 23.09.2019].

Spis wykładów na rok akad. 1933/34. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1933.

Spis wykładów na rok akad. 1934/35. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1934.

Spis wykładów na rok akad. 1935/1936. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1935.

Spis wykładów na rok akad. 1936/1937. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1936.

Spis wykładów w roku akademickim 1937/38. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1937.

Spis wykładów w roku akademickim 1938/1939. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1938.

Regulamin wpisów na Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Lwów 1928.

– Regulamin wpisów na Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie w roku akad. 1933/34, Lwów 1933.

Reports of deans and heads of departments and other university reports

– Cieszyński Antoni (1934): Kronika Kliniki Stomatologicznej UJK we Lwowie 1905-1934, „Polska Stomatologia” XII, 4-5, 97-104. [http://pbc.biaman.pl/dlibra/doccontent?id=12029] [dostęp 23.09.2019].

– Cieszyński Antoni (1934): Sprawozdanie z 20-letniej pracy Katedry Stomatologii przy Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie, „Polska Stomatologia” ХII, 4-5, 77-91 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/doccontent?id=12029] [dostęp 23.09.2019].

– Dąbkowski Przemysław (1921): Sprawozdanie dziekańskie za rok akademicki 1920-21, Lwów.

– Dąbkowski Przemysław (1924): Seminaryum historyi polskiego prawa sądowego. Sprawozdanie za lata 1919-1924 (od 1.09.1919 do 31.08.1924), Lwów.

– Dąbkowski Przemysław (1926): Sprawozdanie dziekańskie za rok akademicki 1925-1926, Lwów.

– Ehrlich Ludwik 1938 (red.): The division of Diplomatic Studies in John Casimir University, Lwów.

– Finkel Ludwik (1912): Jubileusz Uniwersytetu Lwowskiego, „Tygodnik Ilustrowany” 21, 427 [http://bcul.lib.uni.lodz.pl/dlibra/doccontent?id=86] [dostęp 23.09.2019].

– Finkel Ludwik (1912): Króla Jana Kazimierza dyplom erekcyjny Uniwersytetu Lwowskiego z r. 1661 (z 3. tablicami podobizn dyplomu), wydał i objaśnił…, Lwów, 13-14 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/doccontent?id=3918] [dostęp 23.09.2019].

– Gońka Andrzej (1908): Sprawozdanie ambulatorium dentystycznego Uniwersytetu Lwowskiego, „Lwowski Tygodnik Lekarski” II, 38, 433 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/doccontent?id=7121] [dostęp 23.09.2019].

– Mączyński Czesław (1908): Polski Dom Akademicki imienia Adama Mickiewicza we Lwowie. Historya budowy i sprawozdanie Komitetu, Lwów [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/18502?id=18502] [dostęp 23.09.2019]

– Starzyński Stanisław (1916): Przyczynek do Polskiej Kroniki Uniwersyteckiej, Kraków [http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/doccontent?id=26209] [dostęp 23.09.2019].

– Koło Medyków Wszechnicy Lwowskiej, VI sprawozdanie z czynności Zarządu w roku administracyjnym od 1 listopada 1911 r. do 30 października 1912 r., Lwów 1912.

– Nowe Studia na Wydziale Prawa UJK we Lwowie, „Przegląd Prawa i Administracji” 1936, LXI, 206-207 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/179913/edition/171110/content] [dostęp 23.09.2019].

– I Ogólnopolski Zjazd Prawników Lotniczych we Lwowie, „Przegląd Prawa i Administracji” 1938, LXDI, 346 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/179915/edition/171112/content] [dostęp 23.09.2019].

– Spis prac wykonanych w Instytucie Farmakologicznym Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1906-1912 (t. I:1906-1909, t. II: 1909-1912), Lwów 1913.

– Sprawozdania Towarzystwa Bratniej Pomocy Słuchaczów Wszechnicy Lwowskiej za lata: 1899-1900,1901-1902,1911-1913, 1916.

– Sprawozdanie Koła Medyków II, Ш і IV, drukowane w „Lwowskim Tygodniku Lekarskim” w latach 1908, 1909, 1913.

– Sprawozdanie Wydziału Czytelni Akademickiej we Lwowie za lata: 1892/93-1894/95 i następne [https://polona.pl/item/sprawozdanie-czytelni-akademickiej-we-lwowie-za-rok-administracyjny-1892-1893-wyd,MTA2ODk1ODE2/] [dostęp 23.09.2019], [https://polona.pl/item/sprawozdanie-czytelni-akademickiej-we-lwowie-za-rok-administracyjny-1894-1895-wyd,MTA2ODk1ODIw/] [dostęp 23.09.2019] [https://polona.pl/item/sprawozdanie-czytelni-akademickiej-we-lwowie-za-rok-administracyjny-1900-1901-wyd,MTA2ODk1ODI2/] [dostęp 23.09.2019] [https://polona.pl/item/sprawozdanie-czytelni-akademickiej-we-lwowie-za-rok-administracyjny-1902-1903-wyd,MTA2ODk1ODMw/] [dostęp 23.09.2019] [https://pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication/5931] [dostęp 23.09.2019], [https://polona.pl/item/sprawozdanie-czytelni-akademickiej-we-lwowie-za-rok-administracyjny-1906-1907-wyd,MTA2ODk1ODQ4/4] [dostęp 23.09.2019].

– Sprawozdanie z czynności oddziału okulistycznego we Lwowie za czas 1892-99, Lwów 1899.

– Sprawozdanie zarządu Towarzystwa Wzajemna Pomoc Medyków UJK we Lwowie 1918-1923, Lwów 1923.

– Sprawozdanie Związku Żydowskich Stowarzyszeń Akademickich w Polsce 1923-1926, Warszawa 1926. [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=4521] [dostęp 23.09.2019].

Rector’s and inaugural speeches and memorials

– Do Ogółu Polskiej i Żydowskiej Młodzieży Akademickiej, Lwów 1922 [https://polona.pl/item/do-ogolu-zydowskiej-mlodziezy-akademickiej-kolezanki-i-koledzy-inc-dnia-23-go,MTcxMzgyOTY/] [dostęp 23.09.2019].

– Gerstmann Adam (1933): Przemówienia rektorskie, Lwów [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/59674/] [dostęp 23.09.2019].

– Głos Uniwersytetu Lwowskiego w obronie zagrożonego bytu. Memoryał Senatu akademickiego Uniwersytetu Jana Kazimierza, Lwów 1923 [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/12489/] [dostęp 23.09.2019].

– Mechek Emanuel (1921): Mowa inauguracyjna [wygłoszona przez rektora] na otwarcie roku uniwersyteckiego, Lwów [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/12433] [dostęp 23.09.2019]

– Memoryał do Sejmu ustawodawczego Rzeczypospolitej polskiej w sprawie potrzeb Uniwersytetu lwowskiego, Lwów b. r.

– Mowa Rektora Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie prof. dra Hilarego Schrama podczas inauguracji dn. 19 października 1929 r., „Szkoły Akademickie” 1929/30, 8-9, 6-9.

– Przemówienie Rektora Uniwersytetu Lwowskiego Dra Ludwika Finkla na inauguracji roku akademickiego 1911/1912, dnia 12 października 1911 r., Lwów 1911.

– Przemówienie Rektora Uniwersytetu Lwowskiego Dra Adolfa Becka na inauguracji roku akademickiego 1912/1913, dnia 12 października 1912 r., Lwów 1912.

– W sprawie Uniwersytetu lwowskiego. Głos Towarzystwa Nauczycieli Szkół Wyższych, odbitka z „Muzeum”, Lwów 1908 [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/12917/] [dostęp 23.09.2019].

– Siemiradzki Józef (1928): Mowa rektorska wygłoszona dnia 16 października 1926 roku w auli Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, Lwów [http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/doccontent?id=13480/] [dostęp 23.09.2019].

– Starzyński Stanisław (1913): Przemówienie na uroczyste otwarcie nowego roku akademickiego 11 października 1913 r., Lwów [https://polona.pl/item/przemowienie-na-uroczyste-otwarcie-nowego-roku-akademickiego-d-1913-pazdziernika-1913,NzMxMzIxMzY/] [dostęp 23.09.2019].

– Twardowski Kazimierz [1931-1933]: O dostojeństwie uniwersytetu ‒ The majesty of the University ‒ reprint wraz z notą biograficzną M. Nowak, Poznań 2011 [https://polona.pl/item/o-dostojenstwie-uniwersytetu,NzMxMzMxOTc/] [dostęp 23.09.2019].

Diaries and memoirs

– Adamczyk Eugeniusz (1992) (oprac.): Portrety ossolińskie. Antologia wspomnień, Wrocław ‒ Warszawa ‒ Kraków.

– Allerhand Maurycy, Allerhand Leszek (2011): Zapiski z tamtego świata. Zagłada we Lwowie w dziennikach profesora i wspomnieniach jego wnuka, posłowie A. Redzik, Kraków.

– Assman-Dudzińska Kazimiera (1993): Moje studia, [w:] Lwowskie środowisko naukowe w latach 1939-1945. O Jakubie Parnasie, red. I. Stasiewicz-Jasiukowa, Warszawa, 165-171.

– Augustyn-Puziewicz Janina (1994): Lwów. Wspomnienie lat szczęśliwych, Wrocław.

– Badecki Karol, Charewicz Łucja, Białynia Chołodecki Józef (1932): Studia lwowskie, Lwów.

– Baranowski Bolesław (1882): Katedra języka i literatury polskiej na Uniwersytecie Lwowskim w czasie od roku 1863-1867. Ze wspomnień byłego słuchacza uniwersytetu, „Szkoła. Tygodnik Pedagogiczny” 24, 295-297.

– Barcikowski Wacław (1988): W kręgu prawa i polityki: wspomnienia z lat 1919-1939, oprac. Wł. Barcikowski, Katowice.

– Barycz Henryk (1982): Fragmenty pamiętnikarskie Czesława Nankego, „Roczniki Biblioteki PAN w Krakowie”, XXVII, 223-250.

– Beck Adolf (1935): Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie podczas inwazji rosyjskiej 1914/15, Lwów [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/66536/] [dostęp 23.09.2019].

– Białynia Chołodecki (1924): Z dziejów oblężenia i odsieczy Lwowa w latach 1918-1920, Lwów [https://polona.pl/item/z-dziejow-oblezenia-i-odsieczy-lwowa-w-latach-1918-1920,NzE1MTQ4ODI/] [dostęp 23.09.2019].

– Białynia Chołodecki Józef (1930): Lwów w czasie okupacji rosyjskiej (3.09.1914- 22.06.1915). Z własnych przeżyć i spostrzeżeń, Lwów [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/18844/] [dostęp 23.09.2019].

– Borwicz Michał M. (2014): Uniwersytet zbirów. Rzecz o Obozie Janowskim we Lwowie 1941-1944, Kraków.

– Brudzewski T. [pseudonim Zofii Kozarynowej] (1931): Andrzej. Rzecz o profesorze Andrzeju Gawrońskim, Lwów.

– Chajes Wiktor (1997): Semper Fidelis. Pamiętnik Polaka wyznania mojżeszowego z lat 1926-1939, wstęp i przypisy P. Pierzchała, przedmowa T. Krzyżewski, Kraków.

– Chłędowski Kazimierz (2006), Pamiętniki. Galicja (1843-1880), wstęp i przypisy A. Kot, Wrocław, 233-234.

– Chrzanowski Ignacy (1922): Wśród zagadnień książek i ludzi, Lwów. [https://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/show-content/publication/edition/6107/] [dostęp 23.09.2019].

– Chybińskki Adolf (1959): W czasach Straussa i Tetmajera. Wspomnienia, oprac. A. i Z. Szweykowscy, Kraków.

– Dębicki Zdzisław (1931): Iskry w popiołach, Warszawa.

– Eugeniusz Romer (2010): Pamiętnik paryski 1918-1919, oprac. A. Garlicki, R. Świętek, Warszawa.

– Gaertner Henryk Andrzej, Gaertner Henryk Ludwik (2011): Rodzinne rodowody i wspomnienia, Kraków.

– Gansiniec Ryszard (1995): Notatki lwowskie (1944-1946), Wrocław.

– Giza Stanisław (1972): Na ekranie życia. Wspomnienia z lat 1908-1939, Warszawa

– Głąbiński Stanisław (1986): Wspomnienia polityczne. Tom uzupełniający, Londyn.

– Głąbiński Stanisław (2001): W cieniu ojca, Warszawa.

– Grabski Stanisław (1989): Pamiętniki, t. I-II. Warszawa.

– Grochowina Sylwia (2012) (oprac.): Ludwik Kolankowski (1882-1956). Zapiski pamiętnikarskie, Toruń

– Hlib Emil (1998): Moje chodzenie po Lwowie (do roku 1945 r.), Wrocław.

– Hlib Emil (2006): Moje chodzeni po Lwowie, cz. 2: Zagłada Żydów lwowskich, Wrocław.

– Hollankowie Adam i Ewa (1990): I zobaczyć miast Lwów, Rzeszów.

– Jahn Alfred (1991): Z Kleparowa w świat szeroki, Wrocław.

– Jankowski Stanisław M. (1995): Kwadrans na Zamarstynowie, Kraków.

– Jaworski Franciszek (1911): Lwów stary i wczorajszy, Lwów [https://polona.pl/item/lwow-stary-i-wczorajszy-szkice-i-opowiadania,MTUxOTU2NA/] [dostęp 23.09.2019].

– Jaworski Franciszek (1912): Uniwersytet Lwowski. Wspomnienie jubileuszowe, Lwów

– Kacnelson Dora (1992): Losy Ossolineum we Lwowie w latach 1961-1991. Wspomnienia, cz. 1. Bibliotekarz Jan Rogala, „Zeszyty Historyczne” 100, 106-116 [http://static.kulturaparyska.com/attachments/22/cc/8b76e88620093e21ee70a95ea7fa717c38e65473.pdf] [dostęp 23.09.2019].

– Kaltenbergh Leon (1991): Ułamki stłuczonego szkła. Dzieciństwo na Kresach. Tamten Lwów, Warszawa.

– Karpiński Franciszek (1987): Historia mego wieku i ludzi, z którymi żyłem, oprac. R. Sobol, Warszawa.

– Kasprowiczowa Maria (1932): Dziennik, cz. I: Moje życie z nim, cz. II: Wojna, Warszawa [http://bc.radom.pl/dlibra/doccontent?id=26454] [dostęp 23.09.2019].

– Kasprowiczowa Maria (1933): Dziennik, cz. III: Bunt, cz. IV: Pojednanie, Warszawa [http://bc.radom.pl/dlibra/publication/26937/edition/26099] [dostęp 23.09.2019].

– Kasprowiczowa Maria (1934): Dziennik, cz. V: Harenda, Warszawa [http://bc.radom.pl/dlibra/publication/26939/edition/26458] [dostęp 23.09.2019].

– Kasprowiczowa Maria (1968): Dziennik, wstęp K. Górski, Warszawa.

– Kielanowski Jan (1990): W gmachu Skarbka i w gimnazjum. Wspomnienia o Leopoldzie Kielanowskim, nadbitka z „Pamiętnika Teatralnego” 1-2, 123-150.

– Kozarynowa Zofia (1982): Andrzej Gawroński (1885-1927), „Znak” 331, 579-605.

– Kulczyńska Maria (1988): Lwów – Donbas 1945, Warszawa.

– Kuratowski Kazimierz (1973): Pół wieku matematyki polskiej 1920-1970. Wspomnienia i refleksje, Warszawa.

– Kuratowski Kazimierz (1980): A half century of Polish mathematics. Remembrances and reflections, Warszawa.

– Kurdybacha Łukasz (1947): Wspomnienie o Stanisławie Łempickim, odbitka z „Pamiętnika Literackiego” XXXVII, 367-376.

– Lam Stanisław (1968): Życie wśród wielu, przygotował do druku A. Lam, Warszawa.

– Lanckorońska Karolina (2001): Wspomnienia wojenne: 22.IX.1939-5.IV.1945, słowo wstępne L. Kalinowski, E. Orman, Kraków.

– Lanckorońska Karolina (2003): Mut ist angeboren. Erinnerungen an den Krieg 1939-1945, aus dem Polnischen von K. Wolff, Wien – Köln – Weimar.

– Lanckorońska Karolina (2005): Szkice wspomnień, przedmowa A. Biernacki, Warszawa.

– Longchamps de Berier Bogusław (1983): Ochrzczony na szablach powstańczych… Wspomnienia 1884-1918, Wrocław.

– Łempicki Stanisław (1948): Wspomnienia ossolińskie, Wrocław [https://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/show-content/publication/edition/15775?id=15775/] [dostęp 23.09.2019].

– Łempicki Stanisław (1956): W pracowni, [w:] Zakład imienia Ossolińskich 1927-1956 w dziesięciolecie działalności we Wrocławiu, red. W. Floryan, Wrocław, 119-122.

– Łempicki Stanisław (1957): Złote paski. Wspomnienia ze szkoły galicyjskiej, Warszawa [https://polona.pl/item/zlote-paski-wspomnienia-ze-szkoly-galicyjskiej,ODk3NDkxNjg/] [dostęp 23.09.2019].

– Maciszewski Stanisław (1926): Rosjanie w Lwowie. Szkic z niedawnej przeszłości, Lwów [https://polona.pl/item/rosjanie-we-lwowie-szkic-z-niedawnej-przeszlosci,NzI1NTE1MzM/] [dostęp 23.09.2019].

– Madurowicz Helena (1958): Wspomnienia z seminarium profesora Franciszka Bujaka, „Małopolskie Studia Historyczne” I, 3/4, 18-20

– Makuszyński Kornel (1998): Listy ze Lwowa, wstęp I. Kasprzysiak, Kraków.

– Nahlik Stanisław Edward (1987): Przesiane przez pamięć. T. 1. W rodzinnym gnieździe, Kraków.

– Nikliborcowa (Czeżewska) Anna (1947): Ze wspomnień o Edwardzie Porębowiczu w dziesięciolecie śmierci, „Zeszyty Wrocławskie” I, 4.

– Nitsch Kazimierz (1960): Ze wspomnień językoznawcy, Kraków [http://mbc.malopolska.pl/dlibra/doccontent?id=57831] [dostęp 24.09.2019].

– Nusbaum-Hilarowicz Józef (1921): Pamiętniki przyrodnika: autobiografia, Lwów: H. Altenberg [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=9889] [dostęp 24.09.2019].

– Ordęga Adam, Terlecki Tymon (1945) (red.): Straty kultury polskiej 1939-1944, t. I-II, Glasgow.

– Ostrowski Stanisław (1986): W obronie polskości ziemi lwowskiej. Dnie pohańbienia. Wspomnienia, Warszawa.

– Ostrowski Stanisław (1997): Dnie pohańbienia 1939-1941. Wspomnienia, Warszawa.

– Pauli Lesław (1978): W setną rocznicę urodzin Przemysława Dąbkowskiego, „Czasopismo Prawno-Historyczne” XXX, 2, 187-201[https://bazhum.pl/bib/article/44508/ ] [dostęp 12.08.2021]

– Pempel Stanisław (1989): Pod znakiem lwa i syreny, Warszawa.

– Podraża Antoni (1993): Uniwersytet Lwowski w latach II wojny światowej, [w:] Lwowskie środowisko naukowe w latach 1939-1945. O Jakubie Parnasie, red. Irena Stasiewicz-Jasiukowa, Warszawa.

– Ptaszycki Stanisław (1933): Moje wspomnienia osobiste o śp. prof. Oswaldzie Balzerze, odbitka z czasopisma „Archeion” XI [https://polona.pl/item/moje-wspomnienia-osobiste-o-s-p-prof-oswaldzie-balzerze,MTg4MDU2NjM/] [dostęp 24.09.2019].

– Rawita-Gawroński Franciszek (2012): Ludzie i czasy mego wieku. Wspomnienia, wypadki, zapiski (1892-1914), oprac., przedmowa i przypisy Eugeniusz Koko, Gdańsk.

– Rucker Jan Jerzy (1965): Wspomnienia o Lwowie. Wyjątki z lat 1867-1939, New York.

– Rudnicki Józef (2001): Ziemia Czerwieńska pod okupacją niemiecką, czerwiec 1941-czerwiec 1943, oprac. J. Gmitruk, A. Koseski, Pułtusk – Warszawa.

– Ruebenbauer Albin (1912): Pierwszy wykład w języku polskim na Uniwersytecie Lwowskim, „Słowo Polskie” 247, 8.

– Rutkowski Jan (1984): Wspomnienie o seminarium historycznym prof. Ludwika Finkla [w:] Z zagadnień dydaktycznych wyższego szkolnictwa z. 1, red. J. Rutkowski, Poznań, 83-84

– Rybka Eugeniusz (1988): Autobiografia, „Kwartalnik Historii Nauki i Techniki” 33, 4, 929-942 [http://bc.pollub.pl/dlibra/publication/590/edition/543/] [dostęp 24.09.2019].

– Sandauer Artur (1960); Wspomnienia, [w:] Księga wspomnień 1919-1939, Warszawa 1960, 334-353.

– Sarkady Antoni (2001): Nieznany przemyślanin… Wspomnienie o prof. Andrzeju Gawrońskim w 115. rocznicę urodzin, „Galicja” II, 1-2, 239-252.

– Skrzypek Stanisław (1949): Rosja, jaką widziałem. Wspomnienia z lat 1939-1942, Newtown.

– Smulikowski Kazimierz (1994): Droga po kamieniach. Wspomnienia, Warszawa.

– Stahl Zdzisław (1963): Pierwsze dni Lwowa pod okupacją sowiecką w 1939 r., „Biuletyn Koła Lwowian” 2, 52-56 [https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/2053/edition/1976/] [dostęp 24.09.2019].

– Stark Marceli (2012): Ale jednak czaję i żyję… Pamiętnik więźnia obozu pracy w Budzyniu, wstęp i red. M. Urynowicz, Warszawa.

– Steinhaus Hugo (1970): Wspomnienia. Cz. 1. „Znak” 187, 42-106 [http://miesiecznik.znak.com.pl/archiwumpdf/187.pdf] [dostęp 24.09.2019], Cz. 2, „Znak” 188/189, 306-338 [http://miesiecznik.znak.com.pl/archiwumpdf/188-189.pdf] [dostęp 24.09.2019].

– Steinhaus Hugo (2002): Wspomnienia i zapiski, oprac. i red. A. Zgorzelska, R. Duda, Wrocław.

– Szałajko Kazimierz (1984): Wspomnienia o Kole Matematyczno-Fizycznym Studentów Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, „Rocznik Polskiego Towarzystwa Matematycznego”, Seria I: „Wiadomości Matematyczne” XXVI, 85-96 [https://wydawnictwa.ptm.org.pl/index.php/wiadomosci-matematyczne/article/view/4039/3637] [dostęp 24.09.2019].

– Szolginia Witold (1997): Tamten Lwów, t. VIII: Arcylwowianie, Wrocław.

– Twardowski Kazimierz (1997): Dzienniki, Cz. 1: 1928-1936, oprac. R. Jadczak, Toruń.

– Twardowski Kazimierz (2001): Dzienniki Cz. 2: 1915-1927, oprac. R. Jadczak, Toruń.

– Tyrowicz Marian (1985): Lwowski ośrodek historyczny w okresie międzywojennym (1919-1939): garść wspomnień, „Przegląd Humanistyczny” XXIX, 3/4, 83-89

– Tyrowicz Marian (1988): W poszukiwaniu siebie… Wspomnienia i refleksje, t. 1. Pod lwowskim niebem, Lublin.

– Tyrowicz Marian (1991): Wspomnienia o życiu kulturalnym i obyczajowym Lwowa 1918-1939, przedmowa J. Maślanka, Wrocław – Warszawa –Kraków – Gdańsk – Łódź.

– Ulam Stanisław (1969): Wspomnienia z Kawiarni Szkockiej, „Wiadomości Matematyczne” 12, 49-58 [https://wydawnictwa.ptm.org.pl/index.php/wiadomosci-matematyczne/article/view/2041/1916] [dostęp 24.09.2019].

– Ułaszyn Henryk (2010): Z Kopiowatej do katedry uniwersyteckiej. Wspomnienia, z rękopisu opracował, przypisami opatrzył i wydał M. Skarżyński, Kraków.

– Wasylewski Stanisław (1956): Pożyczanie książek do domu, [w:] Zakład imienia Ossolińskich 1827-1956 w dziesięciolecie działalności we Wrocławiu, red. W. Floryan, Wrocław, 110-112.

– Wasylewski Stanisław (1958): Pod kopułą lwowskiego Ossolineum. Pamiętnik stypendysty i asystenta Zakładu Narodowego im. Ossolińskich w latach 1905–1910, Wrocław.

– Wat Aleksander (1990): Mój wiek. Pamiętnik mówiony, t. 1-2, Warszawa [https://polona.pl/item/moj-wiek-pamietnik-mowiony-cz-1-2,MjM1NzU5OTE/] [dostęp 24.09.2019].

– Weliczker Leon (1946): Brygada śmierci. Sonderkommando 1005. Pamiętnik, Łódź.

– Węclewski S. (1934): Wspomnienia o Zygmuncie Węclewskim, jego pochodzeniu, rodzinie i zawodzie naukowym, wyd. ks. A Mańkowski, Pelplin

– Wieniewski Ignacy (1970): Kalejdoskop wspomnień, przedmowa W. Tarnawski, Londyn.

– Wittlin Józef (1991): Mój Lwów, Warszawa.

– Wolak Ryszard (2001): Ostatni egzamin na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie, „Biuletyn Informacyjny”. Kwartalnik Towarzystwa Miłośników Lwowa i Kresów Południowo-Wschodnich Oddział Stołeczny 21, 13.

– Zakrzewski Aleksander (1975): Sanatorium Mariówka i medycyna. Wspomnienia z pierwszej ćwierci XX wieku, Wrocław.

– Zawadzki Władysław (1878): Literatura w Galicji (1772-1848). Ustęp z pamiętników, Lwów [https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/3960/edition/7055?language=pl] [dostęp 12.08.2021]

– Zoll Fryderyk (2000): Wspomnienia Fryderyka Zolla (1865-1948), oprac. I. Homola-Skąpska, Kraków.

– Żongołłowicz Bronisław (2004): Dzienniki 1930-1936, oprac. D. Zamojska, Warszawa.

– Żygulski Kazimierz (1994): Jestem z lwowskiego etapu, Warszawa.

Z Jerzym Hordyńskim rozmawia Janusz M. Paluch, „Cracovia Leopolis” 1998, 3 [http://www.mbc.malopolska.pl/dlibra/docmetadata?id=14124] [dostęp 1.10.2019].

– Zofia Jerzmanowska. Autobiografia, „Kwartalnik Historii Nauki i Techniki” 1988, 33, 1, 3-80 [http://bc.pollub.pl/dlibra/publication/593/edition/546] [dostęp 24.09.2019].

Commemorative books, posthumous memoirs, period texts and selected works of Lviv scholars

– Abraham Władysław (1936) (red.): Księga Pamiątkowa ku czci Leona Pinińskiego, T.1-2, Lwów [http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/docmetadata?id=8045] [dostęp 24.09.2019], [http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/docmetadata?id=7958] [dostęp 24.09.2019].

– Adamus Jan (1933): Ś.p. Oswald Balzer, „Przegląd Prawa i Administracji” LVIII, 1-7 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/179761/edition/170983/] [dostęp 24.09.2019].

– Ajdukiewicz Kazimierz (1960): Zarys logiki, Warszawa.

– Allerhand Maurycy (1931): Śp. Dr. Aleksander Doliński, „Przegląd Prawa i Administracji” LVI, 132-134 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/179753/edition/170977] [dostęp 24.09.2019].

– Balzer Oswald, Piniński Leon, Silnicki Tadeusz (1930) (red.): Księga Pamiątkowa ku czci Władysława Abrahama, t. 1. Lwów [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=116942] [dostęp 24.09.2019].

– Balzer Oswald, Piniński Leon, Silnicki Tadeusz (1931) (red.): Księga Pamiątkowa ku czci Władysława Abrahama, t. 2. Lwów [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=116996] [dostęp 24.09.2019].

– Balzer Oswald (1906): O Morskie Oko. Wywód praw polskich przed sądem polubownym w Gradcu. Z planem sytuacyjnym, Lwów [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/6618] [dostęp 24.09.2019].

– Balzer Oswald (1919): W sprawie reformy nauki prawa w uniwersytetach polskich, „Przegląd Prawa i Administracji” XLIV, 1-14 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/165902/edition/157585] [dostęp 24.09.2019].

– Balzer Oswald (1921): Nauka uniwersytecka a kolejność studiów w uniwersyteckiej nauce prawa, Warszawa [https://polona.pl/item/nauka-uniwersytecka-a-kolejnosc-studjow-w-uniwersyteckiej-nauce-prawa,MTQ3MjY4MDg/] [dostęp 24.09.2019].

– Balzer Oswald (1923): Dwa światy, Kraków [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=7489] [dostęp 24.09.2019].

– Banach Stefan (1922): Sur les operations dans les ensembles abstraits et leur applications aux equations integrales, „Fundamenta Mathematicae” 3, 133-181 [https://polona.pl/item/fundamenta-mathematicae-t-3-1922,MTM5MjI4NjI/138/#item] [dostęp 24.09.2019].

– Banach Stefan (1923): Sur le problime de mesure, „Fundamenta Mathematicae” 4, 7-33 [http://matwbn.icm.edu.pl/ksiazki/fm/fm4/fm412.pdf] [dostęp 24.09.2019].

– Banach Stefan (1932): Theorie des operations lineaires, „Monografie Matematyczne” 1 Warszawa. [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/389547/edition/370408] [dostęp 24.09.2019].

– Banach Stefan (1967): Oeuvres I, Warszawa.

– Banach Stefan (1979): Oeuvres II, Warszawa.

– Banach Stefan, Steinhaus Hugo (1927): Sur le principe de la condensation de singularity, „Fundamenta Mathematicae” 9, 50-61 [http://matwbn.icm.edu.pl/ksiazki/fm/fm9/fm918.pdf] [dostęp 24.09.2019].

– Banach Stefan, Tarski Alfred (1924): Sur la decomposition des ensembles de points en parties respectivement congruentes, „Fundamenta Mathematicae” 6, 244-277 [http://matwbn.icm.edu.pl/ksiazki/fm/fm6/fm6127.pdf] [dostęp 24.09.2019].

– Baranowski Bolesław (1913): Wykłady uniwersyteckie Małeckiego, „Kronika Powszechna. Tygodnik społeczny, literacki i naukowy” 42, 690-693 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=112327] [dostęp 24.09.2019].

– Barycz Henryk (1952): Czesław Nanke (1883-1950), „ Życie i Myśl” 1/6, 365-368.

– Barycz Henryk (1968): Stanisław Łempicki jako badacz polskiego renesansu (w 20-lecie zgonu)[w:] idem, W blaskach epoki Odrodzenia, Warszawa, 389-404.

– Beck Adolf (1935): Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie podczas inwazji rosyjskiej w roku 1914/15, Lwów [http://delibra.bg.polsl.pl/dlibra/doccontent?id=23983] [dostęp 24.09.2019].

– Bednarski Adam (1928): Historia okulistyki w Polsce w wieku XIII-XVIII, Lwów [http://dlibra.ump.edu.pl/dlibra/doccontent?id=2] [dostęp 24.09.2019].

– Bednarski Stanisław (1933): Upadek i rozwój szkół jezuickich w Polsce, Kraków [https://polona.pl/item/upadek-i-odrodzenie-szkol-jezuickich-w-polsce-studjum-z-dziejow-kultury-i-szkolnictwa,ODM1NTY1NzU/] [dostęp 25.09.2019].

– Belke Gustaw, Kremer Alexander (1854): Fizyka w Polsce [do wieku XVIII], [w:] Historya nauk przyrodzonych podług ustnego wykładu Jerzego Kiuwiera ułożona i uzupełniona przez p. Madelen de St.– Azy, t. II, Wilno, 326-334. [https://polona.pl/item/historya-nauk-przyrodzonych-podlug-ustnego-wykladu-jerzego-kiuwiera-cuvier-t-2,MjEyNzY1ODc/337/] [dostęp 25.09.2019].

– Białynia Chołodecki Józef (1930): Lwów w czasie okupacji rosyjskiej (3 września 1914-22 czerwca 1915). Z własnych przeżyć i spostrzeżeń, Lwów [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/18844?id=18844] [dostęp 25.09.2019].

– Białynia Chołodecki Józef (1930): Lwów w czasie powstania listopadowego, Lwów [https://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/show-content/publication/edition/4131] [dostęp 25.09.2019].

– Bieńkowski Piotr (1914-1915): Śp. Karol Hadaczek (24 stycznia 1873 – 21 grudnia 1914), „Eos” 20, 191-196 [https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/119928/edition/132185/content] [dostęp 12.08.2021].

– Bednarski Adam (1899): Klinika Okulistyczna we Lwowie, „Przegląd Lekarski” 38, 187-188.

– Bednarski Adam (1921): Pogląd na działalność Kliniki Okulistycznej prof. Macheka, „Polska Gazeta Lekarska” X, 9, 172.

– Bessaga Czesław: Pełczyński Aleksander (1975), Selected Topics in Infinite-dimensional Topology, Warszawa.

– Bielacki Marek, Trzynadlowski Jan (1992) (red.): Stefania Skwarczyńska. Uczony, nauczyciel, wychowawca, Łódź.

Bibliografia prac, artykułów i notatek Henryka Ułaszyna opublikowanych w latach 1898-1954, „Rozprawy Komisji Językowej ŁTN” 1955, 2, 13-50.

Biblioteka Uniwersytecka we Lwowie w latach 1899-1910 (odbitka z „Kroniki Uniwersytetu Lwowskiego”, t. II), Lwów 1912 [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/9767] [dostęp 1.10.2019].

– Bilikiewicz Tadeusz (1957): Władysław Szumowski (1875-1954). Wspomnienia pośmiertne, „Archiwum Historii Medycyny” XX, 547-556.

– Biliński Bronisław (1948-1949): Jerzy Kowalski 1893-1948. Życie i prace, „ Eos”, 3-45.

– Boratyński Ludwik (1918): Wincenty Zakrzewski, „Kwartalnik Historyczny” XXXII, 393-407.

– Borowy Wacław (1934): Edward Porębowicz jako krytyk i badacz literatury polskiej, [w:] tenże, Dziś i wczoraj, Warszawa, 229-261.

– Brzeski Jan, Roliński Adam (2001) (oprac., wstęp i przyp.): Archiwum Adama Bienia. Akta Narodowościowe (1942-1944), Kraków.

– Buczkowski Stefan (1963): Roman Piotrowski, „Państwo i Prawo” 8-9, 358.

– Budurowycz Bohdan (1963): Victor Turek (15.06.1910-18.09.1963), „The Polish Reviev” 4.

– Bujak Franciszek (1930): Życiorys Jana Ptaśnika, „ Kwartalnik Historyczny” 44, 10-45.

– Bylicki Władysław (1895): Pamiętnik VII. Zjazdu Lekarzy i Przyrodników Polskich, Lwów [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/289086/edition/275966] [dostęp 1.10.2019].

– Charewiczowa Łucja (1930): Jan Ptaśnik (1876-1930), „Przegląd Humanistyczny” V, 242-250

– Charewiczowa Łucja (1938): Historiografia i miłośnictwo Lwowa, Lwów [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/214766] [dostęp 1.10.2019].

– Chodkowski Jerzy (1965): Wiktor Kemula, „Nauka Polska” 2.

– Chodorowski Jerzy (2005): Lwowskie zderzenie cywilizacji. Ze wspomnień o Profesorze Wincentym Stysiu, „Nowy Przegląd Wszechpolski” 11-12, 11-15 [https://www.npwmag.pl/archiwum/ARCH/Arch-2005_11_12.html] [dostęp 1.10.2019].

– Chuyko Halyna L. (2006): Functional Analysis in Lviv after 1945, Lwów.

– Ciszewski Stanisław (1912): Dlaczego ustąpiłem z katedry na Uniwersytecie Lwowskim, Lwów [https://polona.pl/item/dla-czego-ustapilem-z-katedry-na-uniwersytecie-lwowskim,NzIxMzg2NzM/5/] [dostęp 1.10.2019].

– Czermak Wiktor (1899): Anatol Lewicki (1841-1899). Wspomnienie pośmiertne, Kraków.

– Czerny Zygmunt (1937): Edward Porębowicz. Poeta i uczony, Lwów (odbitka z „Prace Towarzystwa Filologów Nowożytnych” 8).

– Czerwiński Jerzy Karol (1932): ХХX-lecie pracy naukowej Prof. D-ra Zygmunta Cybichowskiego, Warszawa [https://polona.pl/item/xxx-lecie-pracy-naukowej-prof-dr-zygmunta-cybichowskiego,NzIxMzg4ODA/] [dostęp 1.10.2019].

– Czeżowska Anna (1933): Działalność literacka i naukowa prof. Edwarda Porębowicza, „Neofilolog” 4, 2, 81-86.

– Czuma Ignacy (1934): Reforma akademicka z 1933 roku. Historia, przemówienia, tekst ustawy, Warszawa.

– Ćwikliński Ludwik (1877): Uniwersytet a nauka, Lwów.

– Dąbkowski Przemysław (1912): ś.p. Alojzy Winiarz, „Przegląd Prawa i Administracji” VII, 1125-1132 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/172289/edition/163903/content] [dostęp 1.10.2019].

– Dąbkowski Przemysław (1919): Prof. Aleksander Janowicz. Wspomnienie pozgonne, „Gazeta Sądowa Warszawska” 16, 157 [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=49671] [dostęp 1.10.2019].

– Dąbkowski Przemysław (1919): Prof. Aleksander Janowicz. Wspomnienie pozgonne, „Gazeta Sądowa Warszawska” 17, 164-165 [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=49672] [dostęp 1.10.2019].

– Dąbkowski Przemysław (1933): Oswald Balzer, życie i dzieła (1858-1933). Z portretem śp. prof. Balzera, Lwów.

– Dąbrowski Janusz (1974): Wojciech Rubinówicz (1889-1974), „Acta Physica Polonica A” 46, 649-654 [https://polona.pl/item/o-przestrzeni-i-czasie-w-swietle-badan-fizycznych,NzIzNzk1NDA/11/] [dostęp 1.10.2019].

– Denizot Alfred (1918): O przestrzeni i czasie w świetle badań fizycznych, Lwów [http://rcin.org.pl/dlibra/doccontent?id=15867] [dostęp 1.10.2019].

– Dickstein Samuel (1921): Przemówienie ku uczczeniu pamięci Z. Janiszewskiego, „Wiadomości Matematyczne” 25, 91-98 [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/docmetadata?id=97567] [dostęp 1.10.2019].

– Dorocki Sławomir, Brzegowy Paweł (2016) (red.): Przedwojenny Lwów i jego uczeni: sylwetki, działalność naukowa, osiągnięcia, Kraków.

– Dubanowicz Edward, Ehrlich Ludwik (1932): Stanisław Starzyński z okazji pięćdziesięciolecia doktoratu, Lwów.

– Dyakowski Bohdan (1931): Badacz dalekiej Północy. Benedykt Dybowski, Poznań [http://rcin.org.pl/dlibra/doccontent?id=20164] [dostęp 1.10.2019].

– Ganszyniec Ryszard (1925): Sprawa numerus clausus i zasadnicze jej znaczenie. Antysemityzm akademicki jako objaw antysemityzmu społecznego, Warszawa – Lwów – Kraków – Wilno.

– Ganszyniec Ryszard (1937): Ghetto ławkowe. Odczyt wygłoszony dnia 16 listopada 1937 r., Lwów.

– Gębarowicz Mieczysław, Tyszkowski Kazimierz (1926): Zakład Narodowy imienia Ossolińskich we Lwowie, Lwów.

– Gluziński Antoni (1912): Edmund Biednacki, „Lwowski Tygodnik Lekarski” VII, 1, 13-14.

– Grek Jan, Ziembicki Witold (1928): Pół wieku. Rzut oka na kronikę Towarzystwa Lekarskiego Lwowskiego (1877-1927), Lwów [http://dlibra.umed.wroc.pl/Content/166/306836.pdf] [dostęp 1.10.2019].

– Gruszecka-Nitschowa Aniela (1977): Całe życie nad przyrodą mowy polskiej. Kazimierz Nitsch i jego prace, Kraków.

– Grzywacz Jerzy (1972): Śp. prof. dr Wit Klonowiecki, „Zeszyty Naukowe KUL” 15, 2, 95-97.

– Gubrynowicz Bronisław (1912): Katedra literatury polskiej w Uniwersytecie Lwowskim. Notatka historyczna, „Tygodnik Ilustrowany” 23, 474-475 [http://bcul.lib.uni.lodz.pl/dlibra/doccontent?id=86] [dostęp 1.10.2019].

– Haisig Marian (1968): Teofil Emil Modelski 16 XI 1881 – 5 III 1967, „Kwartalnik Historyczny” LXXV, 1, 257-260.

– Halecki Oskar (1914): Antoni Małecki jako badacz dziejów piastowskich, „Kwartalnik Historyczny” XXVIII, 1, 1-26.

– Halecki Oskar (1931): Ludwik Finkel jako historyk ostatnich Jagiellonów, „Kwartalnik Historyczny” XLV, 235-253.

– Hrabec Stefan (1934): Wykaz bibliograficzny prac naukowych Kazimierza Nitscha do końca roku 1933, „Slavia Occidentalis” 12.

– Hoszowski Ludwik (1766): Synopsis Philosophiae recentioris in Universitate Leopoliensi, Leopoli.

– Huber Maksymilian Tytus (1920): Albert Einstein i jego teorja, Lwów [http://winntbg.bg.agh.edu.pl/skrypty2/0246/] [dostęp 1.10.2019].

– Humanistyka to przygoda, wywiad ze Zbigniewem Herbertem, autoryzowany, przeprowadzony przez Monikę Muskałę, pierwotny druk „Notatnik Teatralny” 1996, 11, 122-133.

– Hurwic Józef (1967) (wybór, oprac. i przemowa): Wkład Polaków do nauki: nauki ścisłe, Warszawa.

– I Ogólnopolskie Konwersatorium Fizyki Teoretycznej, „Mathesis Polska” 1939, 11.

– Infeld Leopold (1935): Problem struktury elektronu w fizyce współczesnej, „Mathesis Polska” 10, 1-2, 27-39.

– Infeld Leopold (1959): Stanisław Loria (1883-1958), „Acta Physica Polonica” 18, 3-6.

– Infeld Leopold, Łastowiecki Andrzej (1931): O fali elektronowej, „Mathesis Polska” 6, 9-10, 186-202.

Inter arma: zbiór prac ofiarowanych prof. Kazimierzowi Nitschowi w siedemdziesiątą rocznicę urodzin (1 II 1944) przez przyjaciół, kolegów i uczniów, Kraków 1946.

– Jałowy Bolesław (1936): Dr Władysław Szymonowicz Prof. Histologii i Embriologii Uniwersytetu Jana Kazimierza 1896-1936 (Z okazji czterdziestoletniej działalności naukowej), „Polska Gazeta Lekarska” XV, 28-29.

– Jałowy Bolesław (1936): Życiorys prof. dr. Władysława Szymonowicza 1896-1936 z okazji czterdziestoletniej działalności naukowej, Lwów.

– Janiszewski Zygmunt (1918): O potrzebach matematyki w Polsce, „Nauka polska. Jej potrzeby, organizacja i rozwój”, 11-18.

– Jasiński Kazimierz (1975): Bronisław Włodarski (1895-1974), „Zapiski Historyczne” XL, 1, 181-184.

– Jaworska Janina (1982): Henryka Becka „Bunkier 1944 roku”, Wrocław.

– Jaworski Franciszek (1911): Lwów stary i wczorajszy (szkice i opowiadania), Lwów.

– Jaworski Franciszek (1912): Uniwersytet Lwowski: wspomnienie jubileuszowe z 28 rycinami w tekście, Lwów [http://pbc.biaman.pl/dlibra/doccontent?id=2474] [dostęp 1.10.2019].

– Jaworski Franciszek (1912): Uniwersytet Lwowski. Wspomnienie jubileuszowe Uniwersytetowi Lwowskiemu w dwusetną pięćdziesiątą rocznicę założenia we Lwowie 1912, Lwów [http://www.lwow.home.pl/uniwersytet.html] [dostęp 30.05.2019].

– Jaworski Franciszek (1916): O szarym Lwowie, Lwów [https://polona.pl/item/o-szarym-lwowie,NTEyMjQx/7/] [dostęp 5.10.2019].

– Jędrzejowska Anna (1926): Biblioteka Uniwersytecka we Lwowie, Lwów.

– Jubileusz Profesora dra Emila Stanisława Rappaporta, „Palestra” 1962, 7, 65-66 [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Palestra/Palestra-r1962-t6-n7(55)/Palestra-r1962-t6-n7(55)-s65-66/Palestra-r1962-t6-n7(55)-s65-66.pdf] [dostęp 5.10.2019].

– Kac Mark (1978): Henri Lebesgue i polska szkoła matematyczna: obserwacje i wspomnienia, „Wiadomości Matematyczne” 20, 189-19 [https://wydawnictwa.ptm.org.pl/index.php/wiadomosci-matematyczne] [dostęp 5.10.2019].

– Kac Mark (1985): Enigmas of Chance. An Autobiography, New York. przekład polski: Zagadki losu, tłum. S. i K. Lipszycowie, Warszawa 1997.

– Kaczmarz Stefan, Steinhaus Hugo (1936): Theorie der Orthogonalreihen, „Monografie Matematyczne” t. 6, Warszawa [http://pldml.icm.edu.pl/pldml/element/bwmeta1.element.dl-catalog-415bc856-09a5-45c3-a485-f21ca5670256] [dostęp 5.10.2019].

– Kadyi Henryk (1895): Rozwój i działalność CK Szkoły Weterynarii we Lwowie od jej założenia w 1881 r. aż do końca roku szkolnego 1893/94, Lwów [http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1805] [dostęp 5.10.2019].

– Kallenbach Józef (1912): Dola i niedola Uniwersytetu Lwowskiego, „Tygodnik Ilustrowany” 21, 429-430 [http://bcul.lib.uni.lodz.pl/dlibra/doccontent?id=86] [dostęp 5.10.2019].

– Kamieński Marian (1962): Julian Tokarski badacz i wychowawca (1883-1961), „Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego” XXXII, 4 [https://geojournals.pgi.gov.pl/asgp/article/view/11380/9868] [dostęp 5.10.2019].

– Karwowski Adam (1924): Śp. Prof. dr Włodzimierz Łukasiewicz, „Nowiny Lekarskie” XXXVI [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=116834&from=publication] [dostęp 5.10.2019].

– Klawek Aleksy (1952): Ks. Szczepan Szydelski. (W 40-lecie pracy naukowej), „Tygodnik Powszechny” 8, 17, 4 [http://mbc.malopolska.pl/dlibra/docmetadata?id=2254&from=publication] [dostęp 5.10.2019].

– Kleiner Juliusz (1925): Studia z zakresu literatury i filozofii, Warszawa.

– Klemensiewicz Zygmunt (1957): Tadeusz Godlewski 1878-1921, „Postępy Fizyki” 8, 613-621 [http://pf.ptf.net.pl/PF-1957-6/] [dostęp 5.10.2019].

– Knot Antoni (1937): Franciszek Smolka jako obrońca Uniwersytetu Lwowskiego, Lwów.

– Koskowski Włodzimierz (1954): Wydział Lekarski Uniwersytetu Jana Kazimierza (w 60 rocznicę odnowienia szkoły lekarskiej), „Ostatnie Wiadomości” VII, 49, „Dodatek Tygodniowy”, Londyn.

– Kryński Adam Antoni (1912): Szkic językoznawstwa polskiego od początku XIX wieku, [w:] Księga pamiątkowa ku uczczeniu 250-tej rocznicy założenia Uniwersytetu Lwowskiego przez króla Jana Kazimierza r. 1661, wydana przez członków uniwersytetu, t. 1. Lwów, 3-16 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/doccontent?id=3969] [dostęp 5.10.2019].

– Kryński Stefan (1967): Rudolf Weigl (1883-1957), „Medycyna Doświadczalna. Mikrobiologia” XIX, 3, 213-218.

– Krzyżewski Tadeusz (1991): Jan Obuch – sowizdrzał okupacyjnej nocy lwowskiej 1942-1944, „Rocznik Lwowski”, 167-172.

– Księga pamiątkowa ku czci Oswalda Balzera, t. 1-2, Lwów 1925 [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=7550] [dostęp 5.10.2019].

– Księga pamiątkowa ku czci profesora dra Adolfa Chybińskiego w 70-lecie urodzin 1880-1950, Kraków 1950.

– Księga pamiątkowa wydana ku czci 45-lecia pracy prof. dra Leopolda Саrо, Lwów 1935.

Księga pamiątkowa ku uczczeniu czterdziestolecia pracy naukowej Prof. Dra Juliusza Kleinera, Łódź 1949.

– Księga pamiątkowa ku uczczeniu 250-tej rocznicy założenia Uniwersytetu Lwowskiego przez króla Jana Kazimierza r. 1661, wydana przez członków uniwersytetu, t. 1-2, Lwów 1912 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/docmetadata?id=3969&dirds=1&tab=3] [dostęp 5.10.2019], [http://pbc.biaman.pl/dlibra/publication?id=4202&from=&dirids=1&tab=1&lp=1&QI=] dostęp 5.10.2019].

Księga pamiątkowa Uniwersytetu Lwowskiego ku uczczeniu pięćsetnej rocznicy Fundacyi Jagiellońskiej Uniwersytetu Krakowskiego, Lwów 1900 [http://pbc.gda.pl/dlibra/doccontent?id=21979] [dostęp 8.10.2019].

– Kupiszewski Henryk (1990): Wacław Osuchowski 1906-1988, „Prawo Kanoniczne” 3, 4, 201-204.

– Kuraszkiewicz Władysław (1961): Śp. prof. Kazimierz Nitsch, „Slavia Occidentalis” 21, 271-272.

– Kuryłowicz Jerzy (1928): Zasługi A. Gawrońskiego w dziedzinie językoznawstwa, Lwów.

– Laskiewicz Alfred (1923): Prof. dr Antoni Jurasz 1847-1923, „Polska Gazeta Lekarska” II, 40, 693-694 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/268618/edition/256489/] [dostęp 8.10.2019].

– Lehr-Spławiński Tadeusz (1928): Prace Andrzeja Gawrońskiego na polu językoznawstwa ogólnego i polskiego, Lwów.

– Lelental Stefan (1989): Stanisław Pławski (1912-1988), „Państwo i Prawo” 4, 109-111.

– Lepszy Kazimierz (1939-1946): Kazimierz Tyszkowski (1894-1940), „Kwartalnik Historyczny” LIII, 611-619.

– Leszczyński Roman (1924): Włodzimierz Łukasiewicz (1860-1924), „Polska Gazeta Lekarska” III, 7, 73 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/269138/edition/257035/] [dostęp 8.10.2019].

– Lewicki Marian (1948): Władysław Kotwicz (20 II 1872-3 X 1944), Wrocław.

– Litauer Jan Jakub (1938): Maurycy Allerhand jako kodyfikator, „Głos Prawa” 6-8, 323-326 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/316985/edition/303372/] [dostęp 8.10.2019].

– Longchamps de Berier Roman (1931): Śp. prof. Aleksander Doliński, „Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny”, XI, 264 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=138152] [dostęp 8.10.2019].

– Longchamps de Berier Roman (1933): I Zjazd Prawników Słowiańskich w Bratysławie, „Przegląd Prawa i Administracji” LVIII, 335-348 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/179761/edition/170983] [dostęp 8.10.2019].

– Loria Stanisław (1921): Eter i materja, Lwów.

– Loria Stanisław (1921): Względność i grawitacja. Teorya A. Einsteina, Lwów.

– Loria Stanisław (1935): Elementarne składniki atomu w świetle nowych badań, „Mathesis Polska” 10, 5-6, 81-92 [http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/docmetadata?id=15781] [dostęp 8.10.2019].

– Loria Stanisław (1952): Marian Smoluchowski (1872-1917). Wspomnienie i próba charakterystyki, „Problemy” 8, 12, 794-807.

– Lorigchamps de Berier Roman (1926): Ernest TUI jako cywilista, Lwów.

– Łanowski Jerzy (1954/55): Jerzy Manteuffel 3 III 1900 – 14 I 1954. Wspomnienie, „Eos” 47, 3-22

– Łanowski Jerzy (1997): Wspomnienie o Jerzym Kowalskim, „Śląski Kwartalnik Historyczny Sobótka”, 3-4.

– Łączkowski Antoni (1987): Antoni Stanisław Jurasz 1847-1923, Warszawa – Poznań.

– Łempicki Stanisław (1936): Śp. Ks. Dr Jan Fijałek, „Pamiętnik Literacki” 4, 1067-1074.

– Łempicki Stanisław, Ingarden Roman, Czeżowski Tadeusz, Longchamps de Berier Roman (1938): Kazimierz Twardowski. Nauczyciel ‒ uczony ‒ obywatel, przemówienia wygłoszone na akademii żałobnej urządzonej w auli Uniwersytetu J. K. w dniu 30 IV 1938 przez Senat Akademicki, Radę Wydziału Humanistycznego Uniwersytetu Jana Kazimierza i Polskie Towarzystwo Filozoficzne. Lwów.

– Lerski Jerzy (1979): Lwowska młodzież społeczno-demokratyczna 1937-1939, „Zeszyty Historyczne”, 149-182.

– Lewandowski Lesław (1994): Akademia Medycyny Weterynaryjnej we Lwowie, „Semper Fidelis” 3 [http://www.lwow.home.pl/semper/wet.html] [dostęp 8.10.2019].

– Lewicki Karol (1936): Uniwersytet Lwowski w 1809 roku, odbitka z czasopisma „Reduta – Tydzień Polski”.

– Lewicki Karol (1937): Uniwersytet Lwowski a Powstanie Listopadowe, t. III. „Prace Historyczno-Kulturalne”, red. S. Łempicki [https://polona.pl/item/uniwersytet-lwowski-a-powstanie-listopadowe,OTY0NzMxNzI/] [dostęp 8.10.2019].

– Łomnicki Antoni (1923): Nouveaux fondements du calctil des probabilites, „Fundamenta Mathematicae” 4, 34-71 [http://matwbn.icm.edu.pl/ksiazki/fm/fm4/fm413.pdf] [dostęp 8.10.2019].

– Łomnicki Antoni, Ruziewicz Stanisław (1921): Józef Puzyna 1856-1919, „Wiadomości Matematyczne” 25 [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/docmetadata?id=97567] [dostęp 8.10.2019].

– Łoziński Jerzy (1939): Ś.p. adwokat Ignacy Weinfeld, „Palestra” 4, 542-543 [http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/docmetadata?id=6799] [dostęp 8.10.2019].

– Machek Emanuel (1892): Sprawozdanie z ruchu chorych oddziału okulistycznego krajowego szpitala powszechnego we Lwowie za rok 1892 i z wykonanych w tym czasie operacji, Lwów.

– Machek Emanuel (1928): Okulistyka we Lwowie w latach 1772 do 1927, Lwów [http://dlibra.umed.wroc.pl/Content/122/306876.pdf] [dostęp 8.10.2019].

– Machek Emanuel (1928): W sprawie zwalczania jaglicy, „Polska Gazeta Lekarska” VII, 224 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/273610/edition/261660#structure] [dostęp 5.10.2019].

– Makarewicz Juliusz (1919): Reforma metody nauczania prawa, „Przegląd Prawa i Administracji” XLIV, 113 i n. [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/165902/edition/157585] [dostęp 8.10.2019].

– Makarewicz Juliusz (1921): Kolejność studiów prawniczych, „Przegląd Prawa i Administracji” XLVI, 217 i n.

– Mańkowski Tadeusz (1927): Dzieje gmachu Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, Lwów.

– Manteuffel Tadeusz (1936): Uniwersytet Warszawski w latach 1915/16-1934/35, Warszawa.

– Markowski Józef (1912): Działalność naukowa Henryka Kadiego, „Kosmos” XXXVII, 10-12, 551 [https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/37038/edition/33672] [dostęp 8.10.2019].

– Mars Antoni (1904): Klinika położniczo-ginekologiczna lwowska. Jej powstanie, rozwój і wyniki, Warszawa [http://pbc.gda.pl/dlibra/doccontent?id=1439] [dostęp 8.10.2019].

Matwijów Maciej (1999) (podał do druku): Ostatnie dni okupacji niemieckiej i zajęcie Lwowa przez Rosjan w „Dziennikach” Karola Badeckiego (15-28 lipca 1944 r.), „Rocznik Lwowski” 1999, 31-44 [http://www.lwow.home.pl/rocznik/lipiec44.html] [dostęp 8.10.2019].

– Mayenowa Maria Renata (1973): Stefan Hrabec (14 stycznia 1912 – 25 grudnia 1972), „Pamiętnik Literacki” 64/4, 391-393 [http://bazhum.muzhp.pl/czasopismo/8/?idno=7101] [dostęp 8.10.2019].

– Mazur Stanisław (1961): Przemówienie wygłoszone na uroczystości ku uczczeniu pamięci Stefana Banacha, „Wiadomości Matematyczne” 4, 3, 249-250 [https://wydawnictwa.ptm.org.pl/index.php/wiadomosci-matematyczne/article/view/2510/2376] [dostęp 8.10.2019].

– Milianczuk Bazyli (1938): Prążki „wzbronione”, „Mathesis Polska” 11, 3-4, 33-49 [http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/docmetadata?id=15913] [dostęp 8.10.2019].

– Modelski Teofil E. (1936): Działalność naukowa śp. Stanisława Zakrzewskiego „Kwartalnik Historyczny” L, 193-221.

– Minister Jędrzejewicz w obranie projektu ustawy akademickiej, „Ilustrowany Kurier Codzienny” 1933, 28, 12 [http://mbc.malopolska.pl/dlibra/docmetadata?id=66953] [dostęp 8.10.2019].

– Nahlik Stanisław Edward (1969): Ludwik Ehrlich, „Państwo i Prawo” 2, 382-385.

Nekrolog Śp. Jana Ptaśnika, „Kwartalnik Historyczny” 1930, 44, 2, I-LXXXVII.

– Nowicki Witold (1910): Prof. Andrzej Obrzut, „Przegląd Lekarski” XLIX, 600-601 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/264372/edition/252359] [dostęp 8.10.2019].

– Nowicki Witold (1920) (red.), Księga pamiątkowa wydana w dwudziestopiątą rocznicę istnienia Wydziału Lekarskiego UJK 1894-1919, Lwów.

– Olearski Kazimierz (1882): O elektrycznych oscylacyjach, „Pamiętnik Akademii Umiejętności w Krakowie. Wydział Matematyczno-Przyrodniczy” 7, 141-157 [https://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/show-content/publication/edition/10297] [dostęp 8.10.2019].

– Osuchowski Wacław, Sośniak Mieczysław, Walaszek Bronisław (1964) (red.): Rozprawy prawnicze: księga pamiątkowa dla uczczenia pracy naukowej Kazimierza Przybyłowskiego, Kraków.

– Osuchowski Wacław (1938): Śp. Leon hr. Piniński, „Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny” XVIII, 731-733 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/applet?mimetype=image%2Fx.djvu&sec=false&handler=djvu_html5&content_url=%2FContent%2F349947%2Findex.djvu&p=421] [dostęp 8.10.2019].

– Paciorkiewicz Miron (1975): Prof. Antoni Gluziński (1856-1955) w czterdziestą rocznicę śmierci, „Archiwum Historii Medycyny” 38, 3-4.

– Pamiętnik obchodu jubileuszowego. W 250-rocznicę założenia Uniwersytetu we Lwowie przez króla Jana Kazimierza, zestawił z polecenia Senatu Akademickiego doc. dr Wiktor Hahn, Nakładem Senatu Akademickiego, Lwów 1914.

Pamiętnik Zjazdu Historycznoliterackiego im. J. Słowackiego we Lwowie w 1909 r., zestawił W. Hahn, Lwów 1910 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=93505] [dostęp 8.10.2019].

– Papierkowski Zdzisław (1977): Juliusz Makarewicz, „Prawo Kanoniczne” 20, 3-4, 237-243 [http://bazhum.muzhp.pl/czasopismo/396/?idno=12867] [dostęp 8.10.2019].

– Pawłowski Bronisław (1912): Z chwil przełomu. Uniwersytet józefiński nawiązuje do tradycji Kazimierzowskich, „Gazeta Wieczorna” 704, 2-3.

– Pazdro Zdzisław (1971): Wojciech Rogala (1884-1947), „Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego” XLI, 1, 47-49 [https://geojournals.pgi.gov.pl/asgp/article/view/11091/9584] [dostęp 8.10.2019].

– Peretiatkowicz Antoni (1919): Reforma studjów prawnych O reformie nauki prawa w uniwersytetach polskich, „Gazeta Sądowa Warszawska” 20, 196-198 [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/docmetadata?id=49675] [dostęp 8.10.2019].

– Pierwszy zjazd naukowy Polskiego Towarzystwa Teologicznego we Lwowie, „Wiadomości dla Duchowieństwa”, 1928, 7-9, 276-278 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=103539] [dostęp 8.10.2019].

– Pierwszy zjazd naukowy Polskiego Towarzystwa Teologicznego, „Przegląd Teologiczny”, 1928, 2, 199-208 [https://www.dbc.wroc.pl/dlibra/publication/5444/edition/5226] [dostęp 8.10.2019].

– Piszczkowski Mieczysław (1929): Polonistyka w latach 1926-1929, Warszawa (odbitka „Przegląd Humanistyczny” 1930, 1, 95-103) [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/22459] [dostęp 8.10.2019].

– Pławski Stanisław (1939): Nieświadomość przestępczości a wina, Lwów.

Pokłosie Geograficzne. Zbiór prac poświęcony E. Romerowi przez Jego uczniów i przez Księżnicę-Atlas, Lwów – Warszawa 1925.

– Pollak Roman (1932): Jak Kasprowicz zdawał maturę (Z materiałów archiwalnych w szóstą rocznicę zgonu), „Kurier Poznański” 27, 348, 8 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=106535] [dostęp 8.10.2019].

– Popielski Bolesław (1946): Włodzimierz Sieradzki, „Przegląd Lekarski” II, 7-8, 186-188 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/313338/edition/299932] [dostęp 8.10.2019].

– Projekt zmiany autonomii uniwersyteckiej. Wywiad z Ministrem Jędrzejewiczem, „Ilustrowany Kurier Codzienny” 1932, 299, 12 [http://mbc.malopolska.pl/dlibra/publication?id=71826] [dostęp 8.10.2019].

– Progulski Stanisław (1910): Otwarcie nowej Kliniki Pediatrycznej we Lwowie, Lwów.

– Próchnik Adam (1935): Wspomnienie o prof. Askenazym, „ Przegląd Historyczny”, 362-366 [https://bazhum.muzhp.pl/media/files/Przeglad_Historyczny/Przeglad_Historyczny-r1936-t33-n1/Przeglad_Historyczny-r1936-t33-n1-s362-366/Przeglad_Historyczny-r1936-t33-n1-s362-366.pdf ] [dostęp 12.08.2021].

– Prus Jan (1898): O drogach przewodzenia i istocie padaczki korowej (epilepsji Jacksona), „Przegląd Lekarski” 37, 415-418 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/265707/edition/253669] [dostęp 8.10.2019].

– Przemówienie Dziekana Wydziału Prawa Prof. Dra Ludwika Ehrlicha na pogrzebie ś.p. Stanisława Starzyńskiego, „Przegląd Prawa i Administracji” LVX, 1935, 74-75 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/179911/edition/171108] [dostęp 8.10.2019].

– Przybyłowski Kazimierz (1947): Śp. Roman Longchamps, „Państwo i Prawo” 5-6, 64-68.

– Raczyński Jan (1907): Doświadczenia w leczeniu nagminnego zapalenia opon mózgowych za pomocą surowicy Jochmanna, „Lwowski Tygodnik Lekarski” II, 29, 369-373 [http://dlibra.umed.wroc.pl/Content/237/nr+29.pdf] [dostęp 8.10.2019].

– Raczyński Jan (1908): Na czym polega usposobienie u dzieci do nagminnego zapalenia opon mózgowo rdzeniowych, „Lwowski Tygodnik Lekarski” III, 8, 95-99 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/docmetadata?id=7082] [dostęp 9.10.2019].

– Reis Wiktor (1930): Prof. dr Emanuel Machek, „Klinika Oczna”  VIII, 3-4, 132.

– Sadurska Anna (1981): Kazimierz Michałowski (1901-1981), „Archeologia” 243-246.

– Saks Stanisław, Zygmund Antoni (1939): Funkcje analityczne, „Monografie Matematyczne” 10, Warszawa [http://pldml.icm.edu.pl/pldml/element/bwmeta1.element.dl-catalog-4d5b80e8-1693-41e4-af44-4de71af3ebcb] [dostęp 9.10.2019].

– Schramm Hilary (1901): Choroby chirurgiczne wieku dziecięcego, Lwów [http://dlibra.wum.edu.pl/dlibra/doccontent?id=125] [dostęp 9.10.2019].

– Sieradzki Włodzimierz (1933): Ś. p. Henryk Halban, „Polska Gazeta Lekarska” XII, 52, 1005-1006 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/270057/edition/258056] [dostęp 9.10.2019].

– Siewierski Mieczysław (1965): Emil Stanisław Rappoport, „Państwo i Prawo” 10.

– Skubiszewski Ludwik (1920): Śp. profesor Ludwik Rydygier, generał p. por. lek. Wojsk Polskich, „Lekarz Wojskowy” I, 35/36.

– Słuszkiewicz Eugeniusz (1936): Wspomnienie o Andrzeju Gawrońskim w dziesięciolecie zgonu, „Rocznik Orientalistyczny” XII, 216-230 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=121959] [dostęp 9.10.2019].

– Smereka Jan (1937): Filologia klasyczna w Uniwersytecie Lwowskim za czasów Zygmunta Węclewskiego i Ludwika Ćwiklińskiego, Lwów (odbitka „Eos” 1937).

– Smereka Jan (1938): Pierwszy filolog ‒ Polak w Uniwersytecie Jana Kazimierza Zygmunt Węclewski, Lwów [https://polona.pl/item/pierwszy-filolog-polak-w-uniwersytecie-jana-kazimierza-zygmunt-weclewski,Njc4Njc5OTU] [dostęp 9.10.2019].

– Smereka Jan (1938): Pierwszy filolog-Polak na Uniwersytecie Jana Kazimierza – Zygmunt Węclewski. W 50-tą rocznicę śmierci, „Eos” 39, fasc. 2, 217-238.

– Smereka Jan (1939): Śp. Profesor Konstanty Chyliński, „Eos” 2, 1-12.

– Smoluchowski Marian (1904): Über Unregelmässigkeiten in der Verteilung von Gasmolekillen und deren Einfluss auf Entropie und Zustandgleichung, [w:] Boltzmann – Festschrift, Leipzig, 626-641 [https://archive.org/details/festschriftludw02meyegoog/page/n647] [dostęp 9.10.2019].

– Smoluchowski Marian (1906): Zur kinetischen Theorie der Brownschen Molekularbewegung und der Suspensionen, „Annals of Physics” 21, 756-780.

– Smoluchowski Marian (1956): Wybór pism filozoficznych, Warszawa.

– Smoluchowski Marian: his life and scientific work, editor Roman Stanisław Ingarden, Warszawa 2000.

– Sochański Henryk (1931): Ś. P. Prof. Dr. Juliusz Marischler, „Polska Gazeta Lekarska” X, 52, 1005-1006 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/274014/edition/262042] [dostęp 9.10.2019].

– Sprawozdanie CK Krajowej Rady Zdrowia o stosunkach zdrowotnych w Galicji za rok 1896, Lwów 1897.

– Sprawozdanie CK Krajowej Rady Zdrowia o stosunkach zdrowotnych w Galicji w 1898 r., Kraków 1902.

– Sprawozdanie CK Krajowej Rady Zdrowia o stosunkach zdrowotnych w Galicji w latach 1908– 1909, Lwów 1911.

– Sprawozdanie Komisji Lustracyjnej o czynnościach Wydziału Krajowego za czas od lipca 1884 do końca czerwca 1885, Lwów 1885.

– Sprawozdanie krajowego inspektora szpitali i zastępcy krajowego inspektora szpitali o stanie szpitali krajowych i powszechnych w Galicji w roku 1907 i 1908.

– Sprawozdanie roczne lecznicy powszechnej we Lwowie (Polikliniki) za rok 1894, Lwów 1895.

– Sprawozdanie stenograficzne z posiedzeń Sejmu Krajowego Galicyjskiego we Lwowie, Sprawozdanie z posiedzeń od dn. 15-26 IV1861, Lwów 1861 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/doccontent?id=5687] [dostęp 9.10.2019].

– Sprawozdanie Wydziału Towarzystwa Prawniczego we Lwowie z czynności za rok 1913, Lwów 1914.

– Sprawozdanie Zarządu Głównego Zrzeszenia Sędziów i Prokuratorów Rzeczypospolitej Polskiej za rok 1928-29, Warszawa 1929.

– Sprawozdanie ze szpitali powszechnych w Galicji z Krakowem, Kraków 1895.

– Stanecki Tomasz (1880): Magnes pływający, „Rozprawy i Sprawozdania z Posiedzeń Wydziału Matematyczno-Przyrodniczego Akademii Umiejętności” 6, 246-272 [http://www.rcin.org.pl/dlibra/docmetadata?id=50431] [dostęp 9.10.2019].

– Steinhaus Hugo (1961): Stefan Banach, „Wiadomości Matematyczne” 4,3, 251-259 [https://wydawnictwa.ptm.org.pl/index.php/wiadomosci-matematyczne/article/view/2511/2377] [dostęp 9.10.2019].

– Steinhaus Hugo (1985): Selected papers, Warszawa.

– Steinhaus Hugo (1989): Kalejdoskop matematyczny, Warszawa.

– Stępa Jan (1934): Ks. Kazimierz Wais (1865-1934), „Przegląd Filozoficzny” 37, 3, 303-306 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=120570] [dostęp 9.10.2019].

– Szawłowski Ryszard (1999): Rafał Lemkin – twórca pojęcia „ludobójstwo” i główny architekt Konwencji z 9 XII 1948 (czterdziestolecie śmierci), „Państwo i Prawo” 10, 74-86.

– Szawłowski Ryszard (2015): Rafał Lemkin, warszawski adwokat (1934-1939), twórca pojęcia „genocyd” i główny architekt konwencji z 9 grudnia 1948 r. („Konwencji Lemkina). W 55-lecie śmierci, Warszawa.

– Szczeniowski Szczepan (1933): Nowe cząsteczki, „Mathesis Polska” 8, 3-4, 43-52 [http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/docmetadata?id=15763] [dostęp 9.10.2019].

– Szczeniowski Szczepan (1933): Nowe dane o positronie, „Mathesis Polska” 8, 7-8, 106-109 [http://mbc.cyfrowemazowsze.pl/dlibra/docmetadata?id=15745] [dostęp 9.10.2019].

– Szczygielski Krzysztof (2009): Leonard Piętak – wspomnienie w setną rocznicę śmierci, „Miscellanea Historico-Iuridica” VIII, 59-72 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/docmetadata?id=15350] [dostęp 9.10.2019].

– Szkoły wyższe Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1930 [http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/doccontent?id=3251] [dostęp 9.10.2019].

– Szumowski Władysław (1906): Początki szkoły medycznej we Lwowie pod panowaniem austriackim, „Lwowski Tygodnik Lekarski” 1, 24, 299-300 [http://dlibra.umed.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=284] [dostęp 9.10.2019].

– Szumowski Władysław (1906): Stan Lwowa pod względem lekarskim w roku 1772, „Lwowski Tygodnik Lekarski” 1, 13, 163-165 [http://dlibra.umed.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=273] [dostęp 9.10.2019].

– Szymkiewicz Dezydery (1932) (red.): Politechnika Lwowska, jej stan obecny i potrzeby, Lwów. [http://delibra.bg.polsl.pl/dlibra/doccontent?id=107] [dostęp 9.10.2019].

– Szymonowicz Władysław (1921): Podręcznik histologii i anatomii mikroskopowej, Lwów.

– Śp. dr Antoni Nowak-Przygodzki, „Orzeł Polski” 1959, 4, Londyn.

Maliniak Władysław, Śp. Gustaw Roszkowski, „Gazeta Sądowa Warszawska” 1915, 23, 289-291 [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=49485] [dostęp 9.10.2019].

– Talko-Hryncewicz Julian (1933): Benedykt Dybowski, Poznań.

– Till Ernest (1906): Stanisław Szachowski, „Przegląd Prawa i Administracji” XXXI, 1031 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171136/edition/162787] [dostęp 9.10.2019].

– Till Ernest (1911): Śp. Dr Raben Baron Canstein, „Przegląd Prawa i Administracji” XXXVI, 962-964.

– Till Ernest (1918): August Bälasits, „Przegląd Prawa i Administracji” XLIII, 189-192. [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171079/edition/162718] [dostęp 9.10.2019].

– Towarnicki Robert (1974): Szymon Syrski mało znany zoolog polski w 90. rocznicę śmierci „Przegląd Zoologiczny” 18 (1), 7-24.

– Trautman Andrzej (1968): Leopold Infeld (1898-1968), „Acta Physica Polonica” 33, 165-170.

– Trzciński Andrzej (1788): Fizyka Jana Polikarpa Erxlebena… przez G. Lichtenberga… pomnożona, dla pożytku powszechnego wydana, Kraków [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/doccontent?id=479087] [dostęp 9.10.2019].

– Trzynadlowski Jan (1980) (red.): Uczeni wrocławscy (1945-1979), Wrocław.

– Twardowski Kazimierz (1908): Kobiety na Wydziale Filozoficznym Uniwersytetu Lwowskiego w dziesięcioleciu 1897-1907, Lwów.

– Twardowski Kazimierz (1918): O potrzebach filozofii polskiej, Warszawa.

– Twardowski Kazimierz (1931): Przemówienie wygłoszone na obchodzie dwudziestopięciolecia Polskiego Towarzystwa Filozoficznego we Lwowie dnia 12 lutego 1929, [w:] Księga pamiątkowa Polskiego Towarzystwa Filozoficznego we Lwowie 12 II 1904-12 II 1929, Lwów, 1-15 [https://polona.pl/item/przemowienie-wygloszone-na-obchodzie-dwudziestopieciolecia-polskiego-towarzystwa,Njc4Njk3NTU] [dostęp 9.10.2019].

– Urbański Wojciech (1866): Fizyka umiejętna ze stanowiska najnowszych poglądów i odkryć, t. 1, Warszawa [https://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/show-content/publication/edition/5046] [dostęp 9.10.2019].

– Urbański Wojciech (1867): Fizyka umiejętna ze stanowiska najnowszych poglądów i odkryć, t. 2, Warszawa [https://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/show-content/publication/edition/5060] [dostęp 9.10.2019].

– Ustawa o szkołach akademickich. Uwagi prof. Makarewicz i prof. Longchamps de Berier, „Przegląd Prawa i Administracji” 1920, XLV, 245-259 [https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171139/edition/162771] [dostęp 9.10.2019].

– W obronie autonomii wyższych uczelni, „Gazeta Warszawska” 1932, 313, 3.

– W obronie wolności szkół akademickich, Kraków 1933 [http://kpbc.umk.pl/dlibra/doccontent?id=152723] [dostęp 9.10.2019].

– Wiktor Zdzisław (1950): Witold Ziembicki 18 VIII 1874-19 X 1950, „Sprawozdania Wrocławskiego Towarzystwa Naukowego” 5, 2, 159-199.

– Winowicz Krystyna (1978): Adolf Chybiński. W 25.rocznicę śmierci, „Ruch Muzyczny” 6, 2-4, 17.

– Witkowski Stanisław (1914): Wrażenia Południa (Grecya – Sycylia – Hiszpania – z Marokko), Warszawa.

– Witkowski Stanisław (1928): Z podróży po Hiszpanji i Portugalji. Hiszpanja dziś a przed laty dwudziestu, Lwów.

– Witkowski Stanisław, Longchamps de Berier Roman (1931): Leon Piniński – z okazji pięćdziesięciolecia doktoratu, Lwów.

– Wojciechowski Konstanty (1892): W dwudziestą piątą rocznicę założenia Czytelni Akademickiej we Lwowie 1867-1892, Lwów [https://polona.pl/item/w-dwudziesta-piata-rocznice-zalozenia-czytelni-akademickiej-we-lwowie-1867-1892,NzY4MDkwNzU] [dostęp 10.10.2019].

– Wydział Teologiczny Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie 1918-1933, Lwów 1934 [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/11674] [dostęp 10.10.2019].

– Z Polskiego Towarzystwa Prawniczego we Lwowie, „Przegląd Prawa i Administracji” 1926, LI, 208.

– Zakrzewski Dr. (1830): Wspomnienia życia i pism Michała Boima, uczonego XVII wieku, „Czasopismo Naukowe Księgozbioru Publicznego imienia Ossolińskich” 3, 2, 63-79 [https://polona.pl/item/czasopism-naukowy-ksiegozbioru-publicznego-imienia-ossolinskich-r-3-z-2-1830-wkl,Njc0MDYzNzg] [dostęp 10.10.2019].

– Zakrzewski Ignacy (1899): Zakład Fizyczny Uniwersytetu Lwowskiego, „Wiadomości Matematyczne” 3, 3-4, 155-168 [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/docmetadata?id=97525] [dostęp 10.10.2019].

– Zakrzewski Kazimierz (1939): Śp. Konstanty Chyliński, „Przegląd Historyczny” XXXV, 1, 162-163 [https://bazhum.muzhp.pl/autor/Zakrzewski/Kazimierz/] [dostęp 12.08.2021].

– Zakrzewski Kazimierz (1939): Śp. Konstanty Chyliński, „Kwartalnik Historyczny” LIII, 2, 373-377.

– Zakrzewski Wincenty (1891): Xawery Liske (1838-1891).Wspomnienie pośmiertne, Kraków [https://obc.opole.pl/dlibra/show-content/publication/edition/8987?id=8987] [dostęp 12.08.2021].

– Zawodziński Karol Wiktor (1933): Porębowicz ‒ poeta na tle swej epoki, „Przegląd Współczesny” 44, 131, 355-367 [http://mbc.malopolska.pl/dlibra/docmetadata?id=41138] [dostęp 10.10.2019].

– Zborucki Zygmunt (1929): Dzieje akademickiego Koła Historyków Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie 1878-1928, Lwów [https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/31402/edition/29208] [dostęp 10.10.2019].

– Zeh Jan (1889): Pierwsze objawy przemysłu naftowego w Galicji, „Czasopismo Towarzystwa Aptekarskiego” 12.

– Zembrzuski Ludwik (1932) (red.): Konferencje rektorów szkół akademickich w Polsce w latach 1919-1931. Protokoły narad, uchwały i memoriały, Warszawa.

– Ziembicki Witold (1907): Pierwsze dziesięciolecie lwowskiej Kliniki Chorób Wewnętrznych 1897-1907, Lwów.

– Ziembicki Witold (1928): Pięćdziesięcioletni jubileusz Towarzystwa Lekarskiego Lwowskiego, Lwów [https://polona.pl/item/piecdziesiecioletni-jubileusz-towarzystwa-lekarskiego-lwowskiego-1877-1927,NDg0ODU2] [dostęp 10.10.2019].

– Księga referatów. Zjazd naukowy imienia Ignacego Krasickiego we Lwowie w dniach 8-10 czerwca 1935 roku, red. L. Bernacki, Lwów 1936 [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/160421] [dostęp 10.10.2019].

– Zuber Rudolf (1910): Feliks Kreutz, „Kosmos” 35, 883-887.

– Żebrawski Teofil (1873): Bibliografija piśmiennictwa polskiego z działu matematyki i fizyki oraz ich zastosowań, Kraków [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=6215] [dostęp 10.10.2019].

– Żółciński Adam (1935): Znaczenie Lwowa w rozwoju chirurgii polskiej, ze szczególnym uwzględnieniem Ludwika Rydygiera, Lwów.

– Żuławski Leon (1897): Klinika Lekarska we Lwowie, „Przegląd Lekarski” 36, 31.

– Żurowska-Górecka Wanda (1946): Wykaz bibliograficzny prac naukowych Kazimierza Nitscha od r. 1934-1944, Kraków.

– Żylski Klaudiusz (1912): Stosunki materialne i intelektualne wśród młodzieży prawniczej Uniwersytetu Lwowskiego na podstawie badań z roku 1910, Lwów.

50 lat życia ekonomicznego i społecznego. Księga pamiątkowa ku czci śp. Prof. dra Leopolda Саrо, Lwów 1939.

STUDIES

Encyclopedias and dictionaries

Biografie pedagogiczne: szkice do portretu galicyjskiej pedagogiki, red. C. Majorek, J. Potoczny, Rzeszów 1997.

Bibliografia polska 1901-1939, T. 1-, red. J. Wilgat, Wrocław 1986- [https://polona.pl/search/?query=Bibliografia_polska_1901–1939&filters=public:1&sort=date%20asc] [dostęp 10.10.2019].

Biogramy uczonych polskich: materiały o życiu i działalności członków AU w Krakowie, TNW, PAU, PAN, cz. I: Nauki społeczne, A-J, oprac. A. Śródka, P. Szczawiński, Wrocław 1983.

– Darowski Roman (2013): Filozofia jezuitów na ziemiach dawnej Rzeczypospolitej w XIX wieku: próba syntezy: słownik pisarzy i wykładowców: antologia tekstów, Kraków.

– Dzwonkowski Roman (2003): Leksykon duchowieństwa polskiego represjonowanego w ZSRS 1939-1988, Lublin.

Encyklopedia Kresów, red. M. Karolczuk-Kędzierska, słowo wstępne S. Lem, Kraków [2004].

Encyklopedia Wrocławia, red. nauk. J. Harasimowicz, współpraca W. Suleja, Wrocław 2001.

– Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т., т. 1: А-К, вид. рада І. Вакарчук, М. Лозинський та ін., Львів 2011.

– Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т., т. 2: Л-Я, вид. рада І. Вакарчук, М. Лозинський та ін., Львів 2014.

– Gliński Jan B. (1997): Słownik biograficzny lekarzy i farmaceutów ‒ ofiar drugiej wojny światowej, T. 1, Wrocław.

– Gliński Jan B. (1999): Słownik biograficzny lekarzy i farmaceutów ‒ ofiar drugiej wojny światowej, T. 2, Warszawa.

– Gliński Jan B. (2003): Słownik biograficzny lekarzy i farmaceutów ‒ ofiar drugiej wojny światowej, T. 3, Wrocław.

– Gliński Jan B. (2011): Słownik biograficzny lekarzy i farmaceutów ‒ ofiar drugiej wojny światowej, T. 4, Warszawa.

– Gliński Jan B. (2012): Słownik biograficzny lekarzy i farmaceutów ‒ ofiar drugiej wojny światowej, T. 5, Wrocław.

– Gliński Jan B. (2018): Słownik biograficzny lekarzy i farmaceutów ‒ ofiar drugiej wojny światowej, T. 6, Warszawa.

Historia wychowania: słownik biograficzny, red. A. Gąsiorowski, Olsztyn 2002.

– Hübner Piotr, Zwierciadło nauki: mała encyklopedia polskiej nauki akademickiej, Kraków 2013.

Polski słownik biograficzny, T. 1-, red. W. Konopczyński, Kraków 1935- [https://www.ipsb.nina.gov.pl] [dostęp 10.10.2019].

Posłowie i senatorowie Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1939: słownik biograficzny, T. 1-, red. nauk. A. Kunert, Warszawa 1998-.

Powszechna encyklopedia filozofii, t. 1-, red. nacz. A. Maryniarczyk, Lublin 2000-.

Słownik biograficzny adwokatów polskich, T. 1-, red. R. Łyczywek et al., Warszawa 1980-.

Słownik biograficzny zasłużonych pediatrów, red. E. Wilkoszewski, Warszawa 1985.

Słownik filozofów polskich, red. B. Andrzejewski, R. Kozłowski, Poznań 1999.

Słownik biograficzny matematyków polskich, red. S. Domaradzki, Z. Pawlikowska-Brożek, D. Węglowska, Tarnobrzeg 2003.

Słownik biologów polskich, red. S. Felisiak, Warszawa 1987.

Słownik historyków polskich, koncepcja i oprac. red. M. Prosińska-Jackl, Warszawa 1994.

– Śródka Andrzej (1994): Uczeni polscy XIX i XX stulecia, T. 1, A-G, Warszawa.

– Śródka Andrzej (1995): Uczeni polscy XIX i XX stulecia, T. 2, H-Ł, Warszawa.

– Śródka Andrzej (1997): Uczeni polscy XIX i XX stulecia, T. 3, M-R, Warszawa.

– Śródka Andrzej (1998): Uczeni polscy XIX i XX stulecia, T. 4, S-Ż, Warszawa.

– Tropiło Jan (2009): Drugi słownik biograficzny lekarzy weterynarii 1919-2000, T. 1-.

Eнциклoпeдiя Львoвa, peд. A. Кoзицький, т. I, A-Г, Львiв 2007.

Eнциклoпeдiя Львoвa, peд. A. Кoзицький, т. II, Д-Й, Львiв 2008.

Eнциклoпeдiя Львoвa, peд. A. Кoзицький, т. III, K, Львiв 2010.

Eнциклoпeдiя Львoвa, peд. A. Кoзицький, т. IV, Л-М, Львiв 2012.

Пpoфecopи Львiвcькoгo нaцioнaльнoгo мeдичнoгo університет імені Дaнилa Гaлицькoгo: 1784-2009, peд. Б. C. Зiмeнкoвcький, M. P. Гжeгoцький, O. Д. Лyцик, Львiв 2009.

Monographs and scientific articles

– Adamczyk Kazimierz (2003): Biblioteka Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie w świetle kronik UJK za lata 1921-1930, [w:] Kraków ‒ Lwów. Książki ‒ czasopisma ‒ biblioteki, t. VI, cz. 1. red. J. Jarowiecki, Kraków, 298-299 [https://repozytorium.ukw.edu.pl/handle/item/5813] [dostęp 10.10.2019].

– Adamski Łukasz (2011): Nacjonalista postępowy. Mychajło Hruszewski i jego poglądy na Polskę i Polaków, Warszawa.

– Albert Zygmunt (1975): Lwowski wydział lekarski w czasie okupacji hitlerowskiej 1941-1944, Wrocław [http://www.lwow.home.pl/lek/albert1.html] [dostęp 10.10.2019].

– Albert Zygmunt (1989) (oprac.): Kaźń profesorów lwowskich ‒ lipiec 1941, Wrocław.

– Albert Zygmunt (1992): Prof. dr Andrzej Obrzut (1854-1910), „Archiwum Historii i Filozofii Medycyny” 55, 1.

– Albert Zygmunt (1992): Prof. dr Paweł Ludwik Kucera (1872-1928) kierownik Zakładu Higieny UJK we Lwowie (1906–1919), „Archiwum Historii i Filozofii Medycyny” 55, 1, 63-71.

– Albert Zygmunt (1993): Anatomia Patologiczna we Lwowie w XVIII-XX wieku, „Archiwum Historii i Filozofii Medycyn” 56, 3, 241.

– Albert Zygmunt (1993): Helena Schuster (1884-1947) docent Zakładu Anatomii Patologicznej UJK we Lwowie, „Archiwum Historii i Filozofii Medycyn” 56, 2,165-168.

– Alexiewicz Andrzej, Barański Feliks, Koroński Jan (1997): Koło Matematyczno-Fizyczne Studentów Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, „Zeszyty Naukowe. Matematyka” X, 9-42.

– Allen Artur (2016): Fantastyczne laboratorium doktora Weigla. Lwowscy uczeni, tyfus i walka z Niemcami, przeł. B. Gadomska, Warszawa.

– Bajda Jerzy (1975): Teologia moralna (kazuistyczna) w XVII-XVIII wieku, [w:] Dzieje teologii katolickiej w Polsce, t. 2, 1, red. M. Rechowicz, Lublin, 269-303.

– Banach Andrzej Kazimierz (2011):  Szkoły akademickie w Rzeczypospolitej Obojga Narodów w XVII i XVIII wieku, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimuin quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków, 9-18.

– Baranowski Bolesław (1911): Szkolnictwo ludowe w Galicji w swym rozwoju liczebnym od roku 1868 do roku 1909 z uwzględnieniem stosunków higienicznych, Lwów [http://kpbc.umk.pl/dlibra/doccontent?id=1140] [dostęp 10.10.2019].

– Barącz Sadok (1856): Jego Excellencya Zacharyasiewicz Franciszek Xawery [w:] idem, Żywoty sławnych Ormian w Polsce, Lwów, 387-393. [https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/56114/edition/72173/content] [dostęp 12.08.2021].

– Bargiel Franciszek (2006): Prawodawstwo jezuickie dla studiów filozoficznych w Polsce i na Litwie w połowie XVIII wieku, [w:] Księga pamiątkowa z okazji jubileuszu 75-lecia urodzin księdza profesora Stanisława Ziemiańskiego, red. R. Darowski, Kraków, 245-259.

– Bartnicka Kalina (1998): Łukasz Kurdybacha (1907-1972). Stan badań i problematyka badawcza, „Rozprawy z Dziejów Oświaty” XXX, 103-145. [https://bazhum.muzhp.pl/media//files/Rozprawy_z_Dziejow_Oswiaty/Rozprawy_z_Dziejow_Oswiaty-r1997-t38/Rozprawy_z_Dziejow_Oswiaty-r1997-t38-s103-145/Rozprawy_z_Dziejow_Oswiaty-r1997-t38-s103-145.pdf] [dostęp 12.08.2021].

– Bartnicka Kalina, Bieńkowski Tadeusz (2000) (oprac.): Ratio Atque Institutio Studorium SJ czyli Ustawa szkolna Towarzystwa Jezusowego, Warszawa.

– Bartnicka Kalina, Dybiec Julian (2009): Wkład Polaków do rozwoju nauk o wychowaniu, [w:] Wkład osiągnięć polskiej nauki i techniki do dziedzictwa światowego, red. I. Stasiewicz -Jasiukowa, Kraków – Warszawa, 323-349.

– Barycz Henryk (1946): Bronisław Dembiński i jego stanowisko w historiografii polskiej, „Przegląd Zachodni” 7-8, 642-662.

– Barycz Henryk (1947): Aleksander Brückner, Kraków.

– Barycz Henryk (1963): Tadeusz Wojciechowski, odnowiciel polskiej mediewistyki [w:] H. Barycz, Wśród gawędziarzy, pamiętnikarzy i uczonych galicyjskich. Studia i sylwety z życia umysłowego Galicji XIX wieku, II, Kraków, 147-176.

– Barycz Henryk (1963): Wśród gawędziarzy, pamiętnikarzy i uczonych galicyjskich. Studia i sylwety z życia umysłowego Galicji XIX w., Kraków.

– Barycz Henryk (1975): Stanisław Smolka w życiu i nauce, Kraków.

– Barycz Henryk (1977): Szymon Askenazy wśród przeciwieństw i niepowodzeń życiowych i naukowych [w:] H. Barycz, Na przełomie dwóch stuleci. Z dziejów polskiej humanistyki w dobie Młodej Polski, Wrocław, 237-318.

– Baszkiewicz Jan (1997): Młodość uniwersytetów, Warszawa.

– Bednarczuk Leszek (2011): Językoznawstwo na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimuin quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków, 209-223.

– Bieńkowska Barbara (2005): Książka na przestrzeni dziejów, Warszawa.

– Boberski Jan (1993) (red.): Politechnika Lwowska 1844-1945, Wrocław.

– Bobowski Kazimierz (1997): Pionier wśród historyków – profesor Karol Maleczyński, „Śląski Kwartalnik Historyczny Sobótka” LII, 3-4, 295-296.

– Bobrowska-Nowak Wanda (1971): Julian Ochorowicz na drogach i bezdrożach psychologii, „Kwartalnik Historii Nauki i Techniki”, 16, 1, 67-85 [http://bc.pollub.pl/dlibra/publication/534] [dostęp 10.10.2019].

– Bochnak Adam (1948): Zarys dziejów polskiej historii sztuki, Kraków.

– Bojańczyk Antoni (1995): Czy Juliusz Makarewicz został uczonym radzieckim?, „Palestra” 11-12, 106-112 [http://bazhum.pl/bib/number/17460/] [dostęp 30.05.2019].

– Bolewski Andrzej, Pierzchała Henryk (1989): Losy polskich pracowników nauki w latach 1939-1945. Straty osobowe, Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódź.

– Bonusiak Andrzej (1996): Stanisław Ostrowski, „Studia Rzeszowskie” III.

– Bonusiak Andrzej (2000): Lwów w latach 1918-1939. Ludność – Przestrzeń – Samorząd, Rzeszów.

– Bonusiak Włodzimierz (1989): Kto zabił profesorów lwowskich?, Rzeszów [https://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/show-content/publication/edition/864] [dostęp 10.10.2019].

– Bonusiak Włodzimierz (1998): Aparat okupacyjny na kresach wschodnich II Rzeczypospolitej w latach 1939-1941, [w:] Sowietyzacja Kresów Wschodnich II Rzeczypospolitej po 17 września 1939, red. A. Sudoł, Bydgoszcz, 121-131.

– Borys Włodzimierz (1963): Do historii ruchu społeczno-politycznego studentów Uniwersytetu i młodzieży rzemieślniczej Lwowa w latach 1832-46, „Przegląd Historyczny” 1963, 54, 3, 418–431.

– Brodacka-Adamowicz Ewa (2003): Stanisław Łempicki (1886-1947). Człowiek i historyk, Toruń.

– Bross Wiktor (1951): Zasługi Rydygiera na polu chirurgii, „Polski Przegląd Chirurgiczny” 28, 4, 497-498.

– Bross Wiktor, Jacyna-Onyszkiewicz Tadeusz (1960): Lwowska szkoła chirurgiczna, „Polski Przegląd Chirurgiczny” 32, 743-754.

– Brożek Anna (2010): Kazimierz Twardowski w Wiedniu, Warszawa.

– Brzecki Andrzej (2004): Neurolodzy lwowscy i ich wpływ na kształtowanie neurologii wrocławskiej, Wrocław.

– Brzęk Gabriel (1955): Historia zoologii w Polsce do r. 1918. Cz. 3. Materiały do historii ośrodka warszawskiego, Lublin [http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/doccontent?id=29926] [dostęp 10.10.2019].

– Brzęk Gabriel (1984): Józef Nusbaum-Hilarowicz: życie, praca, dzieło, Lublin.

– Brzęk Gabriel (1994): Benedykt Dybowski. Życie i dzieło, Warszawa – Wrocław.

– Brzęk Gabriel (1995): Lwów i Wilno. O dwu zgaszonych w roku 1939 ogniskach polskiej zoologii, Lublin.

– Brzęk Gabriel (2007): Historia zoologii w Polsce do drugiej wojny światowej, Kraków.

– Budzyński Zdzisław (2007): Franciszek Bujak (1875-1953), [w:] Złota księga historiografii lwowskiej XIX і XX wieku, red. J. Maternicki, Rzeszów, 421-440.

– Bulyk Natalia (2006): Od „Przeglądu Archeologicznego” do Karola Hadaczka: archeologia lwowska w latach 1876-1914, „Przegląd Archeologiczny” 54, 119.

– Chmielcow Piotr, Kazimala Irena (2014) (red.): Kresy Południowo-Wschodnie Rzeczypospolitej pod okupacją sowiecką 1939-1941, Rzeszów.

– Chodakowska Janina (1996): Przebieg immatrykulacji w odradzających się uniwersytetach II Rzeczypospolitej, „Rozprawy z Dziejów Oświaty” XXXVII, 177-186 [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Rozprawy_z_Dziejow_Oswiaty/Rozprawy_z_Dziejow_Oswiaty-r1996-t37/Rozprawy_z_Dziejow_Oswiaty-r1996-t37-s177-186/Rozprawy_z_Dziejow_Oswiaty-r1996-t37-s177-186.pdf] [dostęp 10.10.2019].

– Chodakowska Janina (2004): Seminaria w uniwersytetach galicyjskich na przełomie XIX і XX wieku, [w:] Historia. Społeczeństwo. Wychowanie. Księga pamiątkowa dedykowana Profesorowi Józefowi Miąso, red. K. Bartnicka, Pułtusk – Warszawa, 207-214.

– Chrostek Mariusz (2016): Złote lata polonistyki lwowskiej (1918-1939), Rzeszów.

– Chruszczewski Adam (2000): Pracownicy naukowo-dydaktyczni Uniwersytetu im. Jana Kazimierza we Lwowie w Katolickim Uniwersytecie Lubelskim po II znojnie światowej, [w:] Lwowsko-Kresowe korzenie wyższych uczelni Lublina, red. W. Stążka, Lublin, 45-51.

– Chrzanowska Wiesława (2002): Osiągnięcia i działalność naukowa polskiej uczelni weterynaryjnej we Lwowie w latach 1881-1939, Wrocław.

– Ciara Stefan (2002): Archiwa a uniwersytety w Krakowie i Lwowie w latach 1877/78-1918, Warszawa.

– Ciara Stefan (2005): Nauki pomocnicze historii na Uniwersytecie Lwowskim do 1918 roku, [w:] Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX і XX w., III, red. J. Maternicki, L. Zaszkilniak, Rzeszów, 199-211.

– Cieszyński Antoni (1923): W dziesięcioletnią rocznicę odnowy istnienia Instytutu Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie (1913-1923), „Polska Dentystyka” I, 6, 7, 8, 261-277 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/docmetadata?id=14268] [dostęp 10.10.2019].

– Cieszyński Antoni (1923): Projekt jednolitego studium stomatologicznego w Polsce, „Polska Dentystyka” 10, 489-494.

– Cieszyński Tomasz (1995): Działalność Wydziału Lekarskiego UJK we Lwowie w czasie II Wojny Światowej od września 1939 do sierpnia 1944 roku, „Semper Fidelis”, 5 [http://www.lwow.com.pl/semper/medycyna.html] [dostęp 10.10.2019].

– Cieślak Stanisław (2003): Marcin Laterna SJ (1552-1598), działacz kontrreformacyjny, Kraków.

– Cieślak Stanisław (2011): Fundacja Uniwersytetu Lwowskiego i jego dokumenty erekcyjne, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimuin quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków, 457-500.

– Cieślikowa Agnieszka (1997): Prasa okupowanego Lwowa, Warszawa.

– Cofta Henryk (1980): Szczepan Szczeniowski (1898-1979), „Postępy Fizyki” 31, 3, 252-260 [http://pf.ptf.net.pl/PF-1980-3/docs/PF-1980-3.pdf] [dostęp 11.10.2019].

– Czamek Przemysław (2012): Edward Ignacy Dubanowicz (1881-1943) [w:] Konstytucjonaliści polscy 1918-2011: sylwetki uczonych, red. A. Szmyt, P. Sarnecki, R. Mojak, 87-92.

– Czapliński Władysław, Wereszycki Henryk (1962): Dorobek naukowy Adama Szelągowskiego, „Kwartalnik Historyczny” LXIX, 3, 615-636.

– Czekanowska Anna (2005): Adolf Chybiński i jego polscy uczniowie na uniwersytecie we Lwowie i w Poznaniu, [w:] Muzykologia we Wrocławiu. Ludzie – historia – perspektywy, red. M. Gołąb, Wrocław, 119-129.

– Czupryna Antoni. Orzeł-Nowak Anita (2005): Ludwik Rydygier: życie i dzieło, Kraków.

– Darowski Roman (2009): Wkład Polaków do myśli filozoficznej na świecie, [w:] Wkład osiągnięć polskiej nauki i techniki do dziedzictwa światowego, red. I. Stasiewicz-Jasiukowa, Kraków – Warszawa, 251-278.

– Daszyk Krzysztof K. (1993): Osobliwy Podolak, Kraków.

– Dąbrowski Mirosław (2010): Prace Wojciecha Urbańskiego z dziedziny nauk elektrycznych, „Przegląd Elektrotechniczny” 4, 312-315.

– Dąbkowski Przemysław (1937): Profesor Stanisław Zakrzewski. Jego praca w Towarzystwie Naukowem Lwowskiem, „ Sprawozdania Towarzystwa Naukowego we Lwowie” 1936, XVI, red. P. Dąbkowski, Lwów, 105-107.

– Dąbrowski Przemysław (2015): Mutationes in doctrina iuris. Kwestia prac nad. reformą uniwersyteckich studiów prawniczych w Polsce (1918-1939), Gdańsk.

Deportacje i przemieszczenia ludności polskiej w głąb ZSRR: przegląd piśmiennictwa, red. T. Walichnowski, Warszawa 1989.

– Dębiński Antoni, Pyter Magdalena (2013): The role of Jan Kazimierz University in the process of development of legal studies at the Catholic University of Lublin (1918-1939), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 143-163.

– Dębski Jan (1955): Ignacy Łukasiewicz, Warszawa.

– Długosz Teofil. (1934): Wydział Teologiczny Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie 1918-1933, Lwów.

– Dobrowolski Stanisław (1998): Szkoła Nauk Politycznych we Lwowie w latach 1902-1906, „Studia Historyczne” 41, 3, 349-364.

– Domaniewski Janusz (1954): Benedykt Dybowski, Warszawa.

– Domaszkiewicz Roman (1993): Akademia Handlu Zagranicznego we Lwowie 1939-1945, [w:] Lwowskie środowisko naukowe w latach 1939-1945. O Jakubie Karolu Parnasie, red. I. Stasiewicz-Jasiukowa, Warszawa, 99-108.

– Draus Jan (2003): Profesor Edmund Bulanda. Ostatni rektor Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, [w:] Z dziejów Polski i emigracji (1939-1939). Księga dedykowana byłemu Prezydentowi Rzeczypospolitej Polskiej Ryszardowi Kaczorowskiemu, red. M. Szczerbiński, T. Wolsza, Gorzów Wielkopolski.

– Draus Jan (2004): Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1939-1944, [w:] Historia. Społeczeństwo. Wychowanie. Księga pamiątkowa dedykowana Profesorowi Józefowi Miąso, red. K. Bartnicka przy współpracy J. Schiller, Pułtusk – Warszawa, 77-100.

– Draus Jan (2007): Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Portret kresowej uczelni, Kraków.

– Draus Jan (2006): Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie w latach 1939-1944, „Prace Komisji Historii Nauki” VII, red. A. Strzałkowski, Kraków, 105-132.

– Duber Paweł (2014): Działalność polityczna Kazimierza Bartla w latach 1926-1930. Z dziejów „liberalnego skrzydła” obozu sanacyjnego, Warszawa.

– Duda Roman (1995): „Fundamenta Mathematicae”, „Studia Mathematica” i „Acta Arithmetica” – pierwsze trzy specjalistyczne czasopisma matematyczne, Materiały VIII Ogólnopolskiej Szkoły Historii Matematyki „Zeszyty Naukowe Politechniki Śląskiej, Matematyka – Fizyka” 76, 47-80.

– Duda Roman (1996): „Fundamenta Mathematicae” and the Warsaw school of mathematics, [w:] L’Europe mathematique – Mythes, histoires, identitós I Mathematical Europe – Myths, History, Identity, red. C. Golstein, J. Gray, J. Ritter, Paryż, 479-498.

– Duda Roman (2007): Lwowska szkoła matematyczna, Wrocław.

– Duda Roman (2009): Osiągnięcia i znaczenie Lwowskiej szkoły matematycznej, „Prace Komisji Historii Nauki PAU” IX, 35-48.

– Duda Roman (2014): Pearls from a Lost City. The Lvov School of Mathematics, translated by Daniel Davies, American Mathematical Society.

– Duda Roman (2011): Matematyka na Uniwersytecie Lwowskim do usunięcia Polaków ze Lwowa, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimuin quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków, 291-323.

– Duda Roman (2012): Matematycy XIX i XX wieku związani z Polską, Wrocław.

Duda Roman, Andrzej K. Wróblewski, Adam Redzik (2015): Wydział Matematyczno-Przyrodniczy, [w:] Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, całość zredagował, wstępem i zakończeniem opatrzył A. Redzik, Kraków, 667-782.

– Dudek Dariusz (2012): Antoni Radosław Deryng (1901-1978), [w:] Konstytucjonaliści polscy 1918-2011: sylwetki uczonych, red. A. Szmyt, P. Sarnecki, R. Mojak, Warszawa, 81-86.

– Dutkiewicz Józef (1958): Szymon Askenazy i jego szkoła, Warszawa.

– Dutkiewicz Teresa, Kuczabińska Jadwiga: Przedstawiciele nauki miasta Lwowa, „Nasze Drogi. Biuletyn Federacji Organizacji Polskich na Ukrainie” 2009, XVI, 5, 9-19 [http://naszedrogi.com.ua/files/pdf/10.pdf] [dostęp 11.10.2019].

– Dybalska Wanda (2005): Taki zwyczajny. O profesorach Uniwersytetu Wrocławskiego, Wrocław.

– Dybiec Julian (1981): Mecenat naukowy i oświatowy w Galicji w 1860-1918, Wrocław.

– Dybiec Julian (2004), Wartości uniwersalne w Uniwersytecie Lwowskim, „Studia i Materiały z Dziejów Uniwersytetu Wrocławskiego” V.

– Dybiec Julian (2011), Uniwersytet Lwowski pod zaborem austriackim, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimuin quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków 65-76.

– Dziedzic Małgorzata, Dziedzic Stanisław (2012): Arcybiskup Józef Bilczewski, Kraków.

– Dziedzic Stanisław (2008): Wirtuoz wielce osamotniony ‒ Maria Dłuska, [w:] Od poetyki do hermeneutyki literaturoznawczej: prace ofiarowane profesorowi Adamowi Kulawikowi w 70.rocznicę urodzin, red. T. Budrewicz, J. Ossowski, Kraków.

– Dzierżykraj-Rogalski Tadeusz (1983): Antropologia, [w:] Zarys dziejów nauk przyrodniczych w Polsce, red. K. Maślankiewicz, Warszawa, 617-647.

– Estreicher Karol (1971): Leon Chwistek. Biografia artysty (1884-1944), Kraków.

– Estreicher Tadeusz (1935): Jan Zeh zapomniany pionier przemysłu naftowego, Warszawa.

– Faryś Janusz, Wątor Adam (1994): Edward Dubanowicz 1881-1943. Biografia polityczna, Szczecin.

– Fastnacht-Stupnicka Anna (2007): Od św. Jadwigi do Marka Hłaski. Niezwykłe losy wybitnych ludzi na Dolnym Śląsku, Wrocław 2007.

– Fasnacht-Stupnicka Anna (2010): Zostali we Lwowie, Wrocław.

– Fedirko Janusz (2008): Fenomenalny multilingwista. Profesor Andrzej Gawroński (1885-1927), „Alma Mater” 2, 73-79 [https://sp2namyslow.pl/wp-content/uploads/2019/03/Andrzej-Gawro%C5%84ski.pdf] [dostęp 11.10.2019].

– Finkel Ludwik, Starzyński Stanisław (1894): Historya Uniwersytetu Lwowskiego, cz. 1-2 Lwów [https://polona.pl/item/historya-uniwersytetu-lwowskiego,NDkxMDMz] [dostęp 11.10.2019], [http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/docmetadata?id=2939] [dostęp 11.10.2019].

– Fischer Adam (1927): Zakład Narodowy imienia Ossolińskich. Zarys dziejów, Lwów [https://polona.pl/item/zaklad-narodowy-imienia-ossolinskich-zarys-dziejow,NTQ0MzMxNDY] [dostęp 11.10.2019].

– Fita S. (1975): Wiktor Hahn – bibliograf i historyk literatury, „ Rocznik Humanistyczny” 23, 5-15.

– Fita Stanisław, Świerczyńska Dobrosława (2006): Towarzystwo Literackie im. Adama Mickiewicza 1886-2006, Wrocław – Warszawa – Kraków.

– Flaga Jerzy (2008): Prawo kościelne w Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie w II RP [w:] Nauki historycznoprawne w polskich uniwersytetach w II Rzeczpospolitej, red. M. Pyter, Lublin, 194-213.

– Florek Lucyna (2001): Źródła do dziejów kulturalnych jezuickiego kolegium we Lwowie 1584-1773, [w:] Jezuicka Ars Historica. Prace ofiarowane Księdzu Profesorowi Ludwikowi Grzebieniowi SJ, red. M. Inglot, S. Obirek, Kraków, 153-159.

– Franko Nadia (2007): Lwów a Iwan Franko, Znani i nieznani dziewiętnastowiecznego Lwowa. Studia i materiały, red. M. Przeniosło, L. Michalska-Bracha, Kielce, 69-77.

– Friedman Filip (1945): Zagłada Żydów Lwowskich, Łódź [https://dlibra.kul.pl/dlibra/show-content/publication/edition/42732] [dostęp 11.10.2019].

– Fryszkowska Wiktorija, Kosiński Stanisław (2010): Lwowskie początki socjologii polskiej, Warszawa.

– Fundowicz Sławomir (1999): Wkład Zbigniewa Pazdro do polskiej nauki prawa administracyjnego, [w:] Prawo. Kultura. Uniwersytet. 80 lat ośrodka prawniczego KUL, red. A. Dębiński, Lublin, 123-138.

– Fundowicz Sławomir (2006): Zbigniew Pazdro 1873-1939, [w:] Profesorowie Prawa Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, red. A. Dębiński, W. Staszewski, M. Wójcik, Lublin, 215-224.

– Gadomski Jan (1948): Zarys historii astronomii polskiej, Kraków.

– Gorbaczowska Janina (1958): Uczony i wychowawca, „Przegląd Humanistyczny” 2, 111-119.

– Gąsiorowski Stanisław Jan (1948): Badania polskie nad sztuką starożytną. Relacje podróżników – kolekcjonerstwo – badania naukowe, Kraków.

– Gawonda Jerzy August (1981): Uniwersytet Króla Jana Kazimierza we Lwowie, [w:] Polski Lwów. Wykłady wygłoszone w r. 1979/80, nakładem Koła Lwowian i Polskiego Uniwersytetu Na Obczyźnie, Londyn, 14-27.

– Gierszewska Barbara (2006): Kino i film we Lwowie do 1939 roku, Kielce.

– Giza Wojciech (2004): Stanisław Głąbiński – przedstawiciel kierunku historycznego na Uniwersytecie Lwowskim, „Zeszyty Naukowe Akademii Ekonomicznej w Krakowie” 640, 97-105.

– Glemma Tadeusz (1936): Prace naukowe śp. Ks. Jana Fijałka, „Kwartalnik Historyczny” L, 416-426.

– Glogier Marek (1995): Ukraińskie czasopisma naukowe w międzywojennym Lwowie, [w:] Lwów ‒ miasto, społeczeństwo, kultura: studia z dziejów Lwowa, T. 1, red. H. Żaliński, K. Karolczak, Kraków, 168-176.

– Gmitruk Janusz (2009): Jan Piekałkiewicz. Bohater zapomniany. Warszawa.

– Goldberg Jakub (2002): Mojżesz Schorr – historyk polskich Żydów [w:] Śladami Polin. Studia z dziejów Żydów w Polsce, red. J. Tomaszewski, Warszawa, 78-93.

– Gołąb Kazimierz (1966): Tadeusz Silnicki: w 75-lecie urodzin i 50-lecie pracy naukowej, „Prawo Kanoniczne” 3-4, 339-361.

– Gołąb Maciej (2005): Muzykologia we Wrocławiu : ludzie, historia, perspektywy, Wrocław.

– Gołąb Maciej (2012): Początki muzykologii na uniwersytetach we Wrocławiu (1910) i we Lwowie (1912), „Muzyka” 4, 3-15.

– Góra-Szkaradek Krystyna (1994): Rola Akademickiego Koła Historyków Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie w życiu umysłowym uczelni i miasta (1878-1939), „Przegląd Historyczno-Oświatowy” 1–2 (143–144), 87-95 [http://pho.znp.edu.pl/files/2017/04/PHO-1-2_1994_s.-73_124.pdf] [dostęp 11.10.2019].

– Górecki Artur (2014): O jezuickiej Ratio studiorum, „Christianistas” 58, 58-69 [http://christianitas.org/site_media/content/ch58_gorecki2.pdf] [dostęp 11.10.2019].

– Górna Bożena, Pidłypczak-Majerowicz Maria (2008): Jerzy Chodorowski – człowiek, bibliotekarz, naukowiec. Jerzy Chodorowski w świetle dokumentów Archiwum Uniwersytetu Wrocławskiego i Biblioteki Wydziału Prawa, „Z problemów bibliotek naukowych Wrocławia”, t. 7: Osobowości wrocławskiego bibliotekarstwa, Wrocław, 69-87 [https://www.dbc.wroc.pl/dlibra/doccontent?id=2858] [dostęp 11.10.2019].

– Graniczny Marek, Kacprzak Joanna, Marks Leszek, Urban Halina (2008): Józef Siemiradzki (1858-1933) – geolog niezwykły, „Przegląd Geologiczny” 56, 5, 366-372 [https://www.pgi.gov.pl/images/stories/przeglad/pg_2008_05_15.pdf] [dostęp 22.10.2019].

– Greniuk Franciszek (1975): Teologia moralna w XIX wieku, [w:] Dzieje teologii katolickiej w Polsce, t. 2, 1, red. M. Rechowicz, Lublin, 221-252.

– Grodziski Stanisław (1976): W Królestwie Galicji i Lodomerii, Kraków.

– Gromska Daniela (2018): Bibliografia prac Kazimierza Twardowskiego i literatury o Kazimierzu Twardowskim, „Ruch Filozoficzny” LXXIV, 1, 37-78. 

– Gruszka Stanisław, Malkiewicz Leszek (1986): Antoni Gluziński – autorem pierwszej monografii o wydzielaniu wewnętrznym, „Wiadomości Lekarskie” XXXIX, 21, 1507-1508.

– Grzebień Ludwik (1995): Konwikt szlachecki we Lwowie (1842-1848), [w:] Jezuicka ars educandi. Prace ofiarowane Księdzu Profesorowi Ludwikowi Piechnikowi SJ, red. M. Wolańczyk, S. Obirek, Kraków, 95-115.

– Grześkowiak Alicja (2005) (red.): Prawo karne w poglądach Profesora Juliusza Makarewicza, Lublin.

– Grzybowski Stanisław (1980): Stanisław Łempicki, historyk – wychowawca [w:] S. Łempicki, Mecenat wielkiego kanclerza. Studia o Janie Zamoyskim, Warszawa, 5-36.

– Gubrynowicz Bronisław (1920): Antoni Małecki (1821-1913), Lwów.

– Gurgul Henryk (1998):, Henryk Arctowski, Antoni Dobrowolski jako geofizycy: w 100-lecie wyprawy „Belgiki”, „Wszechświat” 99, 3, 55-58 [http://mbc.malopolska.pl/dlibra/docmetadata?id=94437] [dostęp 11.10.2019].

– Guściora-Szeloch Ewa (2004): Żydzi i ich rola w dziejach Polski w pracach Szymona Askenazego, [w:] Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX і XX w., t. 1. red. J. Maternicki, Rzeszów, 253-263.

– Hałas Radosław (2008): Zdzisław Papierkowski (1903-1980), [w:] Profesorowie Prawa Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, red. A. Dębiński, W. Staszewski, M. Wójcik, Lublin, 341-349.

– Hammer Seweryn (1948): Historia filologii klasycznej w Polsce, Kraków.

– Harasimiuk Krystyna (1992): Z dziejów uniwersyteckiej geografii lwowskiej (lata 1882-1910), Lublin, 287-299.

– Harasimiuk Krystyna (1994): Sukcesja po Eugeniuszu Romerze na stanowisku kierownika Katedry Geografii na Uniwersytecie we Lwowie, „Czasopismo Geograficzne” LXV, 3-4, 263-273.

– Harasimiuk Krystyna (2012): Dzieje Instytutu Geograficznego na Uniwersytecie Lwowskim (1883-1939), Warszawa.

– Heck Korneli (1897): Józef Bartłomiej Zimorowicz. Burmistrz, poeta i kronikarz lwowski. W trzechsetną rocznicę jego urodzin, Lwów [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/7570] [dostęp 11.10.2019].

– Heimrath Tadeusz (1967): Lwowska Szkoła Ginekologiczno-Położnicza, [w:] Pamiętnik IX Zjazdu Polskiego Towarzystwa Historii Medycyny, Poznań.

– Heimrath Tadeusz (1971): Plastyczny atlas operacji ginekologicznych Antoniego Marsa (1851-1918), „Wiadomości Lekarskie” XXIV, II, 1119-1124.

– Heimrath Tadeusz (1977): Rozwój położnictwa we Lwowie od XVIII do XX w., [w:] Pamiętnik XI Zjazdu Polskiego Towarzystwa Historii Medycyny, 23-25 września 1976, II, Szczecin, 395-408.

– Hnatiuk Ola (2013): Przystań w Klinice (o środowisku medycznym okupacyjnego Lwowa), „Przegląd Wschodni” XII, 3, 1-24 [https://www.academia.edu/3818947/Przystan_w_klinice._O_lwowskim_srodowisku_medycznym_podczas_II_wojny_swiatowej] [dostęp 11.10.2019].

– Hnatiuk Ola (2015): Odwaga i strach, Wrocław ‒ Wojnowice.

– Homola Irena (1978): Pamiętniki urzędników galicyjskich, Kraków.

– Honigsman Jakub (2007): Zagłada Żydów Lwowskich 1941-1944, przekł. i oprac. Adam Redzik, Warszawa.

– Honigsman Jakub, Wierzbieniec Wacław (2004): Z badań nad lwowskim okresem działalności naukowej, dydaktycznej i społecznej Mojżesza Schorra, [w:] Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX і XX w., I, red. J. Maternicki, Rzeszów, 218-239.

– Horodyski Bogdan (2004): Eugeniusza Romera „Mały atlas geograficzny”, „Polski Przegląd Kartograficzny” 36, 4, 293.

– Hoszowska Mariola (2010): Najważniejsza monografia historyczna Ludwika Finkla (w stulecie druku Elekcji Zygmunta I), [w:] Między Odrą a Uralem. Księga dedykowana Prof. Władysławowi A. Serczykowi, red. W. Wierzbieniec, Rzeszów, 244-263.

– Hoszowska Mariola (2011): Ludwik Finkel i Akademia Umiejętności. Z dziejów współpracy naukowej Lwowa i Krakowa na przełomie XIX i XX wieku, Rzeszów.

– Hoszowska Mariola (2013): Szymon Askenazy i jego korespondencja z Ludwikiem Finklem, Rzeszów.

– Hoszowska Mariola (2014): Kazimierz Hartleb (1886-1951) [w:] Złota księga historiografii lwowskiej XIX i XX wieku, II, Rzeszów, 389-410.

– Hoszowska Mariola (2014): Kobiety w twórczości Kazimierza Hartleba (1886-1951) [w:] Człowiek – społeczeństwo – źródło. Studia dedykowane prof. Jadwidze Hoff, red. S. Kozak, D. Opaliński, J. Polaczek, S. Wieczorek, W. Zawitkowska, Rzeszów, 560-575.

– Hoszowska Mariola (2015): Historia historiografii w twórczości naukowej i działalności dydaktycznej L. Finkla [w:] Historia historiografii i metodologia historii w Polsce i na Ukrainie, red. J. Maternicki, J. Pisulińska, L. Zaszkilniak, Rzeszów, 173-186.

– Hrab Uljana (2005): Adolf Chybiński i lwowska szkoła muzykologiczna, [w:] Muzykologia we Wrocławiu. Ludzie – historia – perspektywy, red. M. Gołąb, Wrocław, 101-111.

– Hrycak Jarosław (2010): Prorok we własnym kraju. Iwan Franko i jego Ukraina (1856-1886), przełożyły A. Korzeniowska-Bihun, A. Wylęgała, Warszawa.

– Hryciuk Grzegorz (1998) Dwa dokumenty radzieckie z roku 1944: spojrzenie na polską inteligencję we Lwowie: jak zukrainizować „stare ukraińskie miasto”?, „Wrocławskie Studia Wschodnie” 2, 195-211.

– Hryciuk Grzegorz (1999): „Ciężkie dni Lwowa”. Akcja masowych aresztowań we Lwowie w styczniu 1945 r., [w:] Studia z historii najnowszej, red. K. Ruchniewicz, B. Szaynok, J. Tyszkiewicz, Wrocław.

– Hryciuk Grzegorz (2000): Polacy we Lwowie 1939-1944. Życie codzienne, Warszawa.

– Hrynakowski Konstanty (1927): Kilka uwag w sprawie ustroju szkół akademickich i projektowanych reform, „Szkoły Akademickie” 4, 16-20.

– Hurwic Józef (1991): Kazimierz Fajans (1887-1975). Sylwetka uczonego. Wrocław.

– Hurwic Józef (1967) (red.): Wkład Polaków do nauki: nauki ścisłe, Warszawa.

– Hutnikiewicz Artur (1957) (red.): Eugeniusz Kucharski, „Prace Wydziału Filologiczno-Filozoficznego” VI, 3.

– Hutnikiewicz Artur (1986): Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, jego dzieje i znaczenie, „Kultura Niezależna” 24-25, 21-35 [http://www.dlibra.karta.org.pl/dlibra/docmetadata?id=39431] [dostęp 11.10.2019].

– Hutnikiewicz Artur (1999): Rozwój badań literackich, [w:] Historia nauki polskiej ‒ wiek XX. Z. 3: Nauki filologiczne , red. A. Środka, Warszawa.

– Inglot Mieczysław (1995): Polska kultura literacka Lwowa lat 1939-1941, Wrocław.

– Inglot Stefan (1937): Rozwój historii społecznej i gospodarczej, „Kwartalnik Historyczny” LI, 377-411.

– Ivanyk Stepan (2016): Dlaczego istnieje filozofia polska a nie istnieje filozofia ukraińska?, [w:] Fenomen Szkoły Lwowsko-Warszawskiej, red. A. Brożek, A. Chybińska, Lublin, 127-141.

– Ivanyk Stepan (2017): K. Ajdukiewicz. Konspekt wykładów z logiki wygłoszonych na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie w roku akademickim 1924/1925, współred. H. Bożek, „Filozofia Nauki”, 98, 138-159.

– Ivanyk Stepan (2019): Relacje między sądami a spostrzeżeniami z punktu widzenia szkoły Twardowskiego, [w:] Interdisciplinary Investigations into the Lvov-Warsaw School, red. A. Drabanek, J. Woleński, M. Radzki, Cham: Palgrave Macmillan, 119-140.

– Jaczewski Bohdan (1966): Sprawy nauki w Sejmie Polskim w latach 1919-1939, „Studia i Materiały z Dziejów Nauki Polskiej” A, 10.

– Jaczewski Bohdan (1971): Organizacja i finansowanie nauki polskiej w okresie międzywojennym, Wrocław.

– Jaczewski Bohdan (1978): Polityka naukowa państwa polskiego w latach 1918-1939, Wrocław.

– Jaczewski Bohdan (1987): Życie naukowe w Polsce w drugiej połowie XIX i w XX wieku: organizacje i instytucje. Wrocław.

– Jadczak Ryszard (1991): Kazimierz Twardowski. Twórca szkoły lwowsko-warszawskiej, Toruń.

– Jadczak Ryszard (1993): Jan Kasprowicz i Kazimierz Twardowski. Z dziejów przyjaźni, „Ruch Literacki” XXXIV, 5, 617-630.

– Jadczak Ryszard (1994): Projekt przeniesienia się Kazimierza Twardowskiego ze Lwowa do Warszawy, „Analecta. Studia i materiały z dziejów nauki” 1, 123-133 [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r1994-t3-n1_(5)/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r1994-t3-n1_(5)-s123-133/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r1994-t3-n1_(5)-s123-133.pdf] [dostęp 11.10.2019].

– Jagielska-Burduk Alicja (2013): Działalność Bolesława Orzechowicza – mecenasa sztuki i nauki we Lwowie, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 174-180.

– Jakimowicz Emilia, Miranowicza Adam (2009) (red.): Stefan Banach: niezwykłe życie i genialna matematyka: materiały biograficzne, Gdańsk.

– Jakóbiec Marian (1958): Iwan Franko, Warszawa.

– Jakubec Tomasz (2009): Wojciech Dzieduszycki. Pisarz. Estetyk. Filozof, Kraków.

– Jakubowska Urszula (1991): Lwów na przełomie XIX I XX wieku. Przegląd środowisk prasoznawczych, Warszawa.

– Janeczek Andrzej (2001): Franciszek Bujak: historyk w nurcie życia [w:] F. Bujak, Studia nad osadnictwem Małopolski, Poznań, 207-233.

– Jasinowski Jurij (2005): Adolf Chybiński i jego ukraińscy uczniowie na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie, [w:] Muzykologia we Wrocławiu. Ludzie – historia – perspektywy, red. M. Gołąb, Wrocław, 113-118.

– Jasińska Kamila (2016): Skąd do Wrocławia? Drogi dotarcia pierwszych pracowników Uniwersytetu Wrocławskiego w świetle dokumentów Archiwum Uniwersytetu Wrocławskiego i Archiwum Uniwersytetu Jagiellońskiego, [w:] Bolesławianie ‒ nie przybyli znikąd. Wokół krajobrazu osadniczego Dolnego Śląska, red. A. Bober-Tubaj, J. Nowosielska-Sobel, G. Strauchold, Bolesławiec, 148-160.

– Jasińska Kamila (2016): Zachowana pamięć ‒ powojenni profesorowie Uniwersytetu Wrocławskiego a toponimia miejska, „Rozprawy Komisji Językowej” XLII, red. J. Miodek, W. Wysoczański, Wrocław 37-53.

– Jasińska Kamila, Karczmarek Michał (2018): Wrocław Kulczyńskiego, Wrocław.

– Jastrzębski Jarosław (2013): Państwowe szkolnictwo akademickie II Rzeczypospolitej. Zagadnienia systemowe, Kraków.

– Jastrzębski Włodzimierz (2004) (red.): Bronisław Dembiński (1858-1939), wybitny historyk, polityk i działacz społeczny. Zbiór studiów, Toruń.

– Jedynak Anna (2003): Ajdukiewicz, Warszawa.

– Jerzmanowska Zofia (1992): Roman Małachowski i jego lwowska szkoła: z dziejów katedry chemii organicznej Uniwersytetu Jana Kazimierza, Warszawa.

– Jońca Maciej (2012): Leon hr. Piniński – historyk sztuki stworzony przez podróże, [w:] Aksjologia podróży, red. Z. Krawczyk, E. Lewandowska-Tarasiuk, J. W. Sienkiewicz, Warszawa, 175-198.

– Julkowska Violetta (2007): Ksawery Liske (1838-1891), [w:] Złota księga historiografii lwowskiej XIX і XX wieku, red. J. Maternicki, przy współpracy L. Zaszkilniaka, Rzeszów, 181–200.

– Kaczorowski Dariusz, Tomaszewski Paweł (2006) (red.): Profesor Włodzimierz Trzebiatowski we wspomnieniach i dokumentach, Wrocław.

– Kajdański Edward (1999): Michał Boym ‒ Ambasador Państwa Środka, Warszawa.

– Kalbarczyk Sławomir (1992): Okoliczności śmierci profesora Kazimierza Bartla we Lwowie w lipcu 1941 r. „Biuletyn Głównej Komisji Badania Zbrodni Przeciwko Narodowi Polskiemu” 34, 112-123.

– Kalbarczyk Sławomir (1998): Sowietyzacja wyższych uczelni na kresach wschodnich w latach 1939-1941, [w:] Sowietyzacja Kresów Wschodnich II Rzeczypospolitej po 17 września 1939, red. A. Sudoł, Bydgoszcz, 199-226.

– Kalbarczyk Sławomir (2001): Polscy pracownicy nauki ofiary zbrodni sowieckich w latach II wojny światowej, Warszawa.

– Kalbarczyk Sławomir (2011): Kazimierz Bartel. Ostatnia ofiara zbrodni na profesorach lwowskich w lipcu 1941, „Biuletyn Instytutu Pamięci Narodowej” 7, 88-95 [https://ipn.gov.pl/pl/publikacje/biuletyn-ipn/9670,nr-72011.html] [dostęp 11.10.2019].

– Kamela Czesław (1981): Lwowska szkoła geodezyjna w latach 1918-1939, „Zeszyty Naukowe Akademii Górniczo-Hutniczej im. Stanisława Staszica: Geodezja” 63.

– Kapełuś Magdalena (2001): Badania nad Wschodem starożytnym w Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie (okres międzywojenny), „Przegląd Orientalistyczny” 3-4, 223-227.

– Kamińska-Kwak Jolanta (2005): Inteligencja województwa lwowskiego w okresie międzywojennym, Rzeszów.

– Kardas Piotr (2001): Juliusza Makarewicza filozofia prawa karnego, a podstawowe zasady odpowiedzialności karnej we współczesnym prawie karnym, [w:] Dziedzictwo prawne XX wieku: księga pamiątkowa z okazji 150-lecia Towarzystwa Biblioteki Słuchaczów Prawa Uniwersytetu Jagiellońskiego, red. K. Baran i in., Kraków, 511-533.

– Karolczak Kazimierz (2001): Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka, Kraków.

– Karolewicz Grażyna (2000): Wkład Uniwersytetu Jana Kazimierza w dzieło tworzenia Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, [w:] Lwowsko-Kresowe korzenie wyższych uczelni Lublina, red. W. Stążka, Lublin, 25-44.

– Karska Elżbieta (2010): Kazimierz Kocot – profesor prawa międzynarodowego, „Polski Przegląd Dyplomatyczny” 4, 115-126.

– Karska Elżbieta (2010): Stanisław Leon Hubert – profesor prawa międzynarodowego, „Polski Przegląd Dyplomatyczny” 5-6, 155-168.

– Karwacka Irena (1867): Statystyka rolnicza w pracach Tadeusza Piłata, „Wiadomości Statystyczne” 11, 32-34.

– Karwowski Andrzej, Śródka Andrzej (2011): Chirurgia w II Rzeczypospolitej, [w:] Zarys dziejów chirurgii polskiej, red. nauk. W. Noszczyk, Warszawa, 289-338.

– Kasprzyk Krystyna (1994): Romanistyka, Historia nauki polskiej wiek XX. Z. 3: Nauki filologiczne, red. A. Śródka, Warszawa, 151-177.

– Kawalec Agnieszka (2003): Upadek Polski a mecenasi kultury. Józef Maksymilian Ossoliński, „Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Rzeszowskiego” 12, Seria Socjologiczno-Historyczna: Historia 1, red. J. Kwak, Rzeszów.

– Karolczak Kazimierz (2002) (red.): Lwów – miasto, społeczeństwo, kultura. T. IV. Studia z dziejów Lwowa, Kraków.

– Kempiński Łukasz (2008): Szymon Askenazy. Historyk, dydaktyk, optymista mimo przeciwieństw, „Studia Pelplińskie” XXXIX, 167-183.

– Kielanowski Tadeusz (1987): Prawie cały wiek dwudziesty. Wspomnienia lekarza, Gdańsk.

– Kiryk Feliks (2005): Ksawery Liske. U źródeł naukowej regionalistyki polskiej, [w:] Lwów. Miasto – społeczeństwo – kultura, V: Ludzie Lwowa, Studia z dziejów Lwowa, red. K. Karolczak, Kraków, 66-78.

– Kleczkowski Adam (1948): Germanistyka, anglistyka i skandynawistyka w Polsce, Kraków.

– Kodrębski J. (1993): Oswald Balzer i jego szkoła w historii prawa polskiego [w:] Z dziejów humanistycznych i matematycznych szkół naukowych, red. M. Zgórzak, Warszawa, 51-65.

– Köhler Piotr (2002): Botanika w Towarzystwie Naukowym Krakowskim, Akademii Umiejętności i Polskiej Akademii Umiejętności (1815-1952), Kraków.

– Köhler Piotr (2007): Edward Tangl (1848-1905), „Kwartalnik Historii Nauki i Techniki” 52, 2, 75-102 [http://bazhum.muzhp.pl/czasopismo/6/?idno=10710] [dostęp 12.10.2019].

– Koko Eugeniusz (2006): Franciszek Rawita-Gawroński (1846-1930): wobec Ukrainy i jej przeszłości: studium archaizmu, Gdańsk.

– Kola Jarosław (2012): Marian Zimmermann, [w:] Jurysprudencja lwowska: publikacja pokonferencyjna (Poznań, 30 marca 2012 r.), red. J. Kruszyńska, M. Labijak, Poznań, 115-119.

– Kolbuszewska Jolanta (2005): Historia kultury jako samodzielna dziedzina badawcza a lwowskie prace Jana Ptaśnika, [w:] Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX і XX w., t. 3, red. J. Maternicki, L. Zaszkilniak, Rzeszów, 430-440.

– Kolbuszewska Jolanta (2006): Historyczno-kulturowa refleksja Jana Ptaśnika na tle polskiej historiografii dwudziestolecia międzywojennego, [w:] Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX і XX wieku, t. IV. red. J. Maternicki, L. Zaszkilniak, Lwów – Rzeszów, 410-420.

– Kolbuszewska Jolanta (2007): Jan Ptaśnik (1876–1930), [w:] Złota księga historiografii lwowskiej XIX і XX wieku, red. J. Maternicki, współpraca L. Zaszkilniak, Rzeszów, 467-482.

– Kolendo J. (2010): Kazimierz Majewski we Lwowie – okres kształtowania się osobowości naukowej badacza [w:] Profesor Leon Kozłowski, red. S. K. Kozłowski, O. Sytnyk, Lwów – Warszawa, 526-540.

– Koredczuk Bożena (2006): Jan Ptaśnik (1876-1930) – krakowski i lwowski historyk książki, [w:] Kraków– Lwów. Książki – czasopisma – biblioteki, t. 8, red. Haliny Kosętka, Kraków, 18-29 [http://rep.up.krakow.pl/xmlui/handle/11716/2843] [dostęp 12.10.2019].

– Komat Marek (2004): Rafał Lemkin (1900-1959). Studium biograficzne, „Zeszyty Historyczne” 147, 107-157.

– Korzon Krystyna (1974): Ludwik Bernacki ‒ bibliolog i edytor, Wrocław.

– Kosicka-Pajewska Aleksandra (2002): Szymon Askenazy i jego miejsce w historii, „ Mazowieckie Studia Humanistyczne” VIII, 2, 145-153.

– Kosiba Aleksander (1960): Henryk Arctowski (15.07.1871-21.02.1958): polski badacz polarny – Antarctic explorer, Poznań.

– Kosiek Zdzisław (1983): Botanika, [w:] Zarys dziejów nauk przyrodniczych w Polsce, red. K. Maślankiewicz, Warszawa.

– Kosiński Adam Józef (1971): Biblioteka fundacyjna Józefa Maksymiliana Ossolińskiego, Wrocław – Warszawa.

– Kosturkiewicz Zofia (2005) (red.): Dzieje krystalografii polskiej, Poznań.

– Kotliński Tomasz J. (2007): Lwowskie Towarzystwo Prawnicze w drugiej połowie XIX wieku, „Rocznik Lwowski”, 45-51.

– Kotliński Tomasz J. (2008): Stowarzyszenia katolickie lwowskich uczelni, „Cracovia Leopolis” 2, 14-16 [http://mbc.malopolska.pl/dlibra/docmetadata?id=14168] [dostęp 12.10.2019].

– Kowalczuk Jerzy (2001): 100-lecie geofizyki polskiej 1895-1995, Kraków.

– Kowalska Krystyna, Miklaszewska-Mroczkowska Anna (1960): Benedykt Dybowski, Materiały biograficzno-bibliograficzne 1, „Memorabilia Zoologica” 5.

– Kowalski Grzegorz Maria (2004): O miejsce historii prawa w programie studiów uniwersyteckich. Polemika między Oswaldem Balzerem a Juliuszem Makarewiczem (1919-1923), „Czasopismo Prawno-Historyczne” LVI, 2, 345-362.

– Kozłowski Maciej (2005): Sprawa premiera Leona Kozłowskiego. Zdrajca czy ofiara, Warszawa.

– Kozyckyj Andrij (2009): 190 lat historii katedr filologii polskiej na Uniwersytecie Lwowskim, „Postscriptum Polonistyczne. Pόłrocznik Szkoły Języka i Kultury Polskiej Uniwersytetu Śląskiego w Katowicach” 1, 213-226 [http://www.postscriptum.us.edu.pl/wp-content/uploads/2019/01/17-Kozyckyj.pdf] [online 12.10.2019].

– Kozyckyj Andrij, Bilostockyj Stepan (2006): Szemrany światek starego Lwowa, Warszawa.

– Krasuski Józef (1981): Oświata i szkolnictwo w okresie okupacji, [w:] Historia wychowania: wiek XX, red. J. Miąso, Warszawa.

– Krawczuk Ałła (2018): Między lokalnym а globalnym. Polonistyka lwowska: historia, osiągnięcia, wyzwania [в:] Полоністика у ХХІ столітті: між локальним і глобальним. Збірник праць з нагоди 190-річчя польської філології у Львівському Університеті, ред. А. Кравчук, І. Бундзa, Київ, 16-22.

– Krawczyk Jerzy (1991): Geodezja lwowska w czasie II wojny światowej, „Geodezja i Kartografia” XL, 2 [https://www.researchgate.net/publication/329402824_Geodezja_lwowska_w_czasie_II_wojny_swiatowej] [dostęp 12.10.2019].

– Królczyk Krzysztof (2007): Polscy badacze starożytności na Uniwersytecie Lwowskim (1873-1939) – szkic do portretu [w:] Haec mihi in animis vestris templa. Studia Classica in Memory of Professor Lesław Morawiecki, red. P. Berdowski, B. Blahaczek, Rzeszów, 23-46.

– Królczyk Krzysztof (2011): Pomiędzy Lwowem, Wiedniem i Poznaniem – Ludwik Ćwikliński (1853-1942) i jego badania nad światem starożytnym [w:] Świat starożytny, jego polscy badacze i kult panującego, red. I Mrozewicz, K. Balbuza, Poznań, 141-172.

– Królczyk Krzysztof (2014): Kazimierz Zakrzewski (1900-1941), [w:] Złota księga historiografii lwowskiej XIX і XX wieku, t. 2, red. J. Maternicki, P. Sierżęga, L. Zaszkilniak, Rzeszów.

– Kryński Stefan (1967): Rudolf Weigl (1883-1957), „Medycyna Doświadczalna. Mikrobiologia” XIX, 3, 213-218.

– Krzyżewski Tadeusz (1991): Jan Obuch – sowizdrzał okupacyjnej nocy lwowskiej 1942-1944, „Rocznik Lwowski”, 167-172.

– Krzyżowski Tomasz (2012), Ksiądz profesor Mieczysław Tarnawski (1886–1928). Historyk, wychowawca, patriota, Lwów-Kraków.

– Kubicz Stanisław (1966) Profesor doktor Franciszek Gröer b. dyrektor Instytutu Matki i Dziecka, „Prace i Materiały Naukowe Instytutu Matki Dziecka” VII, 7-19.

– Kuczyński Krzysztof A. (1994): Germanistyka, [w:] Historia nauki polskiej: wiek XX. Z. 3: Nauki filologiczne, red. A. Śródką, Warszawa, 179-192.

– Kulak Teresa, Pater Mieczysław, Wrzesiński Wojciech (2002): Historia Uniwersytetu Wrocławskiego 1702-2002, Wrocław.

– Kumor Bolesław (1975): Nauczanie historii Kościoła. Okres od roku 1815 do 1973, [w:] Dzieje teologii katolickiej w Polsce, t. 2, 1, red. M. Rechowicz, Lublin, 353-382.

– Künstler Mieczysław Jerzy (2007): Sinologia, [w:] 75 lat Instytutu Orientalistycznego Uniwersytetu Warszawskiego, red. M. Popko, Warszawa.

– Kunicki Wojciech (1995): Zarys dziejów germanistyki na Uniwersytecie Wrocławskim 1918-1945. Struktura. Katedry. Profesura, „Studia i Materiały z Dziejów Uniwersytetu Wrocławskiego” IV, red. T. Kulak, W. Wrzesiński, Wrocław.

– Kuplowski Mikołaj (1974): Iwan Franko jako krytyk literatury polskiej, Rzeszów.

– Kusiak Alicja (1996): Łucja Charewiczowa – inicjatorka badań nad przeszłością kobiet polskich [w:] Kobieta i kultura. Kobiety wśród twórców kultury intelektualnej i artystycznej w dobie rozbiorów i w niepodległym państwie polskim, red. A. Żarnowska i A. Szwarc, IV, Warszawa, 99-103.

– Kwiatkowski Stanisław (1993): Jan Piekałkiewicz, [w:] Sylwetki statystyków polskich, oprac. J. Berger et. al., Warszawa, 103-104.

– Kwiatkowski Stanisław (1993): Tadeusz Piłat 1844-1923, [w:] Sylwetki statystyków polskich, oprac. J. Berger et al., Warszawa, 54-55.

– Lampe Wiktor (1948): Zarys historii chemii w Polsce, Kraków.

– Lasocka Barbara (2008): Lubomirscy – współtwórcy Ossolineum, [w:] Galicyjskie spotkania 2007: tom studiów, red. U. Jakubowska, 27-43.

– Laszak Ewa (2004): Działalność naukowa Aleksandra Czołowskiego (1865-1944), Łódź.

– Lauterpacht Elihu (2010): The life of Hersch Lauterpacht, Cambridge.

– Lech Jacek (2006): Z badań polsko-ukraińskich związków w dziedzinie archeologii do II wojny światowej, „Przegląd Archeologiczny” 54, 5-59 [https://rcin.org.pl/Content/60128/WA308_79815_PIII149_Z-badan-polsko-ukrai_I.pdf] [dostęp 12.08.2021].

– Lechicka Jadwiga (1962): Adam Szelągowski jako dydaktyk historii, „ Wiadomości Historyczne” 5/5, 282-286.

– Lerski Jerzy (1979): Lwowska młodzież społeczno-demokratyczna 1937-1939, „Zeszyty Historyczne”, 149-182.

– Lewandowski Ignacy (2009): Per aspera ad astra – z dymnej chaty galicyjskiej do najwyższych godności akademickich, czyli Ignacy Sajdak życie i dzieło (1882-1967) [w:] J. Sajdak, Pod urokiem literatury patrystycznej i bizantyjskiej, Poznań, 9-40.

– Lewandowski Lesław (1994): Akademia Medycyny Weterynaryjnej we Lwowie, „Semper Fidelis” 3 [http://www.lwow.com.pl/semper/wet.html] [dostęp 14.10.2019].

– Lewicki K. (1936): Uniwersytet Lwowski w 1809 roku, Lwów.

– Lewicki Karol (1948): Lwowska Legia Akademicka 1848 roku, „Przegląd Historyczny” 38, 187-202 [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Przeglad_Historyczny/Przeglad_Historyczny-r1948-t38/Przeglad_Historyczny-r1948-t38-s187-202/Przeglad_Historyczny-r1948-t38-s187-202.pdf] [dostęp 14.10.2019].

– Lichocka Halina (2006): Ignacy Mościcki (1867-1946), inżynier i wynalazca, Warszawa.

– Lichocka Halina (2009): Światowe osiągnięcia polskich chemików i farmaceutów, [w:] Wkład osiągnięć polskiej nauki i techniki do dziedzictwa światowego, red. I. Stasiewicz-Jasiukowa, Kraków – Warszawa.

– Loria Stanisław (1953): Marian Smoluchowski i jego dzieło (1872-1917), „Postępy Fizyki” 4, 1,  5-38 [http://www.ptf.net.pl/pl/towarzystwo/dzialalnosc/postepy-fizyki/roczniki/roczniki-1949-1959/] [dostęp 14.10.2019].

– Lubczyńska Aleksandra (2014): Z działalności odczytowej Związku Naukowo-Literackiego we Lwowie (1893/1898-1914), „Res Historica” 38, 125 [http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/docmetadata?id=23396] [dostęp 18.10.2019].

– Łagiewka Edmund (1980): Z warsztatu badawczego Konstantego Wojciechowskiego ‒ komparatysty (Próba rekonesansu), „Prace Naukowe WSP w Częstochowie” 3, 79-87.

– Łapiński Henryk (1973): U początków działalności wydawniczej Ossolineum, Wrocław.

– Łapiński Z. (1976): Wkład Kliniki Lwowskiej w polską naukę położniczą, „Wiadomości Lekarskie” 29, 20, 1873-1877.

– Ławniczak Artur, Masternak-Kubiak Małgorzata, Preisner Artur (2006): Prawo konstytucyjne w Uniwersytecie Lwowskim w okresie międzywojennym, [w:] Prawo konstytucyjne II Rzeczypospolitej: nauka i instytucje: XLVII ogólnopolski Zjazd katedr i Zakładów Prawa Konstytucyjnego, red. P. Sarnecki, Kraków.

– Łobodzińska Romana (2010): Stanisław Rospond – onomasta i miłośnik nazw, [w:] Nazwa dokumentem przeszłości regionu : tom poświęcony Wielkiemu Profesorowi Stanisławowi Rospondowi, [Spotkania Dolnośląskie 5], red. J. Nowosielska-Sobel, G. Strauchold, W. Kucharski, 15-20.

– Łuszczak Grzegorz (2010): Nauczyciele i wychowawcy szkół jezuickich we Lwowie 1603-1773, Kraków.

– Łuszczak Grzegorz: Kierunki nauczania i kadra dydaktyczna lwowskich szkół jezuickich 1661-1773, [w:] Universität! Leopoliensi trecentesimuin quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków, 43-63.

– Łysakowski Piotr (2011): Mord na profesorach lwowskich – lipiec 1941. W siedemdziesiątą rocznicę zbrodni, „Biuletyn Instytutu Pamięci Narodowej” 7 (128), 78-87 [https://ipn.gov.pl/pl/publikacje/biuletyn-ipn/9670,nr-72011.html] [dostęp 18.10.2019].

– Maciejewski Jarosław (1992): Dzieje poznańskiej polonistyki uniwersyteckiej 1842-1988, Poznań.

– Madajczyk Czesław, Torzecki Ryszard (1982): Świat kultury i nauki Lwowa (1936-1941), „Dzieje Najnowsze” XIV, 1-4, 47-63.

– Madajczyk Czesław (2001): Mord na profesorach: likwidacja lwowskich uczonych przez Niemców w 1941 r., „Przegląd” 30, 44-45 [https://www.tygodnikprzeglad.pl/mord-na-profesorach/] [dostęp 20.10.2019].

– Madurowicz-Urbańska Helena (1974): Wkład Franciszka Bujaka do prac nad „Atlasem historycznym Polski”, „Studia Historyczne” 3, 447-463.

– Madurowicz-Urbańska Helena (2001): Franciszek Bujak – o nowy kształt historii, Kraków.

– Madurowicz-Urbańska Helena (2005): Franciszek Bujak – socjolog i socjograf wsi (refleksja historiograficzna) [w:] Historyk i historia. Studia dedykowane pamięci prof. Mirosława Frančicia, red. A. Walaszek, K. Zamorski, Kraków, 143-147.

– Majchrowicz Franciszek (1894): O życiu i pracach Zygmunta Węclewskiego, „Eos” 1, 113-126.

– Majewski Tomasz, Zemanek Alicja (2009): Wkład osiągnięć botaniki polskiej do dziedzictwa światowego, [w:] Wkład osiągnięć polskiej nauki i techniki do dziedzictwa światowego, red. I. Stasiewicz-Jasiukowa, Kraków – Warszawa.

– Majewski Kazimierz (1981): Edmund Bulanda. W trzydziestą rocznicę śmierci, „ Archeologia” 32, 165-167.

– Majkowska-Sztange Antonina (1997) (red): Wielcy filozofowie polscy. Sześć studiów, Warszawa.

– Makarczuk Stepan (2001): Ewakuacja Polaków ze Lwowa w latach 1944-1946, „Klio: czasopismo poświęcone dziejom Polski i powszechnym” 1, 110-122.

– Makowski Henryk (1988): Jan Samsonowicz (w rocznicę 100-lecia urodzin), „Przegląd Geologiczny” 36, 1-5.

– Maleczyńska Ewa (1946): Polskie tradycje naukowe i uniwersyteckie Wrocławia, Wrocław.

– Maligranda Lech (2009): Eustachy Żyliński (1889-1954), „Antiquitates Mathematicae” 3, 171-211.

– Małkiewicz Adam, Historia sztuki na Uniwersytecie Lwowskim (http://www.lwow.com.pl/cracovia/sztuka.html) [dostęp 30.05.2019].

– Małecki M. (2000): Stanisław Hoszowski (1904-1987) [w:] Non omnis moriar. Wybitni profesorowie Akademii Ekonomicznej w Krakowie (1925-2000), red. A. Iwasiewicz, Kraków, 145-163.

– Mannówna A. (1937): Józef Mauss, profesor Uniwersytetu Lwowskiego, „Ziemia Czerwieńska”, Lwów 1936, 2, 281-301, odb. Lwów 1937.

– Marcinkiewicz Jan (1989) (red.): Wyższe uczelnie polskie na ziemiach wschodnich Rzeczypospolitej, Londyn.

– Marcinkowski Tadeusz (1992): Martyrologia profesorów lwowskich w lipcu 1941 roku, Goleniów.

– Maślanka Julian: Lwowskie literaturoznawstwo, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimuin quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków, 349-374.

– Maślankiewicz Kazimierz 1983 (red.):, Zarys dziejów nauk przyrodniczych w Polsce, Warszawa.

– Maternicki Jerzy (1989) (red.): Środowiska historyczne II Rzeczypospolitej, cz. III: Materiały konferencji naukowych w Krakowie w 1988, Warszawa.

– Maternicki J. (1989): Adam Szelągowski i jego poglądy na historię, „Przegląd Humanistyczny” nr 11, 123-153; nr 12, 105-137.

– Maternicki Jerzy (2004) (red.): Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w., t. 1, Rzeszów.

– Maternicki Jerzy, Zaszkilniak Leonid (2004) (red.): Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w., t. 2, Rzeszów.

– Maternicki Jerzy, Zaszkilniak Leonid (2005) (red.): Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w., t. 3. Rzeszów.

– Maternicki Jerzy, Zaszkilniak Leonid (2007) (red.): Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w., t. 5, Rzeszów.

– Maternicki Jerzy (2005): Mistrzowie dydaktyki uniwersyteckiej [w:] Współczesna edukacja historyczna. Doświadczenia. Oczekiwania, red. J. Budzińska i J. Strykowska, Poznań, 19-38.

– Maternicki Jerzy (2005): Początki kariery profesorskiej Adama Szelągowskiego na Uniwersytecie Lwowskim (1909-1919) [w:] Historyk i historia. Studia dedykowane pamięci Prof. Mirosława Frančicia, red. A. Walaszek, K. Zamorski, Kraków, 115-127.

– Maternicki Jerzy (2005): Szkoła Szymona Askenazego „Annales Academiae Paedagogicae Cracoviensis” 29, Kraków, (I: Studia ad Institutionem et Educationem Pertinentia, red. J. Krukowski), 96-109.

– Maternicki Jerzy (2005): Historia i historycy: studia i szkice historiograficzne, Rzeszów.

– Matemicki Jerzy (2007) (red.): Złota księga historiografii lwowskiej XIX і XX wieku, Rzeszów.

– Maternicki Jerzy (2008): „Historyk sługą narodu”. Poglądy Adama Naruszewicza, Joachima Lelewela, Tadeusza Korzona i Szymona Askenazego, [w:] Historia – mentalność – tożsamość. Miejsce i rola historii oraz historyków w życiu narodu polskiego i ukraińskiego w XIX і XX wieku, red. J. Pisulińska, P. Sierżęga, L. Zaszkilniak, wstęp J. Maternicki, Rzeszów, 44-77.

– Maternicki Jerzy (2014): Złote lata lwowskiego studium historycznego. Oferta programowa w zakresie nauk pomocniczych, metodologii i historii historiografii (1892/93-1913/14) [w:] Człowiek – społeczeństwo – źródła. Studia dedykowane Profesor Jadwidze Hoff, red. S. Kozak i in. Rzeszów, 752-763.

– Maternicki Jerzy, Sierżęga Paweł, Zaszkilniak Leonid (2014) (red.): Złota księga historiografii lwowskiej XIX i XX wieku, t. 2. Rzeszów.

– Maternicki Jerzy, Pisulińska Joanna, Zaszkilniak Leonid (2016) (red.): Historia w Uniwersytecie Lwowskim. Badania i nauczanie (do 1939 r.), Rzeszów.

– Matwijowski K. (1997) (red.): Ludzie Uniwersytetu im. Jana Kazimierza we Lwowie i Uniwersytetu Wrocławskiego, materiały z konferencji odbytej 15 ХII 1995 r., „Śląski Kwartalnik Historyczny Sobótka” 1997.

– Matwijowski K. (2005): Jeszcze o ks. prof. dr. hab. Józefie Umińskim [w:] Studia politologiczne i historyczne. Księga jubileuszowa dedykowana Profesorowi Bronisławowi Pasierbowi, red. C. Osękowski, J. Macała, Zielona Góra, 285-291.

– Matwijów Maciej (1993): Mieczysław Gębarowicz (1893-1984) ostatni dyrektor lwowskiego Ossolinem, „Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich” 2.

– Matwijów Maciej (1996): Ewakuacja zbiorów polskich ze Lwowa w 1944 r., „Rocznik Lwowski” 1995-1996, 31-46 [http://www.lwow.home.pl/rocznik/95-96/ewakuacja.html] [dostęp 22.10.2019].

– Matwijów Maciej (2013): Mieczysław Gębarowicz (1893-1984). Uczony i opiekun narodowych dóbr kultury, Warszawa.

– Matwijów Maciej (1996): Walka o lwowskie dobra kultury w latach 1945-1948, Wrocław [http://history.org.ua/LiberUA/83-7095-019-1/83-7095-019-1.pdf] [dostęp 22.10.2019].

– Mauersberg Stanisław (1992): Nauka i szkolnictwo wyższe w latach 1939-1951, [w:] Historia nauki polskiej, red. B. Suchodolski, t. V: 1918-1951, 1, Wrocław – Warszawa – Kraków, 81-102 .

– Mazepa Leszek (1995): Szkolnictwo muzyczne we Lwowie, [w:] Lwów ‒ miasto, społeczeństwo, kultura: studia z dziejów Lwowa, T. 1, red. H. Żaliński, K. Karolczak, Kraków, 19-27 [http://rep.up.krakow.pl/xmlui/bitstream/handle/11716/2721/PM194_lwow_miasto_spoleczenstwo_kultura_t1.pdf?sequence=1&isAllowed=y] [dostęp 22.10.2019].

– Mazur Grzegorz (1996): Z dziejów sowietyzacji tzw. Zachodniej Ukrainy 1939-1941, „Studia Rzeszowskie” III, red. J. Draus, 67-84.

– Mazur Grzegorz (2007): Życie polityczne polskiego Lwowa 1918-1939, Kraków.

– Mazur Grzegorz, Skwara Jerzy, Węgierski Jerzy (2007): Kronika 2350 dni wojny i okupacji Lwowa 1.ІХ.1939– 2.II.1946, Katowice.

– Mazur Grzegorz, Tyszkiewicz Adrian (2001): Z dziejów organizacji studenckich na lwowskich wyższych uczelniach w II Rzeczypospolitej, „Zeszyty Historyczne” 137 (516), 95-116.

– Meissner Andrzej (1995): Wkład Galicji w rozwój nauk pedagogicznych, [w:] Galicja i jej dziedzictwo, t. 3: Nauka i oświata, red. A. Meissner, J. Wyrozumski, 89-91.

– Meissner Andrzej (2010): Historia i historycy wychowania na ziemiach polskich w XIX wieku, Lublin.

– Mejor Marek (2007): Studia sanskrytologiczne i buddologia, [w:] 75 lat Instytutu Orientalistycznego Uniwersytetu Warszawskiego, red. M. Popko, Warszawa.

– Mękarski Stefan (1970): Z dziejów Uniwersytetu Jana Kazimierza w okresie niepodległości 1919-1939, [w:] Kongres współczesnej nauki i kultury polskiej na obczyźnie, red. M. Skowroński-Sas, Londyn.

– Michalewska Krzysztofa (1984): Sprawa uniwersytetu ukraińskiego w latach 1848-1914, „Studia Historyczne” 27, 1, 35-60.

– Michałowski Janusz Maciej (1991): Profesor Mieczysław Gębarowicz. Uczony, strażnik dóbr narodowych, obywatel miasta „zawsze wiernego”, „Rocznik Lwowski” [http://www.lwow.home.pl/rocznik/gebarowicz.html] [dostęp 22.10.2019].

– Mierzwa Edward (2009): Wkład historiografii polskiej do dziedzictwa światowego, [w:] Wkład osiągnięć polskiej nauki i techniki do dziedzictwa światowego, red. I. Stasiewicz-Jasiukowa, Kraków – Warszawa, 351-364.

– Mikke Stanisław (2006): Adwokat Rafał Lemkin – wybitny nieznany, „Palestra” 1-2 [http://bazhum.muzhp.pl/czasopismo/664/?idno=17692] [dostęp 23.10.2019].

– Milewski Stanisław (2004), Lwowskie podglebie dla inicjatywy adwokata, cz. I, „Palestra” 9-10 [http://bazhum.muzhp.pl/czasopismo/664/?idno=17697] [dostęp 23.10.2019].

– Milewski Stanisław (2005): W stronę nauki prawa, cz. III, „Palestra” 11-12, 159-160 [http://bazhum.muzhp.pl/czasopismo/664/?idno=17747] [dostęp 23.10.2019].

– Misztal Henryk (1996): Klonowicki Wit (1902-1971) – profesor prawa administracyjnego w KUL, [w:] Słownik biograficzny miasta Lublina, t. II. Lublin, 106-108 [http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/docmetadata?id=570] [dostęp 22.10.2019].

– Mitzner Piotr (1995): Oczyścić Lwów, dokumenty dotyczące życia Polaków w mieście w latach 1944-45, „Karta” 17, 135-143.

– Modelski Teofil E. (1932): Ludwik Finkel. 20 III 1858 – 24 X 1930. Zarys biograficzny, „Kwartalnik Historyczny” XLVI, 98-147.

– Moklak Jarosław (2004): W walce o tożsamość Ukraińców. Zagadnienie języka wykładowego w szkołach ludowych i średnich w pracach galicyjskiego Sejmu Krajowego 1866-1892, Kraków.

– Mudryj Marian (2015): Spór o Ukraiński Uniwersytet we Lwowie na przełomie XIX i XX stulecia i Ukraiński [Tajny] Uniwersytet (1921-1925), [w:] Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, całość zredagował, wstępem i zakończeniem opatrzył A. Redzik, Kraków, 887-911.

– Mularczyk Magdalena (2008): Botanik pszczelarzem, „Ogród Wita” Pismo Ogrodu Botanicznego Uniwersytetu Wrocławskiego, 3.

– Mularczyk Magdalena. Kuźniewski Eugeniusz (2018): Nauka jest treścią mojego życia… Prof. Stanisław Kulczyński ‒ życie i dzieło, Wrocław.

– Muszynka Mykoła (1995): Towarzystwo Naukowe im. Szewczenki i jego rola w narodowym odrodzeniu Ukraińców na terenie Galicji, [w:] Galicja i jej dziedzictwo, t. 3. red. A. Meissner, J. Wyrozumski, Rzeszów.

– Myśliński Jerzy (1962): W sprawie katedry dla Szymona Askenazego we Lwowie „Rocznik Naukowo-Dydaktyczny WSP w Krakowie”, 209-214.

– Nagy Stanisław (1975): Apologetyka polska, [w:] Dzieje teologii katolickiej w Polsce, t. 2, 1, red. M. Rechowicz, Lublin, 185-215.

– Nieć Halina (2000): Stanisław Edtoard Nahlik (1911-1991), [w:] Uniwersytet Jagielloński. Złota Księga Wydziału Prawa i Administracji, red. J. Stelmach, W. Uruszczak, Kraków, 413-422.

– Niemiec Jan (2001): Wiem, że naszego zaufania nie zawiódł. Ksiądz Henryk Mosing (1910-1999) – doktor nauk medycznych, [w:] Pasterz i twierdza. Księga jubileuszowa dedykowana księdzu biskupowi Janowi Olszańskiemu ordynariuszowi diecezji w Kamieńcu Podolskim, red. J. Wołczański, Kraków – Kamieniec Podolski, 135-180.

– Nowacki Roman (1998): Oswald Balzer (1858-1933), Opole.

– Nowacki Roman (2000): Syntetyczne ujęcie ustroju Polski nowożytnej Oswalda Balzera, „Piotrkowskie Zeszyty Historyczne”, II, 327-349.

– Nowacki Roman (2001): Oswald Balzer – historyk ustroju i prawa polskiego, „Przegląd Wschodni” VII, 2, 549-573.

– Nowacki Roman (2001) (red.): Lwowscy uczeni XIX i XX wieku: prawnicy: praca zbiorowa, 2, Opole.

– Nowacki Roman (2002): Przemysław Dąbkowski (1877-1950). Profesor Uniwersytetu Jana Kazimierza, Opole.

– Nowacki Roman (2006): Wybitni przedstawiciele kultury europejskiej. Przemysław Dąbkowski – uczony, pisarz, podróżnik, wyd. 2, uzup. i rozsz. Opole.

– Nowak Adam (2007): Złote lata bibliografii polskiej. Ludwik Finkel i jego dzieło, Warszawa. [https://fbc.pionier.net.pl/details/nn9pt7p] [dostęp 12.08.2021].

– Nowak Mariusz (2007): Okres lwowski w biografii Karoliny Lanckorońskiej (1933-1939), [w:] Znani i nieznani międzywojennego Lwowa: studia i materiały, red. M. Przeniosło, L. Michalska-Bracha, Kielce, 53-64.

– Nowinowski Sławomir (1994): Prezydent Ignacy Mościcki, Warszawa.

– Nurowski Marcin (2005): Szymon Askenazy. Wielki Polak wyznania mojżeszowego, Warszawa.

– Olszewicz Bolesław (1947): Lista strat kultury polskiej (1 IX 1939-1 III 1946), Warszawa.

– Olszewski Henryk (2010): „Najmilszy i najznakomitszy” uczeń Oswalda Balzera. O lwowskich powiązaniach Zygmunta Wojciechowskiego, „Acta Universitatis Wratislawiensis” 3270, „Prawo” CCCXI, Wrocław, 59-72.

– Orman Elżbieta, Cetnarowicz Antoni (2001) (red): Henryk Wereszycki (1898-1990). Historia w życiu historyka, Kraków.

– Osadczy O. (2011): Świętego Józefa Bilczewskiego badania nad archeologia chrześcijańską [w:] Święty arcybiskup Lwowa Józef Bilczewski. Materiały z międzynarodowej konferencji naukowej poświęconej św. Józefowi Bilczewskiemu, arcybiskupowi metropolicie lwowskiemu obrządku łacińskiego w 150. rocznicę urodzin i 5. rocznicę kanonizacji. 18-21 listopada 2010 roku Lublin-Lwów, red. W. Osadczy, Lublin-Lwów, 133-142.

– Pajączkowski Franciszek (1948): Zakład Narodowy im. Ossolińskich w ostatnim dwudziestoleciu (1928-1948), odbitka z „Rocznika Zakładu Narodowego im. Ossolińskich” III, Wrocław.

– Partacz Czesław (1997): Od Badeniego do Potockiego. Stosunki polsko-ukraińskie w Galicji w latach 1888-1908, Toruń.

– Pater Mieczysław (1997): Profesor Henryk Wereszycki – mistrz i uczony, „Śląski Kwartalnik Historyczny Sobótka” LII, 3-4, 313-320.

– Pawelec Tomasz (2007): Bronisław Dembiński (1858-1939), [w:] Złota księga historiografii lwowskiej XIX і XX wieku, red. J. Maternicki, współpraca L. Zaszkilniak, Rzeszów, 269-284.

– Pawłowski Jerzy (2009): Rozwój i osiągnięcia nauk zoologicznych na ziemiach polskich, [w:] Wkład osiągnięć polskiej nauki i techniki do dziedzictwa światowego, red. I. Stasiewicz-Jasiukowa, Kraków – Warszawa.

– Piasecki Waldemar (2015): Jan Karski: kompletna opowieść, Tom 1, (1914-1939) Madagaskar, Kraków.

– Piasecki Waldemar (2017): Jan Karski: kompletna opowieść, Tom 2, (1939-1945) Inferno, Kraków.

– Piech Tadeusz (1983): Fizyka, [w:] Zarys dziejów nauk przyrodniczych w Polsce, red. K. Maślankiewicz, Warszawa, 217-258.

– Piech Tadeusz (1948): Zarys historii fizyki w Polsce, Kraków.

– Piechnik Ludwik (1994): Przemiany w szkolnictwie jezuickim w Polsce w XVIII wieku, [w:] Z dziejów szkolnictwa jezuickiego w Polsce. Wybór artykułów, wstęp, wybór i opracowanie J. Paszenda, Kraków, 183-209.

– Piechnik Ludwik (2003): Powstanie i rozwój jezuickiej Ratio Studiorum (1548-1599), Kraków.

– Piechnik Ludwik (2009): „Ratio Studioum” – fundament działalności edukacyjnej i naukowej jezuitów, [w:] Wkład osiągnięć polskiej nauki i techniki do dziedzictwa światowego, red. I. Stasiewicz-Jasiukowa, Kraków – Warszawa, 69-90.

– Osadczy O. (2011): Świętego Józefa Bilczewskiego badania nad archeologia chrześcijańską [w:] Święty arcybiskup Lwowa Józef Bilczewski. Materiały z międzynarodowej konferencji naukowej poświęconej św. Józefowi Bilczewskiemu, arcybiskupowi metropolicie lwowskiemu obrządku łacińskiego w 150. rocznicę urodzin i 5. rocznicę kanonizacji. 18-21 listopada 2010 roku Lublin-Lwów, red. W. Osadczy, Lublin-Lwów, 133-142.

– Piekarski Michał (2017): Przerwany kontrapunkt: Adolf Chybiński i początki polskiej muzykologii we Lwowie 1912-1944: w stulecie pierwszej polskiej profesury z muzykologii 1917-2017, Warszawa.

– Piekarski Michał (2018): Muzyka we Lwowie: od Mozarta do Majerskiego: kompozytorzy, muzycy, instytucje, Warszawa.

– Pietruch-Reizes Diana (2004): Oswald M. Balzer w kulturze naukowej Lwowa. Z działalności w Towarzystwie dla Popierania Nauki Polskiej i Towarzystwie Naukowym we Lwowie w latach 1901-1932 [w:] Przestrzeń informacji i komunikacji społecznej, red. M. Kocójowa, Kraków, 382-387.

– Pilarczyk Krzysztof (1995) (red.): Prof. Mojżesz Schorr. Materiały z sesji naukowej. Kraków 16 XI 1993, Kraków.

– Pilch Andrzej, „Rzeczpospolita akademicka”. Studenci i polityka 1918-1933, Kraków 1997.

– Pisulińska Joanna (2007): Historia na Wydziale Humanistycznym Uniwersytetu Jana Kazimierza, [w:] Historia – mentalność – tożsamość. Miejsce i rola historii oraz historyków w życiu narodu polskiego i ukraińskiego w XIX і XX wieku, red. J. Pisulińska, P. Sierżęga, L. Zaszkilniak, wstęp J. Maternicki, Rzeszów, 427-438.

– Pisulińska Joanna (2007): Konstanty Chyliński – profesor historii starożytnej na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie (1921-1939) [w:] Znani i nieznani międzywojennego Lwowa. Studia i materiały, red. M. Przeniosło, L. Michalska-Bracha, Kielce, 25-34.

– Pisulińska Joanna, Sierżęga Paweł, Zaszkilniak Leonid (2008) (red.): Historia, mentalność, tożsamość. Miejsce i rola historii oraz historyków w życiu narodu polskiego i ukraińskiego w XIX i XX wieku, wstępem opatrzył J. Maternicki, Rzeszów.

– Pisulińska Joanna (2012): Lwowskie środowisko historyczne w okresie międzywojennym (1918-1939), Rzeszów.

– Pisuliński Jan (2003): Rozmowy na temat powołania uniwersytetu ukraińskiego w 1924 roku, „Biuletyn Ukrainoznawczy” 9, 58-66.

– Piwocki Ksawery (1970): Lwowskie środowisko historyków sztuki, [w:] idem, Sztuka żywa. Szkice z teorii i metodyki historii sztuki, Wrocław.

– Plezia Marian (1993): Z dziejów filologii klasycznej w Polsce, Warszawa.

– Plezia Marian (1994): Filologia klasyczna, [w:] Historia nauki polskiej: wiek XX. Z. 3: Nauki filologiczne, red. A. Śródka, Warszawa, 65-108.

– Pluta Feliks (2009): Powołanie profesora doktora Zdzisława Stiebera na katedrę filologii słowiańskiej w Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie w świetle dokumentów, „Rozprawy Komisji Językowej” LIV, 139-149

– [http://czasopisma.ltn.lodz.pl/index.php/Rozprawy-Komisji-Jezykowej/issue/view/63/66] [dostęp 22.10.2019].

– Podraza Antoni (1993): Uniwersytet Lwowski w latach II wojny światowej, [w:] Lwowskie środowisko naukowe w latach 1939-1945, red. nauk. I. Stasiewicz-Jasiukowa, Warszawa, 40-57.

– Pol Krzysztof (2011): Poczet Prawników Polskich XIX і XX wieku, wyd. 2, przejrzał i uzupełnił A. Redzik, Warszawa.

– Polańska Irena (2009): Tadeusz Lehr-Spławiński – niestrudzony badacz języków słowiańskich, [w:] Społeczeństwo – kultura – inteligencja. Studia historyczne ofiarowane Profesor Irenie Homoli– Skąpskiej, red. E. Orman, G. Nieć, Kraków – Warszawa.

Polskie Towarzystwo Historyczne 1886-1986. Zbiór studiów i materiałów, red. S. Kuczyński, Wrocław 1990.

– Popielski Bolesław (1993): Profesorowie lwowscy w anegdocie i wspomnieniach, „Biuletyn Dolnośląskiej Izby Lekarskiej” 1.

– Popielski Bolesław, Wojtkiewicz-Rok Wanda (1993): Dzieje Wydziału Lekarskiego Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie (1939-1944), [w:] Lwowskie środowisko naukowe w latach 1939-1945. O Jakubie Parnasie, red. I. Stasiewicz-Jasiukowa, Warszawa, 58-82.

– Popko Maciej (2007) (red.) 75 lat Instytutu Orientalistycznego Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa.

– Popławski Zbysław (1992): Dzieje Politechniki Lwowskiej 1844-1945, Wrocław.

– Popławski Zbysław (1994): Wykaz pracowników naukowych Politechniki Lwowskiej w latach 1844-1945, Kraków.

– Poręba Piotr (1975): Dzieje katechetyki, [w:] Dzieje teologii katolickiej w Polsce, t. 2, 1, red. M. Rechowicz, Lublin, 125-184.

– Potoczny Jerzy (2003): Powszechne Wykłady Uniwersyteckie we Lwowie (1899-1918), [w:] W służbie szkoły i nauki: księga poświęcona Profesorowi Czesławowi Majorkowi, red. Z. Ruta, R. Ślęczka, Kraków, 185-199.

– Pratzer Barbara (2004): A pieniądze zamieniał na ideały: jak Łukasiewicz uczył Rockefellera, Warszawa.

– Progulski Stanisław (1909): Otwarcie nowej Kliniki Pediatrycznej we Lwowie, Lwów.

– Przeniosło Małgorzata (2006): „Fundamenta Mathematicae” – pierwsze polskie czasopismo matematyczne o wąskiej specjalizacji, „Nauka” 2, 167-184 [http://nauka-pan.pl/index.php/nauka/article/view/494/490] [dostęp 22.10.2019].

– Przeniosło Małgorzata (2016): Szkoły matematyczne w międzywojennej Polsce i ich związki z nauką światową, „Przegląd Nauk Historycznych” XV, 2, Łódź [http://repozytorium.uni.lodz.pl:8080/xmlui/bitstream/handle/11089/21717/0_7_%5b215%5d-242_Przenioslo.pdf?sequence=1&isAllowed=y] [dostęp 22.10.2019].

– Przybylski Bernard (1975): Teologia dogmatyczna, [w:] Dzieje teologii katolickiej w Polsce, t. 2, 1, red. M. Rechowicz, Lublin, 107-179.

– Puchowski Kazimierz (2007): Jezuickie kolegia szlacheckie Rzeczypospolitej obojga narodów: studium z dziejów edukacji elit, Gdańsk.

– Puszka Alicja (2006): Zarys dziejów nauczania historii Kościoła na Uniwersytecie Lwowskim w XIX wieku, „Roczniki Humanistyczne” LIV, Historia, 2, 37-53.

– Pyter Magdalena (2000): Prawo kanoniczne na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie w latach 1918-1939, „Roczniki Nauk Prawnych KUL” 2, 5-36.

– Pyter Magdalena (2002): Lwowska szkoła historii prawa kościelnego, „Roczniki Teologiczne” 4, 107-128.

– Pyter Magdalena (2006): Władysław Abraham – historyk prawa kościelnego (1860-1941), „Czasopismo Prawno-Historyczne”, LVIII, 2, 305-319.

– Pyter Magdalena (2006): Nurt historycznoprawny w kanonistyce polskiej w okresie dwudziestolecia międzywojennego, Lublin.

– Pyter Magdalena (2008): Działalność dydaktyczna profesora Oswalda Balzera, „ Roczniki Nauk Prawnych” XVIII, 1, 95-110.

– Pyter Magdalena (2008): Wkład prof. Oswalda Balzera w powstanie i funkcjonowanie Katedry historii prawa polskiego na Uniwersytecie we Lwowie, „Nasza Przeszłość” 110, 313-327.

– Pyter Magdalena (2010): Oswald Balzer i lwowska szkoła historycznoprawna, Lublin.

– Radwański Zbigniew (2006): Alfred Ohanowicz. Ojciec poznańskiej cywilistyki, Poznań.

– Rakusa-Suszczewski Stanisław (1995): Ludzie z antarktycznej historii: Johan George Adam Forster 1754-1794, Carsten E. Borchgrevink 1864-1934, Henryk Arctowski 1871-1958, Antoni Bolesław Dobrowolski 1872-1954, Warszawa.

– Rechowicz Marian (1971): Ks. Profesor dr Teofil Długosz, „Analecta Cracoviensia” 3, 21-32 [https://www.researchgate.net/publication/331360038_Ks_profesor_Teofil_Dlugosz] [dostęp 23.10.2019].

– Redzik Adam (2005): Longchamps de Berier – zarys dziejów rodu, [w:] Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura, t. V: Ludzie Lwowa, red. K. Karolczak, Kraków, 245-270.

– Redzik Adam (2005): Mieczysław Honzatko – profesor, kodyfikator, adwokat, „Palestra” 11-12, 143-152.

– Redzik Adam (2005): W sprawie okoliczności śmierci profesora Maurycego Allerhanda, „Kwartalnik Historii Żydów” 2, 174-183.

– Redzik Adam (2006): Kurs Prawa Lotniczego przy Wydziale Prawa Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie (1936-1939), „Rocznik Lwowski”, 43-57.

– Redzik Adam (2006): Lwowska szkoła dyplomatyczna. Zarys historii Studium Dyplomatycznego przy Wydziale Prawa Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie (1930-1939), „Polski Przegląd Dyplomatyczny” 6, 5, 121-149.

– Redzik Adam (2006): Roman Longchamps de Berier (1883-1941), „Kwartalnik Prawa Prywatnego” 1, 5-108.

– Redzik Adam (2006): Wydział Prawa Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1939-1946, Lublin.

– Redzik Adam (2007): Aleksander Doliński (1866-1930). Profesor prawa handlowego Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, Czasopismo Prawno-Historyczne” LIX, 2, 291-327.

– Redzik Adam (2007): Antoni Peretiatkowicz jako profesor Uniwersytetu Lwowskiego (1918–1919), „Czasopismo Prawno-Historyczne” LIX, 1, 205-207.

– Redzik Adam (2007): Działalność dydaktyczna Profesora Juliusza Makarewicza, [w:] Karno-polityczne koncepcje Profesora Juliusza Makarewicza. W 50. rocznicę śmierci, red. I. Nowikowski, P. Strzelec, Lublin.

– Redzik Adam (2007): Kazimierz Przybyłowski 1900-1987, „Kwartalnik Prawa Prywatnego” 4, 917-990.

– Redzik Adam (2007): Kilka uwag na temat języka wykładowego w Uniwersytecie Lwowskim w XIX i początkach XX wieku, „Rocznik Lwowski”, 67-76.

– Redzik Adam (2007): Ludwik Dworzak. Najbliższy uczeń Juliusza Makarewicza, [w:] Problemy stosowania prawa sądowego. Księga Pamiątkowa dedykowana prof. Edwardowi Skrętowiczowi, red. I. Nowikowski, Lublin, 605-615.

– Redzik Adam (2007): Nauczanie i nauka prawa politycznego w Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie, „Przegląd Sejmowy” 5, 111-142.

– Redzik Adam (2007): Szkic o dziejach Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1939-1946, „Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: місто – суспільство – культура” 6, 577-592.

– Redzik Adam (2008): O naukach historyczno-prawnych w Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie, [w:] Nauki historyczno-prawne w polskich uniwersytetach w II Rzeczypospolitej, red. M. Pyter, Lublin, 131-185.

– Redzik Adam (2009): Pracownicy naukowi Wydziału Prawa UJK we Lwowie podczas okupacji sowieckiej 1939-1941 w świetle pewnego dokumentu, „Rocznik Lwowski”, 171-183.

– Redzik Adam (2009): Prawo prywatne na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie, Warszawa.

– Redzik Adam (2010): Prokuratoria Skarbu we Lwowie – Prokuratoria Generalna RP oddział we Lwowie. Szkic o dziejach instytucji, [w:] Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura, t. VII: Urzędy, urzędnicy, instytucje. Studia z dziejów Lwowa. red. K. Karolczak, Ł. Sroka, Kraków.

– Redzik Adam (2010): Wincenty Styś (1903-1960) – prawnik, historyk, statystyk i wybitny ekonomista wsi, [w:] W kręgu nowożytnej i najnowszej historii ustroju Polski. Księga dedykowana Profesorowi Marianowi Kallasowi, red. S. Godek, D. Makiłła, M. Wilczek-Karczewska, Warszawa, 917-932.

– Redzik Adam (2010): Z dziejów nauki i nauczania prawa karnego na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie. Profesor dr Piotr Stebelski (1857-1923), [w:] O prawie i jego dziejach księgi dwie: studia ofiarowane Profesorowi Adamowi Lityńskiemu w czterdziestolecie pracy naukowej i siedemdziesięciolecie urodzin, red. M. Mikołajczyk, J. Ciągwa, P. Eiedorczyk, A. Stawarska-Rippel, T. Adamczyk, A Drogoń, W. Organiściak, K. Kuźmicz, Białystok – Katowice, 767-787.

– Redzik Adam (2011): Lwowskie czasopisma prawnicze w latach 1810-1939. Próba systematyzacji, [w:] Kraków – Lwów. Książki, czasopisma, biblioteki XIX і XX wieku, t. X. red. H. Kosętka, G. Wrona, G. Nieć, Kraków, 245-259.

– Redzik Adam (2011): Nauki prawne na Uniwersytecie Lwowskim, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimum quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam, Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków, 145-183.

– Redzik Adam (2011): „Przegląd Prawa i Administracji” – redaktorskie dzieło życia profesora Ernesta Tilla organem Wydziału Prawa UJK, [w:] S. Milewski, A. Redzik, Themis i Pheme: czasopiśmiennictwo prawnicze w Polsce do 1939 roku, Warszawa, 162-175.

– Redzik Adam (2011): Stan badań nad dziejami Uniwersytetu Lwowskiego – w związku z 350-leciem dyplomu króla Jana Kazimierza, [w:] Galicja 1772-1918. Problemy metodologiczne, stan i potrzeby badań, red. A. Kawalec, W. Wierzbieniec, L. Zaszkilniak, Rzeszów, 285-297.

– Redzik Adam (2012): Marian Zimmermann, [w:] Konstytucjonaliści polscy 1918-2011: sylwetki uczonych, red. A. Szmyt, P. Sarnecki, R. Mojak, Warszawa, 450-458.

– Redzik Adam (2012): Stanisław Starzyński (1853-1935) a rozwój polskiej nauki prawa konstytucyjnego, Warszawa – Kraków.

– Redzik Adam (2012): Wkład Rafała Lemkina w obrady V Konferencji Międzynarodowego Biura Unifikacji Prawa Karnego w Madrycie w 1933 roku, [w:] Polska – Hiszpania. Wczoraj i dziś. Studia poświęcone wybranym zagadnieniom z historii i współczesności, red. J. Kudełko, C. Taracha, Lublin, 219-227.

– Redzik Adam (2012): Prawo polityczne na Uniwersytecie Lwowskim przed rokiem 1889, czyli przed objęciem katedry przez Stanisława Starzyńskiego, „Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: місто – суспільство – культура” 8, 2, 309-315.

– Redzik Adam (2013): Od powstańca styczniowego do profesora Uniwersytetu Lwowskiego – casus Stanisława Szachowskiego, [w:] Galicja a powstanie styczniowe, red. M. Hoszowska, A. Kawalec, L. Zaszkilniak, Warszawa – Rzeszów, 553-564.

– Redzik Adam (2014): Jak twórca szlagierów wszech czasów nie został adwokatem – rzecz o Emanuelu Schlechterze (1904-1943). W 110. rocznicę urodzin i 70. rocznicę śmierci, „Palestra” 1-2, 245-255 [https://issuu.com/czasopismopalestra/docs/palestra_1_2_2014_int] [dostęp 23.10.2019].

– Redzik Adam (2014): Janowskie piekło, [w:] Borwicz Michał M., Uniwersytet zbirów. Rzecz o Obozie Janowskim we Lwowie 1941-1944, Kraków, 220–238.

– Redzik Adam (2015) (red.):Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, wstępem i zakończeniem opatrzył A. Redzik, Kraków.

– Redzik Adam, Zeman Ihor (2015): Jan Kozielewski na Wydziale Prawa Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, [w:] Jan Karski. Misja kompletna, red. I. Hofman, Lublin, 89-116.

– Rędziński Kazimierz, Wrona-Meryk Izabela (2013): Żydowskie stowarzyszenia studenckie we Lwowie (1890-1918), „Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie Pedagogika” ХХII, 545-560 [http://bazhum.muzhp.pl/czasopismo/78/?idvol=8035] [dostęp 23.10.2019].

– Rędziński Kazimierz (2000): Żydowskie szkolnictwo świeckie w Galicji w latach 1813-1918, Częstochowa.

– Rędziński Kazimierz (2015): Bratnia Pomoc studentów Uniwersytetu Lwowskiego (1865–1918) „Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Rocznik Polsko-Ukraiński” XVII, 85-112 [http://bu.ujd.edu.pl/wydawnictwo/rocznik_17.pdf] [dostęp 10.11.2020].

– Reizes-Dzieduszycki Jerzy (2001): Początki działalności Czytelni Akademickiej we Lwowie (1867-1877), „Roczniki Biblioteczne” XLV, 199-214.

– Reizes-Dzieduszycki Jerzy (2003): Działalność wydawnicza Towarzystwa Biblioteki Słuchaczów Prawa we Lwowie w okresie autonomii galicyjskiej, [w:] Kraków – Lwów: Książki, czasopisma, biblioteki XIX і XX w., t. VI, 1, red. J. Jarowiecki, Kraków, 57-66.

– Reizes-Dzieduszycki Jerzy (2005): Działalność kółek naukowych Czytelni Akademickiej we Lwowie w XIX wieku, [w:] Kraków – Lwów. Książki – czasopisma – biblioteki, t. VII, red. H. Kosętka, Kraków, 168-180.

– Reizes-Dzieduszycki Jerzy (2005): Książka i biblioteka w działalności polskich towarzystw naukowych młodzieży akademickiej we Lwowie w okresie autonomii galicyjskiej, Katowice.

– Reychman Jerzy (1994): Historia orientalistyki w Polsce, [w:] Historia nauki polskiej: wiek XX. Z. 3: Nauki filologiczne  red. A. Śródka, Warszawa, 193-202.

– Riedl Tadeusz (1992): Polska entomologia we Lwowie, „Wiadomości Entomologiczne” 11, 4, 235-252 [http://www.pte.up.poznan.pl/we/archiv/WE11_4.pdf] [dostęp 23.10.2019].

– Romanowski Władysław (1986) (red.): Włodzimierz Trzebiatowski (1906-1982). Pół wieku działalności naukowej, Wrocław.

– Romek Zbigniew (1997): Olgierd Górka. Historyk w służbie myśli propaństwowej (1908-1955), Warszawa.

– Rostropowicz J. (1997): Ryszarda Gansińca badania nad antykiem [w:] Prof. dr Ryszard Gansiniec: z życia i twórczości. Materiały posesyjne, Katowice, 21-32.

– Rudnicki Konrad (1996): Z historii uniwersyteckiego obserwatorium astronomicznego we Lwowie, „Analecta” 5/2 (10), 171-188 [http://bazhum.muzhp.pl/czasopismo/84/?idno=9730] [dostęp 23.10.2019].

– Ruziewicz Zdzisław (1997): Ludzie i dzieła. Studia nad historią chemii na ziemiach polskich, Wrocław.

– Rybka Eugeniusz (1991): Zarys dziejów astronomii w Uniwersytecie Lwowskim w latach 1932-1945, „Studia i Materiały z Dziejów Nauki Polskiej” II, 1.

– Rybka Eugeniusz (1995): Astronomia, [w:] Historia nauki polskiej: wiek XX. Z. 1: Nauki ścisłe: matematyka, fizyka, chemia, astronomia, red. A. Śródka, Warszawa.

– Ryll-Nardzewski Czesław (1973): Prace Hugona Steinhausa o sytuacjach konfliktowych, „Wiadomości Matematyczne” 17, 29-38.

– Rzepa Teresa, Dobraczyński Bartłomiej (2009): Historia polskiej myśli psychologicznej, Warszawa.

– Rzetelska-Feleszko Ewa (1982): Zdzisław Stieber (1903-1980). Materiały z konferencji naukowej, Wrocław.

– Sandowicz Małgorzata (2007): Asyriologia, [w:] 75 lat Instytutu Orientalistycznego Uniwersytetu Warszawskiego, red. M. Popko, Warszawa.

– Sands Philippe (2018): Powrót do Lwowa. O genezie „ludobójstwa” i „zbrodni przeciwko ludzkości”, przekład J. Soszyński, Warszawa.

– Sanojca Karol (2013): Relacje polsko-ukraińskie w szkolnictwie państwowym południowo-wschodnich województw Drugiej Rzeczypospolitej, Kraków.

– Sawczyn Irena (2000): Rozwój botaniki w Uniwersytecie Lwowskim (od końca XVIII w. do roku 1941), „Wiadomości Botaniczne” 44 (3/4).

– Sawrycki Władysław (1984): Współtwórcy szkolnej polonistyki dwudziestolecia międzywojennego: Kazimierz Wóycicki, Konstanty Wojciechowski, Juliusz Kleiner, Konrad Górski, Warszawa.

– Serwański M. (1989): Bronisław Dembiński 1858-1939 [w:] Wybitni historycy wielkopolscy, red. J. Strzelczyk, Poznań, 171-181.

– Schenk Dieter (2011): Noc morderców. Kaźń polskich profesorów we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej, przekład P. Zarychta, Kraków.

– Schenk Dieter, Der Lemberger Professorenmord und der Holocaust in Ostgalizien, Bonn 2007.

– Schletz Alfons (1958): Ks. Józef Umiński (1888-1954), „ Nasza Przeszłość” VIII, 281-326.

– Semkowicz Władysław, Rozwój nauk pomocniczych historii w Polsce, Kraków 1948.

– Sielecka Krystyna (1984): Kazimierz Kling (1884-1942), „Prace Historyczne Biblioteki Głównej Politechniki Warszawskiej” 18.

– Siemion Ignacy Z. (1995): O chemikach polskich doby zaborów. Szkice biograficzne, Wrocław.

– Sierakowska-Dyndo Jolanta, Surdykowska Sylwia (2007): Iranistyka, [w:] 75 lat Instytutu Orientalistycznego Uniwersytetu Warszawskiego, red. M. Popko, Warszawa.

– Sieradzan Wiesław (red.) (2006): Ludwik Kolankowski (1882-1956). W pięćdziesiątą rocznicę śmierci, Toruń.

– Sierżęga Paweł (2011): Kazimierz Tyszkowski (1894-1940). Z dziejów nauki polskiej w międzywojennym Lwowie, Rzeszów.

– Silnicki Tadeusz (1962): Władysław Abraham (1860-1941) [w:] W. Abraham, Organizacja Kościoła w Polsce do połowy wieku XII, Poznań, 9-87.

– Skiba Władysław (1989): Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, [w:] Wyższe uczelnie polskie na ziemiach wschodnich Rzeczypospolitej, red. J. Marcinkiewicz, Londyn, 9-36.

– Skoczylas Jakub Jerzy (2009): Ustrój polityczny Polski w poglądach Stanisława Starzyńskiego, [w:] Na szlakach Niepodległe: polska myśl polityczna i prawna w latach 1918-1939, red. M. Marszał, M. Sadowski, Wrocław.

– Skowroński Antoni (1928): Władysław Ochenkowski jako ekonomista, Poznań.

– Skrzypczak Andrzej (2013): Ruch wydawniczy we Lwowie w latach 1929-1939, Warszawa.

– Skwarczyńska Stefania (1987): U źródeł autobiografii naukowej, „Kwartalnik Historii Nauki i Techniki” 2, 279-312.

– Sługocki Leszek (1992): Juliusz Makarewicz nie był uczniem Franza Rittiiera von Liszta w Berlinie, „Palestra” 36,  9-10, 64-66 [http://bazhum.muzhp.pl/czasopismo/664/?idno=17313] [dostęp online 23.10.2019].

– Smereka Jan (1937): Filologia klasyczna w Uniwersytecie Lwowskim do czasów Zygmunta Węclewskiego i Ludwika Ćwiklińskiego, „Eos” 38, 1, 61-75 [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/120254] [dostęp 4.11.2019].

– Sosnowska Anita (1999): Lwowska prasa stomatologiczna w okresie międzywojennym, „Medycyna Nowożytna: studia nad Kulturą Medyczną” 6, 1 [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny-r1999-t6-n1/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny-r1999-t6-n1-s105-118/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny-r1999-t6-n1-s105-118.pdf] [dostęp 4.11.2019].

– Sójka-Zielińska Katarzyna (1997): Ernest Till (1846-1926), „Kwartalnik Prawa Prywatnego” VI, 3, 395-427.

– Sójka-Zielińska Katarzyna (2001): Nauka prawa cywilnego na Uniwersytecie Lwowskim w XIX wieku, [w:] Ustrój i prawo w przeszłości dalszej i bliższej. Prace dedykowane prof. dr hab. Stanisławowi Grodziskiemu, red. J. Malec, W. Uruszczak, Kraków.

– Sokół Stanisław (1961): Ludwik Rydygier (1850-1920), Warszawa.

– Sroka Łukasz Tomasz (2012): Rada Miejska we Lwowie w okresie autonomii galicyjskiej 1870-1914. Studium o elicie władzy, Kraków.

– Sroka Łukasz Tomasz (2012): Wydział Humanistyczny, [w:] Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, całość zredagował, wstępem i zakończeniem opatrzył A. Redzik, Kraków, 551-666.

– Sroka Stanisław Tadeusz (1999): Nauki weterynaryjne we Lwowie do roku 1945, Rzeszów.

– Sroka Stanisław Tadeusz, Nauki przyrodnicze i rolnicze na Uniwersytecie Lwowskim, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimum quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków 325-347.

– Stachowiak Lech (1975): Rozwój nauk biblijnych w XIX i początkach XX wieku (z ogólną charakterystyką okresu międzywojennego), [w:] Dzieje teologii katolickiej w Polsce, t. 2, cz. 1, red. M. Rechowicz, Lublin, 33-65.

– Stachowski Ryszard (2000): Historia współczesnej myśli psychologicznej od Wundta do czasów najnowszych, Warszawa.

– Stępień Stanisław (2010): Pierwszy (staro)Rusin profesorem historii Uniwersytetu Lwowskiego. Prof. Izydor Szaraniewicz (1829-1901) – sylwetka uczonego [w:] Między Odrą a Uralem. Księga dedykowana Profesorowi Władysławowi Andrzejowi Serczykowi, red. W. Wierzbieniec, Rzeszów, 165-195.

– Salmonowicz Stanisław (1998) (red): Karol Koranyi (1897-1964): studia w stulecie urodzin, Toruń.

– Starnawski Jerzy (1992): Zarys dziejów Katedr Historii Literatury Polskiej w Uniwersytecie Lwowskim, „Analecta. Studia i Materiały z Dziejów Nauki Polskiej” 2, 7-79.

– Starnawski Jerzy (1992): Lwów jako Mekka w badaniach nad Słowackim, „Rocznik Lwowski”, 114-130.

– Starnawski Jerzy (1997): Sylwetki lwowskich historyków literatury, Łódź.

– Starnawski Jerzy (2010): Humanistyka lwowska w okresie międzywojennym, Toruń.

– Stasiewicz-Jasiukowa Irena (2004) (red.): Wkład jezuitów do nauki i kultury w Rzeczypospolitej Obojga Narodów i pod zaborami, Kraków – Warszawa.

– Stasiewicz-Jasiukowa Irena (2009) (red.): Wkład osiągnięć polskiej nauki i techniki do dziedzictwa światowego, Kraków – Warszawa.

– Stasiewicz-Jasiukowa (1993) (red.): Lwowskie środowisko naukowe w latach 1939-1945. O Jakubie Parnasie, Warszawa.

– Staszewski Wojciech Szczepan (2008): Antoni Deryng 1901– 1972, [w:] Profesorowie prawa katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, red. A. Dębiński, W. Staszewski, M. Wójcik, Lublin.

– Stążka Władysław 2000 (red.): Lwowsko– kresowe korzenie wyższych uczelni Lublina, Lublin.

– Steffen Wiktor (2000): Od filologii do patrologii (Jan Sajdak 1882-1967), „Poznańskie Studia Teologiczne” IX [https://repozytorium.amu.edu.pl/bitstream/10593/7618/1/07_Wiktor_Stefan_Od%20filologii%20do%20patrologii_131-144.pdf] [dostęp 4.11.2019].

– Stinia Maria (2015): Uniwersytet Lwowski, [w:] Szkolnictwo i oświata w Galicji 1772-1918, t. 22, red. J. Dybiec, J. Krawczyk, A. Meissner, K. Szmyd, Rzeszów, 206-222.

– Stoczewska Barbara (1984): Projekt utworzenia w 1924 r. ukraińskiego uniwersytetu w Krakowie na tle sporów wokół ukraińskich dążeń do powstania własnej wszechnicy, Studia Historyczne XXVII, 1 (104), 35-60. 

– Stopka Krzysztof (2011): Nauki historyczne na Uniwersytecie Lwowskim, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimum quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji.

– Suchmiel Jadwiga (2000): Działalność naukowa kobiet w Uniwersytecie we Lwowie do roku 1939, Częstochowa.

– Suchmiel Jadwiga (2001): Łucja Charewiczowa (1897-1943). Życie i dzieło, Częstochowa.

– Suchmiel Jadwiga (2007): „Do Wiednia po stopień doktora pospieszył on”. Wiedeński okres studiów Iwana Franko, [w:] Znani i nieznani dziewiętnastowiecznego Lwowa: studia i materiały, red. M. Przeniosło, L. Michalska-Bracha, Kielce, 57-68.

– Suchodolski Bogdan 1987 (red.): Historia nauki polskiej, t. IV, cz. 3: 1863-1918, Wrocław.

– Bogdana Suchodolskiego 1993 (red.): Historia Nauki Polskiej, t. V, cz. 1: 1918-1951, Wrocław.

– Sytnyk Oleksandr (2006): Katedry archeologii Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1905-2005, „Przegląd Archeologiczny” 54.

– Szafraniec Bogna (2009): Franciszek Bujak (1875-1953). Życie, działalność naukowo-dydaktyczna i społeczna, Toruń.

– Szafrański Adam Ludwik (1975): Zarys dziejów teologii pastoralnej ogólnej (hodogetyki), [w:] Dzieje teologii katolickiej w Polsce, t. 2. cz. 1, red. Marian Rechowicz, Lublin, 27-41.

– Szawłowski Ryszard (2005): Rafał Lemkin (1900-1959). Polski prawnik twórcą pojęcia „ludobójstwo”, „Sprawy Międzynarodowe” 2, 103-138.

– Szczygielski Krzysztof (2013): Ignacy Koschembahr-Łyskowski doktorem honoris causa Uniwersytetu Stefana Batorego w Wilnie, „Miscellanea Historico-Iuridica” ХII, 217-237 [http://pbc.biaman.pl/dlibra/docmetadata?id=39197] [dostęp 4.11.2019].

– Szetelnicki Wacław (1983): Zapomniany lwowski bohater ks. Stanisław Frankl (1903-1944), Roma.

– Szmyd Kazimierz (2003): Twórcy nauk o wychowaniu w środowisku akademickim Lwowa (1860-1939), Rzeszów.

– Szmyd Kazimierz (2003): W wielokulturowej rzeczywistości oświatowo-pedagogicznej Lwowa. Problematyka badań i poglądy Czesława Majorka, [w:] W służbie szkoły i nauki. Księga poświęcona Profesorowi Czesławowi Majorkowi, red. Z. Ruta, R. Ślęczka, Kraków, 86-97.

– Szmyd Kazimierz (2003): Stanisław Łempicki (1886-1947). Lwowska szkoła historii kultury umysłowej, dziejów oświaty i myśli pedagogicznej, „Przegląd Historyczno-Oświatowy” XLVI, 1/2, 91-101.

– Szmyd Kazimierz (2006): Uniwersytet Lwowski w dobie samookreślania swojej tożsamości narodowej i wieloetnicznej (1868-1918), „Przegląd Historyczno-Oświatowy” XLIX, 3/4, 27-39.

– Szulakiewicz Władysława (1998): Udział Stanisława Łempickiego w kształtowaniu oblicza naukowego historii wychowania [w:] Historia wychowania w XX w. Dorobek i perspektywy, red. T. Gumuła, J. Krasuski, S. Majewski, Kielce, 77-84.

– Szulakiewicz Władysława: Historia oświaty i wychowania w Polsce 1918-1939: studium historiograficzne, Toruń 2000.

– Szulakiewicz Władysława (2004): Dzieje nauczania historii oświaty i wychowania w Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie, „Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Społeczne” 365: Historia wychowania, 9-30.

– Szulakiewicz Władysława (2004): Pokolenie lwowskich historyków oświaty i wychowania (Szkic tematu badawczego), [w:] Historia. Społeczeństwo. Wychowanie. Księga pamiątkowa dedykowana Profesorowi Józefowi Miąso, red. K. Bartnicka, współpraca J. Schiller, Pułtusk – Warszawa, 137-148.

– Szulakiewicz Władysława (2010): Ze Lwowa do Krakowa. Lwowscy historycy wychowania w Krakowie, „Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis”. 77. Studia ad Institutionem et Educationem Pertinentia II, red. J. Krukowski, J. Ryś, R. Ślęczka, Kraków, 36-47 [http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/docmetadata?id=2823&from=&dirids=1&ver_id=&lp=1&QI] [dostęp 4.11.2019].

– Szulakiewicz Władysława (2012): Stanisław Łempicki (1886–1947). Twórca lwowskiej szkoły historii wychowania, Toruń.

– Szulc Wacław (1989): Wyniki śledztwa w sprawie mordu profesorów lwowskich, prowadzonego przez Główną Komisję Badania Zbrodni Hitlerowskich, [w:] Kaźń profesorów lwowskich ‒ lipiec 1941, oprac. Z. Albert, Wrocław, 177-185.

– Szumowski Władysław (1961): Historia medycyny, Warszawa.

– Szust Roman (1995): Działalność naukowa Karola Badeckiego w świetle danych centralnego Archiwum Historycznego we Lwowie, [w:] Lwów ‒ miasto, społeczeństwo, kultura: studia z dziejów Lwowa, T. 1, red. H. Żaliński, K. Karolczak, Kraków, 138-149.

– Szymański Józef (1991): Pierwsza katedra nauk pomocniczych historii na ziemiach polskich [w:] Personae, colligationes, facta. Profesorowi Kazimierzowi Jasińskiemu w 70. rocznicę urodzin przyjaciele, koledzy, uczniowie, red. J. Bieniak i in., Toruń, 318-326.

– Szymański Józef (1995): Sto lat przemian metodologicznych nauk pomocniczych historii w Polsce, [w:] Tradycje i perspektywy nauk pomocniczych historii w Polsce: materiały z sympozjum w Uniwersytecie Jagiellońskim dnia 21-22 października 1993 roku Profesorowi Zbigniewowi Perzanowskiemu przypisane, red. M. Rokosz, Kraków.

– Śreniowska Krystyna (1956): Stanisław Zakrzewski. Przyczynek do charakterystyki prądów ideologicznych w historiografii polskiej 1893-1936, Łódź.

– Świderkówna Anna (1991): Jerzy Manteuffel 1900-1954 [w:] W kręgu wielkich humanistów. Kultura antyczna w Uniwersytecie Warszawskim po I wojnie światowej, red. I. Bieżuńska-Małowist, 114-123.

– Taracha Piotr (2007): Hetytologia, [w:] 75 lat Instytutu Orientalistycznego Uniwersytetu Warszawskiego, red. M. Popko, Warszawa.

– Tarnas Irena (1971): Życie, działalność naukowa i społeczna prof. dra Antoniego Cieszyńskiego, „Archiwum Historii Medycyny” XXXIV, 3-4.

– Teske Armin (1955): Marian Smoluchowski, życie i twórczość, Warszawa.

– Toczek Alfred (2001): Książka i biblioteka w badaniach i pracy zawodowej historyków lwowskich (1860-1918), [w:] Kraków ‒ Lwów: książki, czasopisma, biblioteki XIX i XX w., t. 5, red. J. Jarowiecki, 113-126 [http://rep.up.krakow.pl/xmlui/handle/11716/2749] [dostęp 4.11.2019].

– Toczek Alfred (2004): Historycy Kościoła w środowisku lwowskim: (1867-1918), [w:] Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w., t. 2, red. J. Maternicki, L. Zaszkilniak, Rzeszów, 136-159.

– Toczek Alfred (2006): Habilitacje historyków lwowskich (1865-1918), [w:] Багатокультурные iсторичне середовище Львова в XIX i XX веков, ред. Л. Зашкільняк, Є. Матерніцький, t. IV, Львів-Жешув, 368-385 [http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/plain-content?id=384] [dostęp 10.11.2019].

– Toczek Alfred (2006): Lwowski „Miesięcznik Heraldyczny” (1908-1915) w służbie nauk pomocniczych historii, [w:] Kraków– Lwów. Książki – czasopisma – biblioteki, t. VIII, red. H. Kosętka, Kraków, 390-401 [http://rep.up.krakow.pl/xmlui/handle/11716/2843] [dostęp 4.11.2019].

– Toczek Alfred (2008): Historycy lwowscy narodowości polskiej na forach społeczno-politycznych kraju i państwa (1860-1918), [w:] Historia – mentalność – tożsamość. Miejsce i rola historii oraz historyków w życiu narodu polskiego i ukraińskiego w XIX і XX wieku, red. J. Pisulińska, P. Sierżęga, L. Zaszkilniak, wstęp J. Maternicki, Rzeszów, 242-266.

– Toczek Alfred (2010: )Aktywność historyków sensu stricto w działalności katedr Wydziału Filozoficznego Uniwersytetu Lwowskiego (1860-1918), „Annales Univeritatis Paedagogicae Cracoviensis”. Studia ad Bibliothecarum Scientaiam Pertinentia 8, 15-28 [http://sbsp.up.krakow.pl/article/view/779/pdf] [dostęp 4.11.2019].

– Toczek Alfred (2013): Lwowskie środowisko historyczne i jego wkład w kulturę książki i prasy (1860-1918), Kraków [http://rep.up.krakow.pl/xmlui/handle/11716/4313] [dostęp 4.11.2019].

– Toczek Alfred (2014): Historycy lwowscy w okresie autonomii galicyjskiej jako edytorzy źródeł, [w:] Kraków ‒ Lwów: książki XIX i XX wieku, red. W. Kolasa, I. Pietrzkiewicz, M. Rogoż, Kraków, 129-142.

– Toczek Alfred (2015): Lwowscy historycy historiografii i metodolodzy historii w okresie autonomii galicyjskiej [w:] Historia historiografii i metodologia historii w Polsce i na Ukrainie, red. J. Maternicki, J. Pisulińska, L. Zaszkilniak, Rzeszów, 156-172.

– Tokarski Julian (1948): Nauki mineralogiczne w Polsce, Kraków.

– Tomaszewski Jerzy (1993): Rząd Rzeczypospolitej Polskiej wobec projektu utworzenia uniwersytetu ukraińskiego we Lwowie, „Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne”, Kraków 103, 115-124.

– Tomczak Andrzej (1983) (red.): Ludwik Kolankowski 1882-1982. Materiały sesji w stulecie urodzin, Toruń.

– Topolski Jerzy (1986): O nowy model historii. Jan Rutkowski (1886-1949), Warszawa.

– Trepka Andrzej (1979): Benedykt Dybowski, Katowice.

– Trzebiatowski Włodzimierz (2005): Rola lwowskich przedstawicieli nauk chemicznych w środowisku wrocławskim, oprac. A. Lewanowicz, Wrocław.

– Trzynadlowski Jan (1967): Zakład Narodowy imienia Ossolińskich 1817-1967. Zarys dziejów, Wrocław.

– Tyszkiewicz Adrian (2005): Leonard i Zdzisław Stahlowie w polityce i życiu społecznym Lwowa, [w: j Lwów: miasto– społeczeństwo – kultura, t. V: Ludzie Lwowa, red. K. Karolczak, Kraków, 232-244 [http://rep.up.krakow.pl/xmlui/handle/11716/1917] [dostęp 4.11.2019].

– Tyszkiewicz Jan (2008): Uwagi o działalności politycznej Stanisława Zakrzewskiego, [w:] Historia – mentalność – tożsamość. Miejsce i rola historii oraz historyków w życiu narodu polskiego i ukraińskiego w XIX і XX wieku, red. J. Pisulińska, P. Sierżęga, L. Zaszkilniak, wstęp J. Maternicki, Rzeszów, 459-470.

– Ulewicz Tadeusz (1958): Ryszard Gansiniec i jego badania nad kulturą polskiego średniowiecza i renesansu, „Pamiętnik Literacki” XLIX, 4, 645-666 [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej-r1958-t49-n4/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej-r1958-t49-n4-s645-666/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej-r1958-t49-n4-s645-666.pdf] [dostęp 4.11.2019].

Uniwersytet Wrocławski w latach 1945-1955, T. 1, red. J. Fiema, W. Floryan, A. Kot et al., Wrocław 1959.

Uniwersytet Wrocławski w latach 1945-1955, T. 2, red. J. Fiema, W. Floryan, A. Kot et al., Wrocław 1959 [https://www.bibliotekacyfrowa.pl/dlibra/show-content/publication/edition/18074] [dostęp 4.11.2019].

– Urban Stanisław (1986) (wybór i oprac.): Z Husowa po berła rektorskie. Wincenty Styś – człowiek, uczony, działacz społeczny. Warszawa.

– Urbanek Mariusz (2014): Genialni. Lwowska szkoła matematyczna, Warszawa.

– Urbanek Mariusz (2018): Profesor Weigl i karmiciele wszy, Warszawa.

– Urbanik Kazimierz (1973): Idee Hugona Steinhausa w teorii prawdopodobieństwa, „Wiadomości Matematyczne” 17, 39-50 [https://wydawnictwa.ptm.org.pl/index.php/wiadomosci-matematyczne/article/view/3110/2834] [dostęp 10.11.2019].

– Urbańczyk Stanisław (1993): Dwieście lat polskiego językoznawstwa (1751-1950), Kraków.

– Vetulani Adam (1970): Ks. Jan Fijałek, historyk Kościoła Polskiego, „Analecta Cracoviensia” II, 427-446.

– Wadas Jolanta (2012): Stanisław Hoszowski: uczony i nauczyciel, Kraków.

– Walczak Marian (1993):Kształcenie na poziomie wyższym we Lwowie (1942-1944), „Nauka Polska” 1.

– Walczak Marian (1995): Ludzie nauki i nauczyciele polscy podczas II wojny światowej: księga strat osobowych, Warszawa.

– Walczak Marian (2001): Lwów i Wilno – edukacja dzieci polskich w latach 1939-1945, Warszawa.

– Walczak Marian (1977): Tajne nauczanie na poziomie wyższym w latach 1940-1945, „Przegląd Historyczno-Oświatowy”, 1, 20-31.

– Walczak Marian (2001): Straty materialne i szkody moralne szkolnictwa polskiego w okresie okupacji 1939-1945, Warszawa.

– Waltoś Stanisław (1991): Stanisław Edward Nahlik (1911-1991), „Państwo i Prawo” 4 (192), 83-85.

– Węglicka Katarzyna (2015): Polacy z Kresów: znani i nieznani, Warszawa.

– Wiaderna-Kuśnierz Renata (2010): Wybory rektora na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie w 1933 roku w świetle nowej ustawy o szkołach akademickich, [w:] Społeczeństwo a władza: ustrój, prawo, idee, red. J. Przygodzki, M. Ptak, Wrocław, 723-736.

– Wiaderna-Kuśnierz Renata (2006): Droga Wacława Osuchowskiego do profesury ‒ w 100-lecie urodzin (1906-1988), „Studia Iuridica Lublinensia” VIII, 167-176.

– Wiaderna-Kuśnierz Renata (2008): Leon Piniński – profesor prawa rzymskiego na Uniwersytecie Lwowskim, [w: ] Historia – mentalność – tożsamość. Miejsce i rola historii oraz historyków w życiu narodu polskiego i ukraińskiego w XIX i XX wiek, red. J. Pisulińska, P. Sierżęga, L. Zaszkilniak, wstęp J. Maternicki, Rzeszów, 471-479.

– Wiaderna-Kuśnierz Renata (2010): Wybory rektora na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie w 1933 roku w świetle nowej ustawy o szkołach akademickich, [w:] Społeczeństwo a władza: ustrój, prawo, idee, red. J. Przygocki, M. Ptak, Wrocław, 727-736.

– Wiaderna-Kuśnierz Renata (2011): Adam Wojtunik (1915-1975) – niespełniona kariera romanisty, „Studia Iuridica Lublinensia” XVI, 189-205 [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Studia_Iuridica_Lublinensia/Studia_Iuridica_Lublinensia-r2011-t16/Studia_Iuridica_Lublinensia-r2011-t16-s189-205/Studia_Iuridica_Lublinensia-r2011-t16-s189-205.pdf] [dostęp 10.11.2019].

– Wiesinger Peter (2013): Joseph Schatz (1871-1950). Sprachwissenschaftler, Dialektologe und Philologe an der Universitäten. Innsbruck und Lemberg, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 356-392.

– Więckowska Elżbieta (1995): Krajowa Sesja Naukowa pt. „Profesor Rudolf Weigl i działalność jego Instytutu Tyfusowego we Lwowie w latach 1939-1944, Wrocław 14-15 października 1994, „Medycyna Nowożytna” 2,1, 157-162 [http://czashum.hist.pl/media//files/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny-r1995-t2-n1/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny-r1995-t2-n1-s157-162/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny-r1995-t2-n1-s157-162.pdf] [dostęp 10.11.2019].

– Wilk Piotr (2000): Stefania Łobaczewska, [w:] Złota księga Wydziału Historycznego, red. Julian Dybiec, Kraków.

– Witowska-Mocek Barbara (1998) (red.): 75 lat Instytutu Chemii Przemysłowej im. prof. Ignacego Mościckiego, Warszawa.

– Witkowski Stanisław, Sajdak Jan. (1917): Bronisław Kruczkiewicz (1849-1918), „Eos” 22, 154-160 [https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/119933/edition/132230/content] [dostęp 12.08.2021].

– Wittlinowa Halina (1937): Atlas szkolnictwa wyższego, Warszawa.

– Wójcicki Ryszard (1999): Ajdukiewicz. Teoria znaczenia, Warszawa.

– Wojciechowska Janina (1992): Juliusz Makarewicz (1872-1955). Kariera naukowa i polityczna, „Przegląd Prawa Karnego” 7, 5-22.

– Wójcik Sylwester (1988): Kazimierz Przybyłowski (1900-1987), „Studia Cywilistyczne” XXXIV.

– Wójcik Zbigniew (2000): Józef Siemiradzki. Przyrodnik i humanista, badacz Ameryki Południowej, Wrocław.

– Wójcik Zbigniew K. (2008): Aleksy Gilewicz – historyk nieprowincjonalny, Przemyśl.

– Wójcik Zbigniew K. (2008): Wspomnienia Edwarda Dubanowicza – przyczynek do biografii, „Dzieje Najnowsze” XL, 4.

– Wojtkiewicz-Rok Wanda (1993): Udział profesorów Wydziału Lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego w zorganizowaniu wykładów powszechnych w latach 1898-1918, [w:] Studia Wschodnie, red. K. Matwijowski, R. Żerelik, Wrocław, 77-88.

– Wojtkiewicz-Rok Wanda (1997), Klinika Położniczo-Ginekologiczna Uniwersytetu Jana Kazimierza w latach 1899-1939, „Postępy Medycyny Klinicznej i Doświadczalnej” 6, 137-146.

– Wojtkiewicz-Rok Wanda (1992): Dzieje Wydziału Lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1894-1918, Wrocław.

– Wojtkiewicz-Rok Wanda (1994): Klinika Chorób Wewnętrznych Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1897-1939. W setną rocznicę utworzenia Wydziału Lekarskiego (1894-1994), „Medycyna Nowożytna: studia nad historią medycyny” 1, 2, 69-86 [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny-r1994-t1-n2/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny-r1994-t1-n2-s69-86/Medycyna_Nowozytna_studia_nad_historia_medycyny-r1994-t1-n2-s69-86.pdf] [dostęp 10.11.2019].

– Wojtkiewicz-Rok Wanda (1995): Bolesław Popielski. Bibliografia 1928-1994, Wrocław.

– Wojtkiewicz-Rok Wanda (1995): Uczony społecznik, prof. Emanuel Machek – twórca lwowskiej okulistyki, „Medium. Biuletyn Dolnośląskiej Izby Lekarskiej” 7/8.

– Wojtkiewicz-Rok Wanda (1996): Rola Wydziału Lekarskiego Uniwersytetu Jana Kazimierza w kształtowaniu polskiego modelu nauczania medycyny. Studia medyczne UJK w latach 1920-1939, Wrocław.

– Wojtkiewicz-Rok Wanda (2011): Medycyna lwowska w dziesięciu odsłonach, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimum quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków, 375-408.

– Wojtkiewicz-Rok Wanda (2012): Lata chwały i dni zgrozy. Studia nad dziejami Wydziału Lekarskiego Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, Toruń.

– Wojtkiewicz-Rok Wanda (2015): Wydział Lekarski, [w:] Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, całość zredagował, wstępem i zakończeniem opatrzył A. Redzik, Kraków, 783-886.

– Woleński Jan (1985): Filozoficzna szkoła lwowsko-warszawska, Warszawa.

– Woleński Jan (1995): Logika matematyczna, [w:] Historia nauki polskiej wiek XX. Z. 1: Nauki ścisłe: matematyka, fizyka, chemia, astronomia, red. A. Śródka, Warszawa.

– Woleński Jan (2011): Lwowska Szkoła Filozoficzna, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesimum quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków, 185-207.

– Wołczański Józef (1986): Ksiądz profesor Kazimierz Wais. Życie i działalność (1865-1934), [w:] Chrześcijanie, t. 17, red. B. Bejze, Warszawa, 47-121.

– Wołczański Józef (1992): Ksiądz Szczepan Szydelski (1872-1967). Polityk i działacz społeczny, Kraków.

– Wołczański Józef (1992/93): Korespondencja arcybiskupa Bolesława Twardowskiego z arcybiskupem Andrzejem Szeptyckim w latach 1943-1944, „Przegląd Wschodni” 2, 2, 467-483.

– Wołczański Józef (2001): Ksiądz biskup Jan Olszański. Duszpasterz– patriota – człowiek, [w:] Pasterz i twierdza. Księga jubileuszowa dedykowana księdzu biskupowi Janowi Olszańskiemu ordynariuszowi diecezji w Kamieńcu Podolskim, red. J. Wołczański, Kraków – Kamieniec Podolski.

– Wołczański Józef (2002): Wydział Teologiczny Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie 1918–1939, Kraków.

– Wołczański Józef (2006): Nauczanie historii Kościoła na Wydziale Teologicznym Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie do roku 1939 [w:] Kościół w Polsce. Dzieje i kultura, red. J Walkusz, 5, Lublin, 89-159.

– Wołczański Józef (2010): Uniwersytet Lwowski w dobie wojny ukraińsko-polskiej 1918-1919, [w:] Pamięć wieków kształtuje potomność. Księga jubileuszowa dedykowana Księdzu Profesorowi Ludwikowi Grzebieniowi z okazji 70. urodzin, red. A. P. Bieś, B. Topij-Stempińska, Kraków, 527-542.

– Wołczański Józef (2011): Wydział Teologiczny Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1661-1939, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesismum quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebrandi in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman Kraków, 77-144.

– Wołczański Józef (2013): Kronika czynności rektora Uniwersytetu Lwowskiego prof. Antoniego Jurasza w roku akademickim 1918/1919, [w:] Virtuti et ingenio. Księga Pamiątkowa dedykowana profesorowi Julianowi Dybcowi, red. A. K. Banach, Kraków, 585-608.

– Wołczański Józef (2015): Wydział Teologiczny, [w:] Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, całość zredagował, wstępem i zakończeniem opatrzył A. Redzik, Kraków, 291-383.

– Wróblewski Andrzej Kajetan (2006): Historia fizyki od czasów najdawniejszych do współczesności, Warszawa.

– Wróblewski Andrzej Kajetan (2011): Fizyka na Uniwersytecie we Lwowie, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesismum quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebrandi in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman Kraków, 267-289.

– Wroczyński Ryszard (1996): Dzieje oświaty polskiej 1795-1945, Warszawa.

– Wrzesiński Wojciech (1995): Uniwersytet Wrocławski 1945-1995, Wrocław.

– Wrzesiński Wojciech (2004): Tożsamość polskiego Uniwersytetu Wrocławskiego, [w:] Historia. Społeczeństwo. Wychowanie. Księga pamiątkowa dedykowana Profesorowi Józefowi Miąso, red. K. Bartnicka, współpraca J. Schiller, Pułtusk – Warszawa, 171-185.

– Wrzesiński Wojciech (2011): Ostatnie lata z dziejów Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie (1939– 1945), [w:] Universitati Leopoliensi trecentesismum quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebrandi in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman Kraków, 435-454.

– Wybieralski Andrzej (1965): Dr Grzegorz Ziembicki profesor chirurgii Uniwersytetu Lwowskiego, w 50– rocznicę jego zgonu, „Archiwum Historii Medycyny” XXVII, 1-2.

– Wycech Czesław (1964): Z dziejów tajnej oświaty w latach okupacji 1939-1945, Warszawa.

– Wyka Kazimierz (1957): Juliusz Kleiner, „Pamiętnik Literacki” XLVIII, 4, 259-277 [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej-r1957-t48-n4/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej-r1957-t48-n4-s259-278/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej-r1957-t48-n4-s259-278.pdf] [dostęp 10.11.2019].

– Zackiewicz Grzegorz (2007/2008): Kazimierz Zakrzewski (1900-1941). Historyk, ideolog, działacz społeczny i polityczny, „Studia Podlaskie” XVII, 101-129. [https://repozytorium.uwb.edu.pl/jspui/bitstream/11320/841/1/Studia_Podlaskie_17_Zackiewicz.pdf] [ dostęp 12.08.2021].

– Zagórski Czesław (1939-1947): Katedra anatomii człowieka w Uniwersytecie Lwowskim (1784-1944), „Archiwum Historii i Filozofii Medycyny oraz Nauk Przyrodniczych” XVIII, 1-2, 114-171 [http://kpbc.umk.pl/publication/9810] [dostęp 30.05.2019].

– Zajączkowski Stanisław (1936): Działalność pedagogiczna śp. Stanisława Zakrzewskiego, „Kwartalnik Historyczny” II, 229-234.

– Zakrzewska Józefa (1961): Prof. dr Leon Popielski: W czterdziestą rocznicę objęcia Katedry Farmacji Doświadczalnej i Farmakognozji Uniwersytetu Lwowskiego, „Acta Physiologica Polonica” XII, 3.

– Zakrzewski Kazimierz (1926-1927): Polskie prace w dziedzinie historii starożytnej, „Przegląd Historyczny” XXVI, 258-264.

– Zamecki Stefan (1995): Chemia fizyczna z elementami chemii nieorganicznej i analitycznej, [w:] Historia nauki polskiej: wiek XX: Z.1: Nauki ścisłe: matematyka, fizyka, chemia, astronomia, red. A. Śródka, Warszawa.

– Zamojska Dorota (2009): Akademicy i urzędnicy. Kształtowanie ustroju państwowych szkół wyższych w Polsce 1915-1920, Warszawa.

– Zborucki Zygmunt (1929): Dzieje Akademickiego Koła Historyków Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie 1878-1928, Lwów.

– Zdrójkowski Zbigniew (1956): Teodor Ostrowski (1750-1802). Pisarz dawnego polskiego prawa sądowego (proces, prawo prywatne i karne), jego projekty reformy prawa karnego w Polsce oraz ich związek z europejskim ruchem humanitarnym, Warszawa.

– Zembrzuski Ludwik (1929): Zarys rozwoju chirurgii polskiej, „Polski Przegląd Chirurgiczny” VIII, 3, 259-301 [http://pbc.gda.pl/dlibra/doccontent?id=31271] [dostęp 10.11.2019]

– Zięba Andrzej 1994 (red.): Metropolita Andrzej Szeptycki. Studia i materiały, Kraków.

– Zima Iwona (2011): Aleksander Czołowski 1865-1944. Luminarz lwowskiej kultury, Gdynia.

– Zimny Robert (2004): Całe życie z Biblią. Aleksy Klawek (1890-1969), Poznań.

– Złotorzycka Jadwiga (1998): Profesor Rudolf Weigl (1883-1957) i jego Instytut, „Analecta: studia i materiały z dziejów nauki” 7, 1(13), 165-181 [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r1998-t7-n1_(13)/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r1998-t7-n1_(13)-s165-181/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r1998-t7-n1_(13)-s165-181.pdf] [dostęp 10.11.2019].

– Złotorzycka Jadwiga (2000): Szkice z życia Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, „Analecta: studia i materiały z dziejów nauki” 1, 191-267 [http://czashum.hist.pl/media//files/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r2000-t9-n1_(17)/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r2000-t9-n1_(17)-s191-267/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r2000-t9-n1_(17)-s191-267.pdf] [dostęp 10.11.2019].

– Zwoździak Włodzimierz (1964): Historia Wydziału Lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego, „Archiwum Historii Medycyny” XXVII, 3.

– Zwoździak Włodzimierz (1965): Historia Wydziału Lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego, „Archiwum Historii Medycyny” XXVIII, 1-2.

– Żabicka-Kłopotek Monika (2012): Zygmunt Klemens Cybichowski (1879-1946), [w:] Konstytucjonaliści polscy 1918-2011: sylwetki uczonych, red. A. Szmyt, P. Sarnecki, R. Mojak, Warszawa, 57-65.

– Żuchowski T. (2011): Mieczysław Gębarowicz (1893-1984), „ Rocznik Historii Sztuki” XXXVI, 57-68.

– Żukowski Przemysław M. (2011): Młodzież Uniwersytetu we Lwowie na przelomie XIX i XX wieku. Wybrane zagadnienia i problemy, [w:] Universitati Leopoliensi trecentesismum quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebrandi in memoriam. Uniwersytetowi Lwowskiemu dla upamiętnienia trzysta pięćdziesiątej rocznicy jego fundacji. Materiały sesji zorganizowanej w dniach 14-15 stycznia 2011 w Krakowie przez Uniwersytet Jagielloński, Wyższą Szkołę Filozoficzno-Pedagogiczną „Ignatianum” w Krakowie, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie, Polską Akademię Umiejętności, red. W. Lohman, Kraków, 409-434.

– Żukowski Przemysław M. (2011): Krakowskie czasy studiów Rafała Lemkina, „Dzieje Najnowsze”, Warszawa, XLIII, 1, 139-158.

– Żukowski Przemysław M. (2014): Profesorowie Wydziału Prawa Uniwersytetu Jagiellońskiego, t. II: 1780-2012, red. D. Malec, Kraków.

– Żukowski Przemysław M. (2015): Adam Vetulani − Jakub Sawicki: rzecz o obsadzeniu katedr dawnego prawa polskiego i prawa kościelnego w II Rzeczypospolitej, „Studia Iuridica” 61, 347-438.

– Żuławska-Umeda Agnieszka (2007): Japonistyka, [w:] 75 lat Instytutu Orientalistyki Uniwersytetu Warszawskiego, red. M. Popko, Warszawa, 171-179.

– Żuławska Janina (1955): Stanisław Witkowski 1866-1950, „ Meander” X, 5, 273-276.

– Албул Ольга, Лобур Надія (2011): Славістика у Львівському національному університеті імені Івана Франка (історія, сучасний стан та перспективи розвитку), „Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур” 14, 9-16.

– Андрусяк Тарас (2003): Володимир Старосольський – адвокат, учений, політик, „Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. Матеріали міжнародної наукової конференції „Українська соціал-демократія: національний і міжнародний аспект” 62, 4-6.

– Андрусяк Тарас (2004): З історії української видавничої прeси в Галичині, „Життя і право: львівський правничий часопис” 1, 6-9.

– Андрусяк Тарас (1995): Часопис „Життя і право” (1928-1939 рр.) і його роль у становленні та розвитку української правничої преси, [в:] „Українська періодика: історія і сучасність”, Львів, 70-74.

– Андрухів Ігор, Арсенич Петро (1996): Українські правники у національному відродженні Галичини: 1848-1939 рр., Івано-Франківськ.

– Антонюк Наталія (1997): Українське культурне життя в „Генеральній Губернії” (1939-1944 рр.): За матеріалами періодичної преси, Львів.

– Аркуша Олена, Мудрий Мар’ян (2014): Історичні дослідження в інтелектуальних та політичних контекстах підавстрійської Галичини, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 50: До 75-річчя історичного факультету, 19-41.

– Аркуша Олена (2000): Міхал Бобжинський та українське питання в Галичині, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 35-36, 168-208.

– Бадяк Володимир (2000): Як було звільнено Євгена Лазаренка з посади ректора Львівського державного університету імені Івана Франка, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 35-36, 625-637.

– Байцар Андрій (2016): З історії корпусу географічного факультету Львівського університету (вул. Дорошенка, 41) [http://baitsar.blogspot.com/2016/12/41.html] [dostęp 10.02.2019].

– Бандровський Олександр (2005): Вивчення історії стародавнього світу у Львівському університеті, „Археологічні дослідження Львівського університету” 8, 115-121.

– Баран Зоя (2013): Ян Каспрович ‒ учений та шромадський діяч, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 164-173.

– Баукова Анастасія (2014): Антична археологія у Львівському університеті, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 50: До 75-річчя історичного факультету, 123-138.

– Бацевич Флорій, Галенко Іраїда (1997): Мовознавство у Львівському університеті (1661-1939), [в:] Романістичні дослідження: сучасний стан та перспективи (до 100-річчя романістики у Львівському університеті): матеріали Міжнародної наукової конференції (Львів, 25-28 листопада 1997 р.), ред. Р. Помірко, 42-56.

– Билонижка Петро (1991): Вклад Е.К. Лазаренко в организацию, научную и издательскую деятельность Львовского геологического общества, [в:] „История минералогических исследований на Украине”, Киев, 138-142.

– Біланюк Вoлoдимиp, Євгeн Іванов (2013) (ред.): Географічний факультет. До 130-річчя географії у Львівському університеті, Львів.

– Білас Наталія (2002): Археологи Львівського університету та їхня участь у краєзнавчо-музейній роботі галицьких українців в 20-30-х роках ХХ ст., „Археологічні дослідження Львівського університету” 5, 156-172.

– Білас Наталія (2002): І. І. Шараневич та його внесок у розвиток археологічної науки, „Археологія” 3, 152-156.

– Білас Наталія (2002): Розвиток археології у Львівському університеті у міжвоєнний період (1919-1939), „Археологія” 2, 151-156.

– Білас Наталія (2005): Археологічна наука у Львівському університеті (ХІХ- 30-ті роки ХХ ст.), „Археологічні дослідження Львівського університету” 8, 46-114.

– Білас Наталія (2006): Етнокультурні процеси на землях Прикарпаття у дослідженнях учених Львівського університету (до 1939 р.), „Вісник Інституту археології. Львівський національний університет імені Івана Франка” 1, 86-94.

– Білас Наталія (2007): Викладання біблійної археології у Львівському університеті, „Вісник Інституту археології. Львівський національний університет імені Івана Франка” 2, 80-87.

– Білас Наталія (2009): Організація навчального процесу на кафедрі праісторії Львівського університету у 1921-1939 рр., „Археологічні дослідження Львівського університету” 12, 204-225.

– Білас Наталія (2012): Археологічна освіта у Львівському університеті: здобутки минулого, завдання сьогодення, „Археологія і давня історія України” 9, 38-44.

– Білас Наталія (2012): Педагогічна та адміністративна діяльність професора Едмунда Булянди у Львівському університеті, „Археологічні дослідження Львівського університету” 16, 344-375.

– Білоніжка Петро, Матковський Орест, Мельник Юрій (2002): Євген Лазаренко ‒ видатна особистість ХХ століття (до 90-річчя від дня народження), „Мінералогічний збірник” 52 (2), 4-13.

– Білоніжка Петро, Матковський Орест, Мельник Юрій (2005) (авт. нарису і упоряд.): Академік Євген Лазаренко. Нарис про життєвий і творчий шлях, спогади, фотоальбом, ред. І. Вакарчук, Львів.

– Благий Василь (2000): Структура та викладацький склад вищих шкіл Львова на початку ХХ ст., „Вісник Львівського університету. Серія історична” 35-36, 207-220.

– Благий Василь (1999): Студенти-медики Львівського університету на початку ХХ ст. (1900-1914 рр.), „Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: місто – суспільство – культура” 3, 409-420.

– Благий Василь (1999): Студентки Львівського університету в 1897-1914 роках, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 33, 132-138.

– Благий Василь (1999): Товариства студенток Львівського університету на початку ХХ ст., „Наукові зошити історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць”, 2, 117-121.

– Бобик Омелян, Притула Микола, Пташник Богдан, Хобзей Павло (2007): Видатний український математик і просвітник Володимир Левицький (до 135-річчя від дня народження), „Математичний вісник НТШ” т. 4, 440-450.

– Боляновський Андрій (2011): Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування, Львів.

– Боряк Тетяна (2015): Документальна спадщина Станіслава Дністрянського як складова еміграційної архівної україніки, [в:] Юридичні факти в системі правового регулювання. Збірник наукових праць. Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (26 листопада 2015 року). До 145-річчя академіка Всеукраїнської академії наук Станіслава Дністрянського (1870-1935), ред. Н.М. Пархоменко, М.М. Шумило, І.О. Ізарова, Львів, 29-44.

– Булик Наталя (2008): Археологічні осередки Львова (1875-1914): наукові пошуки та польові здобутки, „Археологічні дослідження Львівського університету” 11, 209-237.

– Булик Наталія (2015): „Вмів він розбудити серед молоді запал до вивчення класичного мистецтва і доісторичної культури: Кароль Гадачек в оцінці сучасників, „Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Історія археології: міжособистісні та інституціональні комунікації” 19, 58-68.

– Булик Наталія (2012): До питання про наукові контакти львівських археологів у ХІХ – на початку ХХ століття, „Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині” 16, 478-503.

– Булик Наталія (2006): З історії археологічних досліджень у Східній Галичині в ХІХ – на початку ХХ ст., „Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині” 10, 298-317.

– Булик Наталя (2005): Кароль Гадачек (1873-1914): нові матеріали до наукового портрету, „Археологічні дослідження Львівського університету” 8, 151-157.

– Булик Наталія (2014): Львівська археологія ХІХ – початку ХХ століття: дослідники, наукові установи, музеї, Львів.

– Булик Наталія (2015): Перший професор львівської археології Кароль Гадачек і його наукова пасія, [в:] Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету): колективна монографія, ред. Л. Зашкільняк, П. Сєрженгa, Львів, 246-257.

– Булик Наталія (2009): Формування української археології в Галичині у ХІХ столітті: Ісидор Шараневич (1829-1901), „Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині” 13, 307-321.

– Василик Ірина (2012): Особливості формування української юридичної еліти Східної Галичини в кінці ХІХ – на початку ХХ століття, „Українознавство” 16, 39-43.

– Василик Ірина (2014): Юридичний факультет Львівського університету у підготовці та становленні адвокатів і правників – діячів українського національного відродження, „Українознавчий альманах” 17, 95-98.

– Виздрик Віталій (2009): До питання становлення Українського таємного університету у Львові, „Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. Серія: Держава та армія” 652, 116-121.

– Вінниченко Олексій, Мудрий Мар’ян (2000): Історичному факультету Львівського національного університету імені Івана Франка – 60 років, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 35-36, 706-709.

– Возняк Григорій, Бабій Надія (2015): Володимир Левицький основоположник української математичної культури, Тернопіль.

– Возняк Григорій (1997): Наукова спадщина Володимира Левицького: [Перелік наукових праць], „Тернопілля ’97: Регіональний річник”, 498-501.

– Галенко Іраїда (2008): Мовознавча славістика у Львівському універиситеті (1787-1939), „Проблеми слов’янознавства” 54, 44-60.

– Галенко Іраїда (2004): Філологічна славістика у Львівському університеті: початковий етап, „Вісник Львівського університету. Серія іноземних мов” 12, 32-38.

– Галенко Іраїда (2008): Викладацька діяльність Єжи Куриловича у Львівському університеті, „Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови” 10, 18-25.

– Галенко Іраїда (2008): Викладацька діяльність Якова Головацького у Львівському університеті (в контексті розвитку українознавства і славістики), „Проблеми слов’янознавства” 57, 13-27.

– Галенко Іраїда (2003): Внесок професора Антоні Малецького в розвиток славістики, „Проблеми слов’янознавства” 53, 55-67.

– Галенко Іраїда (2000): До історії кафедри загального мовознавства Львівського університету, „Вісник Львівського університету. Серія філологічна” 25, 304-314.

– Галенко Іраїда (1996): Історія кафедри слов’янської філології Львівського університету (20-ті роки ХХ ст.), „Проблеми слов’янознавства” 49, 12-27.

– Галенко Іраїда (1999): Кафедра словянської філології Львівського університету  (30-ті роки ХХ ст.), „Проблеми слов’янознавства” 50, 61-69.

– Галенко Іраїда (2004): Мовознавча славістика у Львівському університеті (1887-1939), „Проблеми слов’янознавства” 54, 44-55.

– Галенко Іраїда (2000): Науково-методична робота кафедри слов’янської філології Львівського університету (1866-1918 рр.), „Проблеми слов’янознавства” 51, 39-45.

– Галенко Іраїда (1997): Наукова тематика кафедри слов’янської філології Львівського університету (30-ті роки ХХ ст.), „Славістичні студії. Т.1 (Матеріали V Міжнародного славістичного колоквіуму”, 17-22.

– Галенко Іраїда (1996): Тадеуш Лер-Сплавінський і розвиток славістики у Львівському університеті, „Проблеми слов’янознавства” 48, 144-151.

– Галенко Іраїда (1992): Участь Яна Янова у становленні україністики у Львівському університеті, [в:] Розвиток мовознавства у Західній Україні в 20-30-ті роки ХХ століття. Регіональна наукова конференція на честь Василя Сімовича: Тези доповідей 28-29 січня 1992 року, ред. Т. Панько та ін., Львів, 43-45.

– Гелей Степан (2008): Львівська комерційна академія: Нарис історії, Львів.

– Гловацький Іван (2008): Українські адвокати Східної Галичини в світлі архівних джерел та некрологів. 1800-1939 рр., Львів.

– Глушик Ірина (2014): Фахова підготовка істориків львівського історичного середовища другої половини ХІХ століття, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 50: До 75-річчя історичного факультету, 42-54.

– Глушко Михайло (2008): Михайло Грушевський – ініціатор та організатор етнографічних досліджень в НТШ, „Народознавчі зошити” 1-2, 14-20.

– Голик Роман (2013): Alma mater leopolitana: Львівський університет в уявленнях галицької інтелігенції ХІХ–ХХ ст., „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 78-92.

– Голик Роман (2011): Формування галицької славістики в контексті наукових теорій та етнокультурних стереотипів (ХІХ- 30-ті роки ХХ ст.), „Проблеми слов’янознавства” 60, 21-32.

– Голубко Віктор, Середяк Алла (2013): Історичне краєзнавство у Львівському університеті, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49, 210-215.

– Горак Роман, Гнатів Ярослав (2004): Іван Франко, кн. IV: Університет, Львів.

– Гринюка Богдан (2013): Викладацька діяльність Івана Старчука (1921-1950 рр.), „Вісник Інституту археології” 8, 114-130.

– Гринюка Богдан (2013): Внесок Івана Старчука у заснування Археологічного музею Львівського унівеситету (1940-1941 рр.) [http://nauka.uagate.com/wp-content/uploads/2013/11/Grynyuk.pdf] [дocтyп 21.02.2019].

– Гринюка Богдан (2014): Іван Старчук ‒ митець, мистецтвознавець, рецензент і критик, „Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника” 6, 559-570.

– Гринюка Богдан (2014): Іван Старчук – учень Вільної академії мистецтв та мистецької школи Олекси Новаківського (до 120-ліття з дня народження), [в:] „Всеукраїнська наукова конференція «Україна в контексті європейської історії» (25-28 березня 2014 р., Тернопіль)”, Тернопіль, 152-159.

– Гринюка Богдан (2014): Музейна діяльність Івана Старчука (1930-1950 рр.), „Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Історичні науки” 22, 137-145.

– Гринюка Богдан (2012): Науковий доробок Івана Старчука у міжвоєнний період, [в:] „Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації: Матеріали VІІІ Всеукраїнської наукової конференції”, Тернопіль, 178-181.

– Грицак Ярослав (2006): Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856-1886), Київ.

– Грицак Ярослав (2014): Український вимір школи Францішка Буяка [http://shron1.chtyvo.org.ua/Hrytsak_Yaroslav/Ukrainskyi_vymir_shkoly_Frantsishka_Buiaka.pdf] [дocтyп 28.02.2019].

– Грицак Ярослав (1999): Чи була школа Грушевського?, [в:] Михайло Грушевський і українська історична наука. Матеріали наукових конференцій, присвячених Михайлові Грушевському (Львів, 24-25 жовтня 1994 р., Харків, 25 серпня 1996 р., Львів, 29 вересня 1996 р.), ред. Я. Грицак, Я. Дашкевич, Львів, 162-171.

– Гудима Юрій (2013): Музей історії Львівського національного університету імені Івана Франка, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 232-236.

– Гудима Юрій (2014): Уроборос або вибрана бібліографія до історії розвитку історичної науки у Львівському університеті, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 50, 623-643.

– Дашкевич Ярослав (1995): Боротьба з Грушевським та його школою у Львівському університеті за радянських часів, [в:] Михайло Грушевський і Львівська історична школа. Матеріали конференції, Львів, 24-25 жовтня 1994 року, Нью-Йорк-Львів, 32-94.

– Дашкевич Ярослав (1999): Михайло Грушевський – історик народницького чи державницького напряму, [в:] Михайло Грушевський і українська історична наука. Матеріали наукових конференцій, присвячених Михайлові Грушевському (Львів, 24-25 жовтня 1994 р., Харків, 25 серпня 1996 р., Львів, 29 вересня 1996 р.), ред. Я. Грицак, Я. Дашкевич. Львів, 65-85.

– Дем’янчук-Томич Ярослава (1993): До історії львівського державного університету ім. Івана Франка, [в:] Михайло Марченко (1902-1983): патріот, репресований, історик, „Зона: Часопис Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих”, Київ, 4.

– Домбровський Роман, Чернюх Богдан (2013): Класична філологія у Львівському університеті (1946-2013), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49, 340-349.

– Загульський Михайло, Земанек Аліція (2001): Антоній Реман ‒ видатний дослідник рослинного покриву Європи та Південної Африки (до 160-річчя від дня народження), „Вісник Львівського університету. Серія біологічна” 27, 262-266.

– Зашкільняк Леонід (1994): Славістика в науковій спадщині та історіософії Михайла Грушевського, „Проблеми слов’янознавства” 46, 3-25.

– Зашкільняк Леонід (1994): Щоденники М. Грушевського – джерело до вивчення життя і діяльності вченого, „Другий Міжнародний Конгрес україністів. Доповіді і повідомлення. Історія” І, 288-291.

– Зашкільняк Леонід (1996): „Не маю іншого інтереса більшого як добро свого народа”. Листи М. С. Грушевського до О. Г. Барвінського, „Пам’ять століть” 2, 71-87.

– Зашкільняк Леонід (1997): Історіографічна спадщина Михайла Грушевського на тлі історичної думки слов’янських народів початку ХХ ст., „Слов’янські студії. Т. 1: Матеріали V Міжнародного славістичного колоквіуму”, 168-172.

– Зашкільняк Леонід (1999): Історіографічна творчість Михайла Грушевського на тлі європейської історичної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст,. [в:] Михайло Грушевський і українська історична наука. Матеріали наукових конференцій, присвячених Михайлові Грушевському (Львів, 24-25 жовтня 1994 р., Харків, 25 серпня 1996 р., Львів, 29 вересня 1996 р.), ред. Я. Грицак, Я. Дашкевич, Львів, 31-46.

– Зашкільняк Леонід (1999): До історії українсько-польських наукових взаємин у Львові міжвоєнного періоду, „Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: місто – суспільство – культура” 3, 545-552.

– Зашкільняк Леонід (1999): Історична теорія в науковій творчості Михайла Грушевського, „Український історик” 36, 2-4, 30-54.

– Зашкільняк Леонід (1999): Методологічні погляди Михайла Грушевського, „Україна модерна” 2-3, 233-253.

– Зашкільняк Леонід (2006): Михайло Грушевський і європейська історична наука кінця ХІХ – початку ХХ століття, „Вісник НТШ” 36, 17-21.

– Зашкільняк Леонід (2013): Історична наука в Галичині на початку ХХ ст. та українсько-польські взаємини: організація, школи, громадське життя, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 93-113.

– Зашкільняк Леонід (2015): Історія України у Львівському університеті в 1921-1939 рр., „Наукові записки НаУКМА. Історичні науки” 169, 42-46.

– Земан Ігор (2015): Наука міжнародного права у Львівському університеті, Львів.

– Зіменковський Борис, Ґжеґоцький Мечислав, Луцик Олександр (2006): Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784-2006, Львів.

– Зубрицька Марія (2002): Філософський дискурс ідеї Університету: в складних лабіринтах пошуку істини, [в:] „Ідея Університету: Антологія”, Львів, 7-22.

– Івашків Василь, Марків Руслан (2010): Біля витоків української фольклористики у Львівському університеті, „Міфологія і фольклор” 3-4(7), 18-26.

– Івашків Василь (1999): Відродження кафедри, „Вісник Львівського eніверситету. Серія філологічна” 27, 3-6.

– Вінниченко Олексій, Целуйко Олекcaндp (2000) (упоряд.): Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940-2000). Ювілейна книга, Львів.

– Капраль Мирон (1999): Археографічна діяльність Михайла Грушевського у львівський період життя (1894-1914), [в:] Михайло Грушевський і українська історична наука. Матеріали наукових конференцій, присвячених Михайлові Грушевському (Львів, 24-25 жовтня 1994 р., Харків, 25 серпня 1996 р., Львів, 29 вересня 1996 р.), ред. Я. Грицак, Я. Дашкевич, Львів, 172-176.

Кафедра археології та історії стародавнього світу Львівського університету: 100 років. Довідникове видання, уклад. В. Рудий, Р. Берест, Я. Онищук, Я. Погоральський, Львів 2005.

– Кахнич Володимир (2009): Виникнення Львівського університету та юридичного факультету у його структурі у другій половині XVII ст., [в:] Правова система, громадянське суспільство та держава: матеріали VIII Міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції (м. Львів, 24-26 квітня 2009 р.), Львів, 32-34.

– Кахнич Володимир (2009): Професор Освальд-Мар’ян Бальцер (Balzer) на шпальтах записок наукового товариства ім. Т. Шевченка, [в:] Актуальні проблеми історії держави і права країн Центрально-Східної Європи (присвячена 150-річчю від дня народження О. Бальцера): матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 24-25 квітня 2009 р.), Львів, 108-110.

– Кахнич Володимир (2009): Формування освіти та науки на юридичному факультеті Львівського університету, [в:] Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених Київського національного університетуту ім. Т. Шевченка (м. Київ, 23-24 квітня 2009 р. Ч. 1, Київ, 56-57.

– Кахнич Володимир (2010): Видатний цивіліст юридичного факультету Львівського університету Ернест Тілль (1846-1926), „Вісник Львівського університету. Серія юридична” 51, 35-39.

– Кахнич Володимир (2010): Володимир Старосольський – відомий львівський адвокат, [в:] Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених Київського національного університету ім. Т. Шевченка (м. Київ, 23 квітня 2010 р.)1, Київ, 83-84.

– Кахнич Володимир (2010): Походження та виникнення західноєвропейської освіти та науки на юридичному факультеті Львівського університету, [в:] Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХVI регіональної науково-практичної конференції (м. Львів, 8-9 лютого 2010 р.), Львів, 60-61.

– Кахнич Володимир (2010): Професор О. Бальцер в історії юридичного факультету Львівського університету, „Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична” 3, 65-72.

– Кахнич Володимир (2010): Розвиток правової науки та освіти на юридичному факультеті Львівського університету за часів Австрії та Австро-Угорщини, „Вісник Львівського університету. Серія юридична” 50, 66-71.

– Кахнич Володимир (2010): Юридичний факультет в історії Львівського університету (1661–1919 рр.), [в:] Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи: матеріали IX Міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції (м. Львів, 14-16 травня 2010 р.), Львів, 52-54.

– Кахнич Володимир (2011): Юридична наука у Львівському університеті в період Другої світової війни, [в:] Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи: матеріали Х Міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції (м. Львів, 6-8 травня 2011 р.), Львів, 50-51.

– Кахнич Володимир (2011): Видатна постать Львівського університету – Пшемислав Домбковський, [в:] Професор Володимир Семенович Кульчицький – видатний історик права Львівського національного університету імені Івана Франка: матеріали аспірантсько-студентської наукової конференції (присвячена пам’яті проф. В. С. Кульчицького) (м. Львів, 22 грудня 2010 р.), Львів, 23-24.

– Кахнич Володимир (2011): Діяльність конституційної школи права у Львівському університеті, [в:] Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави: матеріали Міжнародної щорічної наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів (присвячена пам’яті видатних вчених-юристів П. О. Недбайла, О. В. Сурілова, В. В. Копєйчикова) (м. Одеса, 18-19 листопада 2011 р.), Одеса, 40-42.

– Кахнич Володимир (2011): Казимир Пшибиловський – видатний історик права Львівського університету (1900-1987), „Право України” 11/12, 283-289.

– Кахнич Володимир (2011): Казимир Пшибиловський – відомий вчений юридичного факультету Львівського університету, [в:] Проблеми становлення і розвитку правової системи України: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 25-26 листопада 2011 р.), Харків, 11-14.

– Кахнич Володимир (2011): Передумови та заснування Львівського університету, „Вісник Львівського університету. Серія юридична” 52, 64-70.

– Кахнич Володимир (2011): Стажинський Станіслав – видатний конституціоналіст юридичного факультету Львівського університету, „Вісник Львівського університету. Серія юридична” 53, 50-55.

– Кахнич Володимир (2011): Юридична наука у Львівському університеті в XVIII ст., [в:] Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність: матеріали ХХІV Міжнародної історико-правової конференції (м. Львів, 28 квітня – 1 травня 2011 р.), Львів, 389-394.

– Кахнич Володимир (2012): Діяльність історико-правової школи права на юридичному факультеті Львівського університету, [в:] Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХVIІІ регіональної науково-практичної конференції (м. Львів, 26-27 лютого 2012 р.), Львів, 79-81.

– Кахнич Володимир (2013): Наукові джерела про історію юридичного факультету Львівського університету, „Вісник Львівського університету. Серія юридична” 58, 49-54.

– Качмар Володимир (1999): Деякі штрихи боротьби наддніпрянців – студентів Львівського університету за його український характер на початку ХХ ст., „Наукові зошити історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць” 2, 114-116.

– Качмар Володимир (1999): За український університет у Львові: Ідея національної вищої школи у суспільно-політичному житті галицьких українців (кінець ХІХ – початок ХХ ст.), Львів.

– Качмар Володимир (1999): Проблема українського університету у Львові в ідеології галицьких москвофілів на початку ХХ століття, „Наукові записки Української академії друкарства” 1, 171-175.

– Качмар Володимир (1999): Питання про створення українського університету у Львові в австрійському парламенті на початку ХХ ст., „Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: місто – суспільство – культура” 3, 421-430.

– Качмар Володимир (1999): Суспільно-політичне відлуння сецесії українських студентів з Львівського університету в грудні 1901 р., „Вісник Львівського університету. Серія історична” 34, 289-299.

– Качмар Володимир (1999): Українці у Львівському університеті: боротьба за національну вищу школу (1848-1914), „Українська філологія: школи, постаті, проблеми: Збірник наукових праць Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті” 2, 616-627.

– Качмар Володимир (2002): Справа українського університету на тлі польсько-українських суперечностей у Галичині 1901-1908 рр., „Проблеми слов’янознавства” 52, 132-142.

– Качмар Володимир (2005): Михайло Марченко – ректор Львівського державного українського університету в 1939/1940 рр., „Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини” 15, 81-90.

– Качмар Володимир (2006): Реорганізація Львівського університету (1939-1940), „Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка” 7, 328-338.

– Качмар Bолодимир (2008): Ректор Львівського університету Михайло Марченко: формування світогляду та „київський” період діяльності, „Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність” 16, 479-485.

– Качмар Володимир (2009): Паше-Озерський Микола Миколайович: життєвий шлях та наукові інтереси, „Медичне право: Науково-практичний журнал” 4, 141-145.

– Качмар Володимир (2010): Львівський національний університет імені Івана Франка. Історичний нарис, [в:] Львівський національний університет імені Івана Франка. Літопис випускників, кер. проекту Л. Мисан, Київ, 12-51.

– Качмар Володимир (2010): Львівський університет. Історичний нарис, [в:] „Літопис випускників Львівського національного університету імені Івана Франка”, ред. В.В. Дурдинець, В.М. Породько, І.А. Войтюк, Київ, 11-53.

– Качмар Володимир, Притула Ярослав (2014): Історичний факультет у структурі Львівського університету: 1940 рік, „Вісник Львівського університету. Серія історична” вип. 50: До 75-річчя історичного факультету, 418-456.

– Кислий Василь (1991): Українські високі школи у Львові і студентський рух у Західній Україні у першій половині 20-х років ХХ століття, Львів.

– Кислий Василь (1995): Джерела з історії Українського університету та Української політехнічної школи у Львові, „Український археографічний щорічник: Нова серія” 5, 123-135.

– Кліш Андрій (2007): Боротьба за утворення українського університету у Львові і участь у ній Кирила Студинського (20-ті рр. ХХ ст.), „Збірник праць ТО НТШ. Том 3: Українсько-польські відносини вчора і сьогодні”, 61-69.

– Клебан Леся (2014): Питання укрнської національної ідеї, державності та мови у працях Михайла Возняка, „Вісник Львівського університету. Серія історична” вип. 50: До 75-річчя історичного факультету, 269-280.

– Кметь Василь (2008): Наукова бібліотека у перспективі 400-річчя, „Вісник Львівського університету. Серія книгознавство” 3, 3-8.

– Ковалюк Роман (2001): Український студентський рух на західних землях ХІХ-ХХ ст., Львів.

– Ковтун Христина, Синиця Андрій (2014): Андрій Брагінець ‒ перший декан історичного факультету Львівського університету, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 50: До 75-річчя історичного факультету, 183-205.

– Козицький Андрій (2001): Ян Гжегожевський та його сходознавчі дослідження, „Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць” 4, 219-224.

– Козицький Андрій (2002): Дослідження історії країн Азії та Африки у Львівському університеті (друга половина 40-х – 60-ті роки ХХ ст.), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 37/1, 501-510.

– Козицький Андрій (2002): Львівська орієнталістика кінця XIX – першої третини XX ст., „Наукові записки університету “Острозька академія”. Історичні науки” 2, 207-217.

– Козицький Андрій (2006): Історія Стародавнього Сходу у Львівському університеті міжвоєнного періоду, „Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць” 8, 2, 251-258.

– Козицький Андрій (2007): Стефан Стасяк та його сходознавчі дослідження, „Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія „Історія та географія” 27, 39-45.

– Козицький Андрій (2007): Сходознавчі студії Владислава Котвича, „Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка” 20, 87-96.

– Козицький Андрій (2010): Львівські сходознавці першої третини ХХ ст., „Вісник Львівського університету. Серія історична” 45, 389-410.

– Козловський Сергій (2009): Історіософські погляди М. С. Грушевського на період княжої Русі та їх вплив на формування державницького напряму львівської історичної школи, „Українська державність: історія і сучасність. Збірник матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених” І, 68-70.

– Козловський Сергій (2009): Семітологічні дослідження у Львівському університеті (1784-1939 рр.), [в:] ХІІІ сходознавчі читання ім. А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції, Київ, 63-65.

– Козловський Сергій (2010): Медієвістичні студії Тадеуша Войцеховського, „Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв” 1, 139-143.

– Козловський Сергій (2010): Представники історичної школи Ф. К. Ліске у Львівському університеті, [в:] Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії. Збірник наукових статей учасників ІІІ Всеукраїнських драгоманівських читань молодих істориків, Київ, 467-475.

– Козловський Сергій (2011): Медієвістичні студії Генріха фон Цайссберга у Львівському університеті, „Ґілея” 55, 23-29.

– Кондратюк Костянтин (1995): Педагогічна діяльність М. Грушевського у Львівському університеті, [в:] Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді і повідомлення наукової конференції (Львів, 26-28 жовтня 1994 р.). До 100-річяя від початку діяльності Михайла Грушевського у Львівському університеті, ред. А. Карась та ін., Львів, 68-70.

– Конопка Володимир (2017): Формування та розвиток народознавчих наукових шкіл у Львівському університеті в першій половині ХХ ст., „Народознавчі зошити” 3 (135), 742-744.

– Кравчук Алла (2018): Між локальним i глобальним. Львівська полоністика: історія, досягнення, виклики, [в:] Полоністика у ХХІ столітті: між локальним і глобальним. Збірник праць з нагоди 190-річчя польської філології у Львівському Університеті, ред. А. Кравчук, І. Бундзa, Київ, 8-15.

– Кравчук Ярослав (1994): Географія у Львівському університеті, [в:] Проблеми географії України. Матеріали наукової конференції, Львів, c. 3-4.

– Кравчук Ярослав (2003): Львівська географія за 120 років: історія, персоналії, наукові напрями і школи, [в:] Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки. Матеріали міжнародної наукової конференції, Львів, 3-16.

– Кріль Михайло (2000): Б. Гакет – професор Львівського університету, [в:] Бальтазар Гакет – дослідник Південно-Східної і Центральної Європи: Дослідження і матеріали, авт. упоряд. М. Вальо, Львів, 59-74.

– Кріль Михайло (1999): Історичні дисципліни у Львівському університеті (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.), „Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ в Україні. 1995-1997 рр.” 2, 223-233.

– Кріль Михайло (1999): Кафедра дипломатики, геральдики і хронології у Львівському університеті (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.), „Наукові зошити історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць” 2, 73-75.

– Кульчицька Тетяна (2006): Життєвий шлях, наукова та творча діяльність професора Юліана Редька, „Вісник Львівського університету. Серія філологічна” 38/ІІ, 162-170.

– Кульчицька Тетяна (2008): Лекції Мирона Кордуби в Українському таємному університеті у Львові (1921-1925) в контексті тогочасних циклографічних видань вищої школи, „Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника. Збірник наукових праць” 1 (16), 167-177.

– Кульчицький Маркіян (2008): Автобіографічна повість Юліана Редька „Дурні діти” (1926) як документ часу, „Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника. Збірник наукових праць” 1 (16), 485-494.

– Купчинський Олег (1998): Античне мистецтво у дослідженнях Івана Старчука (листи до вченого і відгуки на його праці), „Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка Т. CCXХXVІ: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва”, 555-601.

– Лаврецький Роман (1999): Наукова та педагогічна діяльність працівників кафедри історії освіти та шкільництва Львівського університету (1924-1939), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 34, 355-360.

– Лаврецький Роман (1999): Діяльність Станіслава Гошовського у Львівському університеті, „Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: місто – суспільство – культура” 3, 541-544.

– Лаврецький Роман (1999): Львівський період діяльності Лукаша Курдибахи (1929-1939), „Наукові записки Української академії друкарства” 1, 169-171.

– Лаврецький Роман (2000): Викладання історико-славістичних дисциплін у Львівському університеті в 1918-1930 рр., „Проблеми слов’янознавства” вип. 51, 46-49.

– Лаврецький Роман (2000): Реформування структури навчальнонаукових підрозділів відділення „Історія” філософського факультету Львівського університету в 1918-1921 рр., „Наукові зошити історичного факультету Львівського університету” 3, 111-117.

– Лаврецький Роман (2005): Студії з давньої історії у Львівському університеті (1918-1939), „Наукові зошити історичного факультету Львівського університету” 7, 274-282.

– Лаврецький Роман (2006): Історична медієвістика на Гуманітарному факультеті Львівського університету в 1918-1939 роках, [в:] Багатокультурне історичне середовище Львова в ХІХ і ХХ століттях, IV, ред. Л. Зашкільняк, Є.Матерніцький, Львів – Жешув, 449-460.

– Лаврецький Роман (2006): Міжнародні зв’язки істориків Львівського університету в 1918-1939 роках, [в:] Львів: історична та культурна спадщина (до 750-річчя заснування Львова). Матеріали наукової конференції (Львів, 14 квітня 2006 р.), ред. М. Голубко, Львів, 138-143.

– Лаврецький Роман (2008): Наукова школа історії освіти, виховання та культури у Львівському університеті в 1924-1939 роках: напрями та методологія досліджень, зміст навчальної підготовки, „Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності” 2, 19-26.

– Лаврецький Роман, Юрейко Павло (2013): Модернізація історичної освіти у Львівському університеті на тлі освітніх реформ міжвоєнної Польщі, „Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць” 14, 263-272.

– Лазечко Петро (1994): З історії створення та діяльності Українського таємного університету у Львові (1924-1925 рр.), „Український історичний журнал” 6, 64-71.

– Лесів Михайло (1996): Професор Василь Лев, „Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Т. CСХI: Філологічна секція. Збірник праць і матеріялів на пошану Василя Лева, 1903-1991”, 33-35.

– Лєх Яцек (2006): З історії польсько-українських зав’язків в археології (кінець XVIII ст. ‒ 1939 р.), „Археологічні дослідження Львівського університету” 9, 17-53.

– Луцький Олександр (2009): Радянська академічна наука в Західних областях України 1940-1951 рр.: від відділів до інститутів, „Україна ХХ століття: культура, ідеологія, політика” 15 (2), 11-25.

– Макарчук Степан (2006): Етнологія у Львівському університеті, [в:] Етнічна культура українців, Львів, 11-29.

– Максимчук Богдан, Петращук Наталія, Сулим Володимир (2013): Zur geschichte der lwiwer germanistik: generationen und traditionslinien, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 311-318.

– Марискевич Тарас (2012): «Studium ruthenum» у Львівському університеті, [в:] Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп’ютерних технологій в Україні: збірник тез за матеріалами VІІI Науково-технічної конференції науково-педагогічних працівників, Львів, 238-239.

– Матвієнко Галина (2011): Професійний та національний склад і матеріальне забезпечення викладачів теологічного факультету Львівського університету (1870-1918), „Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць” 12, 99-108.

– Матвієнко Галина (2013): Церковна історія у Львівському університеті: загальний огляд проблеми, „Вісник Львівського університету. Серія історична” вип. 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 181-189.

– Матвієнко Галина (2014): Церковна історія у Цісарсько-королівському університеті імені Франца І у Львові, „Вісник Львівського університету. Серія історична” вип. 50: До 75-річчя історичного факультету, 113-122.

– Матвієнко Галина (2015): Окупаційна повсякденність в діяльності Львівського універистету (1939-1944), „Історична панорама” 20, 52-80.

– Матковський Орест (2000): Львівський період життя і творчості Є.К. Лазаренка (до 20- річчя від дня смерті), „Мінералогічний збірник” 50 (2), 162-171.

– Микулич Олег (2008): Життєва і творча діяльність Йогана Зега, [в:] „Іван Зег. Серія: Видатні постаті у нафтовій історії міста Борислава”, Дрогобич, 5-71.

– Милян Тарас (2005): Дослідження пам’яток ранньослов’янського періоду вченими Львівського університету, „Археологічні дослідження Львівського університету” 8, 122-132.

– Милян Тарас (2005): Музей археології Львівського університету, „Археологічні дослідження Львівського університету” 8, 221-226.

– Мисак Наталія (2004): Викладачі-українці у Львівському університеті наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., [в:] Шляхами історії. Науковий збірник історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка на пошану професора Костянтина Кондратюка, Львів, 207-224.

– Мисак Наталія (2013): Українська інтелігенція в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: до питання взаємовідносин із владою, „Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність” 23, 493-509.

– Мінаков Михайло (2008): Дійсність Університету: між науковим універсалізмом та українським трайбалізмом, „Дух і Літера” 19: Університетська автономія, 84-92.

– Мороз Мирослав (1995): Історик Роман Зубик (1902-1941), „Український історик” 1-4 (127-129), 268-273.

– Мороз Мирослав (1997): Роман Зубик – сторінки життя і творчості, [в:] Питання історії, української і слов’янської мов та культур: Збірник доповідей і повідомлень, упоряд. О. Купчинський, Львів.

– Мудрий Василь (1999): Змагання за українські університети в Галичині, Львів − Нью Йорк.

– Мудрий Мар’ян (2002): Від Aвcтpiї дo Пoльщi: пpoблeмa yкpaїнcькoгo унiвepcитeту у Львoвi в пepшій чвepтi XX cт., [w:] Lwów: miastospołeczeństwokultura. Studia z dziejów Lwowa, t. IV, red. K. Karolczak, Kraków, 291-309.

– Мудрий Мар’ян (2012): В обіймах політики: Український таємний університет у Львові, 1921-1925, „Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: місто – суспільство – культура” 8, 2, 387-400.

– Мушинка Микола (1991): Академік Станіслав Дністрянський, „Вісник АН УРСР” 6, 86-96.

– Наумко Ігор (2015): Цінні книги про видатного вченого і громадського діяча академіка Євгена Лазаренка, „Мінералогічний журнал” 37, 2, 90-95.

– Новосядлий Богдан (2011) (ред.): Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів.

– Оленич Ярослав (2015): Галицька історична славістика у 1830-1894 роках: предмет та методологія дослідження, „Наукові записки Національного університету „Острозька академія”. Серія: Історичні науки” 24, 136-143.

– Олещук Катерина (2015): Соціологічна цінність державно-правової концепції Станіслава Дністрянського, [в:] Юридичні факти в системі правового регулювання. Збірник наукових праць. Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (26 листопада 2015 року). До 145-річчя академіка Всеукраїнської академії наук Станіслава Дністрянського (1870-1935), ред. Н.М. Пархоменко, М.М. Шумило, І.О. Ізарова, Львів, 49-54.

– Орлевич Ірина (2000): Ставропігійський інститут у Львові (кінець XVІІІ – 60-і рр. ХІХ ст.), Львів.

– Осередчук Мирослава (2013): Діяльність архіву Львівського університету у радянський період (1939-1991 рр.), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 237-244.

– Осередчук Ольга (2009): Архів Львівського університету за керівництва Теофіла Модельського (1930-1939), „Праці Центру пам’яткознавства” 16, 190-204.

– Осередчук Ольга (2011): Бібліотека Архіву Львівського університету (1894-1939): проблеми реконструкції, „Архіви України” 4 (274), 100-113.

– Осередчук Ольга (2010): Людвік Фінкель – засновник та перший директор архіву Львівського університету, „Архіви України” 3-4 (269), 288-305.

– Осередчук Ольга (2011): Матеріали преси як джерело з відзначення 250-річчя Львівського університету, „Архіви України” 6 (276), 143-162.

– Пелещишин Микола (1992): З історії комплектування фондів Музею археології Львівського університету, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 27, 66-76.

– Петрів Михайло (2014): Старосольський Володимир Йоахимович, [в:] Так само, Українські адвокати: державні, громадські, політичні та культурно-освітні діячі кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., Київ, 375-415.

– Полотнюк Ярема (2008): Коротка історія викладання східних мов у Львівському університеті, „Вісник Львівського Університету. Серія філологічна” 45, 3-4.

– Помірко Роман (2013): Романське мовознавство у Львівському університеті, „Вісник Львівського університету. Серія історична” вип. 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 328-339.

– Прокопів Андрій (2014): Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка – історія та сучасність, „Вісник Львівського університету. Серія біологічна”, 36, 3-9.

– Пролеєв Сергій (2005): Культурно-історичне покликання університету, „Сучасність: Література, наука, мистецтво, суспільне життя” 11, 136-142.

– Редзік Адам (2004): Професор Олександр Огоновський – творець української цивілістики, „Життя і право” 6, 5-6.

– Романів Олег (2003): Лицар Залізної Остроги (Ювілейна сильветка Володимира Старосольського), „Вісник НТШ” 30, 16-20.

– Руда Оксана (2013): Українська проблематика в дослідженнях польських науковців Львівського університету (кінець ХІХ – початок ХХ століття), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 114-129.

– Рудницький Леонід (1996): Василь Лев – невтомний науковець і педагог. Біографічний нарис. [Додаток]: Список важливіших друкованих праць, „Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Т. CСХI: Філологічна секція. [Збірник праць і матеріялів на пошану Василя Лева, 1903-1991]”, 9-19.

– Савенко Віктор (2009): Боротьба НТШ за відкриття українського університету у Львові в 20-х рр. ХХ ст., „Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія” 2, 139-146.

– Савенко Віктор (2009): Роль НТШ у діяльності Українського таємного університету (1921-1925), „Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія” 1, 46-52.

– Савенко Тетяна (2007): Роль і місце НТШ у вирішенні університетського питання у Східній Галичині, „Новий колегіум: Науковий інформаційний журнал” 1, 20-24.

– Седляр Олександр (2012): Хрестоматія руської літератури Якова Головацького як інформаційний та освітній проект: плани та їх реалізація, „Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології” 7, 19-53.

– Сербенська Олександра (2011): Характерники. Наша вдячність, пам’ять і шана, Львів.

– Середа О. (2011): Старчук Іван, „Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника” 18, 327-330.

– Сипко Богдана (2014): Викладацький склад історичного факультету Львівського університету у 1940 р. крізь призму службових характеристик, „Вісник Львівського університету. Серія історична” вип. 50: До 75-річчя історичного факультету, 457-468.

– Ситник Олександр (2006): Кафедра археології святкує 100-річний ювілей, „Археологічні дослідження Львівського університету” 9, 306-309.

– Ситник Олександр (2006): Львівська археологічна школа у період потрясінь та випробувань (1939-1951 рр.), „Археологічні дослідження Львівського університету” 9, 106-133.

– Ситник Олександр (2005): Постаті археології Львівського університету у фокусі столітньої історії, „Археологічні дослідження Львівського університету” 8, 11-45.

– Ситник Олександр (2012): Археологічна наука у Львові. Перша половина ХХ ст., Львів, Жешів.

– Сосновська Данута (2011): Університет на роздоріжжі історій, пер. з пол. З. Рибчинська, Львів-Київ.

– Сулим Володимир (2013): Іноземні мови у Львівському університеті, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 295-307.

– Сухий Олексій (2013): Львівський університет на рубежі ХІХ-ХХ ст.: організація, школи, громадське життя, „Вісник Львівського університету. Серія історична” вип. 49: Ювілейне видання з нагоди 350-річчя Львівського університету, 52-77.

– Тарнавський Роман (2013): Кафедра антропології та етнології Львівського університету під керівництвом Яна Чекановського: створення та перші роки діяльності, „Вісник Інституту археології. Львівський національний університет імені Івана Франка” 8, 105-120.

– Тарнавський Роман (2013): Пам’яті Адама Фішера. Життєпис професора етнології Львівського університету, „Народна творчість та етнологія” 5, 40-53.

– Тарнавський Роман (2013): Станіслав Цішевський: життєпис, наукові праці та педагогічна діяльність, „Народознавчі зошити” 2, 279-288.

– Тарнавський Роман (2013): Ян Фальковський: життєвий шлях та науково-педагогічна діяльність, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 48, 410-431.

– Тарнавський Роман (2014): Антропологічно-етнологічний інститут Львівського університету як основа формування наукової школи Яна Чекановського, „Народознавчі зошити” 1, 18-28.

– Тарнавський Роман (2014): Етнологічний інститут Львівського університету: формування колективу та напрямів діяльності (1924-1939), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 50: До 75-річчя історичного факультету, 158-179.

– Тарнавський Роман (2014): Релігійна тематика у працях Адама Фішера, „Історія релігій в Україні: науковий щорічник” І, 755-761.

– Тарнавський Роман (2015): Тенденції розвитку розвитку народознавства у Львівському університеті в другій половині XVII – на початку ХХ століття [http://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/12/76.pdf] [дocтyп 21.02.2019].

– Тарнавський Роман, Бондар Олег (2014): Тематика історичних дисциплін у Львівському університеті (1930-1939), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 50: До 75-річчя історичного факультету, 395-417.

– Ткачук Олег (2015): Правові ідеї академіка Всеукраїнської академії наук С.С. Дністрянського та напрямки вдосконалення сучасного цивільного процесуального права, [в:] Юридичні факти в системі правового регулювання. Збірник наукових праць. Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (26 листопада 2015 року). До 145-річчя академіка Всеукраїнської академії наук Станіслава Дністрянського (1870-1935), ред. Н.М. Пархоменко, М.М. Шумило, І.О. Ізарова, Львів, 44-49.

– Усенко Ігор (2015): Станіслав Северинович Дністрянський: нотатки до 145-річчя від дня народження, [в:] Юридичні факти в системі правового регулювання. Збірник наукових праць. Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (26 листопада 2015 року). До 145-річчя академіка Всеукраїнської академії наук Станіслава Дністрянського (1870-1935), ред. Н.М. Пархоменко, М.М. Шумило, І.О. Ізарова, Львів, 13-28.

– Филипчук Михайло (1993): Археологічні, мистецтвознавчі та педагогічні студії Івана Старчука, „Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Т. CCXXV: Праці Історично-філософської секції”, 97-103.

– Хобзей Павло (1991): Основоположник математичної культури нашого народу: (Володимир Левицький, [в:] Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. Збірник нарисів, упоряд. О. К. Романчук, Львів, 102-118.

– Хобзей Павло (1991): Таємний університет у Львові, „Україна. Наука і культура” 25, 45-59.

– Целуйко Олександр (2015): До історії діяльності Музею сфрагістики й нумізматики Львівського університету у 1940-1950-х рр., „Музейний вісник” 14, 25-36.

– Целуйко Олександр (2016): До історії створення і діяльности Музею / кабінету допоміжних історичних дисциплін у Львівському університеті, „Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць” 17, 213-250.

– Чорній Володимир (1998): Заснування та перший період діяльності кафедри історії слов’ян Львівського університету ім. І. Франка (1945-1947), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 33, 265-272.

– Чорній Володимир (1997): Львів як осередок слов’янознавства, „Славістичні студії. Т. 1: Матеріали V Міжнародного славістичного колоквіуму (Львів, 14-16 травня 1996 р.)”, 10-16.

– Чорній Володимир (1998): Професор Дмитро Похилевич – завідувач кафедри історії південних і західних слов’ян Львівського університету ім. І. Франка, [в:] Центральна і Східна Європа в XVXVIII століттях: питання соціальноекономічної та політичної історії. До 100-річчя від дня народження Професора Дмитра Похилевича, ред. Л. Зашкільняк, М. Крикун, Львів, 32-40.

– Чорній Володимир (2002): Кафедра історії слов’ян Львівського університету ім. І. Франка: заснування та перший період діяльності (1945–1947), [в:] Так само, Слов’янознавчі студії, Львів, 151-162.

– Чопик Д. (1996): Василь Лев – літописець і дослідник процесів розвою галицького говору, „Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Т. CСХI: Філологічна секція. [Збірник праць і матеріялів на пошану Василя Лева, 1903-1991]”, 27-32.

– Швагуляк Михайло (1997): До історії українсько-польських переговорів у 1921 році. Місія Тита Войнаровського, „Записки Наукового товариства імені Шевченка” ССХХХІІІ: Праці історично-філософської секції, 126-147.

– Швагуляк Михайло (1997): Степан Томашівський і західно-український консерватизм, „Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність” 3-4, 308-336.

– Швець Наталя (2005): Уліх (Ulich) Ґоттфрід, [в:] Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка. Матеріали до енциклопедії, упор. Н. Швець; наук. ред. С. Макарчук, Львів, 145-146.

– Шуст Роман (1999): Нумізматична наука у Львівському університеті (кінець XVIIІ-XIX ст.) [в:] Львів: місто – суспільство – культура. Т.3: Збірник наукових праць. Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск, ред. М. Мудрий, Львів, 249-257.

– Шуст Роман, Тарнавський Роман (2013): Історична наука у Львівському університеті: 350 років розвитку, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 49, 11-41.

– Шуст Роман, Целуйко Олександр (2009): Допоміжні/спеціальні історичні дисципліни у Львівському університеті імені Івана Франка (1939-2008), „Наукові зошити історичного факультету. Львівського університету. Збірник наукових праць” 10, 188-198.

– Щодра Ольга (1999): Дослідження з історії Львова у Львівському державному університеті імені Івана Франка в 1945-1998 рр., „Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: місто – суспільство – культура” ІІІ, 632-638.

– Юрейко Павло (2009): Життєвий і творчий шлях Станіслава Закшевського, „Науковий вісник Ужгородського університету. Серія  „Історія” 23, 203-213.

– Юрейко Павло (2013): Структура навчально-наукових підрозділів медієвістичного спрямування на філософському (гуманітарному) факультеті Львівського університету міжвоєнного періоду (1918-1939), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 48, 129-151.

– Юрейко Павло (2014): Медієвістика як основна компонента історичних студій кафедри загальної історії середніх віків та Інституту допоміжних історичних наук Львівського університету (1919-1939), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 50: До 75-річчя історичного факультету, 139-157.

ARTICLES IN DAILY NEWSPAPERS (Chronological Arrangement)

„ДiЛO – 1880-1939: wybór artykułów dot. Uniwersytetu Lwowskiego”
1880

– Празникъ Богоявленьскій, 3, 3.

– (?) 300-лѣтный ювилей свого заснованя буде сего року обходити институтъ Ставропигійскій, 6, 3.

– Ôтозва, 6, 4.

– Вчорашній баль “Академического Кружка”, 7, 4.

– Австрійско-Угорска Монархія. При нарадахъ буджетовои комисіи, 9, 3.

– Нова книжка, 10, 4.

– По виборахъ до львôвскои рады громадскои, 18, 3.

– До буджетовои розправы, 24, 1.

– перенесенье мощій бл. п. митрополита Григорія Яхимовича, 29, 3.

– Ювилей Впр. проф. Фр. Костенка, 37, 3.

– Именованя, 39, 3.

– Вечиръ декляматорско-музикальнôй, 37, 3.

– Гадки Подолянина о нашихъ народныхъ потребахъ (ІІІ), 40, 2.

– Вечеръ музикально-декляматорскій, 43, 3.

– Галицькій соймъ краєвый, 44, 2.

– Ректоромъ львôвского универзитету, 45, 3.

– Деканами на универзитетѣ львôвскôмъ, 46, 3.

– Соймъ краєвый, 47, 3

– Доповняючи выборы трехъ членôвъ 47, 3.

– Боже Тѣло пôсля гр. к. обряду, 49, 3.

– Вчера, въ день св. Іоана крест., 49, 3.

– До рады мѣста Львова, 49, 3.

– Наука, штука и Литература, 50, 4.

– Товариство рускихъ академикôвъ “Дружній Лихвярь”, 51, 4.

– На посаду секретаря универзитетського, 52, 4.

– Для бѣдныхъ ученикôвъ, 52, 4.

– Галицькій соймъ краєвый, 53, 2.

– Надъ могилою М. Шашкевича, 54, 1.

– Соймъ краєвый, 55, 3.

– Програма ц.к. ІІ гимназіи, 65, 4,

– Е. В. Цѣсарь Францъ Іосифъ І въ “Народнôмъ Домѣ”, 68, 2-3.

– Е. В. Цѣсарь во Львовѣ, 69, 2.

– (ІІ.) Коломыя, 70, 2.

– Столѣтни роковины вступленя на престолъ Цѣсаря Іосифа ІІ, 71, 1-2.

– Подолянинъ, Подорожь Е. В. Цѣсаря по Галичинѣ, 72, 2.

– отворенье року шкôльного въ львôвскôмъ университетѣ, 73, 4.

– Товариство “Просвѣта” выдало “Календарь на рôкъ 1881”, 73, 4.

– Министеръ просвѣты именовавъ консерваторами памятникôвъ историчныхъ, 73, 4.

– Оповѣстка, 75-76, 4.

– (Е.) Загальни зборы рускихъ академикôвъ львôвского университету, 80, 3-4.

– Повный комитетъ рускій для обходу памяти цѣс. Іосифа ІІ, 82, 3.

– Музикально-деклямаційный вечеръ, 86, 3.

– Зъ всхôднои Галичины, 87, 1.

– Загальный збôръ руского акад. товариства “Дружній Лихварь”, 87, 4.

– Резолюціи предложени комитетомъ для Іосифиньского обходу до ухвалы народного вѣча русинôвъ дня 18(30) листопада 1880, 89, 1-2.

– Декорація, 89, 3.

– Бесѣда дра Корнила Сушкевича, 90, 1-2.

– Бесѣда дра Ивана Добряньского, 92, 1-2.

– Вечерницѣ товариства академичн. “Дружный Лихвярь”, 93-94, 5.

– Товариство академичне “Дружный Лихвярь”, 95, 4.

– Конкурса стипендійни, 98, 3.

– Именованье, 99, 4.

– Дѣятельнôсть руского академ. товариства “Дружній Лихвяръ” въ роцѣ 1879-1880, 100, 2-3.

1881

– Оба товариства академични “Дружній Лихварь” и “Академич. Кружокъ”, 3, 3.

– Для руского акад. товариства “Дружній Лихварь”, 5, 4.

– Други вокально-декляматорски вечерницѣ устроєни товариствомъ “Дружній Лихвярь”, 6, 1.

– Билетôвъ на вечеръ съ танцями, 7, 4.

– Завôзванье, 8, 4.

– Австрійско-Угорска Монархія (Буджетова комисія), 11, 2.

– Стипендіи зъ фонду наукового, 15, 3.

– (Р.) Святкованье памяти ХХ роковинъ смерти Т. Шевченка, 18, 5.

– Стипендіи одержали, 21, 3.

– Дра Оскара Фабіяна, 22, 3.

– Академичне тов. “Дружній Лихвярь”, 23, 3.

– Литературный вечеръ, 24, 3.

– Гдещо о Дѣлѣ “Histoire de la litterature contemporaine chez les Slaves”, 25, 1.

– Стипендіи зъ фундаціи Каролины Глинецкои, 26, 3.

– Руску исторію на университетѣ львôвскôмъ, 26, 3.

– Гдещо о Дѣлѣ “Histoire de la litterature contemporaine chez les Slaves” (Дальше.), 29, 1.

– Австрійско-Угорска Монархія. (Буджетова дебата въ палаты послôвъ.), 31, 2.

– Просвѣтѣмся, 32, 1-2.

– Впов. дръ Изидоръ Шараневичь, 33, 3.

– Вечеръ музикально-декляматорскій товариства “Академическій Кружокъ”, 35, 3.

– Окраденый льокаторъ, 37, 4.

– (Р.) Антольогія рускихъ поезій, 38, 3.

– Зъ причины 10-тыхъ роковинъ заснованя товариства акад. “Дружный Лихвярь”, 45, 3.

– Торжество Божого Тѣла, 46-47, 4.

– Ректоромъ львôвского университету, 46-47, 5.

– Австрійско-Угорска Монархія (Посолъ Гавзнеръ), 48, 3.

– Деканами на университетѣ львôвскôмъ, 48, 3.

– Дръ Юліянъ Охоровичь, 51, 4.

– На двѣ стипендіи зъ фунд. им. Францъ Іосифа и Елисаветы, 54, 3.

– Зô Львова. (Переглядъ дѣятельности кружкывъ накуковôхъ), 61, 2.

– Австрійско-Угорска Монархія. (Мними агитаціи панславистични въ Угорщинѣ и Австріи.), 64, 2.

– Соймъ краєвый, 69, 3.

– Соймъ краєвый, 71, 3.

– Соймъ краєвый, 73, 3.

– Дръ Юл. Охоровичь, 73, 4.

– Ôтозва до всѣхъ П. Т. рускихъ академикôвъ Львôвского университету, 73, 4.

– Комедія “narodowa”, 75, 1.

– Дрôбни вѣсти, 76, 3.

– Соймъ краєвый, 79, 2.

– Загальни зборы членôвъ “Народного Дому”, 80, 3.

– Соймъ краєвый, 81, 2.

– Статутъ руского товариства педагогичного, 81, 3

– Депутація рускихъ академикôвъ, 81, 3.

– Справа катедры рускои исторіи на университутѣ львôвскôмъ, 83, 1.

– Руского акад. товариства “Дружный Лихвярь” во Львовѣ, 83, 3.

– Руске товариство педагогичне, 84, 1.

– Дрôбни вѣсти, 84, 3.

– Кон. Левицкій, Ôтозва, 84, 4.

– Товариство академичне “Дружный Лихвярь” въ роцѣ шк. 1880/81, 86, 2.

– Дрôбни вѣсти, 86, 3.

– Обвѣщенье, 86, 4.

– Дръ Омелянъ Огоновскій, 87, 3.

– Оголошенье, 87, 4.

– Перши зборы новозавязавшогося “Кружка Правникôвъ”, 89, 3.

– Завôзванье, 89, 4.

– Зъ Вѣдня, 90 и 91, 3.

– Выдѣлъ тов. рускихъ академикôвъ “Дружный Лихвярь”, 90 и 91, 5.

– В имени тов. “Дружный Лихвярь” во Львовѣ, 90 и 91, 5.

– Обвѣщенье, 90 и 91, 6.

– Оголошенье, 90 и 91, 6.

– Завôзванье, 90 и 91, 6.

– Пп. Юліянъ Медвецкій и В. Заячковскій, 92, 3.

– Выдѣлъ краєвый не має для Русинôвъ фонду!, 93, 3.

– Переписка редакціи, 95, 4.

– Яка може бути згода межи Русинами?, 96, 1-2.

– На университутѣ львôвскôмъ, 96, 5.

– Дръ Изидоръ Шараневичь, 98, 2.

– Завôзванье, 99, 4.

– Безпамятни…, 100, 1.

1882

– Оглядъ словеснои працѣ австрійскихъ Русинôвъ за рôкъ 1881, Ч. На показъ, 1-4.

– Дѣяльнôсть исторично-литературного кружка академикôвъ за мѣсяцъ падолистъ и грудень 1881, Ч. На показъ, 3-4.

– Дръ Симеонъ Сирскій, Ч. На показъ, 4.

– Товариство “Академическій Кружокъ”, 2, 3.

– Сегодня прощаєсь наше академичне товариство “Дружній Лихвярь” съ трема своими членами-академиками, 2, 3.

– Ôтъ “Академического Кружка”, 3, 4.

– Руске акад. товариство “Дружный Лихвярь” во Львовѣ, 4, 3.

– Промова проф. дра Омеляна Огоновского, 6, 1.

– Загальни зборы товариства “Просвѣта”, 6, 3.

– Вечерокъ музикально-декляматорскій (вечерницѣ), 7, 3.

– Судово-полиційни ревизіи и увязненя, 7, 3.

– Поголоска о урядовôмъ розвязаню рускихъ товариствъ, 8, 4.

– Акад. товариство “Дружный Лихвярь”, 9, 3.

– Товариство “Академическій Кружокъ”, 9, 4.

– Обвѣщенье, 9, 4.

– Поправка, 10, 3.

– Въ память ХХІ-ыхъ роковинъ смерти Тараса Шевченка, 11, 4.

– Володиславъ Сроковскій, 12, 4.

– Слухачѣ львôвского университету, 12, 4.

– Вѣче галицкихъ рабинôвъ, 12, 4.

– Стипендією бл. п. Петра Целевича, 13, 4.

– Руске акад. товариство “Дружный Лихвярь”, 13, 4.

– Руске акад. товариство “Дружный Лихвярь”, 14, 3.

– Подяка, 14, 4.

– Програма музикально декляматорского вечера, 15, 3.

– Товариство академичне “Дружный Лихвярь”, 17, 2.

– Святкованье памяти ХХІ роковинъ смерти Тараса Шевченка, 18, 1.

– IV-ти вечерницѣ товар. “Дружный Лихвярь”, 20, 3.

– Дръ Юліянъ Охоровичъ, 21, 3.

– Австрійско-Угорска Монархія, 22, 3.

– (оо) (“Koło polityczne”), 25, 2.

– ВП. Александеръ Огоновскій, 25, 3-4.

– П. Емилій Калитовскій, 25, 4.

– Справозданье зъ дѣяльности “Кружка Правникôвъ”, 26, 4.

– Львôвскій университетъ, 28, 3.

– Подяка, 28, 4.

– Надôслане, 28, 4.

– Голосъ польскихъ газетъ о згодѣ межи Поляками а Русинами, 29, 1-2.

– Австрійско-Угорска монархія, 29, 3.

– Вп. професоръ дръ Исидоръ Шараневичъ, 30, 4.

– Где лежавъ старорускій княжій городъ Галичь?, 31, 4.

– Проф. львôвского универзитету дръ Гризецкій, 32, 3.

– Конкурсъ товариства “Руска Бесѣда” на творы драматични, 32, 3.

– Зъ Тысьменицѣ, 33, 4.

– Поминальне богослуженье за бл. п. митрополита Григорія Яхимовича, 34, 3.

– Руске академичне товариство “Дружный Лихвярь”, 34, 3-4.

– ВП. д-рови Олександрови Огоновскому, 34, 3.

– Процесъ о забуренье публичного спокою, 35, 3.

– Дръ Маврицій Кабатъ, 34, 4.

– Посмертни вѣсти, 36, 4.

– Звѣстна зъ своєи клеветливости “Gazeta Narodowa”, 37, 3.

– Конкурсъ стипендійни, 38, 3.

– Надзвычайнымъ професоромъ географіи, 38, 3.

– Слѣдъ третои церкви староруского княжого города Галича, 39, 4.

– (Ôткрытье руинъ староруского княжого города Галича.), 40, 1.

– Памяти найлучшого друга, 40, 1-3.

– Протестъ противъ ôтданю оо. Василіянъ патрамъ єзуитамъ, 40, 3.

– Памяти найлучшого друга. ІІ, 41, 1-2.

– Вп. п. Володиславъ Федоровичь, 41, 3.

– Нова катедра польскои исторіи, 41, 3.

– Поминальне богослуженье за упокôй душѣ бл. п. митрополита Григорія Яхимовича, 41, 3.

– Процесъ Ольги Грабаръ и товаришѣвъ о злочиньство головнои зрады. Поводы, 42, 4-5.

– Процесъ Ольги Грабаръ и товаришѣвъ о злочиньство головнои зрады. Першій день розправы, 42, 8.

– Процесъ Ольги Грабаръ и товаришѣвъ. Шестый день розправы — субота 17 червня, 44, 3.

– Процесъ Ольги Грабаръ и товаришѣвъ. Пятый день розправы — пятниця 16 червця, 45, 1.

– Проф. Соколовъ, 46, 3.

– Ректоромъ львôвского университету, 46, 3,

– Бл. п Павло Ясеницкій, 47, 4.

– Розправа въ процесѣ гр. делля Скалѣ противъ о. Качалы и Володимира Барвѣньского, о образу чести, 47, 5.

– Процесъ Ольги Грабаръ и товаришѣвъ. Шѣснайцятый день розправы — понедѣлокъ 3 липця, 48, 3.

– Загальный збôръ товариства “Дружный Лихвярь”, 48, 3.

– Впов. П. Миколай Вѣтошиньскій, 48, 4.

– Процесъ Ольги Грабаръ и товаришѣвъ. Сѣмнайцятый день розправы, — второкъ 4 липця, 49, 1.

– Процесъ Ольги Грабаръ и товаришѣвъ. Ôсѣмнайцятый день розправы, середа 5 липця, 49, 2.

– Наши товариства академични “Дружный Лихвярь” и “Академ. Кружокъ”, 49, 5.

– Загальный збôръ академичного товариства “Дружный Лихвярь”, 50, 4.

– Зъ львôвского университету, 53, 4.

– П. Володимира Масляка, 55, 4.

– “Академичне братство”, 56, 2.

– Дръ Юліянъ Охоровичь, 59, 3.

– IV. Вирильный голосъ въ соймѣ для ректора политехничнои школы львôвскои, 60, 2.

– (Дрôбни вѣсти.), 62, 4.

– Ôтозва до рускои академичнои молодежи, 63, 4.

– Розкопка руинъ староруского княжого города Галича, 64, 3.

– На катедру зоольогіи въ университетѣ львôвскôмъ, 65, 3.

– Министерство просвѣты, 66, 4.

– По поводу уступленя митрополита Сембратовича, 68, 1.

– Зъ рускои словесности, 68, 3.

– Дальша розкопка старинного Галича, 68, 4.

– Петиція, 70, 3.

– Соймъ краєвый. Шесте засѣданье, дня 16 вересня, 70, 3.

– Соймъ краєвый. Семе засѣданье, дня 16 вересня, 70, 3.

– Дръ Калина, 70, 5.

– Ôтозва до рускои академичнои молодежи, 71, 4.

– Товариство Русинôвъ-Академикôвъ “Академичне Братство”, 72, 1-2.

– (Дрôбни вѣсти.), 72, 4.

– Соймъ краєвый. Пятнайцяте засѣданье, дня 30 вересня, 73, 2.

– Въ львôвскôмъ университетѣ, 73, 3.

– “Академичне братство”, 74, 3.

– Вп. Володимиръ Федоровичь, 74, 3.

– Дальши розкопы старинного Галича, 74, 4.

– Впр. о. Стефанъ Качала, 75, 3.

– Честный Русинъ техникъ, 75, 4.

– Пôдчасъ отвореня року шкôльного въ львôвскôмъ университетѣ, 76, 3.

– Товариство “Академичне Братство”, 76, 3.

– Федько Острогскій, 77, 3.

– Инавгурація року шкôльного 1882/3 въ университетѣ львôвскôмъ, 77, 3.

– Процесъ прасовый, 78, 3.

– Соймъ, 78, 3.

– Передвыборчѣ загальни зборы тов. “Академичне Братство”, 78, 3.

– На дохôдъ товариства “Академичне Братство”, 78, 3.

– (Дрôбни вѣсти.), 78, 3.

– Завôзванье, 78, 4.

– Дръ І. Захарієвичь, 81, 3.

– Представленье въ народнôмъ рускôмъ театрѣ на дохôдъ “Академичного Братства”, 81, 3.

– Загальни зборы тов. “Академичне Братство”, 82, 3.

– Завôзванье, 82, 4.

– Зô Львова. (Справозданье выдѣлу руского акад. товариства “Академичне Братство” за р. шк. 1881/2.), 83, 2.

– “Академичне Братство”, 83, 3.

– (Дрôбни вѣсти.), 83, 4.

– Концертъ “Рускихъ Дамъ”, 84, 3.

– Зъ пôдъ Галича. (Про руины и памятки Галича.), 85, 1-2.

– Чистый дохôдъ зъ представленя театрального, 85, 3.

– Рускій театръ народый во Львовѣ, 85, 3.

– Въ честь памяти Мих. Качковского, 85, 3.

– (Дрôбни вѣсти.), 86, 3.

– (Дрôбни вѣсти.), 86, 3.

– “Академичне Братство”, 87, 3.

– Академичный Кружокъ, 87, 3.

– Завôзванье, 88, 4.

– Музикально-декляматорскій вечерокъ, 89, 4.

– Други загальни зборы руского “Кружка правникôвъ”, 89, 4.

– Ôтозва, 89, 5.

– Товариство “Академическій Кружокъ”, 91, 3.

– Музикально-декляматорскій вечерокъ, 91, 3.

– Товариство “Академическій Кружокъ”, 91, 3.

– Музикально-декляматорскій вечерокъ, 91, 3.

– Преосвяшенному Епископови Сильвестрови, 93, 4.

– Други загальни зборы “Кружка правникôвъ”, 94, 3.

– Музикально-декляматорскій вечерь, 95, 3.

– Зъ Черновець. (Похвальна дѣяльнôсть и празнованье 7-лѣтнои рôчницѣ акад. товариства “Союзъ”, 96, 2.

– Справозданье зъ двохъ послѣдныхъ засѣдань центр. Выдѣлу тов. “Просвѣта”, 96, 3.

– Ôтъ Выдѣлу “Академического Кружка”, 97 и 98, 3.

– Габилитація, 97 и 98, 6.

– О. Іоанъ Ильницкій, 99, 4.

– Львôвскій дописуватель до “Przyszłości”, 99, 4.

– Запросины до передплаты на И. Онишкевича “РУСКУ БИБЛІОТЕКУ”, томъ ІІІ-ѣй, 100, 4.

1883

– Вечеръ съ танцями, 1, 3.

– На загальныхъ зборахъ “Рускои Бесѣды”, 3, 3.

– Для “Академичного Братства”, 3, 3.

– Дръ Маврикій Кабатъ, 3, 3.

– “Руска Библіотека”, 5, 3.

– Катедра зоологіи на львôвскôмъ университетѣ, 7, 3.

– Загальни зборы тов. “Просвѣта”, 8, 3.

– Похоронъ Володимира Барвѣньского, 9 и 10, 4.

– Львôвскій сенатъ университетскій, 9 и 10, 5.

– Подяка, 9 и 10, 5.

– Выдѣлъ тов. “Просвѣта”, 11, 5.

– Похоронъ бл. п. Шуйского, 11, 5.

– Що коштують наши школы?, 15, 1-2.

– Гдещо про Львôвъ передъ 100 роками и про триразовый приѣздъ Іосифа ІІ до того мѣста, 15, 1.

– Справы краєви. (Въ справѣ заложеня медичного выдѣлу въ львôвскôмъ университетѣ), 15, 2-3.

– Дръ Маврикій Кабатъ, 15, 3.

– Оповѣстка, 16, 4.

– Подяка, 17, 4.

– “Академичне Братство” а Czytelnia Akademicka, 18, 3.

– Именованя, 20, 3.

– Першій разъ въ языцѣ рускôмъ, 22, 3.

– Складъ новои рады мѣста Львова, 23, 3.

– Справозданье “Кружка фильософичного” “Академичного Братства”, 25, 4.

– Бесѣда посла Ковальского, 27, 2.

– Стипендіи, 27, 3.

– “Кружокъ учителѣвъ шкôлъ высшихъ”, 30, 4.

– Организація нашихъ народныхъ силъ, 37, 1.

– Товариства: “Просвѣта”, “Руска Бесѣда” и “Академичне Братство”, 45, 3.

– “Академичне Братство”, 58, 3.

– Руске народне вѣче, 59, 3.

– Банкъ краєвый, 61, 2.

– Выдѣлъ “Кружка правникôвъ”, 61, 4.

– Организація суспѣльнои працѣ Русинôвъ, 64, 1.

– Организація суспѣльнои працѣ Русинôвъ, 67, 1-2.

– Народне Вѣче Русинôвъ, 69, 3.

– Подяка, 76, 4.

– Зьѣздъ архнологичнои комисіи, 80, 3.

– Митрополитъ Іосифъ Сембратовичъ, 81, 3.

– Про археологични розкопы въ Галичи, 81, 4.

– На прощальнôй вечери, 83, 3.

– На университетѣ львôвскôмъ, 84, 3.

– Поновлени выборы, 89, 1.

– Вандрôвка рускои молодѣжи, 89, 1-2.

– Дръ Едвардъ Ритнеръ, 89, 3.

– Воскресшій княжій городъ, 95, 1.

– Ôтозва до Русинôвъ-академикôвъ, 101, 4.

– “Руска библітека И. Онишкевича”, 102, 6.

– Соймъ краєвый, 104, 2.

– Надôслане, 107, 4.

– П. Лозиньскій, 110, 3.

– Впр. о. Францъ Костекъ, 112, 3.

– Похоронъ дра Костека, 113, 3.

– Завôзванье, 116, 4.

– Справозданье товар. “Академичне Братство” за р. 1882/83, 119, 2.

– “Академичне Братство”, 119, 3.

– По соймѣ, 121, 1.

– Завязанье етнографично-статистичного кружка при “Академичнôмъ Братствѣ”, 121, 3.

– Зъ представленя на дохôдъ “Акад. Братства”, 122, 3.

– Покривдженье рускихъ богословôвъ на университетѣ во Львовѣ, 124, 1.

– Друге зѣбранье товаришôвъ “Етнографично-статистичного Кружка”, 124, 3.

– Въ справѣ протесту рускихъ богословôвъ, 126, 1.

– “Етнографично-статистичный Кружок”, 127, 3.

– Справозданье зъ дѣяльности “Кружка Правникôвъ” во Львовѣ, 128, 2-3.

– Посмертна згадка, 128, 3.

– Торжество въ честь Миклосича, 129, 1-2.

– Пяте засѣданье “Етнографично-статистичного Кружка”, 129, 3.

– Вечерницѣ “Академичного Братства”, 130, 3.

– При Академичнôмъ Братствѣ завязався “Кружок для устроюваня вандôвокъ по нашôмъ краю”, 130, 3.

– Вечерницѣ “Академичного Братства”, 132, 3.

– Засѣданя “Етнографично-статистичного Кружка”, 132, 3.

– Загальный збôръ “Кружка правникôвъ”, 132, 4.

– Шосте засѣданье “Етнографично-статистичного Кружка”, 135, 3.

– Семе засѣданье “Етнографично-статистичного Кружка”, 139, 3.

– Иматрикуляція въ львôвскôмъ университетѣ, 139, 3.

– Професоромъ зоологіи именованый дръ Венедикъ Дыбовскій, 147, 3.

1884

– На катедру пастырского богословія, 4, 3.

– Вп. Іосифъ Онишкевичь, 4, 4.

– Мѣжъ численными стипендіями, 7, 3.

– Вечерницѣ въ честь бл. п. Володимира Барвѣньского, 9, 3.

– Конкурс на опорожнену посаду професора пастырского богословія, 10, 3.

– Засѣданье “Етнографично-статистичного Кружка, 10, 3.

– Програма музикально-декляматорского вечера въ память бл. п. Володимира Барвѣньского, 11, 3.

– Баль “Академического Кружка”, 11, 3.

– Вечеръ въ перши роковини смерти Володимира Барвѣньского, 13, 3.

– П. Кость Левицкій, 15, 3.

– Комітетъ вечерниць, устроєныхъ въ честь бл. п. Володимира Барвѣньского, 15, 3.

– Вечеръ въ честь Т. Шевченка, 18, 3.

– Зъѣздъ археологôвъ и историкôвъ, 20, 2-3.

– Академичный сенатъ львôвского университету, 20, 3.

– Комитетъ товариствъ “Просвѣта”, “Руска Бесѣда”, “им. Шевченка” и “Академ. Братство”, 21, 3-4.

– Засѣданье “Етнографично-статистичного Кружка, 21, 4.

– Музикально-декляматорскій вечерокъ въ память Т. Шевченка, 22, 3.

– Програма музикально-деклямаційныхъ вечерниць, 23, 3.

– Комитетъ товариствъ “Просвѣта”, “Руска Бесѣда”, “им. Шевченка” и “Академ. Братство”, 25, 3.

– Съ симъ числомъ “Дѣла” розсылаємо выготовлени “Етнографично-статистичнымъ Кружком” заснованымъ при Академичнôмъ Братствѣ” “Пытаня о читальняхъ” и “Пытаня о братствахъ церковныхъ”, 27, 3.

– Подяка, 29, 5.

– Университетъ львôвскій, 31, 3.

– Комитетъ завязаный при “Академичнôмъ Братствѣ”, для устроюваня вандрôвокъ по Галичины, 33, 3.

– Ôтозва до рускои молодѣжи, 40 и 41, 3.

– (Надôслане.), 40 и 41, 5.

– Дръ Исидоръ Шараневичь, 43, 3.

– Русины въ львôскôмъ университетѣ, 44, 2.

– Стипендіи зъ фундаціи Каролины Глинецкои, 48 и 49, 6.

– Проф. Дра Омеляна Огоновського, 57, 3.

– П. Стефанъ Федакъ, 61 и 62, 4.

– Дръ Исидоръ Шараневичь, 61 и 62, 4.

– Дръ Юліянъ Охоровичь, 61 и 62, 4.

– Ректоромъ львôвского университету, 65, 3.

– Зъ нашого университету, 71, 1.

– Благодареніе, 71, 3.

– Програма вандрôвки рускри молодѣжи, 74, 3.

– Подяка, 75, 4.

– Комитетъ вандрôвникôвъ, 76, 3.

– Дрôбнѣ вѣсти, 76, 4.

– Ôтозва до Русинôвъ-академикôвъ всеи австрійскои Руси!, 80, 1.

– Дръ Исидоръ Шараневичь, 81, 3.

– Проф. дръ Омелянъ Огоновскій, 82, 3.

– Одовець К., “Руска Библіотека” томъ ІІІ. выданый “Академичнымъ Братствомъ”, 86, 1-2.

– Нови розкопы въ Галичи, 100, 1-2.

– Друге “Вѣче” академикôвъ-Русинôвъ въ Коломыи д. 7. серп. 1884, 103, 1-2.

– Дръ Иванъ Добряньскій, 103, 3.

– Дръ Иванъ Добряньскій, 104, 3.

– Ôтозва до Русинôвъ-Академикôвъ, 105, 1-2.

– Друге “Вѣче” академикôвъ-Русинôвъ въ Коломыи д. 7. серп. 1884, 106, 1-2.

– Въ дѣлѣ розкопокъ въ Вихторовѣ, 106, 3.

– Друге “Вѣче” академикôвъ-Русинôвъ въ Коломыи д. 7. серп. 1884, 108, 1-2.

– Вписы на университетъ, 108, 2.

– Дръ Иванъ Добряньскій, 114, 3.

– Шараневичъ Ис., Дальшій хôдъ розкопôвъ въ Галичи, 115, 1-3.

– Товариство “Академ. Братство”, 117, 3.

– На польски выклады на университетѣ, 118, 4.

– На дохôдъ товариства “Академичне Братство”, 121, 3.

– Зъ университету, 124, 3.

– Академичне Братство, 124, 3.

– Комерсъ членôвъ “Академичного Братства”, 124, 3.

– Зъ университету, 125, 3.

– На вчерашнôмъ загальнôмъ зборѣ “Академичного Братства”, 125, 3.

– Дръ Брикнеръ, 125, 3.

– Товариство “Академичне Братство”, 126, 3.

– Перши сегорôчни вечерницѣ “Академичн. Братства”, 129, 4.

– Справозданье зъ дѣяльности Выдѣлу “Академичного Братства” въ р. 1883/4, 132, 2.

– Товариство “Академическій Кружокъ”, 134, 3.

– Справозданье Кружка етнографично-статистичного за рôкъ 1884, 135, 1-2.

– Выдѣлъ “Кружка правникôвъ”, 136, 2.

– Гр. Адальбертъ Дѣдушицкій, 137, 3.

– Други сегорôчни вечерницѣ “Академичн. Братства”, 137, 3.

– Сенатъ львôвского университету, 138, 3.

– “Кружокъ Правникôвъ”, 138, 3.

– Выдѣлъ товариства “Академичне Братство”, 139, 3.

– Тов. “Академичне Братство”, 140, 3.

– Въ “Академичнымъ Братствѣ”, 140, 3.

– Засѣданье “Етнографично-статистичного Кружка”, 140, 3.

– Етнографично-статистичный Кружокъ, 140, 3.

– Вечерницѣ “Академичного Братства”, 141, 5.

– Габилитація, 142, 4.

– Програма зъѣзду археологичного въ Львовѣ, 144, 2.

– “Рускои библіотеки” нова серія, томъ першій. Творы Володимира Навроцкого, 145, 4.

– Тѣснѣйший комитетъ Методіевскій, 148, 4.

1885

– Въ честь 25-лѣтного ювилею писательскои дѣяльности Олександра Я. Кониського, 2, 3.

– Вовняни вечерки, 2, 3.

– Австрійски универзитетѣ, 3, 3.

– Торжество Богояаленія, 3, 3.

– Дрôбнѣ вѣсти, 3, 4.

– Емиліянъ Курбасъ, 3, 4.

– Выдѣлъ “Академического Кружка”, 4, 3.

– Именованя, 5, 3.

– Въ ІІ-ги роковины смерти бл. п. Володимира Барвѣньского, 6, 3.

– Дръ Петро Стебельскій, 8 и 9, 4.

– Вечеръ съ танцями, 8 и 9, 4.

– Загальни зборы товариства “Просвѣты”, 10, 2.

– Музикально-декляматорскій вечеръ, 10, 3.

– Вечеръ съ танцями, 10, 3.

– Корнило Заклиньскій (Згадка въ рѣчницю єго смерти), 12, 1-3.

– Вечерницѣ въ честь бл. п. Григорія Яхимовича, 12, 4.

– Стипендія для Русинôвъ, 14, 3.

– Въ “Академичнôмъ Братствѣ”, 16, 2.

– Посмертни вѣсти: Юліян Матѣєвъ, 16, 4.

– Посмертни вѣсти: Антѣнъ Гиль, 16, 4.

– Похоронъ бл. п. Ев. Желехѣвского, 18, 1.

– Зъ житя новыхъ архипастырѣвъ. Дръ Сильвестръ Сембратовичъ , 20, 2.

– Музикально-Декляматорски вечерницѣ въ память ХХІV роковинъ смерти Т. Шевченка, 21, 2.

– Зъ житя новыхъ архипастырѣвъ. Дръ Юліянъ Пелешь, 21 и 22, 4.

– Академичне Братство, 21 и 22, 5.

– Молодѣжь руска, 23, 3.

– Академичне Братство, 25, 3.

– Нови доценти львôвского университету, 27, 3.

– Выдѣлъ тов. “Академичне Братство”, 28, 3.

– Управляючій комитетъ общества “Академическій Кружокъ”, 30, 3.

– П. Юліянъ Брылиньскій, 32, 3.

– Кс. Маркилъ Паливода, 34 и 35, 4.

– Депутація львôвскихъ Русинôвъ, 41, 3.

– Вандрôвка академикôвъ на Подѣлье, 42, 2.

– Ôтъ п. Дениса Кулачковского, 43, 1.

– Надани стипендіи, 43, 3.

– Руска депутація у Вѣдни, 44, 2.

– Товариство “Сѣчь” у Вѣдни, 44, 3.

– Руска депутація у Вѣдни, 45, 1.

– О. дръ Иванъ Бартошевскій, 46, 3.

– Вандрôвка рускихъ академикôвъ, 48, 2.

– Польска читальня академична, 48, 3.

– По чіѣй сторонѣ правда?, 49, 1.

– Вистава етнографична, 50, 4.

– Интронизація лат. архіеп. Северина Моравского, 51, 3.

– Вечеръ музикально-деклямаційный, 51, 3.

– До нашихъ выборцôвъ!, 54, 1.

– Стипендію, 56, 2.

– Выклады рахунковости державнои, 57, 4.

– Товариство “Академический Кружокъ”, 58, 3.

– Паломники передъ властями политичними, 64, 3.

– Вандрôвка рускои молодежи академичнои на Подѣлье, 65, 2.

– Товариство “Академический Кружокъ”, 65, 3.

– Фестинъ, 65, 3.

– Дрôбнѣ вѣсти, 65, 4.

– Политика фантазіи, 67, 1.

– Складъ ново-выбраного сенату академичного университету львôвского, 67, 3.

– Вандрôвка рускои молодежи академичнои на Подѣлье, 71, 3.

– Вп. Володимиръ Качала зъ Кієва, 74, 3.

– Выдѣлъ товариства “Академичне Братство”, 77, 3.

– Ôтозва вандрôвничого комитету завязаного при “Академичнôмъ Братствъ” у Львовѣ, 78, 2.

– Наше положенье, 83, 1-2.

– Зъѣздъ архелологичный и выстава археологична та етнографична у Львовѣ, 83 и 84, 2.

– “Вправы на поли рускои литературы”, оголошувани проф. д-ромъ Омеляномъ Огоновскимъ, 87, 3.

– Академики зъ “Академического Кружка”, 88, 3.

– Альбумъ ІІІ. вандрôвки рускихъ академикôвъ на Подѣлье, 91, 3.

– Третя вандрôвка рускои молодежи, 93, 1-2.

– Зъ археологичного зъѣзду, 97, 1-2.

– 300-лѣтни роковины заснованя Ставропигійского Института, 97, 3.

– Зъ львôвского университету, 98, 1-2.

– Именованя, 98, 3.

– Ôтворенье року шкôльного 1885/6 на львôвскôмъ университетѣ, 104, 3.

– На львôвскôмъ университетѣ, 105, 3.

– (Товариство “Академичне Братство” передъ тымъ “Дружный Лихвяръ” у Львові), 106, 2.

– 300-лѣтный ювилей Ставропигіи, 111, 1.

– Управляючій Совѣтъ “Народного Дому”, 111, 3.

– Нове товариство политичне “Народна Рада”, 114, 1.

– Посвященье розширеного локалю друкарнѣ тов. им. Шевченка и ново-закупленои машины, 114, 3.

– Выдѣлъ товариства “Академичне Братство”, 114, 3.

– Центральный Выдѣлъ товариства “Просвѣта” у Львовѣ, 116, 3.

– Потреба организаціи, 118, 1.

– Ще слѣвце правды кієвскôй “Зарѣ” про вандрôвку, 118, 3.

– Товариство “Академичне Братство”, 118, 4.

– Д-ръ Едвардъ Ритнеръ, 118, 4.

– Ходятъ слухи, 120, 3.

– На Загальнымъ Зборѣ товариства “Академичне Братство”, 120, 4.

– Зъ университету, 122, 3.

– Справозданье Выдѣлу товариства “Академичне Братство” за рôкъ шкôльный 1884/85, 125, 2.

– Намѣсництво розписало конкурсъ на одну стипендію, 126, 3.

– Выдѣдъ товариства “Академичне Братство”, 126, 3.

– Тов. “Академичне Братство”, 130, 3.

– VIII Збôръ членôвъ “Народного Дому”, 131, 1.

– Загальный збôръ “Кружка правникôвъ”, 131, 2.

– Д-ръ Іосифъ Комарницкій, 131, 3.

– Имматрикуляція, 133, 3.

– Григорій Врецьона, 136, 4.

– Въ товариствѣ “Академичне Братство”, 136, 4.

– Выданя товариства “Академичне Братство”, 136, 5.

– Переглядъ часописей, 138, 2.

– Австрійско-Угорска Монархія. (Въ справѣ доповненя львôвского университету), 140, 2.

1886

– Въ робôтни фотоґрафичнôй Тшемеского, 3, 3.

– Въ суботу дня 23 л. с. м. ôтбудеся въ комнатахъ товариства “Руска Бесѣда”, 3, 3.

– Щедрѣсть польска для Русинôвъ, 4, 1.

– Проф. Ритнера, 5, 3.

– Вечерницѣ съ танцями, 5, 3.

– Выдѣлъ товариства “Академичне Братство”, 6, 3.Проф. д-ръ Александеръ Огоновскій, 6, 3.

– Торжество ювилейне “Института Ставропигійского”, 6, 3.

– Намѣсництво розписує конкурсъ на кôлька стипендій, 6, 3.

– Други вечерницѣ съ танцями, 8, 3.

– Вечерокъ съ танцями, 9, 3.

– Баль устроюваный “Академ. Кружкомъ”, 9, 3.

– Загальни Зборы тов. “Просвѣта”, 10, 1.

– “Сzytelnia akademicka”, 11, 4.

– Библіотека Львôвского университету, 12, 5.

– Выдѣлъ товариства “Академичне Братство”, 13, 3.

– Загальный збôръ тов. “Зорѣ”, 14, 2.

– Львôвскій университет, 14, 3.

– Качала Стефанъ, Наши политични партіи, 19, 1.

– Стипендіи, 19, 3.

– Университеты въ Австріи, 22, 3.

– Стипендіи и запомоги, 23, 3.

– Литературный Сборникъ издаваємый Галицко рускою Матицею, 26, 3.

– Товариство “Академическій Кружокъ”, 26, 3.

– Новый Выдѣлъ Товариства “Академическій Кружокъ”, 27, 3.

– Изъ “Академичного Братства” въ дѣлѣ 4-тои вандрôвки рускои молодежи, 28, 2.

– На фондъ стипендійный имени Преосв. еп. Юл. Пелеша, 28, 3.

– Стипендіи, 28, 3.

– Память ХХV-хъ роковинъ смерти Тараса Шевченка, 30, 1-2.

– Русины пôдъ взглядомъ етнографичнымъ, языковымъ, историчнымъ и литературнымъ. Перекладъ статіи д-ра Ом. Огоновского, 30, 1-2.

– Русины пôдъ взглядомъ етнографичнымъ, языковымъ, историчнымъ и литературнымъ. Перекладъ статіи д-ра Ом. Огоновского, 31, 1-2.

– Русины пôдъ взглядомъ етнографичнымъ, языковымъ, историчнымъ и литературнымъ. Перекладъ статіи д-ра Ом. Огоновского, 33, 1-2.

– Комитетъ, устороившій концертъ, 33, 3.

– Память Николая Устіяновича, 34, 2.

– Рѣчь посла Озаркевича при спеціяльнôй дебатѣ надъ буджетомъ, 35, 2.

– Загальни Зборы товариства имени Шевченка, 41, 1-2.

– IV. вандрôвка академ. молодежи, 48, 2.

– Университетъ кракôвскій, 48, 3.

– Членами комисіи екзаминуючои при испытѣ державнôмъ правно-историчнôмъ, 48, 3.

– Дрôбни вѣсти, 56, 3.

– Выдѣлъ Кружка правникôвъ у Львовѣ, 60, 3.

– Академичный сенатъ, 69, 3.

– Ювилейне торжество въ ХХV-ти роковины литературнои дѣяльности Осипа Федьковича въ Чернѣвцяхъ, 70 и 71, 2-3.

– П. Иванъ Струтыньскій, 70 и 71, 4.

– Д-ръ Іосифъ Кашница, 72, 4.

– Дипломъ магистрôвъ фармаціи, 74, 4.

– Ôтъ Комитету вандрôвки молодежи, 76, 2.

– Часъ патріотамъ зъ Долиньского до працѣ!, 81, 1.

– (Министеръ просвѣты въ борбѣ съ вѣденьскимъ университетомъ), 82, 2.

– Стипендію имени Каролины Глинецкои, 83, 3.

– На Львôвскôмѣ университетѣ, 87, 4.

– Справѣ выборôвъ въ Долинщинѣ, 89, 2.

– Зрада власного народу, 95, 1-2.

– Ôтозва Выдѣлу “Академичного Братства” до рускои молодежи академичнои Львôвского университету!, 100, 2.

– Посмертни вѣсти: Омелянъ Винтонякъ, 102, 3.

– Въ львôвскôмъ университетѣ, 106, 3.

– Отворенье року шкôльного, 110, 3.

– Правничо-исторични испытѣ, 114, 3.

– Выдѣлъ “Академичного Братства”, 115, 3.

– Министръ просвѣты, 115, 3.

– Выдѣлъ “Академичного Братства”, 116, 3.

– Екзаменаторами для испытôвъ державныхъ, 117, 3.

– О. Антоній Юзычиньскій, 118, 1.

– До Русинôвъ Выборцѣвъ округа Долина-Болехôвъ-Рожнѣтôвъ, 124, 1.

– Тов. “Академичне Братство”, 122, 3.

– На розширенье льокалю товариства “Академичне Братство”, 123, 3.

– Выдѣлъ тов. “Академичне Братство”, 126, 3.

– Выдѣлъ “Академического Кружка”, 129, 3.

– Выборъ посла до Сойму краєвого, 129, 3.

– На дохѣдъ тов. “Академичне Братство”, 131, 3.

– Именованя, 136, 3.

– Фискалиѣзмъ и наши просвѣтно-наукови товариства, 139, 2.

– Зъ концерту товариства “Академичне Братство”, 139, 3.

– Утраквизмъ п. А. Малецкого, 144, 1.

1887

– “Академичне Братство”, 4, 3.

– Выдѣлъ тов. “Академичне Братство”, 4, 3.

– Товариство “Академичне Братство”, 6, 3.

– Степень доктора правъ, 5, 4.

– Степень доктора философіи, 6, 3.

– Товариство “Академичне Братство”, 7, 3.

– Архіеп. Моравскому, 7, 3-4.

– XVIII Загальни Зборы товариства “Просвѣта” у Львовѣ, 8, 1.

– Львôвскій университетѣ, 8, 3.

– Д-ръ Андрій Чайковскій, 10, 3.

– Выдѣлъ тов. “Академичне Братство”, 10, 4.

– Фреквенція на австрійскихъ университетахъ, 11, 3.

– Баль “Академичного Братства”, 12, 3.

– “Petition of rights”, 13, 1.

– На львôвскôмъ университетѣ, 17, 3.

– О наше право!, 17 и 18, 1-2.

– “Академичне Братство”, 17 и 18, 4.

– Стипендіи, 17 и 18, 5.

– Именованя, 17 и 18, 5.

– Конкурсъ на 7 стипендій, 23, 4.

– Президентъ мѣста Львова, 25, 4.

– Д-ръ Юліянъ Целевичь, 26, 3.

– Округи консерваторски въ Галичинѣ, 29, 3.

– Исторія литературы рускои, 31, 2.

– Нови принципы нашого Впр. митрополита Сильвестра?, 31, 4.

– Загальни Зборы учителѣвъ шкôлъ высшихъ, 35, 2.

– Рôчни Зборы членôвъ Ставропигійского Институту, 41, 3.

– Денисъ Леонтовичь, 43, 3.

– Бібліотека университетска у Львовѣ, 43, 4.

– Именованя, 44, 4.

– Корнило Решетиловичь, 46, 3.

– Слухателямъ львôвского университету, 46 и 47, 4.

– Стипендіи, 50, 3.

– Д-ръ Иванъ Добряньскій, 50, 3.

– На львôвскôмъ университетѣ, 51, 3.

– Именованя, 51, 3.

– Ювилейне торжество 15-лѣтного истнованя “Академичного Кружка”, 52, 3.

– Стипендію св. Георґія, 55, 3.

– Ôдъ адвоката д-ра И. Добряньского, 58, 4.

– Иванъ Поляньскій, 58, 5.

– Дрôбни вѣсти, 64, 3.

– Именованя, 65, 3.

– Тоги и биреты университетски, 67, 3.

– Архикн. Рудольфъ у Львовѣ, 69, 1-2.

– Гостина архикн. Рудольфа, 70, 1.

– “Dziennikow-и Polsk-ому”, 70, 3.

– Польски краковски и загранични газеты, 71, 3.

– Деяки польски и нѣмецки газеты, 72, 3.

– По вѣдѣздѣ архикн. Рудольфа, 73, 1.

– По вѣдѣздѣ архикн. Рудольфа, 76, 1.

– Комитетъ вандрôвничій “Академичного Братства”, 76, 3.

– Именованя, 76, 4.

– Реформаторска дѣятельнôсть д-ра Гавча, 78, 3.

– П. Ярославъ Кулачковскій, 80, 3.

– Зигмунтъ Венцлевскій, 88, 3.

– Зъ Золочева. Концертъ и забава дани при участи хору “Академ. Братства”, 89, 2.

– Львôвскій университетъ, 89, 3.

– Выдѣлъ медичный у Львовѣ, 98, 3.

– О приѣздѣ мин. д-ра Гауча, 100, 1.

– Въ справѣ духовнои семинаріи львôвскои, 100, 2.

– Катедра филологіи въ университетѣ львôвскôмъ, 100, 3.

– На почетныхъ крилошанъ львôвскои Капитулы митрополичои, 102, 3.

– Именованя, 103, 3.

– Нови катедры на философичнôмъ факультетѣ львôвского университету, 105, 3.

– Торжественный актъ инавгураціи, 106, 3.

– П. Кашница, 106, 3.

– Д-ръ Гавчь у Львовѣ, 107, 2.

– Именованя, 108, 4.

– Деканомъ выдѣлу правничого, 110, 3.

– Справы краєви, 111, 1.

– Выклады руски въ университетѣ львôвскôмъ, 111, 3.

– Сербъ Радованъ Кошутичь, 113, 3.

– Именованя, 114, 3.

– Комисія центральна лля памятникôвъ историчныхъ и штуки у Вѣдни, 115, 3.

– Промоція п. Евгенія Олесницкого, 117, 3.

– Неудачный коментаръ , 119, 1.

– На Загальныхъ Зборахъ товариства “Академичне Братство”, 119, 3.

– Дрôбни вѣсти, 121, 3.

– Кракôвска академія наукъ , 123, 3.

– Подяка 125, 3.

– Соймъ краєвый, 129, 2.

– Проф. д-ръ Шараневичъ , 130, 5.

– Загальни Зборы членôвъ “Народного Дому”, 132, 1.

– Загальни Зборы членôвъ “Народного Дому”, 133, 1-2.

– Загальни Зборы членôвъ общества “Галицко-руска Матиця”, 134, 3.

– Памяткове чимло “Зорѣ” въ пятьдесяти роковины выданя “Русалки Днѣстровои”, 137, 1-2.

– Общество “Академическій Кружок”, 141, 3.

1888

– Соймъ краєвый, 6, 2.

– По соймѣ, 10, 1.

– Именованя, 10, 3.

– Тов. “Академичне Братство”, 11, 2.

– Проєктъ закона о товариствахъ и зборахъ академикôвъ, 12, 3.

– Товариство “Академичне Братство”, 16, 3.

– “Кружокъ славяньскій”, 17, 2.

– Справозданье зъ дѣятельности политичного товариства “Народна Рада” у Львовѣ за часъ ôдъ заснованя товариства, т. є. ôдъ 12(24) жовтня 1885 р. до 31 грудня 1887 р., 18, 1-2.

– П. Антѣнъ Горбачевскій, 18, 2.

– Стипендію, 18, 3.

– Загальни зборы “Народнои Рады”, 20, 1-2.

– Бесѣда д-ра Омеляна Огоновского, 21, 1-2.

– Вчорашный вечерокъ, 21, 3.

– Зъ университету львôвского, 22, 3.

– Товариство “Академичне Братство”, 22, 3.

– На вечерокъ “Академичного Братства”, 24, 3.

– Вчорашный вечерокъ товариства “Академичного Братства”, 27, 1.

– Новый законъ о товариствахъ и зборахъ академикôвъ, 29, 1.

– Зъ Вѣдня. Замѣтки о процесъ д-ра Живного, 39, 2.

– Розмовмося!, 41, 1.

– Выдѣлъ тов. “Академичне Братство”, 41, 3.

– Выдѣлъ тов. “Академичне Братство”, 48, 2.

– Вечеръ въ память Тараса, 49, 1.

– Въ справѣ проєктованыхъ законôвъ университетскихъ мин. Гавчомъ, 49, 3.

– O dzisiejszej przysiędze stanowczej, dowodzie celem ulżenia sumieniu i zapobieżenia krzywoprzysięstwu…, 58, 3.

– Именованя, 70, 3.

– Стипендію им. Каролины Глинецкои, 74, 2.

– Професоръ университету львôвского, 75, 4.

– Кружокъ славянскій, 78, 3.

– Теофилъ Кульчицкій, 80, 3.

– Сегорôчну вандрôвку рускои академичнои молодежи, 82, 3.

– Згаднки изъ семинарского житя у Львовѣ, 87, 1.

– П. Василь Дѣдошакъ, 87, 3.

– Надзвичайнымъ професоромъ филологіи клясичнои, 89, 3.

– Зъ рады державнои, 90, 1.

– Конкурсъ, 91, 1-2.

– Зъ рады державнои, 92, 1.

– Именованя, 95, 3.

– Докторатъ на университетѣ львôвскôмъ, 103, 3.

– Спростованье ложи “Червонои Руси”, 108, 2.

– Кружокъ славянскій, 117, 3.

– Докторатъ богословія, 120, 3.

– По кампаніи парляментарный, 121, 1.

– Володимир Навроцкій, єго значенье и заслуги, 121, 1.

– Кружокъ славянскій, 122, 2.

– Степень доктора правъ, 125, 3.

– Въ университетѣ львôвскôмъ, 129, 3.

– Краєвый законъ санитарный, 132, 2.

– Перши почины до заснованя выдѣлу медичного при львôвскôмъ университетѣ, 138, 2.

– Кружокъ славянскій, 139, 3.

– Довѣдуємося, що многи Русины академики, 144, 3.

– Степень магистрôвъ фармаціи, 145, 2.

– Вандрôвка рускои молодѣжи академичнои, 147, 2.

– П. Димитрій Чипчаръ, 149, 3.

– Степень доктора правъ, 150, 3.

– Докторатъ правъ, 153, 3.

– Розмова Серба зъ Поляками, 155, 1.

– Огоновскій Омелянъ, Въ интересѣ правды, 155, 2.

– Въ честь ректора львôвского университету д-ра Евсевія Черкавского, 155, 3.

– Докторатъ философіи, 156, 3.

– VI-та вандрôвка рускои молодежи, 166, 1-2.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 167, 1-2.

– Стипендіи цѣсарски, 167, 3.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 169, 1-2.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 171, 1-2.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 173, 1-2.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 176, 1-2.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 179, 1-2.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 188, 2.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 190, 2.

– Руски институціи въ буджетѣ краєвымъ на рôкъ 1889, 194, 1.

– Именованя, 203, 2.

– Львôвскій университетъ, 204, 3.

– До абитурієнтôвъ Русинôвъ, 204 и 205, 4.

– Передъ вѣчемъ львôвскимъ, 206, 1.

– Именованя, 218, 3.

– Передвыборчи загальни зборы тов. “Академичне Братство”, 219, 3.

– При спеціяльнѣй дебатѣ буджетовѣй, 222, 3.

– Соймъ краєвый, 223, 2.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 224, 2-3.

– Университетъ львôвскій а кракôвскій, 226, 2.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 227, 1.

– Нове покривдженье правъ академикôвъ, 229, 1.

– Выдѣдъ товариства “Академичне Братство”, 229, 1.

– Вѣче академикôвъ львôвскихъ, 232, 1.

– Загальни зборы тов. “Академичне Братство”, 237, 3.

– Дрôбни вѣсти, 237, 3.

– На заг. зборахъ “Академического Кружка”, 239, 3.

– Загальни зборы тов. “Академичне Братство”, 238, 1.

– Стипендіи для Русинôвъ, 238, 1.

– Ôдпоручники рускихъ народныхъ товариствъ львôвскихъ, 239, 1.

– Д-ръ Станиславъ Старжиньскій, 241, 3.

– Именованя, 241, 3.

– Въ память Михайла Качковского, 242, 3.

– “Червоный Револьверъ”, 244, 3.

– Конкурсъ, 245, 3.

– “Червоный Револьверъ”, 246, 2.

– Археологична выстава Института Ставропигійского, 247, 1.

– Кривда руского языка, 249, 1.

– Археологична выстава Института Ставропигійского, 249, 1.

– “Дôмъ академичный”, 249, 3.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 256, 2.

– “Кружокъ правничій” при “Академичнôмъ Братствѣ”, 259, 3.

– Славянске товариство имени Миклосича, 263, 3.

– У п. Радована Кошутича, 269, 2.

– Актъ имматрикуляціи, 269, 2.

– “Дôмъ университетскій”, 271, 3.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 272, 1.

– “Дôмъ университетскій”, 272, 3.

– Хроника духовнои семинаріи Львôвскои ôдъ 1783 до 1888 року, 275, 1.

– Степень докторôвъ права, 279, 3.

<
1889

– Министеръ д-ръ Ґавчь, 4, 3.

– Торжество Іорданьске, 5, 3.

– Дописи “Дѣла”. Зъ Вѣдня, 9, 2.

– Ц.к. намѣсництво, 9, 3.

– Общество “Академическій Кружокъ”, 12, 3.

– Министерство просвѣты, 13, 2.

– La croce pro ecclesia et pontifice, 13, 2.

– Львôвске “Академичне Братство”, 14, 3.

– Баль “Академического кружка”, 16, 3.

– Оповѣстка про выдавництво мѣсячника “Часопись правнича”, 17, 2.

– Поминальне богослуженье за упокôй о. Стефана Качалы, 17, 3.

– Загальни зборы Руского Товариства Педагогичноґо, 18, 3.

– Товариство “Академичне Братство”, 21, 3.

– На вчерашнôмъ богослуженю въ архікатедр. храмѣ св. Юрія, 21, 3.

– Надôслане, 21, 3.

– Вѣче всѣхъ академикôвъ львôвскихъ, 25, 3.

– Переглядъ часописей, 26, 1.

– Въ великôй сали “Народного дому”, 28, 3.

– Именованя, 28, 3.

– Вчерашный баль, 30, 3.

– Баль общества “Академическій кружокъ”, 30, 3.

– Стипендіями, 31, 3.

– Позавчерашный баль, 31, 3.

– Надзвычайні Загальни Зборы, 32, 3.

– Зарядъ кружка правникôвъ, 35, 2.

– Въ справѣ Народного дому, 36, 3.

– Стипендіи пôдъ зарядомъ “Народного дому”, 36, 3.

– Продовженье надзвычайныхъ Загальныхъ Зборôвъ тов. “Академичне Братство”, 37, 3.

– Рада державна, 38, 1.

– На загальныхъ Зборахъ тов. “Академичне Братство”, 40, 3.

– Выдѣлъ товариства “Академичне Братство”, 42, 3.

– Въ “Академичнôмъ Братствѣ”, 43, 3.

– Вѣче академикôвъ львôвскихъ, 45, 3.

– Выдавцѣ “Библіотеки музикальнои”, 45, 3.

– Вѣче академикôвъ, 46, 3.

– Оповѣстка, 46, 3.

– Статутôвъ “Товариства имени Фр. Миклошича у Львовѣ”, 49, 3.

– У Львовѣ дня 2(14) марта 1889, 50, 1.

– Иниціяторы вѣча академикôвъ и комитетъ, 50, 3.

– Выдѣлъ польскои “Читальнѣ Академичнои”, 51, 3.

– Рѣчь посла о. Озаркевича, 57, 1.

– Сенатъ львôвского университету, 57, 3.

– Загальни зборы членôвъ польскои “Академичнои читальнѣ”, 57, 3.

– Рада державна, 58, 2.

– Зъ недавного академичного вѣча, 58, 3.

– Рада державна, 59, 2.

– Оповѣстка, 60, 3.

– Концертъ въ память Тараса, 61, 1.

– Промова проф. Олександра Барвѣньского, 64, 1-2.

– Въ справѣ президіи польскои “Читальнѣ Академичнои”, 64, 3.

– Частина польскои молодежи университету львôвского, 65, 2.

– Д-ръ Лавр. Жмурко, 66, 3.

– Лаврентій Жмурко, 67, 3.

– Число І-ше “Часописи Правничои”, 67, 3.

– Напастливи голосы польскои прасы на тематъ вѣча академичного, 68, 1-2.

– Проф. д-ръ Фердинандъ Зьрудловскій о кривдахъ Русинôвъ на поли шкôльництва, 69, 1.

– Епилогъ студентского вѣча у Львовѣ, 71, 3.

– Оповѣстка, 71, 3.

– Въ справѣ выключеныхъ студентôвъ львôвского университету и техники, 74, 3.

– Сенатови университету львôвского, 74, 3.

– До анкеты для реформы наукъ и испытôвъ правничихъ, 76, 2.

– Двѣ стипендіи зъ фондаціи им. Каролины Глинецкои, 78, 3.

– Членомъ ц.к. комисіи при испытахъ зъ наукъ политичныхъ, 78, 4.

– У Львовѣ дня 8(20) цвѣтня 1889, 79, 1.

– Розпорядженье министра просвѣты въ справѣ пôльгъ для однорôчныхъ охотникôвъ записаныхъ на науки въ высшихъ школахъ, 82, 1-2.

– Загальни зборы тов. “Академическій Кружокъ”, 87, 3.

– Въ университутѣ львôвскôмъ, 89, 3.

– Товариство “Академическій Кружокъ”, 96, 3.

– Члены товариствъ “Руска Бесѣда”, “Академичне Брацтво” и “Зоря”, 111, 3.

– Посмертни оповѣстки, 128 и 129, 4.

– Ректоромъ львôвского университету, 130, 3.

– Читальня академична, 131, 2.

– Львôвскій университет а Русины, 136, 1-2.

– Львôвски академики Поляки, 138, 3.

– Ôдозва до матуристôвъ-Русинôвъ, 151, 3.

– Дрôбни вѣсти, 151, 3.

– Конкурсы стипендійни, 153, 2.

– Омелянъ Огоновскій, Исторія литературы рускои, 154, 1-2.

– Ôдозва. Товаришѣ матуристы-Русины, 154, 3.

– Степень докторôвъ правъ, 156, 3.

– Бесѣда д-ра Омеляна Огоновскогого, 192, 1-2.

– Львôвскій университетъ, 203, 3.

– Львôвскій университетъ валиться!, 209, 3.

– У Львовѣ дня 20 вересня (2 жовтня) 1889, 212, 1.

– Дописи “Дѣла”. Зъ Станиславова. [Вокально-декляматорскій вечеръ з- танцями общества “Академическій Кружокъ”], 212, 2.

– У Львовѣ дня 5 н. ст. жовтня 1889, 214, 1.

– Посолъ п. К. Телишевскій передъ выборцями, 218, 1-2.

– Товариство Академичне Братство у Львовѣ, 218, 2.

– Дрôбни вѣсти, 219, 3.

– Зъ Коломыѣ. [Вечерокъ “Академического Кружка”], 223, 2.

– Дописи “Дѣла”. Зô Львова, 224, 2.

– Одъ проф. Теофиля Грушкевича зъ Коломыѣ, 225, 1.

– Дописи “Дѣла”. Зъ Станиславова. [Въ справѣ доходу зъ вечерка членôвъ “Академического Кружка”], 227, 2.

– Зъ Коломыѣ. [Въ справѣ доходу зъ вечерка членôвъ “Академического Кружка”], 227, 2.

– Самоубійство академика, 227, 3.

– Отворенье року шкôльного въ львôвскôмъ университетѣ, 229, 2.

– Выдѣлъ товариства “Академичне Братство” у Львовѣ, 230, 2.

– Зборы “Академического Кружка”, 230, 2.

– У Львовѣ дня 13 (25) жовтня 1889, 231, 1.

– Выдѣлъ товариства “Академичне Братство” у Львовѣ, 237, 3.

– На загальныхъ Зборахъ товариства “Академичне Братство”, 241, 2.

– На Загальныхъ Зборахъ товариства “Академичне Братство”, 244, 2-3.

– На загальныхъ зборахъ “Академического Кружка”, 245, 1.

– Для тов. “Академичне Братство”, 252, 2.

– Ôтозва. Товаришѣ Академики-Русины!, 255, 2.

– На дохôдъ “Академичного Братства”, 256, 2.

– Комитетъ вѣча рускихъ академикôвъ оголошує, 260, 2.

– Вѣче рускихъ академикôвъ, 263, 1-2.

– Взорець несовѣстности дневникарскои, 268, 3.

– Рѣшеня вѣча рускихъ академикôвъ въ львôвскôмъ университетѣ, 270, 2.

– При нагодѣ театрального представленя на дохôдъ “Академичного Братства”, 270, 2.

– Польска читальня академична у Львовѣ, 272, 3.

– Для “Академичного Братства”, 272 и 273, 5.

– Дописи “Дѣла”. Зъ Коломыѣ. [Письмо о. Лепкого въ справѣ вечерка студентôвъ “Академического Кружка”], 274, 2.

– Зъ Станиславова. [Письмо дописувача “Дѣла” въ справѣ вечерка студентôвъ “Академического Кружка”], 274, 2.

– Сенатъ академичный львôвского университету супротивъ руского языка и письма, 275, 1-2.

– Въ львôвскôмъ университетѣ, 275, 3.

– Голова “Академичного Братства”, 276, 3.

1890

– У Львовѣ почали ся вже забавѣ, 1, 3.

– Товариство “Академичне Братство”, 2, 3.

– Вечеръ зъ танцями, 2, 3.

– Рухъ въ львôвскôй бібліотецѣ університетскôй, 3, 3.

– Торжество Іорданьске, 5, 3.

– На засѣданю “Кружка славяньского”, 6, 2.

– Вечерокъ товариства “Академічне Братство”, 8, 3.

– Выдѣлъ “Академичного Братства”, 13, 3.

– Всѣхъ довжникôвъ “Академичного Братства”, 13, 3.

– Розрухи студентски въ Краковѣ, 15, 3.

– На IV-ôмъ зъ ряду засѣданю “Кружка славяньского”, 18, 2.

– Вечерокъ зъ танцями товариства ремѣсникôвъ “Зоря” при участи членôвъ “Академичного Братства”, 18, 3.

– Стипендіи, 18, 3.

– Пяте засѣданье “Кружка Славяньского”, 22 и 23, 3.

– Двѣ забавы зъ танцями, 22 и 23, 4.

– Товариство “Академічне Братство”, 24, 3.

– У Львовѣ, дня 6(18) лютого 1890, 28, 1.

– Вечерокъ товариства “Академічне Братство” въ честь Осипа Федьковича, 31, 2.

– Зборы “Кружка научного” въ “Академічнôмъ Братствѣ”, 34, 2.

– Дрôбни вѣсти, 39, 3.

– Дрôбни вѣсти, 40, 3.

– Стипендіи зъ наукового фонду, 43, 3.

– Надôслане, 43, 3-4.

– Переглядъ політичнôй, 45, 2.

– Дрôбни вѣсти, 45, 3.

– Въ ôдповѣдь на прошенье вѣча рускихъ академикôвъ, 47, 3.

– Зарядъ “Кружка правникôвъ”, 47, 3.

– У Львовѣ дня 1(13 н. ст.) марта 1890, 48, 1.

– До “Академічного Братства”, 49, 2.

– Въ окрузѣ выборчôмъ, 51, 3.

– Ôдъ комітету вѣча академікôвъ, 54, 3.

– Вечеръ въ память Тараса Шевченка, 59, 1-2.

– Въ имени товариства “Академічне Братство”, 62, 3.

– Ще въ справѣ комерсу по концертѣ въ память Т. Шевченка, 63, 3.

– Хто каламутить, 72, 1.

– Стипендію зъ фондаціи им. Каролины Глинецкои, 72, 3.

– Посломъ до рады державнои выбраный д-ръ Ґуставъ Рошковскій, 76, 2.

– Одповѣдь N. Reform-ѣ , 77, 1.

– Всѣ три товариства львôвскихъ академікôвъ, 82, 2.

– Сенатъ університетскій, 83, 3.

– Трехъ професорôвъ університету львôвского, 84, 3.

– Переглядъ політичный, 85, 1.

– Справою петиціи рускихъ женщинъ, 90, 3.

– Зъ руху мѣжь рускими женщинами, 118, 1.

– Зъ Львова. [Вѣче польскихъ студентôвъ.], 119, 1.

– Испытъ зрѣлости, 121, 3.

– Оповѣстка, 122, 4.

– Д-ръ Фердинандъ Зьрудловскій, 126, 3-4.

– Оповѣщенье, 132, 3.

– Испытъ клязуровый, 134, 1.

– Ректоромъ львôвского університету, 135, 3.

– Товариство “Академічне Брацтво” у Львовѣ, 136, 3.

– Деканами, 137, 2.

– Въ “Академічнôмъ Брацтвѣ”, 138, 3.

– П. Волод. Охримовичь, 139, 3.

– Въ справѣ руского-народного театру, 146, 1.

– Другій зьѣздъ историкôвъ польских, 151, 2.

– Львôвска рада мѣска, 157, 2.

– Медичный факультетъ у Львовѣ, 159, 3.

– Докторатъ, 159, 3.

– Ôдозва до П. Т. абітурієнтôвъ и академікôвъ рускихъ, 161, 1.

– Лукіянъ Гумецкій, 162, 3.

– Дрôбни вѣсти, 165, 3.

– Обсада катедры на богословскôмъ выдѣлѣ львôвского університету, 172, 1.

– Львôвскій університет, 179 и 180, 3.

– Вандрôвки академикôвъ, 184, 2.

– Письмо проф. Стеф. Дубравского изъ Стрыя, 186, 2.

– По знижених цінах продає товариство “Академичне Брацтво”, 196, 4.

– Вѣсть, 197, 2.

– Дрôбни вѣсти, 197, 2.

– Одозва до П. Т. абітурієнтôвъ и академôкôвъ рускихъ, 214, 3.

– Торжественна инавґураціа року шкôльного, 217, 3.

– Отворенье нового року шкôльного въ університетѣ львôвскôмъ, 220, 1.

– Товариство “Академічне Братство”, 223, 3.

– Фондацій стипендійныхъ въ Галичинѣ, 224, 3.

– Д-ръ Петро Стебельскій, 225, 1.

– Сойм краєвый, 226, 3.

– Дрôбни вѣсти, 229, 3.

– Дрôбни вѣсти, 231, 1.

– Д-ръ Фердинандъ Зьрудловскій, 236 и 237, 3.

– Выдѣлъ тов. “Академічне Братство”, 236 и 237, 2.

– Именованя, 236 и 237, 3.

– Конкурсы стипендійни, 242, 3.

– На вчерашныхъ зборахъ загальныхъ “Академічного Братства”, 244, 2.

– Именованя, 244, 3.

– На зборахъ загальныхъ “Академічного Братства”, 245, 1.

– Дрôбни вѣсти, 246, 3.

– На загальныхъ зборахъ “Академического Кружка”, 246, 3.

– Сойм краєвый, 250, 3.

– “Исторія одного пенсіонованя”, 252, 2.

– Соймъ краєвый, 252, 3.

– Стипендіи, 257, 2.

– Д-ръ Маврикій Кабатъ, 266, 3.

– Надзвычайни загальни зборы “Академічного Брацтва”, 268, 3.

– Професоромъ исторіи церковнои, 270, 3.

– XVI. роковинъ заснованя акад. товариства “Союзъ”, 278, 2.

– Права потребы и жаданя галицкихъ Русинôвъ, 283, 1.

– Тома Станецкій, 290, 3.

1891

– Выдѣлъ медичный у Львовѣ, 5, 3.

– Університетъ львôвскій, 8, 3.

– Професорами выдѣлу богословского въ університетѣ львôвскôмъ, 9, 2.

– Ректоромъ львôвского університету, 13, 3.

– Стипендіи, 16, 3.

– Въ справѣ выдѣлу медичного, 19, 3.

– Загальни зборы “Академического Кружка”, 19, 3.

– Въ справѣ выдѣлу медичного при університетѣ львôвскôмъ, 23, 3.

– Олександеръ Огоновскій, 24, 1.

– Похороны пок. д-ра Олександра Огоновского, 24, 3.

– Стипендіи, 24, 3.

– Справа выдѣлу медичного у Львовѣ, 24, 3.

– Бл. п. Олександеръ Огоновскій, 25, 1.

– Послѣдни вѣсти, 25, 3.

– Похороны Олександра Огоновского, 26, 1-2.

– Рада мѣста Львова, 26, 3.

– Комітетъ вечерковый “Академічного Братства”, 28, 2.

– Факультетъ медичный у Львовѣ, 28, 2.

– Реформы студій и испытôвъ медичныхъ, 28, 2.

– Бл. п. Олександеръ Огоновскій, 29, 2.

– Комітетъ вечерковый “Академічного Братства”, 29, 3.

– Вечерокъ зъ танцями “Академічного Братства”, 31, 2.

– Стипендія, 42, 3.

– Выкладъ фізики на університетѣ львôвскôмъ, 44, 3.

– Товариство “Академічне Братство”, 46, 2.

– Надзвычайни загальни зборы товариства “Академічне Брацтво”, 48, 3.

– Памяти бл. п. Олександра Огоновского, 50, 2-3.

– Загальни зборы “Акад. Братства”, 51, 3.

– У Львовѣ дня 29 (1) марта 1891, 56, 1.

– На просьбу родины бл. п. д-ръ Олександра Огоновского, 56, 3.

– Оголошенье конкурсу, 57, 4.

– Кружокъ щирыхъ поклонникôвъ бл. п. д-ра Олександра Огоновского, 65, 3.

– Выдавець “Часописи правничои”, 67, 3.

– Надôслане, 67, 3.

– Університетъ львôвскій, 70, 3.

– Проф. д-ръ Ферд. Зьрудловскій, 71, 3.

– Стіпендійнимы запомогами, 75, 2.

– Выдавництво творôвъ Шевченка, 76, 3.

– Фондація имени бл. п. Олександра Огоновского, 78, 3.

– Въ “Кружку правничôмъ”, 78, 3.

– Реформа правничихъ студій, 80, 1.

– Портреты бл. п. Олександра Огоновского, 83, 3.

– Роздѣленье стіпендій, 86, 3.

– Части ІІі ок І-шій ôддѣлъ “Исторіи літературы рускои”, 86, 3.

– Портреты бл. п. Олександра Огоновского, 89, 3.

– Стипендіи, 92, 3.

– Товариство Академическій Кружокъ, 97, 3.

– Справы краєви [Въ справѣ роздачѣ стіпендій], 98, 2.

– У якихсь академикôвъ Русинôвъ, 99, 3.

– Общество “Академическій Кружокъ”, 104, 3.

– Ювілей Академического “Кружка”, 106, 2.

– На вчерашныхъ загальныхъ зборахъ тов. “Академічне Братство”, 107, 3.

– Переглядъ часописей [… Nowa Reforma и Przęgląd о письмѣ львôвскихъ богословôвъ на ювилей “Акад. Кружка”], 109, 1-2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ. Товариство “Академічне Братство”, 115, 2.

– Ректоромъ львôвского університету, 133, 2.

– Бесѣда посла Барвѣньского, 139, 1-2.

– У Львовѣ дня 7 н. ст. липня 1891, 141, 1.

– Д-ръ Фердинандъ Зьрудловскій, 141, 3.

– На фондъ “дому університетского”, 152, 2.

– Зарядъ “Кружка правникôвъ въ “Академôчнімъ Братствѣ”, 153, 3.

– Житьепись бл. п. Олександра Огоновского, 176, 1-2.

– Житьепись бл. п. Олександра Огоновского, 177, 1-2.

– Впов. проф. Омелянъ Огоновскій, 191, 3.

– Бесѣда д-ра Омеляна Огоновского, 194, 1.

– Ôдозва, 208, 3.

– Факультетъ медичный, 209, 2.

– Вôдозва до П. Т. абітуріентôвъ и академикôвъ рускихъ, 213, 2.

– Торжественне отворенье року шкôльного 1891/2 на львôвскôмъ університетѣ, 218, 3.

– Комісіи испытови, 218, 3.

– Торжественне отворенье року шкôльного 1891/2 на львôвскôмъ університетѣ, 220, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 222, 2-3.

– У Львовѣ дня 17 н. ст. жовтня 1891, 225, 1.

– Выдѣлъ “Академічного Братства”, 242, 3.

– Депутація львôвского університету, 242, 3.

– Загальни зборы львôвского “Академічного Братства”, 249, 3.

– Брутальный поступокъ радикальнои кліки въ “Академічнôмъ Братствѣ”, 251, 3.

– Справы краєви. [Заведенье медичного факультету на львôвскôмъ університетѣ], 252, 2.

– Евгеній Барвѣньскій, Въ справѣ зборôвъ “Акад. Братства”, 252, 2-3.

– Зъ кругôвъ академикôвъ-Русинôвъ , 254, 3.

– Депутація львôвского університету, 255, 2.

– Арроґантне недоуцтво, 257, 1-2.

– Руски академики не приняти радикальнымъ выдѣломъ “Академічного Братства”, 261, 2.

– Нове товариство академічне, 263, 3.

– Студенты і поліція, 265, 3.

– По роцѣ. VI, 268, 1.

– Въ львôвскôмъ університетѣ, 276, 3.

– Проф. д-рови Ис. Шараневичеви, 285, 3.

– Выклады руски на львôвскôмъ выдѣлѣ правничôмъ, 289, 1.

1891

– Письмо зъ Вѣдня, 4, 1.

– Вôдозва основателѣвъ товариства “Ватра”, 6, 2-3.

– На дохôдъ фонду стіпендійного для рускихъ риґоризантôвъ имени д-ра Олександра Огоновского, 6, 3.

– Вѣдкрытье товариства “Ватра”, 9, 1-2.

– Выдѣлъ “Ватры”, 10, 3.

– Рада державна, 11, 2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 13, 1.

– Выдѣлъ академичного товариства “Ватра”, 15, 3.

– Алексѣй Мазяръ, 20, 3.

– Выдѣлъ академичного товариства “Ватра”, 21, 3.

– “Молода Русь” въ рокахъ 1860-66, 26, 1-2.

– “Молода Русь” въ рокахъ 1860-66, 28, 1-2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 30, 2.

– “Молода Русь” въ рокахъ 1860-66, 32, 1-2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 32, 2.

– “Молода Русь” въ рокахъ 1860-66, 34, 1-2.

– Пращанье д-ра Билиньского, 34, 3.

– Двѣ стіпендіи, 36, 2.

– Пращанье д-ра Билиньского зъ університетомъ, 38, 3.

– “Молода Русь” въ рокахъ 1860-66, 40, 1-2.

– Въ справѣ правописн-й, 43, 2.

– Професоръ львôвского університету д-ръ Калина, 47, 3.

– Конкурсы, 51, 2.

– На стіпендію им. д-ра Олександра Огоновского, 53, 3.

– Хто виненъ?, 54, 2.

– Катедра всемірнои исторіи, 57, 3.

– Загальни зборы товариства “Просвѣты”, 61, 1.

– На стіпендійный фондъ имени бл. п. професора д-ра Олександра Огоновского, 62, 3.

– Справы соймови, 66, 1.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 67, 2.

– Соймъ краєвый, 72, 1.

– На стіпендійный фондъ имени бл. п. професора д-ра Олександра Огоновского, 75, 3.

– Д-ръ Петро Стебельскій, 80, 1.

– Въ університетъ львôвскôмъ, 80, 2.

– До новои рады мѣста Львова, 84, 3.

– П. Володимиръ Шафраньскій, 84, 3.

– Дрôбни вѣсти, 99, 3.

– Ювілей д-ра Малецкого, 102, 3.

– У Львовѣ, дня 19 н. ст. мая 1892, 103, 1.

– Въ справѣ управильненя рускои правописи, 104, 2.

– Справозданье изъ третои артистичнои прогульки Русинôвъ-академикôвъ, 105, 3.

– Дрôбни вѣсти, 107, 2.

– Народна проґрама, 111, 1.

– П. Вікторъ Згарскій, 119, 3.

– Ректоромъ університету львôвского, 128, 3.

– Именованя, 132, 2.

– У Львовѣ, дня 27 н. ст. червня 1892, 134, 1.

– Д-ръ Едвардъ Гербстъ, 134, 1.

– Д-ръ Фердинадъ Зьрудловскій, 144, 3.

– Именованя, 146, 4.

– Товариство “Академическій Кружокъ”, 150, 3.

– Вѣдозва до академикôвъ-народовцôвъ, 156, 2.

– Стіпендіи для Русинôвъ академикôвъ, 168, 3.

– Вандрôвки рускои молодежи, 179, 2.

– Въ справѣ рускои катедры исторіи въ львôвскôмъ університетѣ, 225, 1.

– Передвыборчи зборы товариства “Ватра”, 230, 2.

– У Львовѣ, дня 29 н. ст. жовтня 1892, 235, 1.

– Уставъ академічного товариства “Ватра” у Львовѣ, 232, 3.

– Про початки Львова, 233, 1-2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 242, 2.

– Въ обществѣ “Академического Кружка”, 247, 3.

– Катедру економіи політичнои, 252, 3.

– Въ “Академическôмъ Кружку”, 260, 3.

– Надзвычайни загальни зборы товариства “Ватра”, 265, 3.

– Именованя, 272, 3.

– Московскій журналъ “Русская Мысль”, 273, 2.

– Д-ръ Михайло Зобкôвъ, 273, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 276, 2.

– Зъ кôнцемъ року, 294, 1.

1893

– У Львовѣ дня 21 н. ст. сѣчня 1893, 6, 1.

– У Львовѣ дня 25 н. ст. сѣчня 1893, 9, 1.

– Рада державна, 18, 1.

– Про улични ексцесы, 18, 3.

– Промова пос. Барвѣньского выголошена при діскусіи буджетовôй надъ станомъ міністерства просвѣты на 194-ѣмъ засѣданю палаты послôвъ дня 3 лютого с. р., 19, 1-2.

– Промова пос. Барвѣньского выголошена при діскусіи буджетовôй надъ станомъ міністерства просвѣты на 194-ѣмъ засѣданю палаты послôвъ дня 3 лютого с. р., 20, 1-2.

– Стипендіи, 20, 2.

– У Львовѣ дня 11 н. ст. лютого 1893, 23, 1.

– Рада державна, 24, 1.

– Зъ тайнъ університетскихъ, 24, 3.

– На выдѣлъ теольоґічнôмъ, 26, 3.

– П. Григорій Величко, 29, 3.

– Засѣданье “товариства фільольоґічного”, 37, 3.

– Володимиръ Ропицкій, 38, 3.

– Въ університетѣ львôвскôмъ, 39, 3.

– Здичѣлôсть рускои шкôльнои молодѣжи, 47, 1-2.

– Академикъ п. Юліянъ Яворскій, 47, 3.

– Рада державна, 52, 2.

– Епільоґъ вѣдомыхъ пригодъ въ часѣ ювілейного папского торжества въ “Народнôмъ Домѣ”, 55, 2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 55, 2-3.

– Рада державна, 57, 2.

– За упокôй бл. п. Олександра Огоновского, 60, 1.

– Въ справѣ уличныхъ демонстрацій, 63, 3.

– Руски послы въ радѣ державнôй, 64, 1.

– Институтъ фармакоґностичный університету львôвского, 66, 1.

– У Львовѣ дня 5 н. ст. цвѣтня 1893, 67, 1.

– Нѣмиловичь В., Вôдозва, 69, 1-2.

– На унівеситетѣ львôвскôмъ , 73, 3.

– Въ Ставропигійскôмъ Институтѣ, 74, 1.

– Именованя, 89, 3.

– Общество “Академическій Кружокъ ”, 91, 3.

– Вôдзначеня професорôвъ університету, 92, 2.

– Загальні зборы наукового товариства имени Шевченка, 94, 1-2.

– Загальні зборы наукового товариства имени Шевченка, 95, 1.

– Стіпендіи, 98, 1.

– Фреквенція у высшихъ заведеняхъ науковыхъ въ Австріи, 119, 2-3.

– Ректоромъ львôвского університету, 125, 3.

– Німецко-руский Словар висловів правничих і адміністраційних”. Уложив д-р Кость Левицкий, 133 и 134, 1-2.

– Покликъ до пп. абітурієнтôвъ, 149, 2.

– На професора рускои катедры исторіи на університетѣ львôвскôмъ, 151, 3.

– Выдѣлъ товариства “Ватра”, 151, 3.

– П. Станиславъ Дроздовскій, 153, 3.

– По виходѣ нового тому Исторіи літературы проф. д-ра Омеляна Огоновского, 178, 2.

– Складъ університету львôвского, 183, 2.

– Катедра рускои исторіи на університетѣ львôвскôмъ, 187, 1-2.

– Противъ проф. Вол. Антоновича, 190, 3.

– Интриґи въ справѣ обсады катедры рускои исторіи въ університетѣ львôвскôмъ, 191, 1-2.

– Зъѣздъ польскихъ правникôвъ, 196, 3.

– У Львовѣ, дня 16 н. ст. вересня 1893, 199, 1.

– Въ львôвскôй школѣ огородничôй, 202, 3.

– Екзаминаторами для испытôвъ фармацевтичныхъ, 206, 3.

– Д-ра Михайла Бобжиньского, 211, 3.

– Рухъ выборчій у Львовѣ, 212, 2.

– Зъ Вѣдня, 216, 2.

– Торжественне отворенье року шкôльного 1893/4 въ львôвскôмъ університетѣ, 217, 3.

– Выдѣлъ медичный у Львовѣ, 218, 3.

– Отворенье року шкôльного на львôвскôмъ університетѣ, 219, 3.

– Именованя, 220, 3.

– Вôдозва до Галицкихъ Русинôвъ, 222, 1.

– Радикальни и москвофільски “Бруты”, 227, 1-2.

– Польска молодѣжъ академична у Львовѣ, 229, 2.

– Програма торжества прохоронôвъ мощей Маркіяна Шашкевича, 235, 1.

– Послѣдни вѣсти, 236, 3.

– Торжество Маркіяна Шашкевича у Львовѣ, 238, 1.

– Передвыборчи зборы академичного тов. “Ватра”, 238, 3.

– Выдѣлъ товариства академичного “Ватра”, 239, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 253, 2-3.

– Иматрикуляціи, 274, 3.

– Вôдозва, 282, 2.

– Реґулямінъ студій для правникôвъ, 284, 2.

– Справы краєви [Будова клінікъ для будучого факультету медичного при львôвскôмъ університетѣ], 289, 2.

– Стіпендіи, 289, 3.

1894

– Торжество Богоявленія Господного, 4, 2.

– Докторатъ теольоґіи, 6, 3.

– Міністеръ вѣроисповѣдань и просвѣты, д-ръ Стан. Мадейскій, 7, 1.

– Справозданье зъ дѣяльности Товариства “Просвѣта” за часъ вôдъ 1 сѣчня 1892 до 31 грудня 1893 року, 8, 1-2.

– Міністеръ вѣроисповѣдань и освѣты д-ръ Ст. Мадейскій, 9, 3.

– Святоюрска стіпендія, 9, 3.

– Справозданье зъ дѣяльности Товариства “Просвѣта” за часъ вôдъ 1 сѣчня 1892 до 31 грудня 1893 року, 12, 1-2.

– Ювилейни загальни зборы товариства “Просвѣта”, 16, 1.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 18, 2.

– Міністеръ просвѣты, 21, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 35, 2.

– Именованя, 36, 2.

– “Академическій Кружокъ”, 53, 3.

– Розвязанье “Академического Кружка”, 55, 1.

– Три стіпендійни запомоги, 55, 3.

– Офіціяльный фальшôвникъ “краєвои” исторіи, 56, 2.

– Нове товариство академічне, 73, 3.

– “Людове лѣчництво”, 77, 3.

– Товариство етноґрафічне, 77, 3.

– Стіпендіи, 78, 3.

– Жаданя рускихъ послôвъ рады державнои въ справахъ шкôльныхъ, 79, 1.

– Именованя, 83, 3.

– У Львовѣ, дня 25 н. ст. цвѣтня 1894, 84, 1.

– Загальни Зборы “Народнои Рады”, 89, 1-2.

– Бесѣда посла Ол. Барвѣньского, 91, 2.

– Гадки по зборахъ “Народнои Рады”, 94, 1.

– Выдѣлъ тов. “Академічне Братство”, 99, 3.

– Въ справѣ выставы краєвои дôстали мы вôдъ тов. “Академічне Братство”, 99, 3.

– Приѣздъ архикнязя Кароля Людвика до Львова, 116, 1.

– Гостина архикнязя Кароля Людвика у Львовѣ, 118, 1.

– Сегорочна сесія рады державнои, 120, 1.

– Выстава а нѣмецки дневники, 120, 2.

– Маґістерска диспута професора М. С. Грушѣвского, 125, 1-2.

– Испытъ зрѣлости, 125, 2.

– Ректоромъ університету львôвского, 127, 3.

– Проф. Грушевскій, 140, 2.

– Выдѣлъ фільософічный львôвского університету, 140, 3.

– Сенатъ львôвского університету, 153, 3.

– Надôслане, 178, 4.

– Листы зъ выставы [Шкôльництво.], 182, 2.

– Общество Академическій Кружокъ, 183, 1-2.

– Засѣданье выдѣлу руского товариства имени Шевченка, 186, 2.

– Выдѣлъ медичный львôвского університету, 191, 1.

– Гостина цѣсаря у Львовѣ, 193, 1-2.

– Вôдозва академічного товариства “Ватра” у Львовѣ до товаришôвъ-академікôвъ, 193, 3.

– На медичнôмъ выдѣлѣ львôвского університету, 200, 3.

– Дрôбни вѣсти, 204, 3.

– Зъ львôвского університету, 208, 2.

– П. Михайло Грушевскій, 209, 2.

– На чотири стіпендійни запомоги, 211, 3.

– Торжественне отворенье року шкôльного 189/45 на львôвскôмъ університетѣ, 215, 3.

– Зъ львôвского університету, 217, 1-2.

– Львôвскій університетъ, 217, 3.

– Першій выкладъ професора Грушевского, 218, 3.

– На стіпендію имени цѣсаря Францъ Іосифа І, 218, 3.

– Львôвски “русскіе” академики, 218, 3.

– Першій выкладъ зъ давнои исторіи Руси професора Михайла Грушевского, 220, 2.

– Зъ судовои салѣ [Процесъ зъ причины словаря правничого.], 220, 2.

– Вступный выкладъ проф. М. Грушевского зъ давнои исторіи Руси, 228, 1-2.

– Рада державна, 228, 2.

– Вступный выкладъ проф. М. Грушевского зъ давнои исторіи Руси, 229, 1-2.

– Вступный выкладъ проф. М. Грушевского зъ давнои исторіи Руси, 230, 1-2.

– Омелянъ Огоновскій, 233, 1.

– Смерть пок. д-ра Омеляна Огоновского, 233, 3.

– Бл. п. Омельнъ Огоновскій, 235, 1-2.

– Именованя, 235, 4.

– Бл. п. Омельнъ Огоновскій, 236, 2.

– Передвыборчи загальни зборы академічного товариства “Ватра”, 238, 3.

– Подяка, 238, 3.

– Бл. п. Омельнъ Огоновскій, 239, 2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 239, 2.

– Конкурсъ стіпендійни, 242, 2.

– Вступный выкладъ проф. М. Грушевского зъ данои исторіи Руси, 246, 3.

– Засѣданье исторично-фільософічнои секціи наукового товариства имени Шевченка, 246, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 247, 2.

– Львôвска москвофільска молодѣжъ академична, 247, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 250, 2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 251, 2-3.

– Проф. Михайло Грушевскій, 253, 2.

– IV-ый томъ Записокъ Наукового товариства имени Шевченка, 253, 2.

– Заповѣджени викладъ проф. Грушевского, 254, 2.

– Гостина професора Михайла Грушевского въ Чернôвцяхъ, 255, 2-3.

– Наша молодѣжъ [Письмо зъ Львова.], 256, 1.

– Першій вôдчитъ проф. Михайла Грушевского, 257, 3.

– Надзвычайни загальни зборы академічного товариства “Ватра”, 263, 3.

– Карне слѣдство о державну зраду, 264, 2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 266, 2.

– Третій публичный вôдчитъ проф. Мих. Грушевского зъ рускои исторіи, 266, 3.

– Д-ръ Станиславъ Шаховскій, 271, 3.

– Четвертый вôдчитъ проф. М. Грушевского зъ рускои исторіи, 272, 2.

– Торжество имматрикуляціи въ львôвскôмъ університетѣ, 272 и 273, 4.

– Д-ръ Фердинандъ Зьрудловскій, 274, 3.

– Въ академічнôмъ товариствѣ “Ватра”, 274, 3.

– Про вôдчитъ въ львôвскôмъ “Академічнôмъ Братствѣ”, 275, 3.

– Исторія університету львôвского, 281, 3.

– Засѣданье исторично-фільософічнои секціи наукового товариства имени Шевченка, 280, 3.

– Дальшій публічный вôдчитъ проф. Мих. Грушевского зъ рускои исторіи, 280, 3.

– Стіпендіи, 280, 3.

– Академичне товариство “Ватра”, 282, 3.

– Вчерашный публичный выкладъ М. Грушевского зъ рускои исторіи, 283, 1.

– На вчерашнôмъ засѣданю исторично-фільософічнои секціи, 283, 1.

1895

– Дрôбни вѣсти, 2, 3.

– Въ справѣ вечерка “Ватры”, 3, 3.

– Дрôбни вѣсти, 5, 3.

– засѣданье фільольоґічнои секціи наукового товариства имени Шевченка, 7, 2.

– Вчерашный вôдчитъ проф. М. Грушевского, 8, 3.

– Выдѣлъ наукового товариства имени Шевченка, 10, 3.

– Дальшій публичный вôдчитъ д-ръ Грушевского зъ исторіи Руси, 10, 3.

– Число студентôвъ обохъ галицкихъ університетôвъ, 12, 3.

– Справозданье зъ дѣяльности выдѣлу и секцій Наукового товариства им. Т. Шевченка у Львовѣ за часъ вôдъ загальныхъ зборôвъ дня ІІ мая 1893 до 31 грудня 1894, 14, 1-2.

– Справозданье зъ дѣяльности выдѣлу и секцій Наукового товариства им. Т. Шевченка у Львовѣ за часъ вôдъ загальныхъ зборôвъ дня ІІ мая 1893 до 31 грудня 1894, 15, 1-2.

– Засѣданье историчнои секціи наукового товариства имени Шевченка, 17, 3.

– Загальни зборы Наукового товариства имени Шевченка, 18, 1-2.

– Стіпендіи, 19, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 24 и 25, 2.

– Фолькльористичне товариство, 27, 3.

– Дальшій вôдчитъ проф. М. Грушевского, 28, 3.

– Станъ бібліотеки при університетѣ львôвскôмъ въ 1894 роцѣ, 28, 3.

– Въ справѣ выдавництва жерелъ до исторіи Руси, 29, 1.

– Розширенье львôвского університету, 34, 2.

– ХІІІ надзвычайне засѣданье фільольоґічнои секціи наукового товариства имени Шевченка, 34, 2.

– Стіпендійну пôдмогу зъ фонда бл. п. о. Теодора Лукашевского, 35, 1.

– Дрôбни вѣсти, 37, 3.

– Проф. Грушевскій, 38, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 45, 2.

– Зъ ц.к. львôвского університету, 48, 2.

– Проф. Мих. Грушевскій, 49, 3.

– Оголошенье стіпендіи имени Тараса Шевченка, 49, 3.

– выкладъ рускои літератури въ львôвскôмъ університетѣ, 51, 2.

– Часописи правничои, 55, 3.

– Надзвычайни загальни зборы академичного товариства “Ватра”, 56, 3.

– Въ львôвскôмъ університетѣ, 56, 3.

– Вѣче львôвскои молодежи академичнои, 58, 3.

– Оголошенье конкурсу, 58, 4.

– Выкладъ руского языка и літературы въ університетѣ львôвскôмъ, 64, 3.

– “Записки Наукового Товариства імени Шевченка”, 67, 3.

– Пôдъ теперѣшну пору, 72, 1.

– Оголошенье стіпендіи имени Тараса Шевченка, 80, 3.

– Проф. Грушевскій, 88, 3.

– Стіпендіи имени Каролины Глинецкои, 90, 1.

– Именованя, 95, 4.

– Въ справѣ обходу ювілею уніи берестейскои, 97, 3.

– Пяте засѣданье секціи математично-природопичнои Наук. товариства им. Шевченка, 108, 3.

– Пок. проф. Омелянъ Огоновскій, 110, 2.

– На надзвычайнôмъ загальнôмъ зборѣ академічного товариства “Ватра”, 121, 1.

– На засѣданю историчнои секціи Наук. товариства им. Шевченка, 123, 3.

– Ректоромъ університету у Львовѣ, 125, 3.

– Нове міністерство, 127, 1.

– Вôдчитъ проф. Мих. Грушевского для Клюбу Русинокъ, 130, 1.

– Медики львôвского університету, 139, 3.

– На остатнôмъ засѣданю исторично-фільософічнои секціи Наук. товариства им. Шевченка, 147, 2.

– Дрôбни вѣсти, 148, 3.

– Д-ръ Петро Стебельскій, 149, 3.

– Міністерство, 151, 3.

– Д-ръ Іосифъ Олеськôвъ, 152, 3.

– Почестными крилошанами митроп. Капітулы у Львовѣ, 153, 2.

– Дрôбни вѣсти, 153, 3.

– Вôдповѣдъ рецензентови И. Н. на оцѣнку моєи книжочки про житье и дѣяльнôсть Омел. Огоновского, 154, 3.

– Конкурсъ, 155, 3.

– Складъ академічного сенату львôвского університету въ роцѣ шкôльнôмъ 1895/6, 158, 3.

– Зъ університету львôвского, 159, 3.

– Цифры говорять!, 164, 1.

– Конкурсъ, 170, 2.

– Проєктъ закона що-до управильненя платнѣ професорôвъ університетскихъ, 184, 2.

– Именованя, 198, 3.

– Житье пок. д-ра Евстахія Скроховского, 201, 3.

– Приватни доценты, 202, 3.

– Зъ університету, 216, 3.

– Вчера вôдбувъ ся въ львôвскôмъ університетѣ […] першій выклад д-ра Олександра Колессы, 221, 4.

– Передвыборчій збôръ академичного товариства “Ватра” у Львовѣ, 232, 3.

– Засѣданье фільольоґічноі секціи Наукового товариства имени Шевченка, 231, 3.

– Наукове товариство им. Шевченка розпочало выдавати Етноґрафічний Збірник, 234, 3.

– Именованя, 234, 4.

– Львôвскій університетъ а Русины, 250, 1.

– Справу покривдженя руского елементу въ університетѣ львôвскôмъ, 253, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 249, 3.

1896

– Справозданє зъ дѣяльности товариства “Просвѣта” за часъ вôдъ 1 сѣчня 1894 до 31 грудня 1895 р., 3, 2.

– Справозданє зъ дѣяльности товариства “Просвѣта” за часъ вôдъ 1 сѣчня 1894 до 31 грудня 1895 р., 6, 1.

– Зъ Наукового товариства имени Шевченка, 6, 2.

– Справозданє зъ дѣяльности товариства “Просвѣта” за часъ вôдъ 1 сѣчня 1894 до 31 грудня 1895 р., 7, 2.

– Відозва, 7, 2.

– Конкурсы, 7, 3.

– Записокъ Наукового товариства имены Шевченка, 10, 3.

– Вôдзначеня, 10, 3.

– конститууючи загальни зборы товариства “Академічна Громада”, 11, 3.

– Злука нашои академіч. молодежи, 13, 2.

– Выдѣлъ академ. товариства “Ватра” у Львовѣ, 26, 3.

– Дрôбни вѣсти, 26, 3.

– День 23 н. ст. лютого, 32, 3.

– Відозва 41, 3.

– Вечерокъ инавґураційный тов. “Академічна Громада” у Львовѣ, 44, 2.

– “Розвідки й материяли до Істориї України-Руси”, 45, 2.

– Дрôбни вѣсти, 46, 3.

– Стіпендію имени Андрея и Анны Бурачиньскихъ, 49, 3.

– Вечеръ въ ХХХV-ти роковины смерти Т. Шевченка у Львовѣ, 52, 1-2.

– Зъ львôвского університету, 55, 3.

– Зъ львôвского університету, 57, 2.

– Письмо п. Василя Нагôрного, 59, 2-3.

– Реґуляція платнѣ, 60, 1-2.

– Стіпендіи, 64, 3.

– Именованя, 65, 3.

– Загальни зборы членôвъ Ставропіґійского института, 72, 3.

– Дрôбни вѣсти, 87, 3.

– Кружокъ правникôвъ въ товариствѣ “Академічна Громада”, 97, 3.

– Катедру австрійского права, 98, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 101, 2.

– Дрôбни вѣсти, 106, 3.

– “Записок Наукового товариства імени Шевченка”, 106, 3.

– Загальни зборы Наукового товариства им. Шевченка, 115, 2.

– Засѣданє секціи историчнои наукового товариства Шевченка, 118, 2.

– Загальни зборы Наукового товариства имени Шевченка, 120, 1.

– Загальни зборы Наукового товариства имени Шевченка, 121, 1-2.

– Члени комісіи екзамінаційнои для теоретичныхъ испытôвъ державныхъ выддѣлу судового у Львовѣ, 121, 3.

– Д-ра Олександра Колессу, 121, 3.

– Д-ръ Александеръ Долиньскій, 122, 3.

– Вѣче католицке у Львовѣ, 125, 3.

– Шовінізмъ польскои молодежи, 126, 2-3.

– Ректоромъ університету львôвского, 128, 3.

– У Львовѣ, дня 24 н. ст. червня 1896, 131, 1.

– Відозва, 131, 3.

– На фондъ запомоговый товариства “Академична Громада”, 134, 3.

– Товариство “Академічна Громада”, 134, 3.

– Шовінізмъ польскои молодежи університетскои, 135, 3.

– Конкурсы, 138, 3.

– Именованя, 140, 3.

– Надзвычайни загальни зборы тов. “Академічна Громада” у Львовѣ, 141, 3.

– Послѣдне передъ феріями засѣданє секціи историчнои наукового товариства имени Шевченка, 141, 3.

– Записки наукового товариства ім. Шевченка, 154, 3.

– Се вже цѣлкомъ niehonorowo!, 157, 1.

– Выдѣлъ тов. “Акад. Громада” у Львовѣ, 157, 3.

– На фондъ запомоговый тов. “Акад. Громада” у Львовѣ, 158, 2.

– Надôслане, 162, 3.

– Гадки про вѣче католицке у Львовѣ, 163, 1-2.

– Конкурсы, 169, 4.

– Професорами на факультетъ медичнôмъ, 176, 3.

– Д-ръ Иванъ Прусъ, 183, 3.

– Академічный сенатъ львôвского університету, 188, 3.

– Проєктъ реґуляціи платнѣ професорôвъ університету, 188, 3.

– Звычайнымъ професоромъ фармакольоґіи, 196 и 197, 3.

– Відозва до товаришів матуристів, 202, 2-3.

– Стіпендію зъ фундаціи им. Каролины Глинецкои, 210, 3.

– “Систем приватного права австрийского”, 210, 3.

– Надзвычайными професорами львôвского університету, 214, 3.

– Торжественне вôдкрытє шкôльного року въ львôвскôмъ університетѣ, 218, 3.

– Торжество вôдкрытє нового шкôльного року въ львôвскôмъ університетѣ, 219, 3.

– Звычайнымъ професоромъ загальнои исторіи въ львôвскôмъ університетѣ, 220, 3.

– П. Кароль Давидовичь, 235, 2.

– Зъ товариства “Академічна Громада”, 240, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 250, 1.

– Дрôбни вѣсти, 254, 3.

– Засѣданє исторично-фільософічнои секціи Наук. тов. им. Шевченка, 255, 2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 258, 1.

– Медичный выдѣлъ на університетѣ у Львовѣ, 260, 3.

– Въ товариствѣ “Академічна Громада”, 262, 3.

– Гнатюк Волод., Юрій Жатковичь, 263, 1-2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 266, 2.

– Надзвычайни загальни зборы товариства им. Шевченка, 267, 1-2.

– Голосы руско-украиньскои молодежи, 273, 2.

– Имматрикуляція студентôвъ львôвского університету, 275, 3.

– “Проф. д-ра Олександра Огоновского — Систем австрійского права приватного — видав д-ръ Петро Скобельский, зв. проф. львôвского університету. Право обліґацийне.”, 275, 3.

– Идеалы руско-украиньскои молодежи, 284, 1-2.

1897

– Надзвычайни загальни зборы товариства “Академічна Громада”, 11, 3.

– Зъ “Академічнои Громады”, 13, 3.

– Въ польскôмъ историчнôмъ товариствѣ у Львовѣ, 16, 2.

– Загальни зборы товариства им. Шевченка, 17, 3.

– Въ комнатахъ “Академічнои Громады”, 19, 3.

– Стіпендійными запомогами, 21, 3.

– Баль “Академічнои Громады”, 28, 3.

– Справа побитя академикôвъ львôвскихъ поліцаями, 31, 3.

– Женщины и університетъ, 43, 2.

– Записки Наук. Товариства ім. Шевченка т. XV, 45, 4.

– Вôдъ панѣ Олександры Кулѣшевои, 49, 3.

– Медичный выдѣлъ львôвского університету, 50, 3.

– Шевченкове свято у Львовѣ, 55, 3.

– Зъ Наукового товариства им. Шевченка, 56, 3.

– Зъ львôвского університету, 63, 2.

– Женщины слухачками університету, 65, 3.

– Зъ товариства “Академічнои Громады” у Львовѣ, 68, 2-3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 69, 3.

– “Записки Наукового товариства імени Шевченка”,73, 3.

– Галицка руско украиньска молодѣжь університетска, 75, 3.

– Зъ університету, 89, 4.

– “Русская” університетска молодôжь львôвска, 91, 3.

– Зъ Наукового товариства имени Шевченка, 112, 3.

– Въ університетскихъ клінікахъ у Львовѣ, 112, 3.

– Мимовôльна выслуга, 113, 1.

– Выказъ складаныхъ жертвъ,116, 3.

– Выборъ ректора університету львôвского, 122, 3.

– Зъ львôвского університету, 131, 3.

– Проф. Теофіль Цєсєльскій, 134, 3.

– Збірник секциї математично-природописно-лїкарскої Наукового Товариства імени Шевченка, 143, 2.

– [Грушевський М.], Добиваймо ся свого університету! І., 145, 1.

– [Грушевський М.], Добиваймо ся свого університету! ІІ., 146, 1-2.

– [Грушевський М.], Добиваймо ся свого університету! ІІІ., 147, 1-2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 151, 3.

– “Записок Наукового Товариства імени Шевченка”, 156, 3.

– Поклик до Товаришів Абітурієнтів, 185, 3.

– Львôвскій університетъ, 188, 3.

– Д-ра Олександра Колессу, 212, 3.

– Женщины на університетахъ въ Австріи, 213, 3.

– Торжественне вôдкрытє шкôльного року въ університетѣ львôвскôмъ, 214, 3.

– Зъ Наукового Товариства імени Т. Шевченка, 227 и 228, 3.

– Зъ львôвского університету, 227 и 228, 3.

– Выдѣлъ товариства “Академічна Громада” у Львов-, 234, 3.

– Товариства “Академічна Громада”, 235, 3.

– “Записки Наукового Товариства імени Шевченка”, 235, 3.

– Продукуймо руску интеліґенцію!, 236, 2.

– Зъ львôвского університету, 237, 2.

– Зъ Наукового Товариства імени Т. Шевченка, 238, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 239, 1.

– Товариство “Академічна Громада”, 240, 3.

– “Жерел до істориї України-Руси”, 241, 3.

– Оголошенє. Літературно-Науковий Вістник, 244, 1.

– Загальни зборы товариства “Академічна Громада”, 245, 2.

– Товариства “Академічна Громада”, 251, 1.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 256, 1.

– Загальни зборы товариства “Академічна Громада”, 266, 2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 269, 2-3.

– За антибаденѣвске львôвске вѣче студентôвъ університету, 277, 3.

– Проф. Д-ра Олександра Огоновского Систем австрійского права приватного, 281, 3.

– Товариство “Академічна Громада”, 282, 3.

– Товариство курсôвъ академічныхъ для женщинъ у Львовѣ, 289, 3.

– Вечерокъ зъ танцями товариства “Академічои Громады”, 290, 2.

– Ще въ справѣ академічныхъ курсôвъ для женщинъ, 291, 3.

1898

– Товариство “Академічна Громада”, 6, 1.

– Товариство “Академічна Громада”, 14, 3.

– Зъ львôвского університету, 15, 2.

– Михайло Грушевскій, Наукова дѣяльнôсть Товариства имени Шевченка в- рр. 1896 и 1897, 16, 2-3.

– Нинѣ вôдбули ся въ комнатахъ Рускои Бесѣды у Львовѣ загальни зборы Наукового Товариства имени Шевченка, 16, 3.

– Михайло Грушевскій, Наукова дѣяльнôсть Товариства имени Шевченка в- рр. 1896 и 1897, 17, 1-2.

– Справозданє изъ загальныхъ зборывъ Наукового Товариства имени Шевченка з- 2 н. ст. лютого 1898, 18, 1.

– Вечерокъ зъ танцями “Академічнои Громады”, 19, 2.

– Зъ наукового товариства имени Шевченка, 20, 2.

– Стіпендійною запомогою, 21, 3.

– Конкурсъ, 21, 3.

– Баль “Академічнои Громады”, 24, 3.

– Зъ наукового товариства имени Шевченка, 31 и 32, 2.

– Стіпендіи, 37, 3.

– Надзвычайни загальни зборы товариства “Академічна Громада”, 48, 3.

– На надзвычайныхъ загальныхъ зборахъ товариства “Академічна Громада у Львовѣ”, 57, 3.

– Тарасъ Шевченко. Промова проф. д-ра Олександра Колессы выголошена на ХХХVII-ыхъ роковинахъ смерти поета у Львовѣ д. 4 н. ст. цвѣтня 1898, 69, 1-2.

– Тарасъ Шевченко. Промова проф. д-ра Олександра Колессы выголошена на ХХХVII-ыхъ роковинахъ смерти поета у Львовѣ д. 4 н. ст. цвѣтня 1898, 70, 1-2.

– Львôвскій університетъ, 70, 3.

– Тарасъ Шевченко. Промова проф. д-ра Олександра Колессы выголошена на ХХХVII-ыхъ роковинахъ смерти поета у Львовѣ д. 4 н. ст. цвѣтня 1898, 71, 1-2.

– Львôвскій университетъ, 73, 3.

– Промова проф. Володимира Левицкого на Шевченкôвскихъ вечерницяхъ въ Тернополи, 82, 1-2.

– Проф. д-ръ Ол. Колесса, 86, 3.

– Оповіщенє, 95, 3.

– Выдѣлъ Наукового товариства имени Шевченка, 98, 3.

– Въ справѣ авантуры выкликанои на всенароднôмъ ювілейнôмъ вѣчу Львôвскôмъ, 103, 3.

– Ще въ справѣ авантуры въ часѣ всенародного вѣча, 106, 2.

– “Przyzwoici Rusini”, 115, 3.

– Зъ університету, 118, 3.

– Зъ Наукового товариства имени Шевченка, 120, 1.

– Ректоромъ університету львôвского, 125, 3.

– Дрôбни вѣсти, 133, 3.

– М. Грушевский, Як мене спроваджено до Львова, 137, 1-2.

– Загальни курсы університетски у Львовѣ, 137, 2.

– Зъ львôвского університету, 149, 3.

– Відозва, 163, 3.

– Університетъ львôвскій, 181, 3.

– Зъ львôвского університету, 206, 3.

– Запросины, 221, 1.

– Зъѣздъ рускихъ ученыхъ у Львовѣ въ 1848-ôмъ роцѣ, 221, 1-2.

– Зъ Наук. Тов. им. Шевченка, 221, 3.

– Зъ львôвского університету, 222, 1.

– Зъѣздъ рускихъ ученыхъ у Львовѣ въ 1848-ôмъ роцѣ. ІІ, 223, 1-2.

– Зъѣздъ рускихъ ученыхъ у Львовѣ въ 1848-ôмъ роцѣ. ІІІ, 224, 1-2.

– Руска катедра цивільного права на львôвскôмъ університетѣ, 224, 3.

– Зъѣздъ рускихъ ученых у Львовѣ въ 1848-ôмъ роцѣ. ІV, 226, 1-2.

– Вôдъ комітету 100-лѣтного ювілею вôдродженя украинско-рускои літературы, 226, 2.

– Зъѣздъ рускихъ ученых у Львовѣ въ 1848-ôмъ роцѣ. V, 227, 1-2.

– Програма 100-лѣтного ювілею вôдродженя украинско-рускои літературы, 228, 1.

– Комітетъ для обходу літературного ювілею д-ра Ивана Франка, 229, 3.

– Русины зъ початкомъ ХХ стол., 232, 1-2.

– Зъ львôвского університету, 232, 2.

– Свято сотныхъ роковинъ вôдродження руского письменьства, 235, 1-2.

– Вôдозва, 236, 1.

– Стипендіи, 245, 3.

– Польща въ львôвскôмъ університетѣ, 258, 2.

– Дрôбни вѣсти, 258, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 260, 3.

– Въ справѣ новои рускои катедры, 263, 2-3.

– Важни руски працѣ на поли науки, 274, 1.

– О рускій університетъ у Львовѣ, 278, 1.

– О рускій університетъ у Львовѣ, 279, 1.

– О рускій університетъ у Львовѣ, 280, 1-2.

– О рускій університетъ у Львовѣ, 281, 1.

– Бесѣда посла Т. Окуновеского, 284, 1-2.

– Д-ръ Емиль Дуніковскій, 284, 3.

– Бесѣда посла Т. Окуновеского, 285, 1-2.

– Львôвскій університет а гал. Русины, 288, 1-2.

1899

– Габілітаційный выкладъ д-ра Ст. Днѣстряньского, 6, 2.

– Товариство “Академічна Громада”, 11, 2.

– Наукове Товариство имени Шевченка и єго дѣяльнôсть 1898 р., 14, 3.

– Карнеты на вечерокъ тов. “Академічнои Громады” у Львовѣ, 16, 3.

– Загальни зборы Наукового товариства имени Шевченка, 17, 1-2.

– Загальни зборы Наукового товариства имени Шевченка, 18, 2-3.

– Зъ Наукового Товариства им. Шевченка, 19, 3.

– Вôдъ проф. М. Грушевского, 19, 3.

– Товариство “Академічна Громада” у Львовѣ, 20, 1.

– Вчерашнôй баль “Академічнои Громады”, 23, 2.

– Надôслане, 25, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 27, 2.

– Зъ Наукового товариства имени Шевченка, 35, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 37, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 44, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 60, 1-2.

– Львôвскій університетъ, 72, 2.

– Въ львôвскôмъ університетѣ, 92, 2.

– Зъ “Академічнои Громады”, 100, 3.

– На надзвычайныхъ загальныхъ зборахъ “Академічнои Громады”, 103, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 117, 2.

– Вôдозва до рускихъ правникôвъ, 125, 2.

– Ректоромъ львôвского університету, 126, 2.

– О рускій університетъ у Львовѣ, 140, 1.

– Зъ львôвского університету, 141, 3.

– Вѣче Русинôвъ-академикôвъ въ справѣ утвореня украиньско-руского університету, 142, 3.

– З- Наукового товариства имени Шевченка, 144, 2.

– О рускій університетъ у Львовѣ, 145, 1.

– Вôдъ комітету вѣча академикôвъ, 147, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 149-151, 3.

– Проф. д-ръ Исидоръ Шараневячь, 172, 3.

– Меморіяль рускои університетскои молодежи до міністерства просвѣты за основанємъ руского університету у Львовѣ, 174, 1.

– “Часопись правнича”, 182, 3.

– Причинокъ до исторіи рускихъ выкладôвъ въ львôвскôмъ університетѣ въ XVIII. столѣтю, 193, 1.

– Причинокъ до исторіи рускихъ выкладôвъ въ львôвскôмъ університетѣ въ XVIII. столѣтю, 194, 1-2.

– Університетъ львôвскій, 197, 3.

– Якъ у народôвъ выпосажують університеты, 197, 3.

– До університетскихъ комісій екзамінаційныхъ, 214, 3.

– Отворенє нового року шкôльного въ львôвскôмъ університетѣ, 215, 3.

– Зъ університету и політехніки у Львовѣ, 221, 1-2.

– Зъ Наукового Товариства им. Шевченка, 221, 3.

– Зъ Львôвского університету,, 221, 3.

– Зъ Львôвского університету,, 226, 3.

– Професорови Шараневичеви, 228, 3.

– Поминальне богослуженє за упокой бл. п. д-ра Омеляна Огоновского, 231, 3.

– Зъ університету, 242, 3.

– Зъ Академічнои Громады, 243, 2.

– Зъ львôвского університету, 246, 2.

– Д-ръ Кирило Студинскій, 248, 2-3.

– Зъ львôвского університету, 252, 3.

– Д-ръ Олекс. Колесса, 253, 2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 254, 1.

– Цѣкавый голосъ польскій въ справѣ руского університету, 256, 1.

– Зъ Наукового Товариства им. Шевченка, 256, 3.

– Дрôбни вѣсти, 257, 2.

– Товариство “Академічна Громада”, 270, 3.

– Наша свѣтска интеліґенція, 273, 1.

– Вѣче академикôвъ, 273, 3.

– Число нововписаныхъ академикôвъ на львôвскôмъ університетѣ, 275, 2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 276, 2.

– Екзамінаторами при правничихъ испытахъ у Львовѣ, 276, 2.

– Народный зъѣздъ, 280, 1.

– Народна програма, 281, 1.

– Зъ львôвского університету, 286, 3.

– Вôдозва, 288, 1.

– Дрôбни вѣсти, 292, 3.

1900

– Число студентôвъ на львôвскôмъ університетѣ, 2, 2.

– Зъ Наукового товариства имени Шевченка, 6, 3.

– Вôдъ проф. Михайла Грушевского, 22, 3.

– Зъ академічнои Громады, 24, 3.

– Товариство “Академічна Громада” у Львовѣ, 25, 3.

– Вôдъ проф. Михайла Грушевского, 26, 2.

– Вчерашный баль “Академічнои Громады”, 31, 2.

– Баль “Академічнои Громады”, 33, 2.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 37, 2.

– Двома стіпендіями, 40, 3.

– Стіпендію имени Григорія Яхимовича, 41, 3.

– Товариство правниче львôвске, 49, 3.

– Зъ львôвского університету, 56, 3.

– Стіпендію зъ фонду пок. о. Николая Дебельского, 57, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 64 и 65, 3.

– Въ товариствѣ “Академічна Громада”, 66, 3.

– Перши докторы медицины на львôвскôмъ університетѣ, 66, 3.

– Стипендію зъ фонду им. Каролины Глинецкои, 75, 3.

– вôдбулося въ львôвскôмъ університетѣ торжественне пращанє міністра д-ра Пєнтака, 84, 3.

– Правники – женщины, 94, 3.

– Въ товариствѣ “Академічна Громада”, 111, 3.

– Проф. д-ръ Ол. Колесса, 116, 3.

– Въ товариствъ “Академічна Громада”, 116, 3.

– Зъ університету, 131, 3.

– З Наукового товариства імени Шевченка, 137, 2.

– Виділ товариства “Академічноі Громади”, 138, 3.

– Стипендія, 141, 3.

– Товариші!, 142, 3.

– Надôслане, 146, 3.

– По шкôльнôмъ роцѣ, 147, 1.

– Заповѣджене вѣче рускои молодежи высшихъ австрійскихъ шкôлъ, 147, 2.

– До нашои модожежи, 166, 1.

– Руска молодѣжъ академічна, 193, 3.

– Для риґорозôвъ медичныхъ въ львôвскôмъ університетѣ, 198, 3.

– Товариство “Академічна Громада”, 200, 3.

– Зъ львôвского університету, 202, 3.

– Женщины на австрійскихъ університетахъ, 203, 2.

– Зъ львôвского університету, 217, 3

– На львôвскій університетъ, 221, 3.

– Університетски клініки и амбуляторіи, 225, 3.

– Вечерницъ зъ танцями, 229, 3.

– Митрополитъ Іосифъ Сембратовичъ, 230, 1.

– За душу бл. п. Омеляна Огоновского, 234 и 235, 6.

– Літературно-науковий вістник, 240, 2.

– Зъ львôвского університету, 240, 3.

– Зъ львôвского університету, 242, 3.

– Часопись правнича, 245, 3.

– Зъ товариства “Академічна Громада”, 250, 3.

– З Наукового Товариства імени Шевченка, 251, 3.

– Зъ львôвского університету, 253, 3.

– Зъ львôвского університету, 255 и 256, 3.

– “Научний Кружок” товариства “Академічна Громада”, 257, 3.

– Деяки спомины зъ нагоды 25-лѣття роковинъ університету черновецкого, 258, 1-2.

– Зъ львôвского університету, 261, 3.

– З Наукового Товариства імени Шевченка, 262, 3.

– Проф. д-ръ Ол. Колесса, 265, 3.

– Відозва, 266, 3.

– Зъ львôвского університету, 268, 3.

– Відозва украінсько-руськоі Видавничоі Спілки, 271, 3.

– Въ проґраму вечерниць св. Николая, 273, 2.

– Д-ръ Олександеръ Колесса, 276, 3.

– Рухъ въ рускихъ товариствахъ, 280, 2.

– Від вечеркового комітету “Академічної Громади” у Львові, 283, 3.

– Выдѣлъ Товариства “Академічна Громада”, 287, 3.

– Зъ львôвского університету, 291, 3.

1901

– Перши вечерницѣ зъ танцями, 4, 3.

– Лозиньскій М., Украиньско-руска література въ 1900 р., 5, 1.

– Зъ “Академічноі Громади”, 5, 3.

– Иґнорованє руского языка властями державными, 5, 3.

– І. томъ “Часописи правничоі і економічноі”, 6, 3.

– Товариство “Академічна Громада” у Львовѣ, 7, 3.

– Проф. д-ру Ол. Колессы, 9, 3.

– Дрôбни вѣсти, 9, 3.

– Відозва, 13, 3.

– Зъ львôвского університету, 18, 3.

– З товариства “Академічна Громада” у Львові, 18, 3.

– До наших правників!, 22, 3.

– Зъ львôвского університету, 24, 3.

– Украиньско-руска молодѣжь про студентски розрухи въ Россіи, 33, 3.

– Товариство “Академічна Громада” у Львові, 36, 3.

– Въ наслѣдокъ ухвалы вѣча укр. рускихъ студентôвъ у Львовѣ, 38, 3.

– Зъ “Академічноі Громади”, 47, 3.

– Адольф Добряньский, 57, 1-2.

– Загальни зборы Наукового товариства им. Шевченка, 58, 2.

– Зъ Наукового товариства им. Шевченка, 60, 3.

– Зъ львôвского університету, 64, 3.

– Діяльність Наук. Товариства ім. Шевченка за 1900 рік, 70, 1-2.

– Діяльність Наук. Товариства ім. Шевченка за 1900 рік, 71, 1-2.

– Лєкціи языка руского, 75, 3.

– Зъ “Академічнои Громады”, 81, 3.

– Оповіщенє, 88 и 89, 1.

– Историка Мих. Грушевского, 90, 3.

– Наданє стіпендій, 93, 3.

– Крадѣжъ въ “Академічн-й Громадѣ” у Львовѣ, 97, 3.

– З Наукового Товариства імени Шевченка, 101, 3.

– Комісія лєкційна студентôвъ фільософічного выдѣлу, 101, 3.

– З “Академічної Громади” у Львові, 104, 3.

– Медичный выдѣлъ львôвского університету, 106, 3.

– Зъ львôвского університету, 113, 3.

– Франко, Основуймо людовий університет!, 116, 1.

– Франко, Основуймо людовий університет!, Додаток до ч. 118 и 119, 8.

– Зъ львôвского університету, 125, 3.

– Внесенє посла д-ра Олесницкого і тов. в справі креованя катедр з руским язиком викладовим на університеті у Львові, 127, 2.

– З тов. “Академічна Громада” у Львові, 129, 3.

– Річ д-ра Олесницкого виголошена на засіданю Сойму з 24 червня для умотивованя внесеня въ справі руского університету, 130, 1-2.

– Стипендійни запомоги, 131, 3.

– Протестъ академічнои молодѣжи, 132 и 133, 3.

– Григорій Камѣньскій, 142, 3.

– Рускій університетъ у Львовѣ, 148, 2.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 153, 3.

– Дрôбни вѣсти, 155, 3.

– Єзупôльскій фільософъ про Русинôвъ, 157, 1.

– Кілька слів про рівноправність мови на львівскім університеті, 157, 1-2.

– З “Академічної Громади”, 158, 4.

– Складъ сенату львôвского університету, 167, 3.

– Зъ львôвского університету, 201 и 202, 4.

– До рускоі університетскоі молодежи, 203, 2-3.

– Д-ра Станислава Днѣстряньского, 206, 3.

– Вѣче академічне, 207, 2.

– Пукайте, а отворить ся вамъ!, 207, 2.

– Відозва, 208, 2.

– Кухня Академічної Громади у Львові, 208, 3.

– Вїдозва до рускої унїверситетскої молодїжи, 212, 3.

– Инавґурація шкôльного року на львôвскôмъ університетѣ, 212, 3.

– Вѣче украинско-рускои молодѣжи, 216, 1.

– З товариства “Академічна Громада”, 218 и 219, 3.

– Вôдъ проф. Д-ра Ол. Колессы, 218 и 219, 3-4.

– Справа руского університету, 221, 1.

– Ще в справѣ академічного вѣча, 221, 3.

– З товариства “Академічна Громада” у Львові, 222, 3.

– Польска гаката у львôвскôмъ університетѣ, 223, 1.

– Галичина въ державн-мъ буджетѣ на р-къ 1902, 225 и 226, 1.

– Відозва, 225 и 226, 5.

– На львôвскій університетѣ, 227, 2.

– Признанє патріотичной молодежи, 228, 1.

– Справа вписывъ рускихъ богословôвъ, 231, 1.

– Парляментарни фраґменты, 232, 2.

– Дрôбни вѣсти, 232, 3.

– Наша “Часопись правнича і економічна”. Письмо д-ра Мих. Зобкова на адресу Наук. Тов-а им. Шевченка, 233, 1-2.

– Забавки вченыхъ, 234, 1.

– Зъ львôвского університету, 234, 3.

– Другои катедры польскои літературы у Львовѣ, 241, 3.

– Зъ львôвского університету, 245, 3.

– ІІ-гі Збори руских богословів, 246, 2.

– Жадаємо руского університету!, 248, 1.

– Боротьба рускихъ богословôвъ о рускій університетъ и языкъ, 248, 2.

– Віче академічної молодежи, 248, 3.

– Въ справѣ заснованя руского університету у Львовѣ, 249, 3.

– Вѣче львôвскои рускои академ. молодѣжи, 250, 3.

– Всї три секциї Наукового товариства імени Шевченка […] о заснованє україньско-руского унїверситету у Львові, 250, 3.

– Небувала ДЕМОНСТРАЦІЯ на університетѣ, 250, 4.

– Демонстрація рускихъ академикôвъ и застановленє выкладôвъ въ львôвскôмъ університетѣ, 251, 1.

– Відозва українсько-руської молодіжи до молодїжи польської, 251, 1-2.

– Нагле внесенє п. Романчука и тов. о основанє руского університету, 252, 1.

– “Не чужого мы бажаємъ, А свогожь то права!”, 252, 1.

– Вѣче стрыйскихъ Русинôвъ въ справѣ університету, 252, 1.

– Борба за університетъ, 253, 1.

– Привітні телєґрами і письма для рускоі університетськоі молодіжи, 253, 2.

– Єдиный справделивый голосъ польскій, 253, 2.

– Заява руської молодїжи у Відні, 253, 3.

– Вѣче украиньскои академ. молодѣжи у Вѣдни въ справѣ основаня університету у Львовѣ, 253, 3.

– Письма з Вѣдня, 254, 1.

– Борба за університетъ, 254, 2.

– Привітні телєґрами і письма для рускоі університетськоі молодіжи, 254, 2.

– Въ оборонѣ нашои молодѣжи, 256, 1.

– Відозва, 256, 1.

– Привітні телєґрами і письма для рускоі університетськоі молодіжи, 256, 2.

– В справѣ рускои університетскои молодѣжи, 256, 3.

– Зборы польскои академ. молодѣжи, 257, 1.

– “Ilu nas jest w Galicyi wschodniej?”, 257, 2.

– “Записки Наукового Товариства імени Шевченка”, 257, 3.

– Голосъ ученого Поляка о кривдахъ Русинôвъ на поли шкôльництва, 258, 1-2.

– Борба о рускій університетъ, 258, 2-3.

– Привітні телєґрами і письма для рускоі університетськоі молодіжи, 258, 3.

– Вôдповѣдь міністра д-ра Гартля на интерпеляцію въ справѣ університетскôй, 259, 1.

– Нова провокація, 259, 1.

– Борба о рускій університетъ, 259, 1-2.

– Вôдповѣдь руско-украиньскои молодѣжи університетскои — польскôй шовіністичнôй, 259, 2.

– Привітні телєґрами і письма для рускоі університетськоі молодіжи, 259, 2.

– Выкладъ університетски, 259, 2.

– Руско-украиньскій Народе!, 260 и 261, 1.

– Сецесія молодѣжи, 260 и 261, 1.

– Руски академики у міністра просвѣты, 260 и 261, 2.

– Поновне застановленє выкладôвъ у львôвскôмъ університетѣ, 260 и 261, 2.

– Якъ то було?, 260 и 261, 2.

– Письма з Вѣдня, 260 и 261, 2-3.

– Борба о рускій університетъ, 260 и 261, 3.

– Зборы рускои технічои молодѣжи, 260 и 261, 4.

– Привітні телєґрами і письма для рускоі університетськоі молодіжи, 260 и 261, 4.

– Справа руского університету, 260 и 261, 4.

– Б. п. Исидоръ Шараневичъ, 262, 1.

– Такъ робить сенатъ?, 262, 1-2.

– Борба о рускій університетъ, 262, 2.

– Справа руского університету в Славянскім клюбі в Празї, 263, 1.

– Прихильни польски голосъ въ справѣ руского університету, 263, 1.

– Борба о рускій університет, 263, 1-2.

– Привітні телєґрами і письма для рускоі університетськоі молодіжи, 263, 2.

– Сецесія молодѣжи, 264, 1.

– Справа руского університету на вѣчу слав. студентôвъ въ Лубнѣ, 264, 1.

– Борба о рускій університет, 264, 1-2.

– Польска молодѣжь поступова, 264, 2.

– Привітні телєґрами і письма для рускоі університетськоі молодіжи, 264, 2.

– Похоронъ бл. п. д-ра Исидора Шараневича, 264, 3.

– Пращанє молодѣжи, 265, 1.

– Борба о рускій університет, 265, 1.

– Привітні телєґрами і письма для рускоі університетськоі молодіжи, 265, 1.

– До нинѣ полудня выписалось зъ львôвского університету 583 студентôвъ, 265, 2.

– Въ справѣ подѣй у львôвскôмъ університетѣ, 265, 2.

– Гарни слова, 266, 1.

– Борба о рускій університет, 266, 2.

– Пращальний концерт бувших членів тов. “Академічна Громада”, 266, 2.

– До нашихъ послôвъ, 267, 1.

– Борковский Александер, Для руских академиків. Три катринки з нинїшного лихолїтя, 267, 1.

– Борба о рускій університет, 267, 2.

– Интерпеляція посла Романчука до міністра просвѣты въ справѣ громаднои сецесіи рускихъ студентôвъ зъ львôвского університету, 268, 1-2.

– 640 академикôвъ-Русинôвъ выписало ся доси зъ львôвского університету, 268, 3.

– Доси були слова — тепер треба дѣлъ!, 269, 1.

– Вôдповѣдь міністра просвѣты на интерпеляцію посла Романчука въ справѣ громаднои сецесіи рускихъ студентôвъ зъ львôвского університету, 269, 1-2.

– Письма до нашои універс. молодѣжи и заявъ для неи, 269, 3.

– Москвофілы а сецесія молодѣжи, 270, 1.

– Прощальний концерт для бурлак-академиків, 270, 2-3.

– До відомости молодїжи, 271, 2.

– Складки на потребъ академ. молодѣжи, 271, 2.

– Письмо зъ Вѣдня, 272, 1.

– П. міністер просьвіти і унїверситетска справа, 272, 1.

– Вôдповѣдь міністра просвѣты д-ра Гартля на интерпеляцію п. Романчука въ справѣ громаднои сецесіи рускихъ студентôвъ зъ львôвского університету, 272, 1-2.

– П. міністер просьвіти і унїверситетска справа, 273, 1-2.

– Вôдповѣдь міністра просвѣты д-ра Гартля на интерпеляцію п. Романчука въ справѣ громаднои сецесіи рускихъ студентôвъ зъ львôвского університету, 273, 2.

– Причинки до історії русько-української молодіжи із львівского універитету, 273, 2.

– П. мінїстер просьвіти і унїверситетска справа, 274, 1.

– Письма до нашої унїверсит. молодїжи, 274, 2.

– Голос в справі запрошеня наших студентів ческими студентами, 274, 2.

– Причинки до історії русько-української молодіжи із львівского універитету, 274, 2.

– Черновецкій університетскій сенатъ, 274, 3.

– Нашихъ богословôвъ, 274, 3.

– Руске жѣноцтво для академічнои молодѣжи, 275, 1.

– На пращанє нашим академікам, 275, 1.

– Причинки до історії русько-української молодіжи із львівского універитету, 275, 2.

– Складки на потребы академ. молодѣжи, 275, 2.

– Иматрикуляція на львôвскôмъ університетѣ, 275, 3.

– При розвязаню “Академічнои Громады”, 275, 3.

– Вѣча въ справѣ руского університету, 276, 1.

– Причинки до історії русько-української молодіжи із львівского універитету, 276, 1-2.

– Зайди гонять Русинів з рускої землї!, 276, 2.

– Зъ львôвского університету, 276, 3.

– Вѣча въ справѣ руского університету, 277, 1.

– Заяви для нашої унїверситетскої молодіжи, 277, 2.

– Заяви для нашої унїверситетскої молодіжи, 278, 2.

– Акція нашого духовенства въ справѣ руского університету, 278, 2.

– Выказъ даткôвъ на фондъ для молодежи академічнои, Додатокъ до “Дѣла” (ч. 281), 1-2.

– Внесеня рускихъ послôвъ, 282, 2.

– До відомости молодїжи, 284, 3.

– Буковинцѣ для б. студентôвъ львôвского університету, 284, 3.

– Колядуйте на молодїж!, 285, 2.

– Письмо зъ Украины въ справѣ сецесіи нашои молодѣжи зъ львôвского університету, 285, 2.

– Въ справѣ університетскôй, 286, 2.

– Зъ львôвского університету, 286, 3.

– Відповіль руско-українькій молодїжи, 287, 1.

– Выказъ даткôвъ на фондъ для молодежи академічнои, Додатокъ до “Дѣла” ч. 287, 1-2.

– Въ справѣ нашои університетскои молодежи, 288, 2.

1902

– Наша молодїж академічна в Празї, 4, 2.

– Складки на потребы академ. молодѣжи, 7, 3.

– Складки на потребы академ. молодѣжи, 8, 2-3.

– Складки на потребы академ. молодѣжи, 9, 3.

– Наші академіки у Кракові, а унїверситетска справа, 10 и 11, 2-3.

– Складки на потребы академ. молодѣжи, 10 и 11, 3.

– На фондъ нашихъ академікôвъ, 10 и 11, 3.

– Въ справѣ руского університету, 10 и 11, 6.

– З Научного Кружка Тов-а “Основи”, 12 и 13, 3.

– Въ справѣ украиньско-руского університету, 12 и 13, 6.

– На дохід академічного фонду, 16, 2.

– Виказ невиступивших з львівского унїверситету “Русинів”, 16, 2.

– Складки на потребы академ. молодѣжи, 16, 3.

– В виказї невиступивших з львівского унїверситету “Русинів”, 17, 3.

– Зъ львôвского університету, 19 и 20, 5.

– Письма зъ Вѣдня [Справы шкôльни въ комісіи буджетовôй], 25, 1-2.

– Віча в Празї (Допись з кругів молодїжи), 27, 2-3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 32, 3.

– Испытова комісія для судейскихъ испытôвъ у Львовѣ, 43, 3.

– Права рускої мови у львівскім університетї, 45, 1-2.

– Права рускої мови у львівскім університетї, 47, 1-2.

– Права рускої мови у львівскім університетї, 48, 1.

– Права рускої мови у львівскім університетї, 49, 1-2.

– Права рускої мови у львівскім університетї, 50, 1-2.

– Унїверситет через підписку, 54 и 55, 1.

– О рускій унїверситет у Львові, 54 и 55, 5.

– Зъ університету, 54 и 55, 6.

– Унїверситет через підписку, 56, 1.

– О рускій унїверситет у Львові, 56, 1-2.

– О рускій унїверситет у Львові, 57, 1-2.

– Унїверситет через підписку, 58, 1.

– Справу основаня самостійного укр.-руського унїверситету через підписку, 58, 3.

– Унїверситет через підписку, 60, 1.

– Наради в справі науки рускої мови в середних школах, 60, 1-2.

– Вп. проф. Романчук, 67, 2.

– Унїверситет через підписку, 67, 3.

– Відповідь проф. Ґломбіньскому, 69, 3.

– Заява україньско-рускої унїверситетскої молодїжи, 71 и 72, 1.

– Котяча музика, 71 и 72, 5.

– Польский професор против руского унїверситету, 73, 2.

– Становище нашої молодїжи, 73, 3.

– Бурливе віче польских академиків, 73, 3.

– Польский професор против руского унїверситету, 74, 2.

– Оповіщенє, 77, 1.

– Польский професор против руского унїверситету, 78, 2.

– Польский професор против руского унїверситету, 81, 2.

– Польский професор против руского унїверситету, 82, 2.

– Польский професор против руского унїверситету, 83, 2.

– Д-р Ґломбіньский, 91, 3.

– М. Грушевський, Одна з наших культурних потреб (В справі Українсько-Руської Видавничої Спілки), 97, 1.

– Записки Наукового Товариства імени Шевченка, 103, 3.

– Справа україньско-руского унїверситету у Львові, 107, 3.

– Львівский унїверситетский сенат, 108, 3.

– Загальні збори “Українсько-руської Видавничої Спілки”, 109 і 110, 2.

– Надані стипендиї, 117, 3.

– Запит на адресу львівского унїверситетского ректорату, 125, 3.

– Проф. д-р Іван Копач, 127, 3.

– Ще про іndex-u наших академиків-сецесіонїстів, 134, 2.

– Відпустки і стипендиї для Русинів, 154, 3.

– З’їзд укр.-рускої молодїжи, 155, 1-2.

– З’їзд укр.-рускої молодїжи, 156, 1-2.

– З’їзд укр.-рускої молодїжи, 157, 1.

– Закінченє шкільного року у львівскім унїверситетї, 161, 3.

– Академічний фонд, 190, 3.

– Конкурс на опорожнені стипендиї, 220, 3.

– Гроші заложені на сецесионїстів-академиків, 221, 3.

– Язикова справа в львівскім унїверситетї, 222, 2-3.

– Стипендию, 222, 3.

– Віче жидівскої унїверситетскої молодїжи, 226, 3.

– Рада державна, 227, 1.

– Конфлїкт на унїверситетї, 229, 2.

– Руский унїверситет в державній радї. Промова пос. Романчука, 232, 1.

– З львівского унїверситету, 232, 1.

– Руский унїверситет в державній радї. Промова пос. Романчука, 233, 2.

– Руский унїверситет в державній радї. Промова пос. Старжиньского, 234, 2.

– Руский унїверситет в державній радї. Промова д-ра Гартля, 235, 2.

– Руский унїверситет в державній радї. Реплїка Русинів, 236, 1-2.

– Загальні збори укр. акад. і техн. молодїжи, 245, 3.

– Віче молодїжи в справі сецесийного фонду, 247, 1-2.

– Перші “Загальні Збори” тов-а “Академічна Громада” у Львові, 248, 3.

– В справі академичного фонду, 252, 2.

– І-ші загальні збори відродженої “Академичної Громади”, 253, 3.

– [Іван Копач], Унїверситет і унїверситетска наука, 259, 1-2.

– З товариства “Академична Громада”, 260, 1.

– Іван Копач, Унїверситет і унїверситетска наука, 261, 1-2.

– Івавґурацийний вечер Т-а “Академична громада”, 262, 1-2.

– Засїданє фільольоґічної секциї Наукового Тов. ім. Шевченка, 265, 2.

– З Академичної Громади, 265, 2.

– Унїверситетска польска гаката, 271, 1.

– Вість про події на унїверситетї, 271, 2.

– Комітет укр.-рускої академичної молодїжи, 272 і 273, 3.

– Події на унїверситетї, 272 і 273, 3.

– З тов. ім. Шевченка, 274, 3.

– З “Академичної Громади” у Львові, 277, 2.

– Від вечеркового комітету “Академичної Громади”, 286, 2.

– Засїданє історично-фільософічної секциї в тов. ім. Шевченка, 287, 3.

1903

– Перші вечерницї з танцями, 4, 2.

– Великий вечерок з танцями Академичної Громади в сали Фільгармонії, 5, 2.

– В справї рускої мови на унїверситетї, 6, 3.

– Промоция, 10 і 11, 4.

– Вчерашний вечер “Академічної Громади”, 22, 3.

– Видїл тов. “Академічна Громада”, 34, 2.

– З “Академічної Громади”, 41, 2.

– Дрібні вісти, 44, 3.

– Справа основаня укр. руского унїверситету у Львові, 49, 2.

– Відозва, 49, 3.

– “Ґосцїнне вистемпи” професора унїверситету, Додато до чч. 50 і 51, 2.

– Товариство ім. Шевченка в р. 1902, 52, 3.

– Товариство ім. Шевченка в р. 1902, Додаток до ч. 54, 3.

– Руска академічна молодїж в справі правничих риґорозів, 57, 3.

– З львівского унїверситету, 60, 3.

– З Тов. ім. Шевченка, 61, 2.

– Для Львовян, 62, 3.

– Фільольоґічна секция “Наук. тов. ім. Шевченка”, 68, 2.

– Конкурси, 69 і 70, 3.

– З львівского унїверситету, 71, 3.

– Жидівска народність в львівскім унїверситетї, 78, 2.

– Українско-руска молодїж, 78, 3.

– Іменованя, Додаток до чч. 79 і 80, 3.

– Загальні збори україньско-рускої Видавничої Спілки, 82, 3.

– Дрібні вісти, 84, 3.

– Приписи в справі докторату богословія, 88, 3.

– Новий будинок унїверситетский, 88, 3.

– Дрібні вісти, 89, 3.

– Дрібні вісти, Додаток до чч. 91 і 92, 3.

– Дрібні вісти, 97, 3.

– Стипендиї, 98, 3.

– Італїйский унїверситет, 100, 1-2.

– Михайло Грушівский, 100, 3.

– З Научного Кружка “Академичної Громади”, 101, 3.

– Видїл Тов. “Академична Громада”, 101, 3.

– Стипендиї, 102, 3.

– Перша промоция женщини в львівскім унїверситетї, 104, 3.

– П. Петро Рондяк, 104, 3.

– Танячкевич Д., Кілька слів до нашої молодежи особливо академічної, 113, 1.

– Видїл Товариства Академічна Громада, 113, 3.

– Академічне віче, 113, 3.

– Між польскою академічною молодїжю у Львові, 119, 3.

– Видїл Товариства “Академічна Громада”, 123, 3.

– Кос Андрій, Польский “з’їзд народовий”, 126, 1.

– З львівского унїверситету, 127, 3.

– Гординьский Ярослав, Фраґменти, 128, 2.

– Кс. Фіялек ректором!, 130, 2.

– Провокують, 131 і 132, 1.

– В справі академічного віча, 140 і 141, 2.

– Дрібні вісти, 140 і 141, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 166, 3.

– М. Грушевський: Істория України-Руси, 166, 3.

– Рускі виклади, 199, 3.

– В львівскім унїверситетї, 199, 3.

– Вписи на львівскім унїверситетї, 200, 3.

– В справі вибору ректором львівского унїверситету, 218, 2.

– В справі унїверситетскій, 224, 1-2.

– Послідні вісти, 224, 3.

– Комітет україньско-рускої академічної молодїжи львівского унїверситету, 224, 3.

– Демонстрация на львівскім унїверситетї, 225, 1-2.

– Віче україньскої академічної молодїжи в справі подій на унїверситетї, 225, 3.

– Галицкий сойм, 226, 1.

– Подїї на львівскім унїверситетї, 226, 2.

– Подїї на львівскім унїверситетї, 227, 1.

– “О русскомъ студентствѣ”, 227, 1.

– Овация для проф. Грушівского, 227, 3.

– Туманенє публичної опінії, 228 і 229, 3.

– О повстанє, чи бунт обжалувала львівска прокуратория Русинів-академіків, 228 і 229, 3.

– В справі унїверситетскій, Додаток ч. 228 і 229, 1-2.

– Від Вп. проф. Грушевского, Додаток ч. 228 і 229, 3.

– Ренеґат вшехпольским героєм, Додаток ч. 228 і 229, 3.

– Інтерпеляция, 230, 2.

– З товариства “Академічна Громада”, 230, 3.

– Ще в справі унїверситетскої демонстрациї, 231, 1-2.

– Урядова апольоґія польскої молодїжи, 232, 1.

– Безсторонний голос в справі унїверситетских подїй, 232, 3.

– Виклади для питомцїв рускої духовної семинариї, 232, 3.

– В справі участи питомцїв духовної семинариї в викладах унїверситету, 235, 3.

– Сіонїстична жидівска молодїж академічна, 239, 3.

– Письма з Відня, 262, 1.

– Знак часу, 262, 3.

– Віче славяньских студентів у Відни, 264, 2-3.

– Против лїцеїв, 267, 3.

– Москвофільскі інтриґи,268, 1.

– Україньска молодїж академічна зібрана на довірочних зборах дня 10-го грудня порішила, 269, 3.

– Видїл “Академічної Громади”, 270 і 271, 3.

– Іматрикуляция студентів, Додаток ч. 270 і 271, 3.

– Україньска академічна молодїж львівского унїверситету, 272, 2.

– Письмо з Відня, 276, 2.

– Видїл “Кружка правників” в “Академічній Громадї”, 277, 3.

– Грушевський Михайло, Академічний Дім, 287, 1.

– В списї руских студентів львівского унїверситету, 287, 3.

– Павлик М., Голос в преважній справі, 289, 2.

– Від Вп. Д-ра Івана Франка, 292, 3.

1904

– Баль Академічної Громади, 2, 3.

– Балевий комітет “Академічної Громади”, 6, 3.

– Комітет балевий “Академічної Громади”, 7, 3.

– Засїданє історично-фільософічної секциї Наукового товариства імени Шевченка, 8, 3.

– Надзвичайні загальні збори тов.-а “Академічна Громада”, 8, 3.

– Голос нїмецкого ученого про потребу і значінє руского унїверситету у Львові, 9, 1.

– Іматрикуляция на львівскім унїверситетї, Додаток до ЧЧ. 15 і 16, 3.

– З “Академичної Громади”, Додаток до ЧЧ. 15 і 16, 3.

– Кружок музичний “Академічної Громади”, 18, 3.

– З научного кружка “Академічної Громади”, 25, 2.

– Загальні збори товариства “Академічна Громада”, 29, 3.

– З “Научного кружка” тов. Акад. Громади, 31, 3.

– Віче академічної молодїжи, 37, 3.

– З Научного кружка “Академічної Громади”, 37, 3.

– З “Научного кружка” “Академічної Громади”, 43, 3.

– О унїверситет, 45, 1.

– Нове товариство, 45, 3.

– О унїверзитет, 53, 1-2.

– Важна статистика, 54, 1-2.

– З львівского унїверзитету, 57, 2.

– З Товариства “Академічна Громада”, 57, 3.

– Промова пос. Романчука, 58, 1-2.

– О руский унїверзитет, 59, 1-2.

– До рускої інтеліґенциі!, 62, 1.

– Ваша Ексцелєнциє! (Мемориал), 62, 1-2.

– Авдиєнция в справі руского унїверзитету, 63, 1.

– Засїданє історично-фільольоґічної секциї Наукового Товариства ім. Шевченка, 63, 3.

– В справі руского універзитету, 65, 1.

– В справі руского універзитету, 66, 1.

– В справі руского універзитету, 67, 1.

– Загальні збори Науквового тов. ім. Шевченка, 67, 2-3.

– Руский язик в львівскім унїверзитетї, 79, 2.

– Відкинено!, 82, 1.

– В справі руского унїверзитету, 83, 1-2.

– В справі руского унїверзитету, 84, 1-2.

– В справі креованя руского видїлу правничого у Львові, 92, 2-3.

– О руский унїверзитет у Львові, 99, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 107, 3.

– Перший науковий з’їзд ческих правників, 114, 1-2.

– Дрібні вісті, 114, 3.

– Унїверзитетска демонстрация, 117, 3.

– Померли: Зенон Глушкевич, 120, 3.

– Вакацийні курси, 123, 3.

– Унїверзитетска демонстрация перед судом, 124, 3.

– Дрібні вісті, 126, 3.

– Наукові курси, Додаток до ЧЧ. 127 і 128, 3.

– Наукові курси, 131, 2.

– Дефравдация в львівскім унїверзитеті, 132, 3.

– Академічне вїче в справі руского унїверзитету, 134, 3.

– Загальні збори наукового тов. ім. Шевченка, 135, 3.

– В справі руского унїверзитету, 138, 1.

– Товариство прихильників україньскої лїтератури, науки і штуки, 139, 3.

– О україньско-руский унїверзитет у Львові, 140, 2-3.

– Померли: Витовт Гарасимович, 142, 3.

– О унїверзитет, 144, 1-2.

– Товариство прихильників україньскої лїтератури, науки і штуки, 145, 3.

– “Музичний кружок” тов. Академічна громада, 145, 3.

– Видїл Т-ва “Академічна Громада”, 149, 3.

– Заряд Музичного кружка Акад. Громади, 151, 3.

– З “музичного кружка” тов. “Академічна Громада”, 156, 3.

– З музичного кружка товариства “Академічна Громада”, 163, 3.

– З реалок на унїверзитет, 164, 1-2.

– Прогулька кружка музичного тов. “Академічна Громада” і перший концерт в Ходорові, 167, 3.

– Літературно науковий Вістник, 171, 3.

– З “музичного кружка” тов. Академічна Громада, 173, 3.

– Львівский унїверзитет, 202, 3.

– Концерт “Музичного кружка Акад. Громади в Золочеві, 203, 2-3.

– Самостійні укр. рускі унїверзитетскі курси у Львові, 204, 2-3.

– Про вечерок “Академічної Громади” в Чорткові, 206, 3.

– З тов. “Академічна Громада”, 207, 3.

– Італїяньский факультут в Інсбруцї, 208, 1.

– Дрібні вісти, 208, 3.

– З Тов. “Академічна Громада”, 210, 2.

– З Тов. “Академічна Громада”, 213, 3.

– З львівского унїверзитету, 215, 3.

– Дрібні вісти, 221, 3.

– Загальні передвиборчі збори товариства “Академічна Громада”, 222, 2.

– Часопись правнича і економічна, Том VI i VII 1904, 222, 3.

– Д-р Станислав Днїстряньский, 222, 3.

– З т-а “Академічна Громада”, 229, 3.

– Звичайні загальні збори товариства “Академічна Громада”, 231, 3.

– Відозва від Видїлу Тов. “Академічна Громада”, 231, 3.

– В справі фонду рускої акад. молодїжи, 249, 2.

– На львівский унїверзитет, 250, 3.

– Бесїда пос. Романчука, 255, 1-2.

– З наукового руху в кружках тов. “Академічна Громада”, 258, 3.

– Тов. “Академічна Громада”, 261, 3.

– З наукового руху в кружках тов. “Академічна Громада”, 261, 3.

– З наукового руху в кружках тов. “Академічна Громада”, 262, 3.

– Академічний Дім у Львові, 263, 2.

– З наукового руху в тов. “Академічна Громада”, 264, 2.

– З “Академічної Громади”, 266, 3.

– З наукового руху в кружках тов. “Академічна Громада”, 268, 3.

– З “Академічної Громади”, 275, 3.

– Баль “Академічної Громади”, 288, 3.

– З Академічної Громади, 288, 3.

– Великі вечерницї тов. “Академічна Громада”, 291, 3.

– Маланчин вечір, 291, 3.

1905

– Баль Академічної Громади, 4, 3.

– З тов. “Академічна Громада”, 8, 3.

– З “Академічної Громади”, 10, 3.

– Велике загальне академічне віче, 18, 3.

– Павлик М., Не кличте всує!, Додаток чч. 18 і 19, 2.

– З “Академічної Громади”, 32, 3.

– З житя молодїжи, 34, 3.

– Самоубийство академіка, 50, 3.

– Стипендиї, 52, 3.

– З житя україньскої акад. молодїжи, 52, 3.

– Дрібні вісті, 54, 3.

– Важне для товаришів правників, 55, 3.

– Спростованє, 66, 2.

– Короткий погляд на словіньску лїтературу [Відчит Е. Валєнчіча, виголошений в “Академічній Громадї”], 69, 1-2.

– Короткий погляд на словіньску лїтературу [Відчит Е. Валєнчіча, виголошений в “Академічній Громадї”], 70, 1-2.

– Короткий погляд на словіньску лїтературу [Відчит Е. Валєнчіча, виголошений в “Академічній Громадї”], 71, 1-2.

– Короткий погляд на словіньску лїтературу [Відчит Е. Валєнчіча, виголошений в “Академічній Громадї”], 73, 1-2.

– Короткий погляд на словіньску лїтературу [Відчит Е. Валєнчіча, виголошений в “Академічній Громадї”], 76, 1-2.

– Львівский унїверзитет, 79, 3.

– Літний курс в львівскім унїверзитетї, 79, 3.

– Проф. Твардовский і єго ученик, 100, 3.

– Академічне віче, 106, 3.

– Акция академічноі молодіжи в справі універзитету, 111, 1-2.

– Академічне віче, 125, 3.

– Сенат львівского унїверзитету, 127, 2.

– Драматичний конкурс краєвий, 128, 4.

– З Унїверзитету, 129, 3.

– Українська молодїж львівского унїверзитету в справі енунцияциї сенату, 130, 1.

– Може епохальна книжка (Написав д-р Іван Копач), 131, 1.

– Може епохальна книжка (Написав д-р Іван Копач), 132, 1-2.

– Може епохальна книжка (Написав д-р Іван Копач), 135, 1.

– Може епохальна книжка (Написав д-р Іван Копач), 137, 1.

– Може епохальна книжка (Написав д-р Іван Копач), 139, 1.

– Може епохальна книжка (Написав д-р Іван Копач), 140, 1-2.

– Може епохальна книжка (Написав д-р Іван Копач), 141, 1.

– Львівский унїверситет, 137, 3.

– Тов. “Академічна Громада” згл. і “Академічна Поміч”, 145, 3.

– Кошти приватних шкіл, 160, 2.

– Будова “Академічного Дому”, 164, 3.

– Іменованя, 179, 3.

– Товариші-члени “Академічної Громади”, 180, 3.

– Польска молодїж про рускі унїверзитетскі катедри, 211, 3.

– Бесїда п. Романчука, 215, 1.

– Дрібні вісти, 223, 3.

– Конкурс, 223, 3.

– Кпини чи провокация?, 228, 3.

– Академічна Громада, 241, 3.

– Антипруску демонстрацию, 246, 3.

– Для ілюстрациї кровавої масакри Русинів у Львові, 247, 3.

– Академічна молодїж а виборча реформа, 256, 3.

– Віче правників, 266, 3.

– Віче правників Українсців в справі унїверситету, 270, 2.

– Демонстрация академиків Українсцїв, 270, 3.

– З кругів молодїжи, 278, 3.

1906

– Рускій академічній молодїжи під розвагу, 13, 3.

– Віче україньскої академічної молодїжи, 32, 3.

– Демонстрация україньскої академічної молодїжи на львівскім унїверситетї, 35, 3.

– В честь професора Мих. Грушевського, 35, 3.

– Легкодушна гра, 38, 1.

– До подїй в львівскім унїверситетї, 38, 2.

– Вшехпольска молодїж militans, Додаток ч. 39, 3.

– В справі унїверзитетскій, 40, 3.

– Польска поступова молодїж а подїї в унїверзитетї, 40, 3.

– До академічних віч, 42, 3.

– В справі подїй у львівскім унїверзитетї, 49, 3.

– Науковий збірник присьвячений професорови Михайлови Грушевському, 59, 1-2.

– Слїдство в справі унїверситетских подїй, 72, 3.

– Відчити проф. Радецкого, 95, 3.

– Колесса Олександер, В честь Т. Шевченка, 98, 1-2.

– Колесса Олександер, В честь Т. Шевченка, 99, 1-2.

– Важне для правників, 119, 3.

– Азийскі відносини в Галичинї, 120, 3.

– Бреше як з книжки, 122, 3.

– Проф. Грушевський про Росию, 123, 1.

– Кілька слів на адресу сенату львівского унїверситету, 126, 3.

– Дрібні вісті, 129, 3.

– До Товаришів Українцїв студентів висших шкіл австрийської держави, 130, 3.

– В “Академічній Громаді”, 132, 3.

– З львівского університету, 132, 3.

– З’їзд україньскої молодїжи висших шкіл Австрії, 133, 2.

– Уконституованє Голованого Видїлу Товариства “Просьвіти” у Львові, 135, 1-2.

– З’їзд рускої молодїжи висших шкіл австрийских в справі боротьби за руский університет у Львові, 136, 2.

– До звіту про з’їзд рускої молодїжи, 138, 3.

– Звісні бурливі подїї у львівскім унїверситетї, 142, 3.

– В справі подій у львівськім унїверситетї, 143, 2.

– Академічний дім, 179, 2.

– Від комітету будови Академічного Дому у Львові, 180, 2.

– “Академічний Дім” і “Руска Академічна Поміч” у Львові, 194, 3.

– З львівського унїверзитету, 199, 3.

– “Академічний Дім” і “Руска Академічна Поміч” у Львові, 200, 3.

– Іменованя, 202, 3.

– З “Академічної Громади”, 228, 3.

– З тов. “Академічна Громада”, 240, 3.

– З хвилї. (Де подїла ся україньска академічна молодїж?), 242, 1-2.

– Під недїлю, 243, 1.

– З Товариства “Академічна Громада”, 246, 3.

– Віче львівских Русинів, 250, 1.

– Ювилей Івана Франка, 257, 3.

– В унїверзитетскій справі, 258, 2-3.

– Україньска академічна молодїж супротив імматрикуляциї на львівскім унїверситетї, 258, 3.

– В унїверзитетскій справі, 259, 2.

– В унїверзитетскій справі, 260, 2.

– Сенат львівського унїверситету і україньска молодїж, 260, 3.

– Україньска академічна молодїж супротив імматрикуляциї на львівскім унїверзитетї, 261, 1.

– Загальні збори полїтичного тов. “Народна Рада” у Львові, 269, 1.

1907

– Нове важне товариство, 1, 2.

– Буча у львівськім унїверситетї, 8, 1.

– Буча в унїверситетї, 9, 1.

– Буча в унїверситетї, 10, 2.

– Ще про бучу в унїверситетї, 11, 2.

– Психольоґічний підклад унїверситетської бучі, 12, 1.

– Після подій в львівськім унїверситетї, 12, 2.

– Після унїверситетських подій, 13, 2-3.

– Польські “вчені”, 13, 3.

– Відгомін унїверситетських подій, 14, 3.

– В. Щурат, Розширюванє етноґрафічної Польщі при помочи “польської науки”, 15, 1-2.

– Після унїверситетських подій, 16, 1.

– Після унїверситетських подій, 17, 1-2.

– З приводу унїверситетської демонстрациї, 18, 1.

– Після унїверситетської демонстрациї, 18, 1.

– Після унїверситетської демонстрациї, 19, 2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 20, 1-2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 21, 1.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 22, 1-2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 23, 2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 24, 1.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 25, 1.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 26, 1-2.

– Промова посла Д-ра Олесницького в справі львівського унїверситету виголошена в краєвім соймі дня 16. лютого 1907 р., 27, 1-2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 27, 2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 28, 1-2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 29, 1-2.

– Голодівка руських студентів, 31, 1-2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 31, 2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 32, 1-2.

– Великий день, 33, 1-2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 34, 2-3.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 35, 2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 36, 1-2.

– Фотографії увязнених, 36, 3.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 37, 1-2.

– В справі унїверситетської демонстрациї, 38, 2.

– Вшехпольські чорносотенцї мобілїзуються, 38, 2.

– Унїверситетська демонстрация в образках, 38, 3.

– Унїверситетські події, 39, 1.

– Унїверситетські події, 40, 1-2.

– Краєвий сойм, 40, 3.

– Унїверситетські події, 41, 2-3.

– Унїверситетські події, 42, 1-2.

– Унїверситетські події, 43, 1-2.

– Унїверситетські події, 44, 2.

– Унїверситетські події, 45, 1-3.

– Унїверситетські події, 46, 1-2.

– Унїверситетські події, 47, 1-2.

– На львівськім унїверситетї, 47, 3.

– Утраквізация чи роздїл унїверситету?, 48, 1.

– Унїверситетські події, 48, 1-2.

– Унїверситетські події, 49, 1-2.

– Унїверситетські події, 59, 1-2.

– Анкета в справі унїверситетськії, 59, 2.

– Заява руських професорів унїверситету у Львові, 51, 1.

– Відгомін унїверситетських подій за границею, 51, 2.

– Краєвий сойм, 51, 3.

– Депутация руських професорів львівського унїверситету, 52, 2.

– Відгомін унїверситетських подій в Перемишлі, 53, 2.

– Напад вшехпольських хулїґанів, 53, 2.

– Вістки з Північної Америки, 53, 3.

– Польські “учені” з львівського університету, 56, 1.

– Привіти львівським студентам з Одеси і Казані, 56, 2.

– Депутацию руських професорів, 57, 3.

– Польські “учені” з львівського університету, 58, 2.

– “Hołdy uniwersytetowi”, 59, 3.

– Комедия сенату львівського унїверситету, 60, 3.

– Слїдами “mistrzów”, 61, 2.

– Всїх Товаришів студентів, 61, 3.

– Посолський звіт проф. Юлїяна Романчука, 65, 1-2.

– Депутация руських унїверситетських професорів, Додаток до “Діла” до чч. 65 і 66, 2.

– Самостійний український унїверситет у Львові, 67, 1-2.

– Депутация руських професорів, 67, 3.

– Депутация руських професорів, 68, 1.

– Самостійний український унїверситет у Львові, 68, 2.

– Руська депутация у Відни, 69, 1.

– Днїстрянський С., Самостійний український унїверситет у Львові, 69, 1.

– Карне слїдство проти наших студентів, 69, 2.

– Після депутациї в унїверситетській справі, 70, 1.

– Ще про руську депутацию в унїверситетській справі, 70, 2.

– Відгомін унїверситетської демонстрациї, 72, 3.

– Вписи на унїверситет, 73, 2.

– Романчук Ю., В справі унїверситетській, 74, 1.

– Віче української академічної молодїжи, 76, 1.

– Мемориял Наукового Товариства ім. Шевченка в справі утвореня самостійного унїверситету у Львові, 76, 2.

– Вписи у львівськім унїверситетї, 76, 2.

– По унїверситетській демонстрациї, 76, 2.

– Резолюциї ухвалені на довірочних зборах української акад. молодїжи дня 15 цьвітня 1907 у Львові, 77, 1-2.

– Віденський процес против руських студентів, 77, 3.

– Віденські адвокати, 78, 2.

– Про старі часи на Українї, 79, 3.

– Фотоґрафії арештованих студентів, 79, 3.

– З львівського унїверситету, 81, 3.

– З українських журналів, 82, 1-2.

– Виклади на львівськім університеті, 83, 3.

– Словінець у справі руського унїверситету, 86, 2.

– Провокация на львівськім унїверситеті, 86, 2.

– Де українська молодїж академічна?, 87, 2-3.

– Д-р Іван Франко, 91, 2.

– Д-р Іван Франко, 93, 3.

– Овацию п. д-р Колессї, 98, 3.

– З львівського унїверситету, 104, 3.

– Унїверситетська демонстрация перед віденським судом, 105, 3.

– Звичайні загальні збори “Наукового Товариства ім. Шевченка”, 112, 2.

– До Товаришів академиків, 113, 3.

– “Образа української академічної молодїжи, 121, 1-2.

– Кревецький І., Наукове Товариства імени Шевченка в 1906 р., 121, 1-2.

– Кревецький І., Наукове Товариства імени Шевченка в 1906 р., 122, 1-2.

– В справі конфлїкту між укр. акад. молодїжю і “Народним Комітетом”, 123, 2.

– Віче в справі славянських унїверситетів, 124, 2.

– За український унїверситет, 126, 2.

– Польський сенат львівського унїверситету, 138, 3.

– Внесенє пп. д-ра Днїстрянського, д-ра Колесси і тов. в справі заложеня самостійного українського (руського) унїверситету у Львові, 145, 2.

– З державної ради, 145, 2-3.

– О український унїверситет, 147, 2.

– Інтерпеляция посла д-р. Днїстрянського і тов. до Його Ексцелєнциї мінїстра віросповідань і просьвіти в справі релєґованя українських (руських) студентів з львівського унїверситету, 155, 1-2.

– Процес против руських академіків, 168, 3.

– Перед розправою наших академіків, 183, 1.

– З приводу процесу руських студентів, 184, 3.

– Процес наших студентів, 186, 1-2.

– Процес наших студентів, 187, 2.

– Процес наших студентів, 188, 1-2.

– Послїдні вісти. Процес наших студентів, 188, 3.

– Процес наших студентів, 189, 1-2.

– Послїдні вісти. Процес наших студентів, 189, 3.

– Процес наших студентів, 190, 1-2.

– Нові видання про українську справу проф. Мих. Грушевського, 190, 3.

– Послїдні вісти. Процес наших студентів, 190, 3.

– Процес наших студентів, 191, 1-2.

– По віденськім процесі, 192, 1.

– Процес наших студентів, 192, 2-3.

– Крушельницький А., Тридцять восьмий том Лїтературно-наукового Вістника, 193, 1-2.

– Ще про процес наших студентів, 193, 2.

– Крушельницький А., Тридцять восьмий том Лїтературно-наукового Вістника, 194, 1.

– Віденський засуд зі становища правничої теориї і практики, 194, 2.

– Польський Katzenjammer по віденськім процесі, 194, 2.

– Конкурс задля удїленя одноразової стипендиї, 194, 3.

– Крушельницький А., Тридцять восьмий том Лїтературно-наукового Вістника, 195, 1.

– Ще чужа преса про віденський процес, 197, 2-3.

– Український всенародний університет, 202, 2.

– Розвязанє “Академічної Громади”, 202, 2-3.

– Відгомін унїверзитетської демонстрациї, 204, 3.

– З львівського унїверзитету, 204, 3.

– Львівські іконоборці, 206, 1.

– Розвязанє “Академічної Громади”, 206, 2.

– Відгомін унїверзитетської демонстрациї, 209, 3.

– Покликанє д-ра Франка на унїверситетську катедру, 211, 2.

– Відкритий лист до проф. д-ра Володимира Мильковича, 215, 3-4.

– З львівського унїверситету, 217, 3.

– Літературно-науковий вістник, 240, 1.

– Polska władza i hajdamacy, 242, 2.

– Polska fundacja dla Rusinów, 243, 2-3.

– Грушевський М., Злобна напасть, 246, 1.

– З академічного тов. “Сїч” у Львові, 247, 3.

– Віче української молодїжи в унїверзитетській справі, 249, 2.

– Мемориял послам в справі материяльного забезпечення Наук. товариства ім. Шевченка, 250, 1-2.

– Віденська українська молодїж в унїверзитетській справі, 250, 3.

– О характер унїверзитетської науки, 252, 2.

– Проф. М. Грушевський, 253, 2.

– Від проф. М. Грушевського і д-ра Івана Франка, 262, 2.

– З кругів унїверзитетської молодїжи, 262, 3.

– Д-р Станислав Днїстрянський, 265, 3.

– Призванє для проф. Михайла Грушевського, 272, 3.

– В унїверзитетській, 273, 3.

– Ще про “уступки” в унїверзитетській справі, 274, 2.

– Заявки в справі унїверзитетській, 274, 2.

– Голоси укр. суспільности в справі подій унїверзитетських і парляментарних, 275, 2.

– Відповідь мінїстра просьвіти на інтерпеляциї руських послів в справі подїй у львівськім унїверзитетї, 276, 1.

– Мемориал львівських Русинів в справі львівського унїверзитету, 279, 2.

– Мемориал львівських Русинів в справі львівського унїверзитету, 280, 1.

– Мемориал львівських Русинів в справі львівського унїверзитету, 281, 1.

– Призванє для проф. Грушевського, 281, 3.

– Заставецький І., З житя українського Наукового товариства в Київі, 282, 1-2.

1908

– Промова п. Цеглинського, 1, 1.

– Симптоматична книжка, 5, 5-6.

– Іменованя, 6, 3.

– В справі унїверзитетських подїй, 6, 3.

– Загальні конститууючі збори тов. “Академічна Громада” у Львові, 6, 3.

– Промова п. Цеглинського, 10, 1-2.

– Відгомін послїдної унїверзитетскої демонстрациї, 10, 3.

– Резолюциї Народного З’їзду, 13, 2.

– Промова посла д-ра Ол. Колесси, 14,1-2.

– Промова посла д-ра Ол. Колесси, 15, 1-2.

– Загальні збори “Акад. Громади”, 16, 3.

– Комітет української академічної молодїжи, 16, 3.

– Промова посла д-ра Ол. Колесси, 17, 2.

– Відзначеня, 19, 3.

– З тов. “Академічна Громада”, 21, 3.

– Копач Іван, “Літературно-Науковий Вістник” всеукраїнський журнал, 24, 1-2.

– Копач Іван, “Літературно-Науковий Вістник” всеукраїнський журнал, 25, 1-2.

– Вечерницї тов. “Акад. Громада”, 25, 3.

– Лозинський М., Проф. д-ру Іванови Копачеви — кілька пояснень, 26, 1.

– З “Кружка правників” Акад. Гром. у Львові, 30, 3.

– З кружка правників тов. Академічної Громади у Львові, 32, 3.

– Ярослав Мелїтон Бучинський, 35, 3.

– Процес українських студентів, 41, 3.

– В річницю унїверситетської недїлї, 42, 1.

– Габілїтацийний виклад д-ра Стефана Рудницького, 45, 3.

– “Życzliwość dla bratniego narodu”, 52, 2.

– З “Академічної Громади”, 58, 3.

– З господарсько промислової комісиї Т-ва “Просьвіти”, 60, 3.

– В унїверзитетській справі, 65, 2.

– Narodowa obrona, 66, 3.

– Divide et impera!, 70, 1.

– Парляментарні справи, 70, 1-2.

– Письмо з Відня (Унїверзитетська дискусия), 71, 2.

– Ґр. Потоцький убитий, 82, 1.

– Мирослав Сїчинський, 82, 2.

– Руські посли про атентат, 83, 1.

– Копач Іван, Знанє фільозофії на Руси, 84, 1-2.

– По атентатї, 87, 1-2.

– Пачковський Василь, Ілюстрована істория України (Замітки до витвореня національної сьвідомости і штуки), 88, 1-2.

– Щурат В., Аби баламутство не ширило ся… (Відповідь д-рови Іванови Копачеви), 90, 1.

– Томашівський С., Михайло Грушевський, Історія України-Руси Т. VI, 92, 7.

– П. Дембінський на narodowym posterunku, 93, 3.

– Засїданє фільольоґічної секциї Товариства ім. Шевченка, 94, 3.

– Польські проготоваленя до погрому на унїверзитетї, 95, 3.

– Балей Стефан, З нашої фільозофічної лїтератури (Уваги про книжку д-ра Івана Копача п. з. “Що то таке людське думанє?”, 98, 1-2.

– З’їзд славянської академічної молодїжи в Празї, 107, 3.

– З акад. тов. “Кружок правників” у Львові, 111, 3.

– Копач Іван, Мому критикови (На тему фільозофічну), 115, 1-2.

– Балей Ст., Ґльосси до відповіди д-ра Копача, 116, 1-2.

– З Товариства “Академічна Громада”, 117, 4.

– “Кружок правників”, 118 і 119, 6.

– В справі з’їзду славянських студентів у Празї, 121, 2.

– Монарші стипендиї, 128, 4.

– Відчит в “Академічній Громаді”, 130, 3.

– З’їзд поступового славянського студентства, 141, 1-2.

– Грушевський М., Андрій Потоцький про українські відносини з р. 1659, 141, 1.

– З’їзд поступового славянського студентства, 143, 1-2.

– Мирослав Сїчинський перед судом, 144, 1-3.

– Професору М. Грушевському, 146, 3.

– З’їзд поступового славянського студентства, 148, 1.

– “Сїчи” перед парляментом, 148, 2.

– З’їзд поступового славянського студентства, 149, 1.

– З “Кружка правників” у Львові, 150, 4.

– “Wyższość polskiej kultury”, 152, 3.

– Брутальний професор, 153, 3.

– Інтернаціональний конґрес істориків, 154, 3.

– Дрібні вісти, 154, 3.

– Промова посла В. Будзиновського, 154, 3.

– Ювилейна фондация, 155, 3.

– Славянське питання і українська студентська молодіж, 163, 1-2.

– Крипякевич Іван, Історія одного письменника, 165, 1.

– Дрібні вісти, 167, 3.

– Іменованя, 167, 3.

– Перший рік парляменту загального голосованя (1907-1908), 169, 1.

– Львівський унїверзитет експозитурою полїциї (З кругів унїверзитетської молодїжи), 172, 2.

– Українцї та праський з’їзд, 175, 1-2.

– Дрібні вісти, 186, 4.

– Наслїдком цїсарської амнестиї, 190, 3.

– Кревецький Іван, Записки Наукового Тов. ім. Шевченка, 198, 1-2.

– Копач Іван, Бувшим і будучим абітурієнтам (Стаття, яка вже давно повинна була бути написана), 201, 1-2.

– Копач Іван, Бувшим і будучим абітурієнтам (Стаття, яка вже давно повинна була бути написана), 202, 1-2.

– Копач Іван, Бувшим і будучим абітурієнтам (Стаття, яка вже давно повинна була бути написана), 205, 1-2.

– З’їзд “Towarzystwa Szkoły Ludowej”, 205, 1-2.

– Копач Іван, Бувшим і будучим абітурієнтам (Стаття, яка вже давно повинна була бути написана), 206, 1-2.

– Копач Іван, Бувшим і будучим абітурієнтам (Стаття, яка вже давно повинна була бути написана), 209, 1-2.

– З львівського унїверситету, 210, 2.

– Іменованя, 216, 3.

– З унїверситету, 225, 3.

– В справі помилуваня українських студентів засуджених за унїверситетську демонстрацию, 226, 2.

– Із статистики австрийських унїверситетів, 230, 3.

– Сїонїстичний рух на львівськім унїверзитетї, 231, 3.

– Ruthenica, 233, 1.

– Стипендиї для Русинів, 235, 3.

– Перший виклад д-ра Стефана Рудницького, 236, 3.

– З “Руської академічної Помочи”, 236, 3.

– Конкурс на запомоги з фонду А. Бончевського, 239, 3.

– З “Академічної Громади”, 239, 3.

– Старинні памятки у східній Галичинї, 239, 3.

– Перший виклад д-ра Володимира Вергановського, 240, 3.

– Потреби львівського унїверситету, 242, 3.

– Польсько-руська дебата в соймі, 245, 1.

– Страйк студентів фільозофії у Львові, 245, 3.

– З львівського унїверситету, 246, 3.

– В память заслуженого професора руської лїтератури на львівськім унїверзитетї, 247, 3.

– З біжучої хвилї (З приводу обсадженя катедри полїтичної економії в львівськім унїверситетї), 248, 3.

– Кружок правників, 249, 4.

– Лозинський М., Не в пору обуренє! (П. Ол. Барвінському у відповідь), 256, 2.

– На виклад проф. д-ра Рудницького, 263, 3.

– “Co innego!”, 269, 1.

– Від української академічної молодїжи, 269, 2.

– З біжучої хвилї (Протест проти проф. Грабского), 270, 2.

– Іменованя, 275, 4.

– Борковський Алекс., Як повстала “Просьвіта” (Спомини зперед 40 ка лїт), 276, 1-2.

– Іматрикуляция на львівськім унїверситеті, 276, 3.

– Кружок правників, 277, 3.

– Полїтична подїя, 281, 1.

– Вшехпольський напад на намісника Бобжиньского, 281, 2.

– По унїверситетській демонстрациї, 282, 1.

– Огляд преси (Після зневаженя намісника), 282, 2.

– В справі львівського унїверситету, 282, 3.

– Польська поступова молодїж а унїверситетська демонстрация, 282, 3.

– З “Наукового Товариства ім. Шевченка”, 282, 4.

– З “Научного кружка” товариства “Академічна Громада”, 282, 4.

– Де вихід?, 283, 1.

– Парляментарні справи, 283, 1.

– По вшехпольськім нападі на галицького намісника. Інтерпеляция п. д-ра Колесси і тов., 283, 2.

– Огляд преси (Після зневаженя намісника), 283, 3.

– Возняк М., Передмова Головацького до викладів української фільольоґії (В шістьдесятилїтє креованя катедри української мови на львівськім унїверситетї), 284, 1-2.

– Наслїдки unarodowienia, 284, 2.

– Протестуємо!, 285, 1.

– Відгуки унїверситетської демонстрациї, 287, 1.

– З академічного тов. “Życie”, 287, 3.

– З “Народного З’їзду”, 293, 1.

1909

– Академічні збори в справі українського унїверситету, 22, 1.

– Український народний унїверситет, 27, 2.

– З “Академічної Громади”, 27, 3.

– З “Академічної Громади”, 32, 3.

– Звіт з дїяльности тов. укр. наукових викладів ім. Петра Могили, 46, 3.

– З “Научного Кружка” тов. “Академічна Громада”, 52, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, 54, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, 62, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, 67, 3.

– Товариство правників, 72, 2.

– Мирослав Сїчинський перед судом, 79, 1-2.

– Мирослав Сїчинський перед судом, 80, 1-4.

– Мирослав Сїчинський перед судом, 81, 1-3.

– Мирослав Сїчинський перед судом, 82, 1-2.

– Вписи на львівськім унїверситетї, 82, 3.

– Товариство українсько-руських правників у Львові, 84, 1-2.

– Наукове товариство ім. Шевченка у 1908 р., 100, 1-2.

– Наукове товариство ім. Шевченка у 1908 р., 101, 1.

– Наші союзники, 102, 2.

– Загальні збори “Наукового Товариства імени Шевченка”, 105, 1.

– З’їзд української академічної молодїжи, 110, 3.

– Посол д-р О. Колесса, 110, 3.

– Унїверситетський страйк, 111, 3.

– Становище укр. ак. молодїжи в справі страйку на львівськім університетї, 111, 3.

– Страйк на львівськім унїверситетї, 111, 3.

– Львівський страйк унїверситетський, 113, 3.

– Видїл Наукового Товариство ім. Шевченка, 121, 3.

– Товариство українсько-руських правників, 128, 2.

– Перед з’їздом укр. академічної молодїжи, 128, 3.

– Приватні доцентури в унїверситеті, 132, 1-2.

– В справі унїверзитетських кольоквій, 140, 3.

– З’їзди української молодїжи, 142, 3.

– З “Академічної Громади” у Львові, 145, 3.

– Перед з’їздом української молодїжи, 148, 1.

– З’їзд української молодїжи, 150, 2-3.

– З’їзд української молодїжи, 152, 2-3.

– З дїяльності академічного “фільольоґічного кружка”, 156, 3.

– Нове видавництво “Наукового Товариства імени Шевченка”, 163, 1-2.

– Іменованя у львівськім унїверситеті, 164, 3.

– До наших студентів, 166, 2.

– Кооперация на з’їздї академічної молодїжи, 170, 1-2.

– Залізняк М., Музей “Наукового Товариства ім. Шевченка” у Львові, 202, 1-2.

– Діяльність Товариства Українських Наукових Викладів ім. П. Могили, 236, 2-3.

– Загальні збори товариства “Академічна Громада”, 236, 4.

– Товариство українських наукових викладів ім. Петра Могили, 240, 3.

– Український студентський союз, 240, 3.

– З тов. “Кружок правників” у Львові, 240, 3.

– З наукового товариства Шевченка, 258, 2-3.

– З тов. “Академічна поміч”, 259, 4.

– На Загальних Зборах Т-ва “Руська Академічна Поміч”, 262, 3.

– Нехтованє руських сьвят на львівськім унїверситеті, 281, 3.

1910

– Оголошенє конкурсу, 5, 12.

– Право народности (Промова посла д-ра Станислава Днїстрянського), 6, 1-2.

– Право народности (Промова посла д-ра Станислава Днїстрянського), 7, 1-2.

– Право народности (Промова посла д-ра Станислава Днїстрянського), 8, 2-4.

– Роздача стипендий, 8, 5.

– На львівський унїверзитет, 9, 7.

– Звичайні загальні збори тов-а українських наукових викладів ім. Петра Могили, 11, 6.

– Літературно-науковий Вістник, 11, 7.

– Вечерковий комітет укр. студентського союзу, 20, 7.

– Віче Русинів міста Львова, 22, 5-6.

– Великі вечерницї Укр. студентського союзу, 23, 5.

– Українське Наукове Товариство в Київі, 25, 5.

– Вісти з львівської “Просьвіти”, 32, 4.

– Від Вп. проф. М. Грушевського, 33, 6.

– Дрібні вісті, 33, 7.

– Великі вечерницї “Академічної Громади”, 37, 8.

– Тов. українсько-руських правників у Львові, 45, 4.

– Стипендия ім. бл. п. д-ра Ярослава Кулачковського, 46, 5.

– Молода Україна, орган “Українського Студентського Союза”, 46, 6.

– З відчитової комісиї “Українського Студентського Союза”, 47, 6.

– Становище українського клюбу в унїверситетській справі, 49, 2.

– Державна рада, 49, 3.

– Унїверситетська справа (Допись з Відня), 51, 1-2.

– Утертим шляхом, 52, 1-2.

– З унїверзитету, 52, 6.

– В унїверситетській справі, 53, 1-2.

– Земляки і землячки!, 55, 1.

– Під мечем Дамокля, 55, 2.

– Демонстрация українських студентів у львівськім унїверситетї, 56, 4-5.

– Вчерашна тактика проректора, 57, 1.

– Ще про тактику проректора, 58, 1-2.

– Унїверситетська дебата, 59, 1-2.

– По демонстрациї, 59, 3.

– Вшехпольські млодзєеци в унїверзитетській справі, 60, 5-6.

– Забавово-спортовий кружок академічний, 60, 6.

– Подвиг проректора Марса, 61, 1-2.

– З тов. “Академічна Громада”, 62, 6.

– “Український Студентський Союз”, 63, 5.

– Українська унїверситетська молодїж у Відні, 64, 5.

– Українське социяльно-демократичне віче в шкільких справах, 67, 4-5.

– Зобків М., Боротьба о національний характер львівського унїверситету, 71, 1.

– О національний характер львівського університету, 79, 3-4.

– Українські виклади у львівськім унїверситетї, 87, 4.

– Нові доценти, 87, 5-6.

– Віче русинів міста Львова, 91, 4-6.

– Заповідь нових авантур на львівськім унїверситетї, 101, 5-6.

– Вшехпольські “bojowcy” на унїверзитетї починають провокувати українських студентів, 104, 5.

– Відозва просьвітної комісиї У.С.С., 107, 5.

– “Заворушенє в львівськім унїверситетї”, 108, 1-2.

– Потреби автрийських унїверситетів (Промова проф. д-ра О. Колесси, виголошена дня 10. мая в австрийськім парляментї), 109, 1-3.

– Приборканє вшехпольської “bojówki”, 109, 4-5.

– В унїверситетї супокій!, 110, 4.

– Завішенє оружя в унїверситетї, 111, 1-2.

– Правдомовність “Słowa Polsko-го”, 111, 4.

– “Молода Україна”, 112, 6.

– Віденська преса про український унїверситет, 113, 2-3.

– Італїйці й Українці в боротьбі за рідні унїверситети, 116, 3-4.

– Італїйці й Українці в боротьбі за рідні унїверситети, 117, 4-5.

– Левицький Кость, В унїверситетській справі, 120, 1.

– Демонстрация проти проф. Ґрабского, 122, 6.

– “Культурність” польського професора унїверситету, 128, 5.

– Унїверситетська справа, 132, 1-2.

– Унїверситетська справа, 136, 5.

– Унїверситетська справа, 137, 1.

– Українська академічна молодїж у Львові, 137, 5.

– Лозинський М., Михайло Грушевський (25-лїтє його лїтературної дїяльности), 141, 1-2.

– Під гнетом макованого абсолютизму (Промова посла д-ра Олександра Колесси…), 141, 3-4.

– До 25-лїтнього ювілею лїтературної дїяльности проф. Михайла Грушевського, 141, 6.

– Державна рада. Промова митрополита ґр. Андрія Шептицького, 142, 2-4.

– Зміна статутів тов. “Просьвіта”, 142, 5.

– Надзвичайні загальні збори товариства “Просьвіта”, 143, 3-4.

– Кров і трупи, 144, 1.

– Вшехпольський морд на унїверситетї, 144, 1-3.

– Адам Коцко, 145, 1.

– Кров, труп і погроми, 1-2.

– Відгомін вшехпольського морду у Відні, 145, 2-3.

– Фальшівники публичної опінії, 145, 3.

– Празник польської чорної сотнї, 145, 3-5.

– Тушованє й вияснюваня, 145, 5-6.

– З причин сумних подїй на львівськім унїверситеті, 145, 6.

– Похорон пок. Коцка, 145, 7.

– Комунїкат Народного Комітету, 146, 1.

– Справа руського унїверситету в буджетовій комісиї, 146, 1-2.

– Хроніка кровавого дня, 146, 2-3.

– Віденська преса про кроваві події, 146, 3.

– Вшехпольські посїпаки, 146, 4.

– Голоси галицької преси про кроваві події в унїверситетї, 146, 4-5.

– Похорон Адама Коцка, 146, 5.

– Дрібні вісті, 146, 6.

– Комунїкат оборони, 147, 1.

– Нехай їх дїла говорять!, 147, 1.

– Похорон Адама Коцка, 147, 2-3.

– По кровавих подїях, 147, 3-4.

– В справі секциї тїла бл. п. Коцка, 147, 4.

– Голоси галицької преси про кроваві події в унїверситетї, 147, 4-5.

– Вигляди в унїверситетській справі, 148, 1-2.

– Унїверситетська подїя і польське коло, 148, 2.

– Відгуки унїверситетської події, 148, 2.

– По кровавих подїях, 148, 2-3.

– О “обєктивність” галицького судівництва, 149, 1.

– Хто винен?, 149, 1-2.

– Обійде ся!, 149, 3.

– По кровавих подїях, 149, 3-4.

– Вигляди в унїверситетській справі, 149, 5.

– Повідомляєть ся українська суспільність, 149, 5.

– Заява укр-руського парляментарного клюбу, 150, 1.

– Стара пісня, 150, 1-2.

– Вчерашне засїданє укр.-руського парляментерного клюбу, 150, 2.

– По кровавих подїях, 150, 2-3.

– Пос. проф. Днїстрянський в унїверситетській справі, 150, 5.

– “Житє і смерть Адама Коцка”, 150, 5.

– Унїверситетська подїя і польська соц.-дем. преса, 151, 1-2.

– Посол д-р Колесса проти д-ра Ґломбіньского, 151, 3-4.

– По кровавих подїях, 151, 4-5.

– По кровавих подїях, 152, 3-4.

– По відложеню парляменту, 153, 3.

– Одинокий спосіб, 153, 3.

– Анґлїйська преса в справі подїй в львівськім унїверситетї, 153, 4.

– По кровавих подїях, 153, 4-5.

– П. Ол. Барвінський про унїверситетську справу, 155, 2-4.

– По кровавих подїях, 155, 4-5.

– Що буде зі справою заложеня українського унїверситету?, 156, 1-2.

– По кровавих подїях, 157, 2-3.

– О що ходить?, 161, 1-2.

– По кровавих подїях, 161, 2-3.

– Замітки читача, 163, 1-2.

– Польські голоси в унїверситетській справі, 163, 3.

– По кровавих подїях, 163, 3.

– Як польський сенат львівського унїверситету “сприяє” руським доцентурам, 164, 3.

– Мистцї брехнї і облуди, 165, 1.

– Польські сенати — а правда і справедливість, 167, 1-2.

– Леґенда про українських унїверситетських терористів, 167, 3.

– Чи й се можливе? 169, 1.

– Дрібні вісті, 169, 5.

– Унїверситетські лєґітимациї з фотоґрафією, 172, 6.

– Відгомін унїверситетських подїй в Америцї, 175, 5.

– Нагінка, 178, 2.

– З Тисьменицї (З вічевого руху), 178, 4.

– По кровавих подїях, 183, 5.

– Істинне слово мужів польської науки, 190, 1.

– Вшехпольські пресові бандити при роботі, 191, 3-4.

– “Галичанинъ” і деклярация Русинів — професорів і доцентів львівського унїверситету, 192, 3-4.

– Чиї “увертки”?, 194, 6.

– Американські Русини в справі послїдних унїверситетських подїй, 195, 4.

– Іменованя, 197, 6.

– Іменованя, 200, 7.

– “Украинскій шантажъ” чи русофільсько-польські клевети, 201, 2.

– Наради Ширшого Народного Комітету, 201, 4.

– Ще в справі деклярациї руських професорів, 202, 6.

– З наших кольонїй в Америцї, 204, 2-3.

– Гарні наміри “Галичанинъ-а” а тверда дїйсність, 204, 4-5.

– “Такої банди ще не було при кермі полїтичного житя”, 204, 5.

– Конференция управителїв рільничих курсів, 204, 5.

– “Верхъ безстыдства, подлогъ, шантажъ”, 208, 5.

– Головою в мур!, 208, 5.

– Вписи на зимовий курс на львівськім унїверситетї, 209, 6.

– Дрібні вісті, 213, 4.

– Дрібні вісті, 215, 6.

– Allgemeine Litauische Rundschau, 217, 3.

– Дрібні вісті, 218, 5.

– По кровавих подїях, 220, 6.

– По кровавих подїях, 222, 6.

– По убитю бл. п. Адама Коцка, 223, 5.

– По кровавих подїях, 224, 3.

– Польська юстиция, 227, 1.

– Проч з прокураторською самоволею!, 228, 1-2.

– По кровавих подїях, 228, 7.

– Довірочна нарада української акад. молодїжи, 227, 7.

– Від видїлу тов. “Академічна Громада”, 230, 8.

– Інавґурацийне отворенє львівського унїверситету, 231, 6.

– По кровавих подїях, 231, 9.

– Від управи академічної кухнї у Львові, 232, 6.

– По кровавих подїях, 234, 3.

– Дисциплїнарне слїдство, 234, 6.

– Довірочна нарада української акад. молодїжи, 239, 6.

– Сушко Ол., О соймове заступництво для укр.-руської науки, 240, 4.

– Унїверситетський страйк, 241, 6.

– Однодневий страйк польського студенства у Львові, 242, 4.

– Українська студентська громада київського Полїтехнїчного інституту, 243, 5.

– По кровавих подїях, 245, 4.

– З вічевого руху, 251, 2.

– Всїх Товаришок, студенток львівського унїверситету, 256, 6.

– Довірочні збори членів тов. “Академічна Громада”, 256, 6.

– Для біблїотеки “Медичної Громади”, 256, 9.

– З “Українського Студентського Союза”, 257, 6.

– Загальні збори товариства “Український Студентський Союз” у Львові, 257, 9.

– Днїстрянський С, Під розвагу академічній молодїжи, 258, 1.

– Місце під український унїверситет, 263, 5.

– Ювилей професора Грушевського, 264, 6.

– Молода Україна, 264, 6.

– Стипендийні запомоги тов-а “Просьвіта”, 266, 6.

– Продовженє загальних зборів “Руської Акад. Помочи”, 268, 6.

– Надзвичайні заг. збори тов. Академічна Громада, 269, 7.

– В боротьбі за унїверситет, 270, 1.

– До бою на житє і смерть! Промова пос. д-ра Евгена Олесницького, виголошена в парляментї при дебатї над буджетовою провізориєю д. 2 н. ст. грудня 1910, 271, 1-4.

– Український Студенський Союз, 271, 6.

– По кровавих подїях, 271, 7.

– Ексц. Бобжиньский — що Ви на те?, 273, 1.

– До студенток-Українок, 274, 6.

– Премієра на українській сценї, 276, 5.

– Орґанїзацийний комітет українських студенток, 276, 6.

– Парляметарні справи, 277, 4-5.

– З українського житя в Росиї, 278, 5-6.

– Володимир Винниченко, 279, 6.

– Огнї Іванової ночі, 279, 6.

– Справа спадщини Ол. Кониського, 280, 5.

– На загальних зборах товариства “Руська Академічна Поміч”, 280, 6.

– Промова посла д-ра Днїстрянського виголошенка при буджетовій дебатї дня 16 грудня 1910, 284, 3.

– По унїверситетських подїях, 285, 6.

– З вічевого руху, 289, 3-4.

1911

– Відгомін кровавих унїверс. подій з 1 липня, 9, 6.

– Український народиний унїверситет. Діяльність Товариства Українських Наукових Викладів ім. Петра Могили, 18, 3.

– Секция Укр. Студ. Союза в Перемишли, 18, 6.

– Великі вечерницї, 18, 6.

– Популярно наукові виклади в Перемишлі заходом У.С.С., 18, 6.

– Український народиний унїверситет. Діяльність Товариства Українських Наукових Викладів ім. Петра Могили, 19, 3-4.

– Пригадуємо тиждень від балю “Медичної Громади”, 19, 7.

– О кроваві події на львівськім унїверситетї, 21, 5.

– Унїверситетські заворушення, 22, 5-6.

– О кроваві події на львівськім унїверситетї, 22, 6.

– Баль “Медичної Громади”, 22, 7.

– Привіт Бінертови ІІІ. Промова д-ра Костя Левицького виголошена в палатї послів при нагодї першого читання буджету державного дня 25 сїчня 1911, 23, 2-3.

– Санатория для студентів, 23, 5-6.

– Унїверситетські заворушеня, 23, 6.

– Загальні збори Товариства українських наукових викладів ім. П. Могили, 23, 7.

– Дві міри, 24, 1-2.

– Унїверситетські заворушеня у Львові, 24, 6.

– Товариство українських викладів ім. Петра Могили, 26, 4.

– З товариства Українських наукових викладів ім. П. Могили, 26, 6.

– До української суспільности!, 27, 4-5.

– По кровавих подіях, 27, 6.

– На памятник бл. п. Адаму Коцку, 27, 7.

– Розправа українських студентів, 28, 6.

– Унїверситетські справи, 29, 1-2.

– Розправа проти 101 наших студентів, 29, 7.

– Інавґурацийний виклад “Научного кружка” Акад. Громади, 29, 6.

– Парляментарні справи, 30, 4.

– Перед масовим студентським процесом, 30, 5.

– Парляментарні справи, 31, 4-5.

– Перед масовим студентським процесом, 31, 5.

– Важне рішенє, 32, 1.

– Перед масовим студентським процесом, 32, 4-5.

– Завтрішня розправа проти українських студентів, 33, 4.

– До відомости П. Т. довжників сецесийного фонду, 33, 6.

– Польський суд почав ся, 34, 1-2.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 34, 5-9.

– Комітет пошанованя памяти бл. п. Адама Коцка, 34, 10.

– На “Академічну кухню” у Львові, 34, 11.

– Польська преса про процес українських студентів, 35, 3-4.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 35, 4-5.

– Отже хто ломить закон?, 36, 1.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 36, 3-5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 37, 4-6.

– Отже хто ломить закон?, 38, 1.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 38, 5-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 39, 3-5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 40, 5-6.

– Поляки й український унїверситет, 41, 1-2.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 41, 4-5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 42, 4-5.

– Секция Студенток У.С.С., 42, 7.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 43, 4.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 44, 5.

– По унїверситетських подїях, 44, 6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 45, 4-6.

– Засуди унїверситетського сенату, 47, 5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 47, 5.

– Процес українських студентів і польські заходи, 48, 1-2.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 48, 5.

– З тов. “Кружок правників”, 48, 6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 49, 5-6.

– Заходом товариства українських наукових викладів ім. Петра Могили, 49, 6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 50, 5-6.

– Засїданє історично-фільософічної секциї Наукового Товариства ім. Шевченка, 50, 7.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 51, 4-5.

– Про процес 101 українських студентів, 51, 6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 52, 3-4.

– В “Научнім Кружку” “Акад. Громади”, 52, 6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 53, 4-5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 54, 6-7.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 55, 4-6.ґ

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 56, 4-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 57, 4-5.

– З Медичної Громади, 57, 7.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 58, 4-6.

– В “Научнім Кружку” тов-а “Акад. Громада”, 58, 7.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 59, 4-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 60, 4-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 61, 4-5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 62, 3-4.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 63, 4-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 64, 4-5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 65, 5-6.

– В оборонї львівського трибуналу, 66, 2.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 66, 5-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 67, 5-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 68, 5-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 69, 3-5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 70, 4-6.

– Трудовского обкидали цьвітами — Сїчинського засудили на шибеницю!, 70, 6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 71, 5-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 72, 4-5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 73, 3-4.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 74, 4-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 75, 3-4.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 76, 3-5.

– З товариства українсько-руських правників у Львові, 76, 7.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 77, 3-5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 78, 4-5.

– Заходом товариства українських наукових викладів ім. Петра Могили, 78, 6.

– Останна промова в розвязанім парляментї. Промова посла д-ра Костя Левицького, 79, 1-3.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом [сконфісковано], 79, 5-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 80, 3-4.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 81, 3-5.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 82, 5-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 83, 4-6.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 84, 3-4.

– В справі нашого унїверситету, 87, 2.

– З львівського унїверситету, 89, 7.

– Українські студенти перед польським судом, 91, 5.

– Українські студенти перед польським судом, 92, 4.

– Цїсарські стипендиї, 92, 7.

– Українські студенти перед польським судом, 93, 3-4.

– Українські студенти перед польським судом, 94, 2-4.

– Українські студенти перед польським судом, 95, 4.

– Українські студенти перед польським судом, 96, 5.

– Українські студенти перед польським судом, 97, 4.

– Число студентів на австрийських унїверситетах, 97, 5.

– Українські студенти перед польським судом, 98, 4-5.

– Знаменний голос в справі українського унїверситету, 99, 1-2.

– Українські студенти перед польським судом, 99, 5-6.

– Українські студенти перед польським судом, 100, 4-5.

– Українські студенти перед польським судом, 101, 4-5.

– Українські студенти перед польським судом, 102, 4-5.

– Українські студенти перед польським судом, 103, 5-6.

– Українські студенти перед польським судом, 104, 4.

– Українські студенти перед польським судом, 105, 4-5.

– З Наукового товариства ім. Шевченка, 105, 6.

– Українські студенти перед польським судом, 106, 5-6.

– Українські студенти перед польським судом, 107, 5-6.

– Тверезий польський голос в руській справі, 108, 2-3.

– Українські студенти перед польським судом, 108, 5-6.

– Українські студенти перед польським судом, 109, 5-6.

– Українські студенти перед польським судом, 110, 4-5.

– Українські студенти перед польським судом, 111, 5.

– Митрополит ґр. Шептицький до абітуриєнтів, 111, 6.

– Загальні збори Наукового Товариства ім. Шевченка, 112, 6.

– “Wyższa kultura” польських студентів унїверситету, 113, 6.

– Загальні збори Наукового Товариства ім. Шевченка, 116, 6.

– Процес українських студентів, 117, 5.

– Нові книжки і виданя: Михайло Грушевський, Ілюстрована історія України, 117, 6-7.

– Українські студенти перед польським судом, 120, 4-5.

– Українські студенти перед польським судом, 121, 4.

– Наукове Товариство ім. Шевченка в 1910 р., 122, 3-4.

– Українські студенти перед польським судом, 122, 5.

– Українські студенти перед польським судом, 123, 5-6.

– Українські студенти перед польським судом, 124, 4-5.

– Українські студенти перед польським судом, 125, 5.

– Українські студенти перед польським судом, 126, 4-5.

– Велику прогульку до Брухович устроює тов-о “Акад. Громада”, 126, 6.

– На могилї бл. п. Адама Коцка, 126, 6.

– Загальні збори “Наукового Товариства імени Шевченка” у Львові, 127, 2-3.

– Українські студенти перед польським судом, 127, 5.

– Дві унїверситетські подїї, 128, 1.

– Українські студенти перед польським судом, 128, 5.

– Українські студенти перед польським судом, 129, 4.

– Українські студенти перед польським судом, 130, 5.

– Українські студенти перед польським судом, 131, 5-6.

– Українські студенти перед польським судом, 133, 5-6.

– Українські студенти перед польським судом, 134, 5-6.

– Українські студенти перед польським судом, 135, 5.

– Ворог руського унїверситету і руської церкви, 136, 6.

– Українські студенти перед польським судом, 139, 4-5.

– Українські студенти перед польським судом, 140, 6.

– Українські студенти перед польським судом, 141, 5-6.

– Українські студенти перед польським судом, 145, 3.

– Вирок польського суду на українських студентів, 146, 1.

– Подяка, 148, 6.

– Нова українська доцентура на львівськім унїверситетї, 150, 5.

– Ненаситність польських професорів львівського унїверситету, 153, 5.

– Епільоґ процесу українських студентів, 159, 6.

– Д-р Роман Ковшевич, 159, 6.

– О славний львівський унїверситете!, 164, 5.

– “Ідейність” “русских” студентів львівського унїверситету, 166, 6.

– Процес 101, 171, 6.

– Записки Наукового Товариства імени Шевченка, 172, 6.

– Основи польсько-українського порозуміня, 173, 1-2.

– Польсько-руська угода, 173, 2.

– До істориї крадежи образів в “Академічній Громадї”, 178, 4.

– Біблїотека товариства “Просьвіта” у Львові, 192, 4-5.

– Із Наукового Тов-а імени Шевченка, 198, 4.

– Нові доцентури, 224, 6.

– Засїданє Видїлу “Акад. Громади” у Львові, 226, 7.

– З Українського Студентського Союза, 226, 7.

– Інавґурацийна промова ректора львівського унїверситету, 227, 2.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 237, 7.

– Державна рада, 238, 3-4.

– На могилї бл. п. Адама Коцка, 244, 5.

– З Укр. Студ. Союза, 244, 6.

– Відчит пос. проф. д-ра С. Днїстрянського, 244, 6.

– Проф. д-р Ол. Колесса, 245, 7.

– Маркіянове свято у Львові. 247, 1-4.

– Товариство укр. наукових викладів, ім. П. Могили, 252, 6.

– Поляки і український унїверситет, 254, 1-2.

– Відгомін процесу 101, 254, 5.

– Засуд 101, 254, 6.

– Відгомін процесу 101, 255, 6.

– Позір на схід держави! Промова посла проф. д-ра Олександра Колесси виголошена в палатї послів для 25. жовтня 1911 при дебатї над італїйським факультетом, 258, 2-3.

– Позір на схід держави! Промова посла проф. д-ра Олександра Колесси виголошена в палатї послів для 25. жовтня 1911 при дебатї над італїйським факультетом, 259, 4-5.

– З Укр. Студ. Союза, 259, 7.

– Позір на схід держави! Промова посла проф. д-ра Олександра Колесси виголошена в палатї послів для 25. жовтня 1911 при дебатї над італїйським факультетом, 260, 3-4.

– З Укр. Студ. Союза, 261, 7.

– Справа унїверситетських подїй, 262, 5.

– Із секциї І. студенток У.С.С., 271, 6.

– Наша полїтика. Ґльоси до брошури проф. М. Грушевського, 273, 1-2.

– Надзвичайні загальні збори тов. “Академічна Громада” у Львові, 273, 5.

– Наша полїтика. Ґльоси до брошури проф. М. Грушевського, 274, 1-2.

– Наша полїтика. Ґльоси до брошури проф. М. Грушевського, 275, 1-2.

– Наша полїтика. Ґльоси до брошури проф. М. Грушевського, 276, 1-3.

– Наша полїтика. Ґльоси до брошури проф. М. Грушевського, 277, 1-3.

– Наша полїтика. Ґльоси до брошури проф. М. Грушевського, 278, 1-2.

– Наша полїтика. Ґльоси до брошури проф. М. Грушевського, 279, 1-2.

– Промова посла дра Ізидора Гололубовича, підчас дебати буджетової, на 26. засїданю ХІ. сесиї повної палати, в дни 8. падолиста 1911 року, Додаток до “Дїла”, 280, 1-4.

– Український Студентський Союз, 281, 4-5.

– “Батьки” міста Львова в справі унїверситету, 282, 5.

– Львівський унїверситет признає росийську народність в Галичині!, 284, 5.

1912

– Релєґациї українських студентів, 15, 4.

– Статистика українських студентів, 16, 7-8.

– З Укр. Студ. Союза, 22, 6.

– Товариство українських наукових викладів ім. П. Могили в 1911 роцї, 25, 4-5.

– Відгомін процесу 101, 25, 7.

– Товариство українських наукових викладів ім. П. Могили в 1911 роцї, 26, 5.

– Відгомін процесу 101, 26, 6-7.

– Треті звичайні загальні збори товариства укр. наукових викладів им. П. Могили у Львові, 28, 6.

– Віче сїоністичної молодїжи, 28, 7.

– [Франко Іван], Повний нарис істориї України-Руси (Критичні уваги до історичних праць проф. М. Грушевського, 30, 1-2.

– [Франко Іван], Повний нарис істориї України-Руси (Критичні уваги до історичних праць проф. М. Грушевського, 31, 1-2.

– [Франко Іван], Повний нарис істориї України-Руси (Критичні уваги до історичних праць проф. М. Грушевського, 32, 1-2.

– З IV. Секциї У.С.С. у Львові, 33, 5.

– Товариство укр. наукових викладів ім. П. Могили, 33, 5.

– Заходом спортового товариства студентів висших шкіл “Україна” у Львові, 34, 6.

– Франко Іван, Повний нарис істориї України-Руси (Критичні уваги до історичних праць проф. М. Грушевського, 42, 1-3.

– Франко Іван, Повний нарис істориї України-Руси (Критичні уваги до історичних праць проф. М. Грушевського, 45, 3-4.

– Заповідь страйку на львівськім унїверситетї, 45, 6.

– Франко Іван, Повний нарис істориї України-Руси (Критичні уваги до історичних праць проф. М. Грушевського, 46, 1-2.

– О новий будинок для львівського унїверситету, 58, 5.

– 101., 68, 1-2.

– Українські студенти в тюрмі, 74, 4.

– Стан справи українського унїверситету (Телефоном з Відня), 82, 1.

– В справі українського унїверситету, 85, 1-2.

– Український унїверситет як культура і полїтична необхідність, 88, 1-2.

– Як поляки “не противлять” ся заложеню укр. унїверситету, 90, 3.

– Справа українського унїверситету, 92, 1.

– Нове в унїверситетській справі, 93, 1-2.

– З Укр. Студ. Союза, 93, 6.

– Справа українського унїверситету, 94, 1.

– Справа українського унїверситету, 95, 2.

– Українські виклади на львівськім унїверситетї, 96, 6.

– Про український унїверситет слово Коллонтая, 98, 1.

– Чи замало доцентів?, 98, 2.

– Інавґураційний виклад із курсу істориї Галичини виголосив Степан Томашівський, 98, 6.

– Справа українського унїверситету, 99, 1.

– У Львові, чи на провінциї?, 99, 2-3.

– Русини міста Львова в справі укр. унїверситету, 100, 2.

– Розбоєм проти українського унїверситету!, 100, 3-5.

– Збори товариства українсько-руських правників, 100, 6.

– Університетські інститути, 101, 1.

– Розбоєм проти українського унїверситету, 101, 1-2.

– “Русофільство” українського унїверситету, 101, 3.

– Проти польонїзациї львівського унїверситету, 103, 1-2.

– Заходом Науч. Кружка тов. Акад. Громада, 104, 6.

– В справі українського унїверситету, 105, 5.

– Український унїверситет і польські аргументи, 107, 1-2.

– Унїверситетська справа, 110, 2-3.

– Вшехпольський терор, 110, 4.

– Томашівський С., З нашої наукової лїтератури, 111, 1-3.

– Для охорони нашої академічної молодїжи, 111, 2.

– Справа українського унїверситету, 111, 3.

– Віденська молодїж в унїверситетській справі, 111, 3-4.

– Цісарські слова, 112, 1-2.

– Справа українського унїверситету, 112, 4-5.

– Неймовірне, 113, 1.

– Державна рада, 113, 1-2.

– Виправа до Відня проти українського унїверситету, 113, 2.

– Парляментарні справи, 113, 3.

– Справа українського унїверситету, 114, 1-4.

– Справа українського унїверситету, 115, 2.

– Відгомони унїверситетської справи, 115, 2-3.

– Державна рада 115, 5-6.

– Фактичний стан, 116, 1-2.

– Провокация, не ювилей!, 116, 2-3.

– Справа українського унїверситету, 116, 3-4.

– Маніфестация за український унїверситет, 117, 1.

– Чеський голос про польсько-українську унїверситетську боротьбу, 117, 2.

– За український унїверситет у Львові, 119, 1.

– Голос львівських робітників в справі українського унїверситету, 119, 5.

– Український унїверситет і рільничі студиї, 120, 1-2.

– Справа українського унїверситету, 121, 2.

– Справа українського унїверситету, 122, 3.

– В унїверситетській справі, 123, 1-2.

– Справа українського унїверситету, 124, 2-3.

– Справа українського унїверситету, 125, 4.

– Зворот в унїверситетській справі, 126, 1-2.

– Український унїверситет і інтереси Австриї, 126, 2.

– З Академічної Громади у Львові, 127, 4.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 127, 6.

– Літературні замітики, 127, 6-7.

– За український унїверситет!, 134, 1.

– Обструкция і унїверситет, 134, 4.

– “Академія” і “академічний”, 139, 6.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 139, 6.

– За український унїверситет, 143, 2.

– Чому Львів мусить бути осїдком українського унїверситету?, 144, 4-5.

– За український унїверситет, 146, 2-3.

– В річницю смерти Адама Коцка, 147, 2.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 147, 7.

– Цїсарське письмо в справі українського унїверситету, 150, 2.

– Томашівський С., В справі нашої правописи, 153, 7.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 153, 7.

– Томашівський С., В справі нашої правописи, 158, 7.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 158, 7.

– Томашівський С., В справі нашої правописи, 168, 6.

– Томашівський С., В справі нашої правописи, 174, 6.

– Новий проєкт цїсарського письма в справі заложеня українського унїверситету, 175, 1.

– Український унїверситет і виборча реформа до галицького сойму, 177, 1-2.

– Переговори в унїверситетській справі, 179, 2.

– Коло українського унїверситету, 181, 2-3.

– Томашівський С., В справі нашої правописи, 186, 6.

– Томашівський С., В справі нашої правописи, 191, 6.

– Нові видавництва про український нарід, 196, 5.

– Отвертий лист до Вп. Професора Михайла Грушевського, 207, 5.

– Поляки і наша унїверситетська справа, 208, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченнка, 210, 6-7.

– Томашівський С., Ще у справі нашої правописи, 215, 7.

– З Наукового Товариства ім. Шевченнка, 215, 7.

– Українські виклади у львівському унїверситетї, 217, 6.

– З приводу унїверситетської справи, 220, 3.

– Томашівський С., Ще у справі нашої правописи, 220, 7.

– Томашівський С., Ще у справі нашої правописи, 221, 6.

– Кордуба М., З нашої наукової лїтератури, 230, 1-3.

– До укінчених укр. студентів унїверситету, 231, 7.

– Справа українського унїверситету, 233, 6.

– З рамени Товариства ім. Петра Могили, 237, 6.

– За український унїверзитет, 240, 1-2.

– Унїверситетська справа, 241, 1.

– З Наукового Товариства ім. Шевченнка, 244, 7.

– На могилї Адама Коцка, 248, 6.

– Томашівський С., “Також” полємічна (З приводу нашої правописної дискусиї), 249, 6.

– З Наукового Товариства ім. Шевченнка, 249, 6-7.

– Виклади Товариства ім. Петра Могили, 253, 5.

– З Наукового Товариства ім. Шевченнка, 259, 6.

– Виклади Товариства ім. Петра Могили, 259, 6.

– Перший чайний вечір в “Академічній Громаді”, 263, 6.

– На львівськім унїверситетї, 263, 6.

– Щурат Василь, З нашої наукової лїтератури, 264, 1-2.

– О підмогу для українських студентів, 264, 5.

– З Наук. Товариства ім. Шевченнка, 266, 7.

– Щурат Василь, З нашої наукової лїтератури, 270, 1-2.

– Новий проєкт цїсарського відпоручного письма в справі заснованя українського унїверситету, 275, 6.

– Проти українського унїверситету, 278, 6.

– Проти українського унїверситету, 279, 7.

– В справі українського унїверситету, 280, 1.

– Мобілїзация проти українського унїверситету, 281, 1-2.

– За український унїверситет, 282, 1-2.

– За український унїверситет, 283, 1.

– Віче польських докторів львівського унїверситету, 287, 5.

1913

– Польська “добра воля”, 1, 1-2.

– Значінє унїверситетської справи для польської полїтики, 1, 2.

– Український унїверситет і австрийська полїтика, 1, 2.

– Польські професори проти заложеня українського унїверситету, 3, 1.

– Кругом унїверситетської справи, 3, 4-5.

– Про “польськість” львівського унїверситету, 4, 4.

– Стрічки, 5, 2.

– Проти українського унїверситету, 5, 4.

– Кругом унїверситетської справи. Під вшехпольську коменду, 7, 3.

– Великий академічний баль, 7, 6.

– Курс висшої осьвіти у Львові, 10, 3.

– Українські технїки в унїверситетській справі, 10, 5.

– Цегельський Льонгин, Сумніви в унїверситетській справі, 11, 1-2.

– Унїверситетська справа і подїї в польськім колі, 12, 1-2.

– Курс висшої осьвіти у Львові, 12, 2.

– Справа українського унїверситету, 13, 1-3.

– Заява докторів львівського унїверситету, Додаток до ч. 14. “Дїла”, 9-10.

– Невдоволення польської преси, Додаток до ч. 14. “Дїла”, 10-11.

– По зірваню унїверситетських переговорів, Додаток до ч. 14. “Дїла”, 12-13.

– Питанє львівського унїверситету, 17, 1.

– Польські унїверситетські “лєґенди”, 17, 1-2.

– Унїверситетські справи, 17, 2.

– Заяву докторів в обороні прав української нациї, 17, 6.

– Колесса Олександер, Наше становище в унїверситетській справі, 18, 3.

– Унїверситетська справа, 18, 4.

– Бабяк В., В якім проценті кінчить студиї наша академічна молодїж?, 18, 5.

– В якім проценті кінчить студиї наша академічна молодїж?, 19, 1-2.

– Курс висшої осьвіти у Львові, 19, 3.

– “Словність” ґр. Штірка, 20, 1-2.

– Заяву докторів, 20, 5.

– Унїверситетська справа, 21, 2.

– Поступова краківська молодїж за українським унїверситетом у Львові, 21, 5.

– В чім річ?, 22, 1.

– Львівський унїверситет і українці, 22, 1-2.

– Заяву докторів, 22, 5.

– Курс висшої осьвіти у Львові, 24, 2-3.

– За український унїверситет. Голос академічної молодїжи, 26, 4.

– На “Академічній Громадї”, 27, 5.

– Українські студенти і польські професори, 28, 1.

– Курс висшої осьвіти у Львові, 34, 4.

– На анкету в справі зорґанїзованя материяльної помочи укр. студентству висших шкіл, 34, 5.

– Курс висшої осьвіти у Львові, 40, 4.

– Анкета про підмогу акад. молодїжи, 43, 7.

– Дня 2 марта костюмово-маскові вечерницї на дохід “Академічної кухні”, 45, 6.

– Курс висшої осьвіти у Львові, 46, 4.

– З Укр. Студ. Союза, 46, 6.

– Бійки у львівськім унїверситеті, 48, 5.

– В справі анкети про підмогу академічної молодїжи, 49, 6-7.

– З поводу відомих подій на медичнім факультеті львівського унїверситету, 52, 4.

– З “Кружка правників”, 55, 6.

– За український унїверситет, 58, 2.

– Курс висшої осьвіти у Львові, 58, 4.

– Українські виклади на львівськім унїверситеті в лїтнім семестрі 1913 р., 62, 5.

– Довірочну нараду усього львівського студенства, 70, 5.

– Закінченє першого курсу висшої осьвіти, 71, 4.

– Загальні збори тов. “Просьвіта”, 77, 5.

– На сходинах Секциї Студенток У.С.С., 80, 5.

– З академічного життя, 98, 4.

– Часопись правнича і економічна, 102, 6.

– З IV. Секциї Українського Студентського Союза, 105, 5.

– Д-р Станислав Днїстрянський, 112, 5.

– З тов. “Академічна Громада”, 114, 5.

– Унїверситет, виб. реформа і правительство, 122, 1-2.

– Надзвичайні збори IV. Секциї Українського Студентського Союза, 126, 6.

– З’зд українського студентства, 128, 1-2.

– Страйк і авантури на львівськім унїверситеті, 138, 3.

– Страйк і авантури на львівськім унїверситеті, 139, 4.

– Студентський з’їзд, 143, 1.

– З нагоди ІІ всеукраїнського студентського зїзду, 144, 7.

– Студентський конґрес, 147, 2-3.

– Студентський конґрес, 148, 2-3.

– Студентський конґрес, 149, 1-2.

– Слїдство на львівськім унїверситеті, 156, 6.

– Відгомін страйку на львівськім унїверситеті, 160, 5.

– В оборонї спокою на львівськім унїверситеті, 161, 6.

– За напад на професора, 161, 6.

– Пир злодїїв на львівськім унїверситеті, 162, 6.

– Відгомін нападу на професора, 163, 7.

– Промоция, 163, 7.

– Відгомін унїверситетського страйку, 180, 6.

– За український унїверситет, 204, 1.

– Конґрес радикального студентсва, 206, 5.

– Соймові справи. Др Кость Левицький про соймову виборчу реформу і унїверситетську справу, 210, 1-2.

– Святкованє 100 лїтних роковин уродин Т. Шевченка, 215, 5.

– Зїзд українського радикального студентства, 220, 4-5.

– На зїзді української радикальної молодїжи, 221, 4.

– На зїзді української радикальної молодїжи, 222, 5.

– Державна рада, 238, 4.

– Товариство наукових викладів ім. Петра Могили, 242, 6.

– Просьвітний кружок ІІІ. С. У.С.С., 243, 6.

– “На нашу голодну молодїж – на академічну кухню”, 243, 6.

– Акад. тов. “Кружок правників”, 243, 6.

– Фільософічний кружок, 246, 5.

– Загальні Збори тов-а укр. наукових викладів ім. Петра Могили, 246, 5.

– На загальних зборах тов. “Академічна Громада”, 246, 5.

– З’їзд ширшого Народного Комітету, 247, 2-4.

– Дїяльність товариства українських наукових викладів ім. П. Могили, 256, 6.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 257, 4.

– Загальні Збори товариства українських наукових викладів ім. П. Могили, 259, 7.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 261, 4.

– Загальні збори тов. “Ватра”, 261, 6.

– Просьвітний кружок ІІІ. С. У.С.С., 261, 6.

– В справі зміни статуту Наукового товариства ім. Шевченка, 266, 1-3.

– Перший чайний вечер, 266, 7.

– В справі зміни статуту Наукового товариства ім. Шевченка, 267, 1-3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 267, 2-3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 271, 6.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 272, 4.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 272, 5.

– З Укр. Студ. Союза, 275, 6.

– З Медичної Громади, 275, 6.

– В справі зміни статуту Наукового товариства ім. Шевченка, 277, 2-3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 278, 8.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 282, 4.

– Перед загальними зборами Наукового Товариства ім. Шевченка, 284, 2-3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 284, 8.

– В справі зміни статуту “Наукового Товариства ім. Шевченка”, 285, 6-7.

– Перед загальними зборами Наукового Товариства ім. Шевченка, 286, 1.

– Непорозуміння в справі зміни статута Наук. Тов. ім. Шевченка, 286, 6.

1914

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 1-25, 4.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 28, 4.

– Тов. Кружок правників, 28, 6.

– З “Академічної Громади”, 30, 6.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 31, 3.

– З “Академічної Громади”, 32, 6.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 34, 1-2.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 34, 5-9.

– Масовий процес українських студентів перед польським судом, 35, 4-5.

– З Укр. Студ. Союза, 37, 7.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 38, 2.

– З дїяльности Просьвітного Кружка ІІІ С. У.С.С., 39, 5.

– Академічна Громада, 41, 7.

– Товариство “Кружок правників”, 41, 7.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 46, 6.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 49, 5.

– В Академічній Громадї, 49, 7.

– Зимовий курс на львівськім унїверситетї, 49, 7.

– Правничий Кружок, 49, 7.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 51, 4-5.

– Сьвяточні збори членів Наукового Товариства ім. Шевченка, 53, 4-5.

– Сьвяточне засїданє обох Семінарів для української фільольоґії і “Гуртка Українїстів”, 53, 8.

– Два нові фонди стипендийні. Олександер Кониський і Яків Головацький, 85, 2-3.

– Нові виданя Наукового Товариства ім. Шевченка, 90, 3.

– Лїтература, наука і штука. З Наукового Товариства ім. Шевченка, 119, 3-4.

– З Укр. Студ. Союза у Львові, 125, 5.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 129, 4.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 136, 4-5.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 141, 2-3.

– Ставничий Т., Ґеоґрафія України (С. Рудницький, доцент львівського унїверситету: Корочка ґеоґрафія України ч. ІІ. з 48 малюнками. Львів 1914. Накл. Укр. Пед. Тов.), 162, 3.

– Ставничий Т., Ґеоґрафія України (С. Рудницький, доцент львівського унїверситету: Корочка ґеоґрафія України ч. ІІ. з 48 малюнками. Львів 1914. Накл. Укр. Пед. Тов.), 163, 3.

– Днїстрянський Ст., Право нациї. Відчит на з’їздї українських правників у Львові, 168, 3.

– Днїстрянський Ст., Право нациї. Відчит на з’їздї українських правників у Львові, 169, 3-4.

– Днїстрянський Ст., Право нациї. Відчит на з’їздї українських правників у Львові, 170, 3.

– Днїстрянський Ст., Право нациї. Відчит на з’їздї українських правників у Львові, 171, 3.

– Днїстрянський Ст., Право нациї. Відчит на з’їздї українських правників у Львові, 172, 3.

– Днїстрянський Ст., Право нациї. Відчит на з’їздї українських правників у Львові, 173, 3-4.

1915

– Справа львівського унїверситету, 9, 7.

– “Кружок правників” у Львові продовжає свою діяльність під формою “Кружка правників” тов. “Січ” у Відні, 10, 8.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 31, 6.

– Заходи Українського Запомогового Комітету у Відні в культурних справах, 31, 6.

– Львів, 28. вересня 1915, 48, 1.

– З Академічного Дому у Львові, 49, 3-4.

– Дрібні вісті, 51, 4.

– З львівського унїверситету, 59, 3.

– З ректорату унїверситету ім. Франца І у Львові, 77, 3.

– Фреквенция в львівськім унїверситетї, 77, 3.

– З львівського унїверситету на варшавський, 90, 4.

– Загальні збори тов-а “Академічна Громада”, 108, 4.

– Загальна Українська Культурна Рада. З дїяльності української воєнної еміґрациї, 109, 2.

– З Акад. Громади, 114, 4.

– В Академічній Громаді, 115, 4.

– З Кружка правників у Львові, 117, 3.

– Загально-Українська Культурна Рада. З дїяльності української воєнної еміґрациї, 120, 2.

– З львівського унїверситету, 121, 3.

– Запомоговий комітет для української академічної молодїжи, 132, 2.

1916

– Львів, 16 сїчня 1916, 15, 1.

– Львів, 20 сїчня 1916, 19, 1.

– Один ректор, один унїверситет, а дві титулятури, 32, 3.

– Іменованя доцентів, 32, 3.

– З львівського університету, 37, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 46, 3.

– Львів, 17 лютого 1916, 47, 1-2.

– З Тов. “Академічна Громада”, 50, 3.

– Товариство “Академічна Громада”, 50, 3.

– Українська академічна молодїж в справі українського унїверситету, 54, 3.

– З Академічної Громади, 55, 3.

– З Академічної Громади, 56, 4.

– Відновленє філії “Просьвіти” у Львові, 58, 3.

– Правничо-історичні іспити на львівськім унїверситетї, 62, 3.

– Число і склад академічної молодїжи в австрійських унїверситетах, 67, 3.

– Львів, 23 марта 1916, 79, 1-2.

– Іменованя в унїверситетї, 79, 3.

– Методою Крисяка, 80, 3.

– Іменованя в унїверситетї, 81, 3.

– Видїл Тов. “Академічна Громада”, 85, 3.

– На могилї Адама Коцка, 168, 3.

– З житя української молодїжи. Виклад про значінє церкви в національному житю, 175, 3.

– Хто вертає до Львова, 196, 3.

– Особисті вісти, 218, 3.

– В львівськім унїверситетї, 225, 3.

– Засїданє фільольоґічної секції Наукового Товариства ім. Шевченка, 247, 2.

– Українські виклади у львівськім університетї, 254, 2-3.

– Новий шкільний рік у львівськім унїверситетї, 254, 3.

– Іменованя консерваторів, 255, 2.

– З житя молодіжи, 286, 3.

– Ювілей історика України. З нагоди 58 лїтя уродин проф Михайла Грушевського, 298, 1-2.

– 1917 [https://libraria.ua/all-titles/group/192/] [dostęp 10.10.2020]

– Суспільність і унїверситетська молодїж, 6, 1-2.

– З унїверситету, 11, 3.

– З львівського унїверситету, 22, 3.

– В справі Академічного дому, 28, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 37, 2.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 46, 2.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 53, 2.

– Товариство наукових викладів ім. Петра Могили, 53, 2.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 55, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 56, 2.

– Відчити, 56, 3.

– Гнатюк Володимир, Важкі роковини. З приводу 25-лїтної дїяльності Наукового Товариства ім. Шевченка, 59, 1.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 59, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 61, 3.

– Заходом Коміс. при “Акад. Громаді” для звеличаня поляглих товаришів, 62, 4.

– Катедра війскових наук в унїверситетах, 63, 2.

– Товариство українських наукових викладів ім. Петра Могили, 66, 2.

– В Академічній Громаді, 69, 3.

– С.Т., Західна України і Рим. Микола Чубатий — Західна Україна і Рим у ХІІІ в. у своїх змаганях до церковної унії. Ів СХХІІІ т. “Записок Н.Т.Ш.”, Львів 1917, 76, 2.

– В справі українського унїверситету, 77, 2.

– Голос з полону, 79, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 82, 3.

– Промоція, 82, 3.

– З львівського унїверситету, 84, 3.

– Вписи у львівськім унїверситетї, 85, 2.

– Вписи у львівськім унїверситетї, 87, 3.

– Товариство українських наукових викладів ім. П. Могили, 93, 4.

– Засїданє фільольоґічної секцїї в Науковім Товаристві ім. Шевченка, 101, 3.

– Товариство українських наукових викладів ім. П. Могили, 104, 5.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 108, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 110, 3.

– З житя академічної молодїжи, 124, 3.

– Надзвичайні загальні збри товариства “Кружок правників”, 124, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 137, 3.

– Засїданє фільольоґічної секції в Наук. Тов. ім. Шевченка, 147, 3.

– Промоція, 148, 3.

– Промова посла д-ра Костя Левицького, 150, 1.

– З Кружка правників, 151, 3.

– Виданя Наукового Товариства ім. Шевченка з часу війни, 155, 2-3.

– Виданя Наукового Товариства ім. Шевченка з часу війни, 156, 2.

– З унїверситету, 156, 3.

– Сходини Товаришів(ок) академіків, 169, 4.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 170, 3.

– Промоція, 173, 3.

– Ректор львівського унїверситету, 175, 3.

– З нагоди своєї промоції, 179, 4.

– Промоція, 179, 4.

– Львів, 10 серпня 1917, 187, 1.

– Закордонна Україна і подїл Галичини, 187, 1-2.

– Промоція, 210, 3.

– Всі члени “Академічної Громади”, 211, 3.

– З Кружка Правників, 219, 4.

– Справа українського унїверситету, 222, 1.

– З львівського унїверситету, 222, 3.

– Інформації про вписи на унїверситет у Львові, 230, 4.

– Конкурс на українські стипендії, 267, 3.

– Перші Товариські Сходини по феріях членів “Акад. Громади”, 267, 3.

– Звичайні Загальні Збори Товариства Академічна Громада у Львові, 270, 4.

– Загальні збори Т-ва “Кружок Правників”, 271, 3.

– З житя українського студентства, 279, 3.

– Ректорат львівської духовної семинарії, 279, 3.

– Загальні збори Т-ва “Кружок Правників”, 282, 3.

– Різдвяні ферії у львівськім унїверситетї, 289, 3.

– Промоція, 302, 3.

– З Академічної Громади, 302, 3.

1918 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Наші шкільні й наукові завданя по війнї, 6, 6.

– Галичина і українсько-польське питанє, 21, 1-2.

– З культурного житя України, 27, 2.

– З Академічної Помочи, 27, 2.

– З Академічної Громади, 33, 3.

– Дальші виливи польського “обуреня”, 35, 2.

– Українська молодїж про український мир, 37, 3.

– Страйк ректора львівського унїверситету, 42, 2.

– “Академічна Громада” і “Академ. Поміч”, 42, 2.

– Заява українських професорів і доцентів ц. к. унїверситету ім. Франца у Львові, 45, 1.

– Загальне Академічне Віче українського студентства, 46, 3.

– Свято мира і української державности у Львові, 48, 1.

– У відповідь на провокацію та нетактовність, 53, 3.

– Промоція, 57, 3.

– З унїверситету, 72, 3.

– Зміна курсу. Мінїстерство просвіти не виплачує “Просвіті субвенцій з причини “полїтичних тенденцій” в виданях Товариства, 78, 2.

– Свєнцїцький І., Український Національний Музей, 81, 2-3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 85, 3.

– З унїверситету, 86, 3.

– Конкурс, 98, 4.

– Загальні Збори Ставропигійського Братства, 110, 3.

– Виклад про Національний Музей директора І. Свєнцїцького, 128, 3.

– З Комісій для клясичної фільольоґії при фільольоґічній секції Наукового Товариства Шевченка, 131, 3.

– До відома українських риґорозантів, 132, 3.

– Ректором львівського унїверситету, 138, 3.

– З етноґрафічної комісії Тов. ім. Шевченка, 146, 2-3.

– З львівського унїверситету, 149, 3.

– Українці і львівський університет, 163, 1-2.

– Перед утворенням нового кабінету, 166, 1.

– Записки Наукового Товариства ім. Шевченка, 179, 3.

– З Наукового Товариства ім. Шевченка, 188, 3.

– За поділ Галичини і ратифікацію берестейського мира, 213, 1.

– Товариство “Академ. Громада”, 217, 4.

– Тов. “Медична Громада”, 218, 4.

– Нова книжка про історію України, 220, 2.

– Українське студентство і вимоги хвилі, 237, 1.

– Віче жидівської академічної молодіжи, 245, 3.

1922 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Опис атентату, 45, 5.

– Масові ревізії й арештування на провінції, 46, 1.

– Розправа проти Степана Федака і товаришів, 47, 2.

– Розправа проти Степана Федака і тов., 50, 5.

1923 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– За огнище української культури, 11, 1.

– За огнище української культури, 14, 1.

– Преса, 20, 1.

– Преса, 20, 1.

– Життя в українських студенських фахових Т-ах у Львові, 20, 6.

– З преси, 24, 2.

– М. Я., З преси, 27, 1.

– В пошукуванню за Українcьким Університетом, 42, 5.

– Орґан П. П. С. про український університет у Львові, 55, 3.

– Велике справоздавче віче послів С. Підгірського і С. Хруцького, 74, 2.

– Справа українського університету в польськім сеймі, 94, 1.

– Мін. Кернік про справу митр. Шептицького, 120, 1.

– „Фікція академічнуї школи”, 130, 2.

– Ювилей нашої Академії Наук, 204, 5.

– Болюча справа. Університетське питання і „Діло”, 206, 1.

1924 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Під знаком „нєлєгальщини”, 11, 2.

– Під знаком „нєлєгальщини”, 12, 2.

– В. Мудрий, Під знаком „нєлєгальщини”, 14, 2.

– Під знаком „нелєґальщини”, 21, 2.

– „Гуляй душа!”, 41, 1.

– Переслідування української культури, 41, 2.

– Кпини чи провокація?, 43, 1.

– В добі права нації, 44, 2.

– Справа українського університету, 46, 2.

– Перша відповідь. (Справа Українського Високого Шкільництва в Сенаті.), 48, 2.

– Відгомін в Європі. Німці про Український Університет у Львові, 50, 2.

– Преса, 66, 2.

– Український Університет. Текст сеймового внесення П. П. С., 113, 1.

– І. Кедрин, Щирість чи облуда?, 114, 1.

– Справа українського Високого Шкільництва, 123, 3.

– Український університет, Пепеествський голос, 131, 1.

– Ф. Ф., „Чорна картина”, 134, 1.

– Ф. Ф., „Чорна картина”, 135, 1.

– Останні вісти, 137, 4.

– Університет для Українців, 168, 3.

– Д-р С. Баран., Угода, що нею не стала. Зі споминів Л. Біліньского, 184, 1.

– Справа українського університету, 185, 1.

– Ф. Ф., Оригінальна помисловість, 190, 1.

– Український університет, 193, 3.

– О. Барвінецкий, Ю. Романчук, Справа українського університету, 194, 3.

– Справа українського університету, 195, 1.

– Справа українського університету, 196, 3.

– Затяжна справа, 199, 1.

– Затяжна справа. 2, 200, 1.

– I. Горбачевський, С. Слаль-Стоцький, О. Колесса , С. Студипський, С. Дністрянський, С. Рудницький, Український університет, 200, 3.

– Затяжна справа, 201, 1.

– Український університет, 201, 2.

– Ф. Ф., Затяжна справа, 202, 1.

– Затяжна справа. На широкій арені, 203, 1.

– Затяжна справа, 204, 1.

– Відгуки університетської справи, 211, 4.

– Довкола університетської справи, 214, 3.

– Довкола університетської справи, 215, 1.

– Справа українського університету, 227, 1.

– С. Tомашівський., Наука, громадянство і політика. (Причинок до університетської дискусії.) IV., 227, 1.

– Судова медицина й політика, 229, 2.

– Український університет, 235, 1.

– Український університет у світлі польського закону, 236, 1.

– Преса, 234, 3.

– Укрaїнський університет, 237, 4.

– В обороні української науки права, 252, 2.

– Oстанні вісти, 253, 4.

– В. М., Для Европи…, 255, 1.

– 1-й Зїзд українських лікарів, 255, 4.

– Облуда, 258, 2.

– Проти ЄДИНОГО Фронту. Однодушність в університетській спрaві Оснілно – волинський Пилип з конопель. На польському воловоді, 277, 3.

1925 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Гринько проти Грушевського, 102, 2.

– „Nie pozwalam!”, 215, 3.

– Львів 28. вересня 1925, 216, 2.

– „Numerus clausus”, 219, 2.

– „Уніоністичний тиждень”. Уніоністичиий конґрес у Бруксесі і о. митр. А. Шептицький, 244, 1.

– Hовинки, 276, 2.

1926 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Політичні новини, 28, 3.

– За український університет, 30, 1.

– За український університет, 31, 1.

– І. И. H., „Додержана обіцянка”, 45, 2.

– Новинки, 50, 3.

– Акад. Грушевський далі в неласці, 62, 1.

– Ластівки нового курсу, 160, 1.

– В новій фазі, 172, 1.

– Самоуправний Виділ ліквідують, 192, 4.

– Новинки, 205, 3.

– В. Дорошенко, Всеукраїнське свято. (Ювилей акад. М. Грушевського), 218, 2.

– Проф. Бідльо про М. Грушевського, 218, 3.

– Примеркле світло, 238, 1.

– Регенерація, 240, 1.

– Теорія і практика, 244, 1.

– Ґойчак, Aкт „доброї волі”, 247, 4.

– Новинки, 250, 3.

1927 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Втоптаною стежкою, 7, 1.

– Сакраментальна „розвязка”, 7, 3.

– В каламутній воді. Довкола університетської справи, 8, 1.

– Добруцький про український університет, 9, 3.

– И. Кедрин, На імперіялістичному конику, 13, 1.

– На підкладе „анальоґій”, 17, 1.

– І. Кедрин, Пануючі і неволені, 19, 1.

1928 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– В університетській справі, 84, 1.

– Незмінна система, 104, 1.

– З парляментарної арени, 139, 3.

– Проти клин над українським університетом, 287, 1.

1929 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Український університет у Львові, 19, 3.

– 200.000 на підготовку?, 20, 1.

– „Союз офіцерів резерви” проти українського університету, 28, 4.

– Проти українського університету. Протест „Корпусу Вислужених Військових”, 33, 1.

– До боротьби з алькоголізмом і пиянством, 33, 5.

– „На сторожі”. Польське студентське віче в справі дотації на підготовку українського університету, 36, 2.

– Р. Кушуір, Р. Осінчук, Університетські студії у Львові, 171, 6.

– Греко-катол. Богословська Академія у Львові, 230, 2.

– Національний склад студентства львівського університету в р. 1928-29, 236, 1.

– Національний склад студентства львівського університету в р. 1928-29, 236, 6.

– Пре малярську виставку праць учнів O. Новаківського, 253, 5.

– Д-р Павлів, Нострифікація студій, (Думки нострифіката), 279, 4.

– Студентське життя, 282, 5.

1930 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Перші українські наукові курси у Львові в 1904 році. (Сторінка зі споминів), 9, 14.

– Справа українського університету, 13, 5.

– Вияснення в справі гостини митр. Шептицького у Юзефського, 131, 4.

– Медичні студії, 147, 4.

– Р. Осiнчук, О. Воронка, Інформації про медичні студії, 149, 3.

– Молодь. Про нездорові відносини у вищих школах у Львові, 273, 1.

– Останні вісти. Професори львівського університету в справі Берестя, 285, 4.

1931 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Останні вісти, 64, 4.

– Вписи на Львівський Університет, 196, 4.

– В. Й. П., Михайло Галущинський, 216, 1.

– Відозва до українського студентства, 250, 3.

– Студентські справи, 270, 3.

– 30-ліття сецесії українських студентів, 273, 4.

– З польської преси. „Занедбана справа”, 278, 2.

– В. Темницікий, Страдальний романтизм, 285, 1.

1932 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Д-р В. Старосольський, „Страдальний романтизм”. (Відповідь В. Темницькому), 9, 2.

– Польська освітня політика, 21, 3.

– Польська політика супроти українців за минулий рік, 28, 1.

– Юліян Романчук. 24.II. 1842 – 22. IV., 1932, 91, 1.

– З української преси. Відгуки Загальних Зборів Т-ва Прихильників Освіти, 124, 2.

– Як закінчилася кріза у „Т-ві Прихильників освіти”?, 129, 4.

– Припинили діяльність трьох студенських українських терористів у Львівському Університеті, 132.6.

– К. Ольшанський, Про медичні та Фармацевтичні студії у львівському університеті, 144, 4.

– Г. Чіпка, Відгуки дня. „Моральний дефект”, 213, 5.

– Польські студентські доми – за гроші українських і жидівських студентів!, 218, 2.

– Студентські справи, 259, 4.

1933 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Справа українського університету, 25, 2.

– Новинки, 30, 5.

– Польські закони й український університет, 44, 1.

– За власну господарсько-економічну високу школу, 75, 1.

– В справі українського університету у Львові, 82, 1.

– Митрополит Шептицький про нинішню молодь, 88, 1.

– Студентські справи, 220, 5.

– Доступ українських студентів до вищих шкіл Польщі, 242, 1.

– Труднощі медичних студій для українців. (З лікарських кол.), 264, 1.

– „На pоздоріжжу”, 303, 2.

– 60-ліття Олекси Новаківського, 332, 4.

1934 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Досліди над преісторією Східної Галичини. (Спростування на заміти п. доц. Борковського), 22, 5.

– Степан Нич вдруге перед судом, 65, 6.

– І. Горбачевський, С. Дністрянський, С. Шелухин, А. Галька, Відозви й комунікати. Поклик до українського громадянства в справі Вільного Українського Університету в Празі, 143, 7.

– Агенція „Всхуд” про візиту мін. Пєрацького в митр. Шептицького, 150, 7.

– Український університет чи Фахові школи?, 236, 3.

– Національний Музей і справа О. Новаківського, 269, 4.

– Михайло Грушевський, 320, 1.

– Діяльність М. Грушевського, 321, 3.

– Померла людина… не померла ідея! Памяті Михайла Грушевського, 322, 1.

– Діяльність Михайла Грушевського, 322, 3.

– О. Лотоцький, Діяльність Михайла Грушевського ІІІ (Докінченіння), 323, 3.

– По cмерти Михайла Грушевського, 325, 2.

– По смерті Михайла Грушевського, 327, 2.

– Академія в честь Мих. Грушевського в Наук. Т-ві ім. Шевченка, 332, 5.

– По смерти Михайла Грушевського, 337, 5.

1935 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Не судилося вдруге побачити волю. (Ще з приводу смерти проф. М. Грушевського), 30, 1.

– Студентські справи. Загальні Збори „Медичної Громади” у Львові, 35, 7.

– З. Кузеля, Михайло Грушевський та його діяльність, 70, 3.

– З. Кузеля, Михайло Грушевський та його діяльність на західно-українських землях, 71, 2.

– М. Возняк, Від НЕЗАЛЕЖНИЦТВА до опортунізму, 103, 1.

– Проф. д-р Станислав Дністрянський. 1З.XI.1870. – 5.V.1935, 117, 1.

– „Бюлєтин Польсько – Український” про Митрополита Шептицького, 203, 4.

– З польської преси. Митрополит А. Шептицький, 209, 2.

– О. С. Махновський, Памяти заслуженого священика і громадянина, 217, 5.

– Студентські справи. Медичні та фармацевтичні студії у львівському університеті, 222, 6.

– Я. Й. Щ., Олекса Новаківський. 14. ІІІ. 1872. – 29. VIII. 1935, 230, 1.

– 10 медиків, 257, 1.

– О. Т., Правильним шляхом. Як працює Кружок Р. Ш. на Личакові, 291, 5.

– Свято в честь Митрополита Шептицького у Кракові, 331, 4.

1936 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– За український університет, 9, 4.

– С. Хруцькиії, За український університет, 13, 1.

– Зїзд польських студентів проти українського університету, 33, 6.

– Школа Новаківського, 56, 4.

– Посмертна виставка О. Новаківського, 60, 4.

– Вечір присвяченний памяті O. Новаківського, 65, 4.

– Перед великим політичним процесом ОУН. у Львові, 88, 1.

– О. Новаківський у світлі чужинецької критики, 88, 5.

– В. Залозецький, На мистецькі теми. О. Новаківський У світлі чужинецької критики, 89, 5.

– Великий процес ОУН у Львові, 132, 4.

– Д-р С. Баран, У тіні дубів. У 80-ліття сен. д-ра Антона Горбачевського, 143, 1.

– Дайте українській молоді український університет! Рефлексії з приводу закінчення львівського судового процесу, 145, 1.

– Я. Олесницький, Медичні та фармацевтичні студії у львівському університеті, 172, 9.

– Д-р К. Левицький, Українські політики, 229, 4.

1937 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Д-р Степан Федак. (ТОВАРИСЬКИЙ СПОМИН), 7, 2.

– Новинки, 13, 7.

– За український університет і підмоги для НТШ, 15, 6.

– Праця й осяги українських лікарів, 24, 7.

– Надмогильний памятник і літературна спадщина М. Грушевського, 27, 5.

– 3і студентського життя. Загальні Збори „Медичної Громади”, 40, 9.

– Українські політики, 42, 3.

– Допит українському студентству, 45, 1.

– Новинки, 232, 8.

– Лавкове гетто та українці, 247, 1.

– Енунціяція сенату львівського університету, 262, 8.

1938 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– З польських справ. Протест професорів високих шкіл у Львові, 14, 4.

– Д-р С. Баран, Ген. Желіґовський і Митроп. Шептицький, 31, 1.

– Студентство і „Равт преси”, 40, 8.

– З життя наших установ, 63, 7.

– Студентські справи. Загальні Збори Товариства Українських Студентів Медицини й Фармації „Медична Громада” у Львові, 68, 7.

– З останніх десятиліть життя Ів. Франка, 127, 11.

– З польської преси. Відгомін пастирського листа митрополита Шептицького, 187, 3.

– Виленське „Слово” про лист митрополита Шептицького, 188, 7.

1939 – wersja cyfrowa dostępna pod adresem: https://libraria.ua/all-titles/group/192/ [dostęp 10.10.2020]

– Портрет митрополлита Шептицького у „Матені”, 14, 1.

– Енделька молодь бльокує університет, 22, 6.

– Львівський університет замкнений, 24, 4.

– Зі студентського життя, 44, 1.

– ІК., Чи всі поляки Галичини є противниками конструктивної національної політики?, 88, 2.

– Новинки, 132, 8.

– Загальні Збори Наукового Т-ва ім. Шевченка у Львові, 144, 5.

“Słowo Polskie”

1919

Dr K. Tyszkowski, Z Ruchu Naukowego w Bombardowanym Lwowie, 115, 4

Tadeusz Abdank, Mensa Academica we Lwowie., 276, 5.

Sprawy uniwersyteckie, 277, 3.

O Przyszłości Wszechnicy Lwowskiej, 278, 4.

Sprawa Galicji wschodniej, 288, 1.

Senat Uniwersytetu Lwowskiego Przeciw Oderwaniu Galicji Wschodniej, 288, 1.

Młodzież Akademicka w Sprawie Galicji Wschodniej, 296, 3.

Towarzystwo Bratniej Pomocy Słuchaczów Wszechnicy Lwowskiej, O pomoc Materialną dla Młodzieży Akademickiej 304, 3.

Ankieta w Sprawie Opieki na Dzieckiem (wzmianka o prof. U. Lwowskiego), 308, 2.


1920

W rocznicę Uniwersytetu Jana Kazimierza, 33, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106594/edition/99511/content?

Algred Halban, Nowy gmach Uniwersytetu Lwowskiego, 107, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106741/edition/99659/content?

Związek zawodowy profesorów, 127, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106770/edition/99689/content?

Pożegnalny wykład prof. dra Stefana Dąbrowskiego, 144, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106791/edition/99709/content?

Prof. Dr Stanisław Bądzyński, Sylwetka naukowa. Pożegnalny wykład prof. dra Stefana Dąbrowskiego, wygłoszony dnia 24 marca w Uniwersytecie lwowskim, I 146, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106794/edition/99712/content?

Prof. Dr Stanisław Bądzyński, Sylwetka naukowa. Pożegnalny wykład prof. dra Stefana Dąbrowskiego, wygłoszony dnia 24 marca w Uniwersytecie lwowskim, II, 148, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106796/edition/99714/content?

Z Uniwersytetu Lwowskiego, Wykłady w letniem półroczu, 164, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106813/edition/99731/content?

Objęcie gmachu sejmowego przez Uniwersytet, 206, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106867/edition/99786/content?

Jubileusz prof. Jana Bołoz Antoniewicza, 215, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106885/edition/99803/content?

Prof. Dr Rudolf Zuber, 216, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106886/edition/99804/content?

Jubileusz prof. Antoniewicza, 217, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106887/edition/99806/content?

Ćwierćwiekowy jubileusz Wydziału lekarskiego Uniwersytetu im. Jana Kazimierza, 240, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106934/edition/99852/content?

Budowniczemu wydz. lekarskiego – w hołdzie, 248, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106954/edition/99873/content?

Prof. Rudolf Zuber, 263, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/106989/edition/99906/content?

Prof. dr. Ludwik Rydygier, 296, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/107058/edition/99974/content?

Pogrzeb prof. Ludwika Rydygiera, 301,1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/108869/edition/101730/content?

Adam Sołowij, [nekrolog], 405, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/109126/edition/101985/content?

Tadeusz Kwiatkowski, [nekrolog], 415, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/109150/edition/102010/content?

Pobory akademików urlopowanych, 511, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/109390/edition/102250/content?

W sprawie Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie, 518, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/109398/edition/102257/content?

Jeszcze w sprawie Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie, 526, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/109406/edition/102265/content?

Jeszcze w sprawie Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie, 548, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/109430/edition/102287/content?

Polska czy neutralna Alma Mater, 606, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/109546/edition/102403/content?


1921

Uniwersytet Lwowski w sprawie Senatu, 41, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211461/edition/200149/content?

Kazimierz Dębno-Krzyżanowski, [nekrolog], 64, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/105231/edition/98164/content?

Sprawa pomieszczenia Uniwersytetu Lwowskiego, 66, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/105239/edition/98175/content?

Inauguracja roku akademickiego na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie, 101, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/105419/edition/98352/content?

Echa wiecu zdemobilizowanych akademików, 185, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/107910/edition/100819/content?

Nabożeństwo żałobne Błażeja Jaszowskiego, 200, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/107935/edition/100845/content?

Za spokój duszy Rudolfa Zubera, 202, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/107937/edition/100847/content?

Zjazdy asystentów wyższych uczelni, 246, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/108017/edition/100929/content?

Zofia Bielecka, [nekrolog], 256, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/108037/edition/100947/content?

Dr W.M., Krzewienie nienawiści, 302, 2.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171537/edition/163165/content?

Ustawodawstwo wobec uniwersytetów, 306, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171541/edition/163169/content?

O poprawę bytu profesorów akademickich, 322, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171557/edition/163185/content?

Ś. p. Prof. dr Bolesław Mańkowski, 383, 2.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171618/edition/163246/content?

Dr Wiktor Hahn, Ś.p. prof Bolesław Mańkowski, 412, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171647/edition/163275/content?

Wiec polskiej młodzieży akademickiej, 427, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171662/edition/163290/content?

O mieszkania profesorskie, 453, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171688/edition/163316/content?

Inauguracyjna mowa J.M. rektora Jana Kasprowicza, 457, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171692/edition/163320/content?

Inauguracyjna mowa J.M. rektora Jana Kasprowicza, 458,5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171693/edition/163321/content?

Maria z Rozwadowskich Rozwadowska, [nekrolog], 470,5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171705/edition/163333/content?

Dr Stefan Vrtel-Wierczyński, W sprawie potrzeb Biblioteki Uniwersyteckiej, 472, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171707/edition/163335/content?

Czytelnia akademicka, 472, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171707/edition/163335/content?

Dr Stefan Vrtel-Wierczyński, W sprawie potrzeb Biblioteki Uniwersyteckie, 473, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/171708/edition/163336/content?


1922

Spis osób, które dostały stopień naukowy, 2, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211168/edition/199857/content

Adolf Chybiński: Camille Saint-Saens, 3, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211169/edition/199858/content

Adolf Chybiński: Camille Saint-Saens, 4, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211170/edition/199859/content

Stanisław Grabski, Poincare, 5, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211171/edition/199860/content

Jan Hirszler [Hirschler], Stacja biologiczna im. Zamoyskich, 5, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211171/edition/199860/content

Jan Hirszler [Hirschler], Stacja biologiczna im. Zamoyskich, 6, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211172/edition/199861/content

Józef Rudnicki, Wilno wraca do Polski, 9, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211175/edition/199864/content

Odczyt dra Mieczysława Trettnera, 14, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211180/edition/199869/content

Z życia młodzieży, 15, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211181/edition/199870/content

Z Towarzystwa Filologicznego 17, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211183/edition/199872/content

Związek Towarzystw Naukowych Kasprowiczowi 23, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211189/edition/199878/content

Jan Czekanowski, „Co powie zagranica?” 31, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211197/edition/199886/content?

Związek studentów wydziału filozoficznego, 33, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211199/edition/199888/content?

Z towarzystwa naukowego lwowskiego, 41, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211207/edition/199896/content?

Z Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, 47, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211213/edition/199902/content?

Z Towarzystwa Filologicznego, 54, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211220/edition/199909/content?

Wieczór filarecki, 87, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211253/edition/199942/content?

Lwów ogniskiem kultury polskiej, 105, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211271/edition/199960/content?

O zmianę studiów medycznych, 1064.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211272/edition/199961/content?

Honoris causa, 119, 1.

Uroczystość nadania doktoratów honorowych przyjaciołom Polski, 119, 4.

Ogólno-akademicki wiec lwowskiej młodzieży, 119, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211285/edition/199974/content?

Doroczne posiedzenie Tow. Naukowego, 125, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211291/edition/199980/content?

Wykształcenie akademickie kobiet, 128,5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211295/edition/199983/content?

Z Towarzystwa Naukowego, 156, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211323/edition/200011/content?

Wycieczka młodzieży akademickiej do Paryża, 199, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211366/edition/200054/content?

p. Szymon Askenazy, 214, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211381/edition/200069/content?

Maria Rozwadowska, [nekrolog], 218, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211385/edition/200073/content?

Wykład pana Bienaime, 220, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211387/edition/200075/content?

Walka o Uniwersytet, 224, 4.

Jan Bołoz-Antoniewicz, [nekrolog], 224, 5.

Władysław Kozicki, Jan-Bołoz Antoniewicz [wspomnienie], 224, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211391/edition/200079/content?

W obronie Uniwersytetu – jeden front polskiej młodzieży, 225, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211392/edition/200080/content?

Jan Bołoz-Antoniewicz, [nekrolog], 231, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211398/edition/200086/content?

Ks. Władysław Żyła, śp. Profesor Jano Bołoz-Antoniewicz, wspomnienie pośmiertne, 234, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211400/edition/200088/content?

Młodzież w obronie wyższych uczelni, 248, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211413/edition/200101/content?

Uczczenie pamięci prof. Antoniewicza, 273, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211438/edition/200126/content?

Podbój Uniwersytetów przez Żydów, 277, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211442/edition/200130/content?

O gmach Uniwersytetu we Lwowie, 282, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211447/edition/200135/content?

Akademia ku czci Pasteura, 293, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211458/edition/200146/content?

Dr Franciszek Chomicki, 294, 4.

dr Franciszek Chomicki, [nekrolog], 294, 6

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211459/edition/200147/content?

Pogrzeb dra Franciszka Chomickiego, 296, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/211461/edition/200149/content?


1923


Dr Tadeusz Pilat, 12, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219394/edition/207953/content?

Dr Tadeusz Pilat, II, 13, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219395/edition/207954/content?

Czy młodzieżowa?, 13, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219398/edition/207957/content?

Zagrożony byt Lwowskiego Uniwersytetu. O dach nad głową dla najwyższej uczelni, 22,3

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219403/edition/207962/content?

O gmach posejmowy dla Lwowskiego Uniwersytetu, 26,3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219407/edition/207966/content?

Zagrożony byt Uniwersytetu Jana Kazimierza, 32,3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219412/edition/207971/content?

Prawa Uniwersytetu Lwowskiego do gmachów byłego sejmu galicyjskiego, 34,3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219414/edition/207973/content?

Ku czci poległych studentów Uniwersytetu, 36, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219416/edition/207975/content?

Po oddaniu gmachu posejmowego Uniwersytetowi, 39, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219419/edition/207978/content?

Ludowcy przeciwko Uniwersytetowi Lwowskiemu, 45, 2.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219425/edition/207984/content?

Objęcie gmachu przez Uniwersytet odwleczone, 45, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219425/edition/207984/content?

Wiec ogólno-akademicki w sprawie „numerus clausus”, 58, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219438/edition/207997/content?

Uniwersytet Lwowski z „numerus clausus”, 74, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219454/edition/208013/content?

Leon Piniński, Ze wspomnień o ks. Arcyb. Bilczewskim, 90, 7-8.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219470/edition/208029/content

Opinia uniwersytetów o numerus clausus, 108,2.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219488/edition/208047/content?

30-lecie pracy naukowej prof. Romera, 112, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219491/edition/208050/content?

I-szy Polski Zjazd Filozoficzny, 128, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219507/edition/208066/content

Maria z Horodyskich Cieńska, [nekrolog], 132, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219511/edition/208070/content?

Nadanie doktoratów honorowych powstańcom z 1863 roku, 147, 7

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219526/edition/208085/content?

III Ogólny Zjazd Polskiej młodzieży akademickiej, 148, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219527/edition/208086/content?

Józef Rudnicki, Sejm Akademicki, 149,1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219528/edition/208087/content?

III Ogólny Zjazd Polskiej młodzieży akademickiej, 149,5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219528/edition/208087/content?

III Ogólny Zjazd Polskiej młodzieży akademickiej,150,6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219529/edition/208088/content?

III Ogólny Zjazd Polskiej młodzieży akademickiej, 151, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219530/edition/208089/content?

III Ogólny Zjazd Polskiej młodzieży akademickiej, 152, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219531/edition/208090/content?

Rektor Uniwersytetu Jana Kazimierza, 164, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219543/edition/208102/content?

Wycieczka akademików lwowskich do Paryża, 35, 2.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219634/edition/208193/content?

Maria Rozwadowska, [nekrolog], 259, 9.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219637/edition/208196/content?

Inauguracja roku na Lwowskim Uniwersytecie, 294, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219668/edition/208227/content?

Józef Bilczewski, [nekrolog], 309, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219681/edition/208240/content?

M. Instytut dentystyczny Uni. Jana Kazimierza, 334, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219706/edition/208265/content?



1924

Włodzimierz Łukasiewicz profesor uniwersytetu, [nekrolog] 49, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219777/edition/208336/content

ś.p. Prof. Dr Włodz. Łukasiewicz, 49, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219777/edition/208336/content

Uniwersytet Lwowski Dusi się z Braku Miejsca, 158, 2.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219886/edition/208445/content

Jan Noskiewicz, [nekrolog], 159, 8.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219887/edition/208446/content?

Sprawy Akademickie (dział): Konferencja międzystowarzyszeniowa w sprawie uniwersytetu ruskiego, Kobiety na wyższych uczelniach, Uniwersytet J. K. a pomoc dla młodzieży 167, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219896/edition/208455/content

Prof. Jorga z Bukaresztu we Lwowie, 168, 2.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219897/edition/208456/content?

Dr Emil Habdank-Dunikowski profesor uniwersytetu lwowskiego, [nekrolog], 173, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219902/edition/208461/content

Dr Emil Biedrzycki, Z pobytu prof. Jorgi we Lwowie, 174, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219903/edition/208462/content?

Sprawy Akademickie (Dział), Kongres międzynarodowej konfederacji, Memorjał polskiej młodz. akademickiej Lwowa w sprawie uniwersytetu ruskiego 174, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219903/edition/208462/content?

T.P, Korporacja „Leopolia”, 174, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219903/edition/208462/content?

Mieczysław Gołąb, Przed zjazdem Sodalicji akademickiej, 174, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219903/edition/208462/content?

Kronika, 174, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219903/edition/208462/content?

Dr Konstanty Wojciechowski, [nekrolog]197, 7.

Pogrzeb śp. Konstantego Wojciechowskiego, 197, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219926/edition/208485/content

Śp. Zdzisław Obertyński. Wspomnienie Pośmiertne, 216, 8.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219945/edition/208504/content

G. Flach, Pierwszy żywy pomnik na kresach ku czci śp. ks. Arcybiskupa Bilczewskiego, 218, 6

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219947/edition/208506/content?

Inauguracja roku akademickiego, 280, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/220009/edition/208568/content?

Dr Cha-owa, Kwestia kobieca na Uniwersytecie, 286, 6

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/220015/edition/208574/content?

Tydzień akademika, 301, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/220030/edition/208589/content?

Sz., O potrzebach akademików słów kilka, 306, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/220035/edition/208594/content?

Akademja żałobna ku czci śp. K. Wojciechowskiego, 309, 3

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/220038/edition/208597/content?

Mieczysław Piszczkowski, Nauka i inne zadania akademika, 326, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/220055/edition/208614/content?

Stanisław Jan Mrazek, [nekrolog], 328, 2

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/220057/edition/208616/content?

Edward Montalbetti, Tydzień Akademika, 339, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/220068/edition/208627/content?


1925

M. Prószyński, Po próbie bojkotu uniwersytetu, 11, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/215080/edition/203706/content?

Wiec ogólnoakademicki, 26, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/215095/edition/203721/content?

Rok pracy w Czytelni Akademickiej, 92, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/215942/edition/204562/content?

Czytelnia Akademicka we Lwowie, 99, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/215949/edition/204569/content?

Wycieczka akademików lwowskich do Rumunji i Turcji, 105, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/215955/edition/204575/content?

Uroczysta Akademia 120, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/215970/edition/204590/content?

Zygmunt Sosnowski, Życie samopomocowe, 124, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/215974/edition/204594/content?

ks. Władysław Żyła, [nekrolog], 136, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/215986/edition/204606/content?

Sprawy Akademickie, 145, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/215994/edition/204614/content?

Sprawy Akademickie, 151, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216000/edition/204620/content?

Sprawy Akademickie, 158, 6

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216007/edition/204627/content?

Wybór Rektora Uniwersytetu Jana Kazimierza, 171, 7

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216020/edition/204640/content?

Sprawy Akademickie, 172, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216021/edition/204641/content?

Konstanty Wojciechowski, [nekrolog], 190, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216040/edition/204660/content?

Nowy regulamin wpisów uniwersyteckich, 206, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216056/edition/204676/content?

W przededniu tygodnia akademika, 295, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216149/edition/204767/content?

Czytelnia Akademicka, 297, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216151/edition/204769/content?

Akademia ku czci śp. prof. Niementowskiego, 302, 5

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216233/edition/204849/content?

Tydzień Akademika, 309, 8

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216240/edition/204856/content?

Uniwersytet Lwowski w latach 1924-25, 341,5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216272/edition/204888/content?

Inauguracja roku szkolnego w Uniwersytecie J.K., 342, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/216273/edition/204889/content?


1926

śp. Dr Antoni Danysz, [nekrolog], 17, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/218918/edition/207486/content?

Nabożeństwo żałobne Józefa Bilczewskiego, 19, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/218920/edition/207488/content?

W hołdzie Oskarowi Balzerowi, 66, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/218967/edition/207535/content?

Konstanty Wojciechowski, [nekrolog], 69, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/218970/edition/207538/content?

Ernest Till, [nekrolog], 82, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/218983/edition/207551/content?

Pogrzeb śp. Ernesta Tilla, 84, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/218985/edition/207553/content?

Nowy rektor Uniwersytetu Jana Kazimierza, 163, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219063/edition/207631/content?

Towarzystwo Naukowe, 175, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219075/edition/207643/content?

Przemówienie prof. Oswalda Balzera, 177, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219077/edition/207645/content?

IV Zjazd Centralnego Związku Kół Naukowych Polskiej Młodzieży Akademickiej, 181, 8.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219080/edition/207648/content?

Zjazd Centralnego Związku Kół Naukowych, 194, 9.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219093/edition/207661/content?

Jan Kasprowicz, [nekrolog], 211, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219110/edition/207678/content?

Jan Kasprowicz, 212, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219111/edition/207679/content?

Po zgonie Jana Kasprowicza, 221, 9.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219120/edition/207688/content?

Wpisy na Uniwersytet J.K., 226, 8.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219124/edition/207692/content?

Atak sanatorów moralnych na Uniwersytet J.K., 227, 1.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219125/edition/207693/content?

Żydowskie kalumnie na lwowski Uniwersytet 264, 3.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219160/edition/207728/content?

Inauguracja roku szkolnego na Uniwersytecie J. K., 287, 6.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219231/edition/207793/content?

Śp. prof. Uniw. J. Kaz. De Roman Negrusz, 312, 8.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219256/edition/207818/content?&ref=struct

Roman Negrusz, [nekrolog], 312, 9.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219256/edition/207818/content?&ref=struct

Nabożeństwo żałobne Romana Negrusza, 319, 9.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219262/edition/207824/content?&ref=struct

Jubileusz prof. W. Bruchnalskiego, 340, 4.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219282/edition/207844/content?&ref=struct

Przed jubileuszem prof. Bruchnalskiego, 341, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219283/edition/207845/content?&ref=struct

Wilhelm Bruhnalski (z powodu jubileuszu), 342, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219284/edition/207846/content?&ref=struct

Jubileusz prof. W. Bruchnalskiego (uroczysta akademija ku uczczeniu 10-lecia pracy naukowej) 343, 7.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219285/edition/207847/content?&ref=struct

Ku czci prof. W. Bruchnalskiego, 345, 5.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219287/edition/207849/content?&ref=struct

Uczczenie prof. Bruchnalskiego przez koło Polonistów, 348, 9.

https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/219290/edition/207852/content?&ref=struct